Ухвала

від 23.09.2024 по справі 320/43862/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

23 вересня 2024 року справа № 320/43862/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до подачі позову,

в с т а н о в и в:

16.08.2024 заявником ОСОБА_1 сформовано через підсистему "Електронний Суд" заяву від 16.08.2024 про вжиття заходів забезпечення позову до подачі позову шляхом заборони другому відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 , вчиняти дії, пов`язані з заходами призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ОСОБА_1 (РНОКПП № НОМЕР_1 ) до набрання законної сили рішення суду, крім перевірки підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення.

Вказану заяву про вжиття заходів забезпечення позову від 16.08.2024 зареєстровано в КП "Діловодство спеціалізованого суду" 19.09.2024 о 17:57 год. та було передано судді Кушновій А.О. для розгляду 20.09.2024, що підтверджується відповідним актом відділу канцелярії суду.

10.09.2024 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний Суд" звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач-2), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо відмови продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період військовозобов`язаному, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 невідкладно надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період оформленням продовження строку її дії з 12.08.2024, з внесенням відомостей про це в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів за номером НОМЕР_2 та видати ОСОБА_1 (РНОКПП № НОМЕР_1 ) Довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, з підстави положення п.5 ч.1 статі 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

- визнати протиправним рішення від 11.07.2024 другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 , про направлення військовозобов`язаного, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на медичний огляд ВЛК РТЦК та СП в КНП «Славутицька міська лікарня», строк дії відстрочки якого від призову на військову службу під час мобілізації 11.07.2024 не завершився;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 утриматися від вчинення дій по організації обстеження та медичного огляду для визначення придатності до військової служби військовозобов`язаного, ОСОБА_1 (РНОКПП № НОМЕР_1 ), ВЛК ТЦК та СП впродовж строку дії (продовження) його відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період та впродовж строку розгляду його заяв на продовження строку дії відстрочки;

- визнати протиправними та скасувати індивідуальні акти другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_6 в АДРЕСА_1 :

3.1 «Направлення від 12.07.2024 військовозобов`язаного запасу ОСОБА_1 (РНОКПП № НОМЕР_1 ) на медичний огляд ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 в КНП «Славутицька міська лікарня»;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 в м.Славутичі письмово повідомити про скасування цього Направлення в КНП «Славутицька міська лікарня»;

3.2 «Картку №1807 від 12.07.2024 другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_6 в АДРЕСА_1 для обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного запасу ОСОБА_1 (РНОКПП № НОМЕР_1 ) для визначення ступеня його придатності до військової служби в КНП «Славутицька міська лікарня».

Позовну заяву від 10.09.2024 зареєстровано в КП "Діловодство спеціалізованого суду" 20.09.2024 та було передано судді Кушновій А.О. для розгляду 20.09.2024.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позову.

Отже, станом на дату розгляду заяви про забезпечення позову суд враховує, що судом вже зареєстрований позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який згідно протоколу розподілу справи раніше визначеному складу суду від 20.09.2024 переданий судді Кушновій 20.09.2024.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову та додані до неї матеріали, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1-3 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Оцінивши зміст заяви про забезпечення позову та наведені в обґрунтування для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи про виклик у судове засідання, отже розгляд такої заяви здійснюється судом без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами частин першої, другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема й шляхом зупинення дії індивідуального акта.

Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень частини другої статті 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених частиною другою статті 150 КАС України.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 78022699).

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем вказано на те, що якщо позивача за відсутності продовження строку дії відстрочки в результаті протиправної бездіяльності РТЦК СП чи протиправної відмови в продовженні строку дії відстрочки буде призвано на військову службу під час мобілізації в особливий період, то позивач набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, а також унеможливить виконання рішення суду за позовною заявою, якщо його буде прийнято на його користь, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим, бо законодавством України цього не передбачено, зокрема і Законом № 3543-XII.

Також на думку позивача, існує очевидна небезпека заподіяння від РТЦК СП шкоди як перепони реалізації права останнього за обставини дуже короткого перебігу строку призову на військову службу з врученням мобілізаційних розпоряджень з вказуванням визнання придатності до несення військової служби та наказу відправки до військової частини. Від декількох хвилин до декількох годин. А розгляд судом позову в рази календарно довготривалий процес.

Вважає, що фактом відсутності продовження строку дії відстрочки після 11.08.2024 відповідач підтвердив заявлену упередженість в момент вручення позивачу відповідальною особою Довідки щодо особи позивача, тому без вжиття заходів забезпечення позову мобілізаційні заходи упередженим другим відділом ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно позивача будуть завершені в найближчий час, а тому і будь-яке рішення по позову не поновить порушене право, про яке він наголошує.

Крім того, позивач наголошує, що з 12.08.2024 він не зможе виїхати до місця проживання свого сина за кордон з метою його виховання, спілкування та піклування про його здоров`я за правом і обов`язком за ч.2 ст.150, ч.1 ст.153 Сімейного Кодексу України від 10 січня 2002 року 2947-III, оскільки відсутність оформлення відстрочки РТЦК СП з 12.08.2024 є суттєвою перепоною перетину кордону України і не дозволяє позивачу вільно перетинати кордон України.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та наведені в обґрунтування для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов висновку, що доводи заяви про забезпечення адміністративного позову фактично зводяться до не погодження з рішеннями ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період військовозобов`язаному ОСОБА_1 на підставі пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України від 21.10.1993 №3543-ХІІ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", та направлення останнього на медичний огляд ВЛК РТЦК та СП в КНП «Славутицька міська лікарня» для визначення ступеня його придатності до військової служби.

Суд зазначає, що правомірність та оцінка оскаржуваних рішень ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у продовженні строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період військовозобов`язаному ОСОБА_1 на підставі пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України від 21.10.1993 №3543-ХІІ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та направлення на медичний огляд до ВЛК РТЦК та СП в КНП «Славутицька міська лікарня» для визначення ступеня придатності до військової служби підлягають з`ясуванню під час розгляду справи по суті про оскарження таких рішень та буде надана судом за результатами розгляду справи.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, перевіряє чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №800/521/17 зазначила, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

На момент розгляду заяви позивача у суду відсутні правові підстави для встановлення очевидних ознак протиправності рішень відповідачів.

Суд звертає увагу, що обставини правомірності (протиправності) рішень щодо відмови у продовженні строку дії відстрочки від призову на військову службу та направлення на медичний огляд до ВЛК для визначення ступеня придатності до військової служби можуть бути встановлені лише за результатами розгляду справи по суті та дослідження усіх доказів, наданих як позивачем, так і відповідачами у цій справі.

Таким чином, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності відповідачів може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду адміністративної справи по суті.

Доводи, які позивач наводить в обґрунтування заявлених ним вимог щодо вжиття заходів забезпечення його позову, фактично є аналогічними доводам його позову і здійснення судом їх перевірки призведе до вирішення справи по суті заявлених позовних вимог, що є неприпустимим на стадії розгляду заяви про забезпечення позову.

При цьому, суд звертає увагу, що заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви та докази, з яких можливо встановити порушення прав, свобод та інтересів позивача, а також, що захист прав, свобод та інтересів заявника буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Щодо доводів позивача про те, що відсутність оформлення відстрочки РТЦК СП з 12.08.2024 є суттєвою перепоною перетину кордону України і не дозволяє позивачу вільно перетинати кордон України як на одну з підстав необхідності вжиття засобів забезпечення позову, то суд вважає такі доводи необґрунтованими та звертає увагу, що процедури надання відстрочки від призову на військову службу та надання права на перетинання державного кордону в умовах воєнного стану є різними за змістом правовими процедурами. Довідка з відміткою про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, як документ, засвідчує виключно питання військового обліку особи і сама по собі не є достатнім підтверджуючим документом для перетинання державного кордону в умовах воєнного стану.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що безумовно, рішення, дії або бездіяльність суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів правовідносин. Це може завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно.

Таким чином, під час розгляду заяви про забезпечення позову судом не виявлено існування очевидної небезпеки порушення прав та інтересів заявника до прийняття у відповідній справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь заявника.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову від 16.08.2024, - відмовити.

2. Копію ухвали надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали суду складено та підписано 23.09.2024.

Суддя Кушнова А.О.