Ухвала

від 24.10.2024 по справі 320/43862/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

24 жовтня 2024 року справа № 320/43862/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними бездіяльності, дій, скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

10.09.2024 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний Суд" звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач-2), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо відмови продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період військовозобов`язаному, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 невідкладно надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період оформленням продовження строку її дії з 12.08.2024, з внесенням відомостей про це в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів за номером НОМЕР_2 та видати ОСОБА_1 (РНОКПП № НОМЕР_1 ) Довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, з підстави положення п.5 ч.1 статі 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

- визнати протиправним рішення від 11.07.2024 другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_5 , про направлення військовозобов`язаного, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на медичний огляд ВЛК РТЦК та СП в КНП «Славутицька міська лікарня», строк дії відстрочки якого від призову на військову службу під час мобілізації 11.07.2024 не завершився;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 утриматися від вчинення дій по організації обстеження та медичного огляду для визначення придатності до військової служби військовозобов`язаного, ОСОБА_1 (РНОКПП № НОМЕР_1 ), ВЛК ТЦК та СП впродовж строку дії (продовження) його відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період та впродовж строку розгляду його заяв на продовження строку дії відстрочки;

- визнати протиправними та скасувати індивідуальні акти другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_6 в АДРЕСА_1 :

3.1 «Направлення від 12.07.2024 військовозобов`язаного запасу ОСОБА_1 (РНОКПП № НОМЕР_1 ) на медичний огляд ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 в КНП «Славутицька міська лікарня»;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 в м.Славутичі письмово повідомити про скасування цього Направлення в КНП «Славутицька міська лікарня»;

3.2 «Картку №1807 від 12.07.2024 другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_6 в АДРЕСА_1 для обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного запасу ОСОБА_1 (РНОКПП № НОМЕР_1 ) для визначення ступеня його придатності до військової служби в КНП «Славутицька міська лікарня».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позову шляхом надання уточненої позовної заяви з урахуванням вказаних судом зауважень, в якій або уточнити склад учасників справи, або прохальну частину позовної заяви, а також зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін; надання позовної заяви у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі; надання доказів надсилання копії позовної заяви з додатками відповідачу-2 ІНФОРМАЦІЯ_2 до його електронного кабінету (квитанцію про направлення позовної заяви з доданими документами до електронного кабінету), або в паперовій формі листом з описом вкладення (у разі відсутності такого кабінету); надання доказів сплати судового збору у сумі 2664,64 грн.

При цьому, до подачі позову, 16.08.2024 заявником ОСОБА_1 сформовано через підсистему "Електронний Суд" заяву від 16.08.2024 про вжиття заходів забезпечення позову до подачі позову шляхом заборони другому відділу ІНФОРМАЦІЯ_5 , вчиняти дії, пов`язані з заходами призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ОСОБА_1 (РНОКПП № НОМЕР_1 ) до набрання законної сили рішення суду, крім перевірки підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення.

Вказану заяву про вжиття заходів забезпечення позову від 16.08.2024 зареєстровано в КП "Діловодство спеціалізованого суду" 19.09.2024 о 17:57 год та було передано судді ОСОБА_2 для розгляду 20.09.2024, що підтверджується відповідним актом відділу канцелярії суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову від 16.08.2024 відмовлено.

21.10.2024 канцелярією суду зареєстровано заяву позивача про усунення недоліків позову, подану через підсистему "Електронний Суд" 03.10.2024.

23.10.2024 через канцелярією суду позивачем на виконання вимог ухвали суду від 23.09.2024 про залишення позову без руху подано паперову форму позовної заяви разом із доданими до позову документами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 продовжено позивачу процесуальний строк, встановлений ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.09.2024, для усунення недоліків позовної заяви, на 5 (п`ять) календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання доказів сплати судового збору в сумі 2906,88 грн, з урахуванням уточнених позовних вимог шляхом їх збільшення.

Суд зазначає, що 15.10.2024 заявником ОСОБА_1 сформовано та подано через підсистему "Електронний Суд" заяву від 15.10.2024 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_8 , вчиняти дії, пов`язані з заходами призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ОСОБА_1 (РНОКПП № НОМЕР_1 ) до набрання законної сили рішення суду.

Вказану заяву про вжиття заходів забезпечення позову від 15.10.2024 зареєстровано в КП "Діловодство спеціалізованого суду" 23.10.2024 о 16:08 год. та було передано судді Кушновій А.О. для розгляду 23.10.2024.

Також, 23.09.2024 канцелярією суду зареєстровані додаткові пояснення та доводи позивача до заяви про забезпечення позову, сформовані через підсистему "Електронний Суд" 20.09.2024.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову від 15.10.2024 та додані до неї матеріали, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1-3 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Оцінивши зміст заяви про забезпечення позову та наведені в обґрунтування для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи про виклик у судове засідання, отже розгляд такої заяви здійснюється судом без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами частин першої, другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема й шляхом зупинення дії індивідуального акта.

Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень частини другої статті 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених частиною другою статті 150 КАС України.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 78022699).

В обґрунтування заяви про забезпечення позову від 15.10.2024 позивачем вказано на те, що за відсутності продовження строку дії відстрочки (надання відстрочки) відповідач має право призвати позивача на військову службу під час мобілізації в особливий період, після чого позивач набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, а також унеможливить виконання рішення суду за позовною заявою, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим, бо законодавством України цього не передбачено, зокрема і Законом № 3543-XII.

На думку позивача, існує очевидна небезпека заподіяння відповідачем шкоди позивачу як перепони реалізації права позивача права на відстрочку за обставини призову на військову службу з врученням мобілізаційних розпоряджень із вказуванням визнання придатності до несення військової служби та наказу відповідача відправки до військової частини, оскільки такий наказ про призов видається в день відправки військової команди до військових частин.

Вказує, що навіть після перевірки документів позивача, за відсутності відомостей в них про своєчасну реалізацію права на відстрочку чи ухвали суду про забезпечення позову, на будь-якому блок-посту України, можливий призов позивача на військову службу не за місцем його перебування на військовому обліку, що є очевидною перешкодою у реалізації права позивача на відстрочку, за відсутності ухвалення заходу забезпечення позову судом.

Також позивач вважає, що існує об`єктивна обставина перепони в судовому порядку швидко захистити право на відстрочку, оскаржити такий наказ. А подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень (можливого в один день наказу відповідача на призов позивача), якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Крім того, заявник просить суду врахувати позитивну практику по аналогічним публічно-правовим спорам судами перших інстанцій у справах №№ 280/5857/24, 580/5784/24, 600/2491/24-а, 320/37150/24, 320/45817/23, 320/39036/24, 320/30535/24 та 320/30476/24, а також позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.03.2024 у справі № 520/26066/23.

У додаткових поясненнях та доводах від 20.09.2024 заявник вказує на те, що станом на 20.09.2024 виникла додаткова очевидна небезпека заподіяння від відповідача шкоди як перепони в реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, зокрема обставини протиправного, на думку позивача, повернення належних для підтвердження продовження строку дії відстрочки документів - медичного Висновку та свідоцтва про народження сина, які останній отримав 18.09.2024, із посиланням на те, що нібито відсутня копія військово-облікового документу з відміткою про перебування на військовому обліку, що заяви не відповідають формі додатку 4 Порядку № 560, відсутні документи, що посвідчують право на продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Також цим же листом повернули належний підтвердний документ для продовження строку дії відстрочки - засвідчену належним чином 07.08.2024 заступником начальника Управління соціального захисту населення Деснянського району м.Києва з особової справи №636346 сина позивача, ОСОБА_3 , копію «Медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років» за формою № 080/о № 54 від 23.09.2022 КНП «ЦПМСД № 4» Деснянського району м.Києва, разом із копією свідоцтва про народження сина серії НОМЕР_3 .

Поверненням цих документів, на думку заявника, підтверджується наявна підстава для забезпечення позову, яка передбачена пунктом 2 частини 2 статті 150 КАС України, за очевидною наведеною ознакою протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення права (на відстрочку), свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, чим підтверджується очевидна небезпека заподіяння заявнику від відповідача шкоди, як перепони в реалізації його права на відстрочку.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, додаткові пояснення та доводи до заяви, та наведені в обґрунтування для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов висновку, що застосування судом заходів забезпечення позову, про які просить позивач, без з`ясування фактичних обставин справи означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті позову, який буде пред`являтися і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову.

Доводи заяви про забезпечення адміністративного позову фактично зводяться до не погодження з бездіяльністю ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період військовозобов`язаному ОСОБА_1 на підставі пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України від 21.10.1993 №3543-ХІІ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", та рішеннями відповідача щодо направлення останнього на медичний огляд ВЛК РТЦК та СП в КНП «Славутицька міська лікарня» для визначення ступеня його придатності до військової служби.

Суд зазначає, що правомірність та оцінка оскаржуваної бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період військовозобов`язаному ОСОБА_1 на підставі пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України від 21.10.1993 №3543-ХІІ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та рішення про направлення на медичний огляд до ВЛК РТЦК та СП в КНП «Славутицька міська лікарня» для визначення ступеня придатності до військової служби підлягають з`ясуванню під час розгляду справи по суті про оскарження таких бездіяльності та рішень, та буде надана судом за результатами розгляду справи.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, перевіряє чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №800/521/17 зазначила, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Крім того, суд зазначає, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.02.2019 у справі №826/13306/18.

Твердження заявника, визначені у заяві як обґрунтування необхідності вжиття забезпечувальних заходів, сформульовані як можливість, яка ґрунтуються тільки на припущеннях. Проте рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та домислах, оскільки таке рішення суперечитиме законодавчо визначеним принципам і завданням адміністративного судочинства.

При цьому, суд звертає увагу, що заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви та докази, що захист прав, свобод та інтересів заявника буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Сам факт прийняття суб`єктом владних повноважень (відповідачем) рішення чи вчинення дій (бездіяльності), які на думку заявника порушують його права та інтереси, не може автоматично свідчити про те, що таке рішення чи дії (бездіяльність) є очевидно протиправними і що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання майбутнього рішення суду, адже факт порушення прав та інтересів особи (позивача) підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

На момент розгляду заяви позивача у суду відсутні правові підстави для встановлення очевидних ознак протиправності рішень, дій (бездіяльності) відповідача.

Суд вкотре звертає увагу, що обставини протиправної бездіяльності відповідача щодо продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу, направлення на медичний огляд до ВЛК для визначення ступеня придатності до військової служби, а також правомірність повернення позивачу документів, які дають право на відстрочку, можуть бути встановлені лише за результатами розгляду справи по суті та дослідження усіх доказів, наданих як позивачем, так і відповідачем у цій справі.

Таким чином, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності відповідача може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду адміністративної справи по суті.

Доводи, які заявник наводить в обґрунтування заявлених ним вимог щодо вжиття заходів забезпечення його позову, фактично є аналогічними доводам його позову і здійснення судом їх перевірки призведе до вирішення справи по суті заявлених позовних вимог, що є неприпустимим на стадії розгляду заяви про забезпечення позову.

При цьому, суд звертає увагу, що заява про забезпечення позову разом із додатковими поясненнями не містить посилання на беззаперечні мотиви та докази, з яких можливо встановити порушення прав, свобод та інтересів позивача, а також, що захист прав, свобод та інтересів заявника буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на осіб, на яких поширюються. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до ст.150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Таким чином, під час розгляду заяви про забезпечення позову судом не виявлено існування очевидної небезпеки порушення прав та інтересів заявника до прийняття у відповідній справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь заявника.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Разом з тим, посилання заявника на правові висновки судів першої інстанції у подібних справах суд до уваги не приймає, оскільки вони не мають преюдиційного значення у цій справі, не є обов`язковими до врахування відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, а також не є джерелом права у контексті статті 7 КАС України.

Щодо врахування позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.03.2024 у справі № 520/26066/23, то правовідносини у вказаній справі та розглядуваному випадку не є подібними.

Так, у справі № 520/26066/23 предметом оскарження були дії районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у направленні позивача на медичний огляд військово-лікарською комісією та вручення йому повістки, а також зобов`язання районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки утриматися від вчинення дій, спрямованих на призов на військову службу під час мобілізації. Питання щодо забезпечення позову у даній справі не вирішувалось.

Натомість, у даному випадку, вирішується питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, предметом якого є правомірність бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу та щодо направлення позивача на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеню придатності до військової служби та законність прийнятого рішення у формі відповідного направлення.

Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову від 15.10.2024, - відмовити.

2. Копію ухвали надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали суду складено та підписано 24.10.2024.

Суддя Кушнова А.О.