Ухвала

від 23.09.2024 по справі 440/11121/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

23 вересня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/11121/24Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновський І.Г., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, відповідно до якої просить:

визнати протиправним та скасувати наказ від 19.08.2024 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині призову та направлення ОСОБА_1 для проходження військової служби під час мобілізації в особливий період до в/ч НОМЕР_1 ;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (або ту, де ОСОБА_1 перебуває на день подання позову згідно запису у військовому квитку) з дня набрання рішенням суду законної сили виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 (або іншої відповідної частини) з дня набрання рішенням суду законної сили

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

У ході з`ясування питання, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, судом встановлено наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

При цьому, частинами 3, 4 статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

У позові в якості відповідача визначено, зокрема, ІНФОРМАЦІЯ_1 із зазначенням коду в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 07851296.

Однак, вимоги прохальної частини позову стосовно визнання протиправним та скасування наказу від 19.08.2024 року в частині призову та направлення ОСОБА_1 для проходження військової служби під час мобілізації в особливий період до в/ч НОМЕР_1 звернені до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , що суперечить викладеним вище нормам, оскільки останній є окремим суб`єктом владних повноважень.

Відтак, суд зауважує, що до позовної заяви долучено квитанцію про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС ІНФОРМАЦІЯ_1 , а не належного відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною другою статті 132 цього Кодексу розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 вказаного Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною другою цієї статті за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір за ставкою у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

Зі змісту позовних вимог слідує, що позивачем фактично заявлено одну вимогу немайнового характеру.

Отже, сума судового збору за подання вказаного позову складає 1211,20 грн /0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб/.

До позовної заяви позивачем не додано документа про сплату судового збору.

Натомість, в позовній заяві позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, оскільки він є фактично учасником бойових дій.

Вирішуючи клопотання позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни врегульовано Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-XII від 22 жовтня 1993 року /надалі - Закон №3551-XII/.

Відповідно до частини другої статті 22 Закону №3551-XII ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом таких питань.

Згідно зі статтею 4 Закону №3551-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Відповідно до статті 18 Закону №3551-XII ветеранам війни вручаються посвідчення та нагрудні знаки. Порядок виготовлення та видачі посвідчень і знаків встановлюється Кабінетом Міністрів України та міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.

Згідно з пунктом 2 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №302 від 12 травня 1994 року, посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників чи Захисниць України, на основі якого надаються відповідні пільги і компенсації.

Пунктом 3 вказаного Положення передбачено, що відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Учасникам бойових дій (стаття 6 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом "Посвідчення учасника бойових дій" та нагрудний знак "Ветеран війни - учасник бойових дій".

Отже, документом який підтверджує наявність підстави для звільнення особи як ветерана війни від сплати судового збору відповідно до частини другої статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" є відповідне посвідчення, що підтверджує її статус відповідно до такого Закону, зокрема "Посвідчення учасника бойових дій".

Водночас копії посвідчення "Посвідчення учасника бойових дій" позивачем до позовної заяви не додано.

Отже, за відсутності доказів на підтвердження наявності у позивача статусу учасника бойових дій клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

При цьому, варто зазначити, що в силу положень частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Частинами четвертою та п`ятою цієї статті визначено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Судом досліджено документи долучені до позовної заяви та встановлено, що до позовної заяви не додано копії витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості перевірити відповідність даних особи позивача та його місця проживання.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456 затверджений Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України.

Так, пунктом 1 Розділу І Порядку № 456 встановлено, що цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до абзацу п`ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року N 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України", постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року N 398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. N 302", Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року N 2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року N 719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.

Згідно пункту 2 Розділу І Порядку №456 паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року N 353 "Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України".

Відповідно Розділу ІІ Порядку № 456 до сторінок від одинадцятої до шістнадцятої вносяться, серед іншого, відомості про зареєстроване місце проживання, зняте з реєстрації місце проживання відповідно до поданих документів. У разі обміну паспорта відомості про реєстрацію (зняття з реєстрації) місця проживання переносяться із паспорта, що підлягає обміну. У разі оформлення паспорта замість втраченого/викраденого відомості про місце проживання вносяться відповідно до інформації, отриманої за результатами перевірки обліків територіального органу ДМС або виконавчого органу сільської, селищної або міської ради, сільського голови (у разі, якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради (далі - орган реєстрації).

Судом досліджено долучені до позову документи та встановлено, що до позовної заяви додано копію першої сторінки паспорта громадянина України зразка 1994 року.

Додатки до позовної заяви не містять доказів на підтвердження відомостей про зареєстроване місце проживання.

Окремо суд зауважує, що фотокопія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи містять невідповідності стосовно особи, а саме зазначено дату народження - 16.08.2022, тоді як згідно першої сторінки паспорта громадянина України дата народження ОСОБА_1 - 16.08.1999.

Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відтак позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:

позовної заяви, оформленої відповідно до частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі, із зазначенням особи, до якої звернені вимоги позову, в якості належного відповідача (зазначити повне найменування, його місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв`язку, його офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти) разом з доказами її направлення такому відповідачу;

документа про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн (за реквізитами: отримувач: ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101; код ЄДРПОУ: 37959255; банк: Казначейство України (ЕАП); рахунок: UA078999980313191206084016719; призначення платежу: Судовий збір, за позовом____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд) або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

завірених підписом позивача (шляхом виконання напису "згідно з оригіналом", зазначенням прізвища та ініціалів особи, її підпису та дати засвідчення) копії витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання чи іншого документа на підтвердження реєстрації місця проживання позивача та копій другої та інших сторінок паспорта громадянина України зразка 1994 року, що містять відомості про зареєстроване місце проживання, а також довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що містить належні відомості стосовно позивача.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І.Г. Ясиновський