Постанова

від 11.09.2024 по справі 922/304/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 року м. Харків Справа № 922/304/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Здоровко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання: Фурсової А.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: Кадун П.В. ордер серії АХ №1088022 від 02.07.2024;

від відповідача: Яковлева М.С., довіреність від 13.06.2024, посадова інструкція та положення;

від 3-ї особи: не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ахпаша Іллі Ілліча, с.Слобожанське, Красноградський р-н, Харківська обл. (вх. №1640 Х/2),

на рішення Господарського суду Харківської області від 05.06.2024 (повний текст складено 13.06.2024) у справі №922/304/24 (суддя Жельне С.Ч.),

за позовом Фізичної особи-підприємця Ахпаша Іллі Ілліча, с. Слобожанське, Красноградський р-н, Харківська обл.,

до Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків,

про скасування акту та нарахувань,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Ахпаш Ілля Ілліч звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Харківобленерго" про визнання недійсним акту контрольного огляду засобів обліку №461 від 30.06.2022 року з, нібито, споживання ФОП Ахпашем І.І. за червень 2022 року 34506 кВт/год та скасування даних нарахувань.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.06.2024 у справі №922/304/24 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із вищевказаним рішенням, ФОП Ахпаш І.І. звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 05.06.2024 у справі №922/304/24 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржником зазначено наступне:

- Акт контрольного огляду засобів обліку №461 містить підпис невідомої особи, а не Ахпаш І.І., при цьому судом відмовлено у клопотанні щодо призначення почеркознавчої експертизи з цього приводу;

- поза увагою суду першої інстанції залишились доводи позивача на відсутність у нього технічної можливості для споживання у червні 2022 року електроенергії у кількості 34506 кВт.год., та наполягав на тому, що завищені показники спожитої електричної енергії у червні 2022 сталися через потрапляння блискавки в електромережу, що живить споживача, та пошкодження внаслідок цього електричного лічильника №76924134;

- ПрАТ «Харківенергозбут» на підставі показників, наданих АТ «Харківобленерго», було нараховано ФОП Ахшаш І.І. 117040,58 грн. за, нібито, спожиту електроенергію за червень 2022 року в кількості 34506 кВт.год.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Крестьянінов О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Ахпаша І.І. на рішення Господарського суду Харківської області від 05.06.2024 у справі №922/304/24; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснен; призначено розгляд апеляційної скарги у справі №922/304/24 на 07.08.2024 о 12:30 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, просп. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №105.

12.07.2024 через підсистему "Електронний суд" до Східного апеляційного господарського суду від АТ "Харківобленерго" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

26.07.2024 через підсистему "Електронний суд" до Східного апеляційного господарського суду від ФОП Ахпаша І.І. надійшли клопотання про:

- проведення судового засідання по справі №922/304/24 в режимі відеоконференції з Красноградським районним судом Харківської області;

- витребування у АТ "Харківобленерго" оригіналу акту контрольного огляду засобів обліку №461 від 30.06.2022;

- призначення судової почеркознавчої експертизи підпису, виконаного від імені ФОП Ахпаша І.І., зображення якого міститься на акті контрольного огляду засобів обліку №461 від 30.06.2022 у графі "при огляді був присутній, з актом ознайомлений, споживач Ахпаш І.І.";

- призначення судової електротехнічної експертизи лічильника за №76924134, 2003 року випуску.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.07.2024 задоволено клопотання представника ФОП ОСОБА_1 адвоката Кадуна П.В. про участь у судовому засіданні 07.08.2024 о 12:30 год в режимі відеоконференції у справі №922/304/24, проведення якого доручено Красноградському районному суду Харківської області (63300, Харківська область, м. Красноград, вул. Харківська, 127).

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2024, у зв`язку із перебуванням у відпустці судді Крестьянінова О.О. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Здоровко Л.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 оголошено перерву у судовому засіданні по справі №922/304/24 до "11" вересня 2024 р. о 14:15.

Позивач в судовому засіданні 11.09.2024 наполягав на задоволенні апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач в судовому засіданні 11.09.2024 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та таким, що підлягає залишенню без змін.

Третя особа в судове засідання 11.09.2024 не з`явилась.

Як вже зазначалось вище, Фізична особа-підприємець Ахпаш І.І. заявила клопотання про:

- витребування у АТ "Харківобленерго" оригіналу акту контрольного огляду засобів обліку №461 від 30.06.2022;

- призначення судової почеркознавчої експертизи підпису, виконаного від імені ФОП Ахпаша І.І., зображення якого міститься на акті контрольного огляду засобів обліку №461 від 30.06.2022 у графі "при огляді був присутній, з актом ознайомлений, споживач Ахпаш І.І.";

- призначення судової електротехнічної експертизи лічильника за №76924134, 2003 року випуску.

Під час розгляду вищевказаних клопотань, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Із змісту вищевказаних клопотань Фізичної особи-підприємця Ахпаша Іллі Ілліча вбачається, що метою подання останніх є доведення факту, що акт контрольного огляду засобів обліку №461 від 30.06.2022 було підписано не позивачем, а іншою особою. Крім того, позивач вважає за необхідне дослідити справність/несправність лічильника №76924134.

Разом з тим, згідно пояснень Акціонерного товариства "Харківобленерго" оригінал акту контрольного огляду засобів обліку №461 від 30.06.2022 було долучено до матеріалів справи №922/3922/23 на виконання вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 06.12.2023, що свідчить про відсутність вказаного документу у відповідача.

Крім того, колегія суддів зауважує, що позивач, з одного боку заперечуючи факт підписання акту контрольного огляду засобів обліку №461 від 30.06.2022, з іншого боку, позивач на наступний день подає до АТ «Харківобленерго» лист від 01.07.2022 в якому повідомляє відповідача про обсяг спожитої електричної енергії (згідно показників лічильника) за період з 01.06.2022 по 01.07.2022 в розмірі 32000 кВт, висловлює незгоду з роботою лічильника та просить направити представника для зняття лічильника для технічного обстеження.

Вищевказане свідчить про обізнаність Фізичної особи-підприємця Ахпаша Іллі Ілліча із існуванням та змістом акту контрольного огляду засобів обліку №461 від 30.06.2022.

Колегія суддів зазначає, що призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування

Проте, в матеріалах справи міститься акт ЦРЗВТ АТ Харківобленерго про проведення експертизи лічильника електроенергії №154в від 07.07.2022, в якому зазначено, що електролічильник №76924134 визнаний придатним для подальшої експлуатації та пошкоджень не виявлено.

На думку апеляційного господарського суду, задоволення клопотань Фізичної особи-підприємця Ахпаша Іллі Ілліча про призначення експертиз призведе до появи нових доказів, які не були предметом оцінки суду першої інстанції, що не узгоджується із положеннями ст.269 ГПК України. Крім того, призначення експертиз призведе до затягування судового процесу, що є порушенням положень як національного законодавства України, так і Конвенції про захист прав і основоположних свобод.

Судова колегія апеляційного господарського суду зауважує, що для вирішення спору між сторонами в даній справі відсутня необхідність призначення експертиз та витребування додаткових доказів, які не були предметом дослідження судом першої інстанції, а наявні в матеріалах справи документи дозволяють суду встановити всі істотні обставини, які мають значення для повного та всебічного розгляду спору в даній справі.

Зважаючи на вищевикладене, клопотання ФОП Ахпаша І.І. про витребування доказів та призначення експертиз підлягають залишенню без задоволення.

Також колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що в провадженні Господарського суду Харківської області слухається справа №922/3922/23 за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" до Фізичної особи-підприємця Ахпаша Іллі Ілліча про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної постачальником універсальних послуг №58228 від 01.01.2019 у сумі 132 843,18 грн, пені у сумі 33 630,65 грн, 3% річних у сумі 3195,64 грн та інфляційних нарахувань у сумі 13 143,94 грн.

При цьому, саме в межах справи №922/3922/23 буде встановлюватись дійсність та обґрунтованість показників електричного лічильника за червень 2022 року в порівнянні із кожним попереднім місяцем, а також буде надаватись оцінка реальної можливості споживання споживачем електричної енергії в обсязі, який був зафіксований актом контрольного огляду засобів обліку, який за своєю природою є первинним документом, що встановлює показники лічильника, факт його цілісності, наявності пошкоджень, тощо.

Отже, вирішення питання щодо можливості стягнення з ФОП Ахпаша І.І. на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" заборгованості за спожиту електричну енергію в червні 2022 року, можливе в разі встановлення факту дійсного споживання споживачем електричної енергії в обсязі, що зафіксований актом контрольного огляду засобів обліку, і саме в межах даної справи ФОП Ахпаша І.І. не позбавлений можливості доводити власну правову позицію всіма можливими засобами, в тому числі і шляхом подання клопотань про витребування доказів та призначення відповідних експертиз або інших заходів, направлених на встановлення факту потрапляння блискавки та пошкодження лічильника.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Відповідно до постанови НКРЕКП від 16.11.2018 №1446 "Про видачу АТ "Харківобленерго" ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом АТ "Харківобленерго" з 01.01.2019 здійснює діяльність з розподілу електричної енергії на закріпленій території як оператор системи розподілу.

Як вбачається із матеріалів справи,01.01.2019 Фізична особа-підприємець Ахпаш Ілля Ілліч приєднався до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №58228 за особистим рахунком №58228.

Відповідно до п.3.6 Договору, постачальник послуг комерційного обліку та оператор системи мають право здійснювати контрольні зняття показань лічильника електричної енергії Споживача. Оператор системи не рідше одного разу на шість місяців здійснює контрольний огляд засобів комерційного огляду та формує обсяг розподіленої (переданої) та спожитої електричної енергії за площадкою комерційного обліку Споживача.

АТ Харківобленерго 30.06.2022 було складено Акт контрольного огляду засобів обліку №461, а саме лічильника №76924134 типу ZMD120ASer53 та зняті показання лічильника 206693,6 кВт.год. Вказаний акт також містить підпис ОСОБА_1 про його ознайомлення з актом.

В подальшому, Фізична особа-підприємець Ахпаш Ілля Ілліч звернувся до АТ Харківобленерго з заявою від 01.07.2022, в якій просив направити представника на зняття лічильника для технічного обслідування в зв`язку з тим, що позивач не згоден з його роботою, так як у період з 01.06.2022 по 01.07.2022 лічильник нарахував 32000 кВт.год при середньому споживанні 1200 кВт.год у місяць.

Зважаючи на вищевказану заяву позивача, прилад обліку - лічильник №76924134 типу ZMD120ASer53 був знятий представниками АТ Харківобленерго для проведення його технічного дослідження, за наслідком чого були складені акт технічної перевірки та заміни розрахункового засобу обліку до 1 кВ від 01.07.2022 та акт пломбування та здачу пломб і приладів обліку на збереження від 01.07.2022.

Згідно акту технічної перевірки та заміни розрахункового засобу обліку до 1 кВ від 01.07.2022 показання лічильника №76924134 типу ZMD120ASer53 на дату заміни становили 206838,1.

В Акті технічної перевірки та заміни розрахункових засобів обліку до 1 кВ від 01.07.2022 зазначено, що розрахункові прилади обліку, шафа обліку, встановлені огорожі не мають зовнішніх пошкоджень корпусу, інших елементів, ланцюги обліку пошкодження ізоляції, скруток також немає.

Також місцевим господарським судом встановлено, що після проведеної за заявою позивача перевірки лічильника №76924134 типу ZMD120ASer53, комісією ЦРЗВТ АТ Харківобленерго був складений акт проведення експертизи лічильника електроенергії №154в від 07.07.2022, в якому зазначено, що електролічильник №76924134 визнаний придатним для подальшої експлуатації та пошкоджень не виявлено.

Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" було виставлено Фізичній особі-підприємцю Ахпаш І.І. рахунок на оплату за електричну енергію в червні 2022 року на суму 117 040,56 грн. (спожито 34506 кВт).

Не погодившись із вищевказаними обставинами, Фізична особа-підприємець Ахпаш Ілля Ілліч звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Харківобленерго" про визнання недійсним акту контрольного огляду засобів обліку №461 від 30.06.2022 року з, нібито, споживання ФОП Ахпашем І.І. за червень 2022 року 34506 кВт/год та скасування даних нарахувань.

Як вже зазначалось вище, рішенням Господарського суду Харківської області від 05.06.2024 у справі №922/304/24 у задоволенні позову відмовлено.

При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Згідно ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі Delcourt v. Belgium Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у численних справах, основною складовою права на судовий захист, є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

При цьому, в силу положень ст.55 Конституції України звернення до суду з позовом, незалежно від його обґрунтованості, є суб`єктивним правом особи, що є проявом конституційного принципу забезпечення доступу до правосуддя.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 20 Господарського кодексу України, встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Згідно ч.2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, за приписами чинного законодавства, основною метою здійснення правосуддя є захист та відновлення порушеного права відповідної особи, яка звернулась до суду із відповідною позовною заявою.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника

Тобто, це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Крім того Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Як вже зазначалось вище, Фізична особа-підприємець Ахпаш Ілля Ілліч просить визнати недійсним акт контрольного огляду засобів обліку №461 від 30.06.2022 року.

Проте, акт контрольного огляду засобів обліку №461 від 30.06.2022 року не є актом нормативного характеру, вказаний документ лише фіксує факт здійснення контрольного огляду засобів обліку споживача представниками АТ «Харківобленерго», показники лічильника, перелік та місця встановлення пломб тощо, тому оскарження документу, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 143/591/20, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155)

Враховуючи наведене, позовна вимога про визнання недійсним акту контрольного огляду засобів обліку №461 від 30.06.2022 року, є неналежним способом захисту, у зв?язку із чим місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо відмови в задоволенні позову у цій частині.

Крім того, Фізична особа-підприємець Ахпаш Ілля Ілліч просив скасувати нарахування вартості електричної енергії за червень 2022 року в розмірі 34506 кВт/год.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування

З урахуванням вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 27 жовтня 1993 р. по справі "Домбо Бехеер" проти Нідерландів зазначено, що принцип рівності сторін у процесі у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно до другої сторони.

Згідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту ст.79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Стандарт доказування вірогідності доказів, на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

На думку позивача, у нього була відсутня технічна можливість для споживання у червні 2022 року електроенергії у кількості 34506 кВт.год., а такі завищені показники спожитої електричної енергії виникли через потрапляння блискавки в електромережу, що живить споживача, та пошкодження внаслідок цього електричного лічильника №76924134.

Проте, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст.76-77 Господарського процесуального кодексу України, які би свідчили про те, що в електромережу приміщення ФОП Ахпаш Іллі Ілліча дійсно було потрапляння блискавки внаслідок чого електричний лічильник №76924134 почав здійснювати невірну фіксацію розміру спожитої електричної енергії.

Так само, позивачем не надано доказів, які би свідчили, що електричний лічильник №76924134 типу ZMD120ASer53 є технічно несправним.

Разом з тим, в Акті технічної перевірки та заміни розрахункових засобів обліку до 1 кВ від 01.07.2022 зазначено, що розрахункові прилади обліку, шафа обліку, встановлені огорожі не мають зовнішніх пошкоджень корпусу, інших елементів, ланцюги обліку пошкодження ізоляції, скруток також немає.

Іншим актом проведення експертизи лічильника електроенергії №154в від 07.07.2022 встановлено, що електролічильник №76924134 визнаний придатним для подальшої експлуатації та пошкоджень комісією ЦРЗВТ АТ Харківобленерго не виявлено.

В листі АТ Харківобленерго №15-37/3725 від 03.10.2022 зазначено, що в червні 2022 року будь-яких аварійних відключень або пошкоджень обладнання, що впливають на надійне постачання електричної енергії ФОП Ахпаш І.І. не було зафіксовано.

За таких обставин, аналізуючи твердження сторін та подані на їх підтвердження докази, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що позивачем не надано доказів, які би свідчили, що лічильник №76924134 типу ZMD120ASer53 є технічно несправним, що призвело до збільшення показників розміру спожитої позивачем електричної енергії в червні 2022 року.

При цьому, докази на які посилається відповідач на підтвердження власної позиції щодо розрахунку обсягу спожитої електричної енергії на підставі придатного до експлуатації приладу обліку, є більш вірогідними ніж докази, надані позивачем на підтвердження власної правової позиції щодо проведення такого розрахунку на підставі технічно несправного приладу обліку.

Також колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що під час апеляційного провадження в даній справі, з пояснень сторін, наданих в судових засіданнях, вбачається, що АТ Харківобленерго здійснювало облік спожитої електричної енергії на підставі особисто переданих позивачем показників.

В той же час, проведений акт контрольного огляду в червні 2022 року фактично виявив штучне заниження розміру спожитої ФОП Ахпаш І.І. електричної енергії за попередні періоди.

Наведене вище свідчить про те, що розмір спожитої електричної енергії в червні 2022 року (34506 кВт/год.) є таким, що нарахований не за один місяць, а і за попередні періоди.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Доводи позивача, що зняття, направлення і проведення експертизи проведено відповідачем з порушенням Положення про проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів, затвердженого Наказом Міністерства палива та енергетики України 21.06.2003 № 322, оскільки такі дії здійснювались без присутності позивача, були правомірно відхилені судом першої інстанції, оскільки вказане Положення не підлягає застосуванню до спірних правовідносин через те, що позивач не відноситься до категорії побутових споживачі та споживає електричну енергію для здійснення своєї господарської діяльності.

Інші доводи апелянта були спростовані в даній постанові апеляційного господарського суду, крім того, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, у зв`язку із чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Харківської області від 05.06.2024 у справі №922/304/24 підлягає залишенню без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ахпаша Іллі Ілліча на рішення Господарського суду Харківської області від 05.06.2024 у справі №922/304/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 05.06.2024 у справі №922/304/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

СуддяЯ.О. Білоусова

СуддяЛ.М. Здоровко

Повний текст постанови складено 23.09.2024 року