Рішення

від 18.09.2024 по справі 445/1401/20

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 445/1401/20

провадження № 2/445/18/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Сивака В. М.

секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.

з участю

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Золочеві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Підлипецької сільської ради Золочівського району Львівської області, ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою ,-

в ст ан ов ив:

У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до Підлипецької сільської ради Золочівського району Львівської області, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Позов мотивує тим, що позивач зареєстрований та постійно проживає разом із сім`єю в індивідуальному житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з 1982 р. З 2015 року житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_3 (6/10 частки) та ОСОБА_2 (4/10 частки). Також у спільній частковій власності перебуває сарай, що відноситься до даного домоволодіння по частки відповідно. 07 вересня 2017 року Підлипецька сільська рада Золочівського району Львівської області прийняла рішення №256, яким вирішила погодити межі земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 згідно акту встановлення меж земельних ділянок. 12 квітня 2018 року ОСОБА_2 зареєструвала право власності на зазначену земельну ділянку. Відповідідій відповідачів ОСОБА_4 вважає протиправними та такими, що порушують його права на зазначену земельну ділянку, оскільки у нього примусово вилучили частину спірної ділянки, знесли попередню огорожу.

Вирішення питання щодо розподілу земельних ділянок між сторонами відбувалося Підлипецькою сільською радою без участі Позивача, його про це не було повідомлено, як і не було доведено до відома рішення сільської ради №256 від 07 вересня 2027 року.

Такими діями Відповідач позбавили ОСОБА_3 права володіти та користуватися земельною ділянкою у попередньому розмірі. Оскільки, ОСОБА_2 набула право власності на житловий будинок у тому ж розмірі, в якому належав попередньому власнику, а такому й обсяг права на прилеглу земельну ділянку не мав бути змінений.

Позивач вважає, що у разі набуття права власності на жилий будинок, кількома особами, право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку.

11 серпня 2020 року ОСОБА_3 подав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на земельну ділянку за кадастровим номером 4621885200:13:001:0011, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , накласти арешт на індивідуальний житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , заборонити ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам проводити будь-які будівельні або підготовчі роботи на земельній ділянці за кадастровим номером 4621885200:13:001:0011, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено повністю, про що судом винесено ухвалу від 13 серпня 2020 року.

13 серпня 2020 року ухвалою Золочівського районного суду Львівської області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

07 вересня 2020 року ОСОБА_2 подала відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечує повністю.

29 вересня 2020 року Підлипецькою сільською радою Золочівського району надано відзив на позовну заяву.

Позивач у судове засідання не з`явився, його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задоволити.

Відповідач у судовому засіданні заперечила проти задоволення позову.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, виходив з наступного.

В ч. 1ст.4ЦПК Українивизначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За приписами ч 1ст.13ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.15ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Фактичні обставини встановлені судом.

30 грудня 1982 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було укладено Договір, згідно умов якого ОСОБА_5 відчужив ОСОБА_3 6/10 житлового будинку та сараю в АДРЕСА_2 . На підставі даного Договору Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації ОСОБА_3 було видано реєстраційне посвідчення №14 від 16 січня 1991 р.

22 липня 1991 року між Золочівським сільськогосподарським технікумом в особі заступника директора по господарській частині ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено Договір, згідно умов якого Золочівським сільськогосподарським технікумом відчужено на користь ОСОБА_6 4/10 частки житлового будинку в АДРЕСА_2 та розташований на земельній ділянці, площею 0,090 га. На підставі даного Договору Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації ОСОБА_6 було видано реєстраційне посвідчення №474 від 22 липня 1991 р.

28 квітня 2006 року ОСОБА_6 відчужила належну їй частку житлового будинку АДРЕСА_3 (4/10 частки) та частки сараю ОСОБА_7 на підставі Договору купівлі-продажу частки житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Золочівського нотаріального округу Швець О.В., зареєстрованого в реєстрі №1952.

11 листопада 2015 року ОСОБА_7 подарував належну йому частку житлового будинку АДРЕСА_3 (4/10 частки) та частки сараю ОСОБА_2 на підставі Договору дарування частки житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Золочівського нотаріального округу Швець О.В., зареєстрованого в реєстрі №1866. У п. 1 Договору дарування частки житлового будинку від 11.11.2015 року зазначено, що даровані споруди позначені на плані земельної ділянки «1-3». Факт набуття права власності ОСОБА_2 на 4/10 спірного житлового будинку та сараю підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №47400703 від 11.11.2015 р.

18 серпня 2016 року на 8 сесії Підлипецької сільської ради VII скликання Золочівського району Львівської області ухвалено рішення №94, яким ухвалено дати дозвіл ОСОБА_3 на розроблення проекту землеутрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0, 1500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 із земель житлової і громадської забудови.

На виконання зазначеного рішення гр. ОСОБА_3 було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по передачі у власність.

02 лютого 2017 року комісією, в складі сільського голови ОСОБА_8 , землевпорядника сільської ради ОСОБА_9 , виконавця ПП «Геопроект-М» Болюбаш В., було складено Акт про те, що при обмірах земельних ділянок власники не погоджують суміжної межі, що призупиняє виготовлення проектів на земельні ділянки. Було запропоновано заміри у двох варіантах, але суміжники ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не погодилися і до спільної згоди не дійшли.

29 червня 2017 року на 14 сесії Підлипецької сільської ради VII скликання Золочівського району Львівської області ухвалено рішення №214, яким відмінено рішення №93, 94 від 18 серпня 2016 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 . Рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 16 січня 2018 року у справі №445/1213/17 визнано протиправним та скасовано рішення Підлипецької сільської ради Золочівського району Львівської області №214 від 29.06.2017 року в частині скасування рішення Підлипецької сільської ради №94 від 18.08.2016 р.

29.06.2017 на черговій XIV сесії VII демократичного скликання Підлипецької сільської ради Золочівського району Львівської області вирішено прибрати огорожу на прибудинковій території позивача за адресою: АДРЕСА_1 в термін до 15.07.2017.

09 серпня 2017 року комісією, в складі секретаря сільської ради Бородій Н.Б., членів комісії з питань сільського господарства, земельних відносин та екології ОСОБА_10 , спеціаліста ІІ категорії землевпорядника Підлипецької сільської ради ОСОБА_9 провели встановлення меж земельних ділянок, які належать ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та склали Акт про те, що комісією встановлено межі земельних ділянок і закріплено стовпцями межові знаки відповідно за гр. ОСОБА_2 площею 0,0585 га та ОСОБА_3 площею 0,0720 га. Землекористувач ОСОБА_3 відмовляється від погодження (підпису на акті погодження меж).

18 серпня 2017 року на 8 сесії Підлипецької сільської ради VII скликання Золочівського району Львівської області ухвалено рішення №93, яким надано дозвіл ОСОБА_2 на розблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0, 1500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 із земель житлової і громадської забудови.

07 вересня 2017 року на 15 сесії Підлипецької сільської ради VII скликання Золочівського району Львівської області ухвалено рішення №256, яким погоджено затвердити межі земельних ділянок гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 згідно Акту встановлення меж земельних ділянок.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року у справі №380/2480/18 відмовлено повністю у задоволенні позову ОСОБА_3 до Підлипецької сільської ради Золочівського району Львівської області про визнання протиправними дій відповідач, що мали місце 13.12.2017 року щодо прибрання огорожі на прибудинковій території ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язати відповідача привести огорожу у попередній стан.

11.12.2017 Підлипецька сільська рада повідомила позивача про те, що на сесії сільської ради, що відбулася 07.12.2017 ОСОБА_2 звернулася із заявою щодо розподілу земельної ділянки і депутатами сільської ради складено комісію з виїздом на місце 13.12.2017 за адресою: АДРЕСА_1 .

13.12.2017 ОСОБА_3 та ОСОБА_12 звернулись до відповідача із заявою про відкладення виходу на місцевість за адресою: АДРЕСА_1 щодо вирішення питання погодження меж земельних ділянок із суміжними землекористувачами, що призначено на 13.12.2017.

13.12.2017 комісія у складі посадових осіб Підлипецької сільської ради Золочівського району Львівської області, суміжного користувача ОСОБА_2 та невідомих осіб у присутності працівників поліції здійснили вихід на місцевість з метою проведення підготовчих та будівельних робіт із демонтажу огорожі, що знаходиться на прибудинковій території ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 , що розмежовувала прибудинкову територію між суміжними землекористувачами, а також встановлення нової огорожі в іншому місці.

14.12.2017 ОСОБА_3 звернувся із заявою до Золочівського відділу поліції Головного управління поліції у Львівській області, в якій просив провести детальну перевірку наведених обставин, встановити винних осіб та вжити стосовно таких заходи притягнення до відповідальності.

Золочівський відділ поліції Головного управління поліції у Львівській області провів перевірку вказаної інформації, опитав причетних осіб та надав висновок від 28.12.2017 про те, що зазначені правовідносини носять цивільно-правовий характер та роз`яснив позивачу його право на оскарження зазначених дій в судовому порядку.

11 березня 2018 року ОСОБА_2 видано Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-4606630932018, згідно якого ОСОБА_2 володіє земельною ділянкою, кадастровий номер 4621885200:13:001:0011, площею 0,0585 га за адресою АДРЕСА_1

03 квітня 2018 року на 16 сесії Підлипецької сільської ради VII демократичного скликання Золочівського району Львівської області ухвалено рішення №349, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і спору площею 0,0585 га в АДРЕСА_1 кадастровий номер 4621885200:13:001:0011 те передати відповідну земельну ділянку ОСОБА_2 .

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_13 , ОСОБА_19 , ОСОБА_12 повідомили наступні обставини: до будинку, який знаходиться на спірній земельній ділянці проводилися добудови; після демонтажу первинної межі та встановлення нової земельна ділянка ОСОБА_3 зменшилася; під час демонтажу огорожі виник спір, у якому брало участь кілька людей, у тому числі сусідів, ситуація була конфліктною.

Згідно відповіді на адвокатський запит від 24 жовтня 2016 року №111 , наданої Підлипецькою сільською радою Золочівського району Львівської області, ОСОБА_3 користується земельною ділянкою в АДРЕСА_1 з 1982 року на підставі договору купівлі-продажу будинку від 1982 року.

Застосовані норми права.

Відповідно дост. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1ст.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За положеннями ст.ст.12,81 ЦПК України, кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 41 Конституції Українигарантовано кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною 1статті 81 ЗК Українивизначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

У частинах 1-3статті 116 ЗК Українизазначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 118 Земельного кодексу Українигромадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Згідно ізст. 25 Закону України «Про землеустрій», документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації, в тому числі у вигляді проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Так, технічну документацію та вказану земельну ділянку було виготовлено у відповідності до вимог чинного земельного законодавства.

Статтею 30 Закону України «Про землеустрій», передбачено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленомуЗемельним кодексом України, цим Законом.

Згідно ч.5 п.5ст. 186 ЗК Українитехнічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується: у разі передачі на підставі такої документації земельної ділянки у власність та користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування - рішенням таких органів

Суд визнає незаконним, та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного Законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частинастатті 21 ЦК України).

Підставами для визнання недійсним акту (рішення) є його невідповідність вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Відповідно до частини першоїстатті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у Сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати пищання місцевого значення в межахКонституціїта законів України;

Згідно зістаттею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесеніКонституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з частиною другоюстатті 19 Конституції Україниоргани місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, 1 в межах повноважень тау спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

У випадку, коли позивач стверджує про порушення свого права постійного користування частиною земельної ділянки особою, яка володіє нею шляхом державної реєстрації за собою права власності (права користування) цієї спірної частини, право позивача може бути захищено шляхом подання позову про визнання права (пункт 1 частини другоїстатті 16 ЦК України), витребування нерухомості з володіння, усунення перешкод у користуванні майном (статті387,388,391,396 ЦК України) чи іншим способом відповідно до закону. І

Рішення суб`єкта владних повноважень про передання земельної ділянки у власність є актом, необхідним для набуття у власність цього об`єкта у майбутньому - з моменту державної реєстрації відповідного цивільного права.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2020 року у справі № 724/1127/17.

Відповідно достатті 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачений цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

У частині другійстатті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»унормовано порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26Закону України № 1952(у редакції, чинній із 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цьогоЗакону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також: скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

За змістом наведеної норми передбачені способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішенця про скасування державної реєстрації прав. При цьому,- з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Мотиви та висновки суду.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_3 , як на підставу своїх порушених прав, зазначав, що являється власником частки будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами за адресою .Новоселище по АДРЕСА_1 та отримано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно. Власником іншої частки будинку та сараю являється ОСОБА_2 .

Суд приймає до уваги, що рішенням Підлипецької сільської ради VII демократичного скликання від 03 квітня 2018 року №349 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і спору площею 0,0585 га в АДРЕСА_1 кадастровий номер 4621885200:13:001:0011 те передано відповідну земельну ділянку ОСОБА_2 .

Суд дійшов висновку про відсутність порушень прав позивача у на земельну ділянку, так як в процесі оформлення відповідних документів щодо права власності, на яку позивачу ОСОБА_3 також було надано дозвіл на виготовлення технічної документації та фактично її виготовлення.

Судом враховується той факт, що у позивача ОСОБА_3 на даний час відсутнє право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування належної йому на праві власності частини житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами, тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.81,116,118,186 ЗК України, ст. ст.19,60,76-81,259263-265,354,355 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Підлипецької сільської ради Золочівського району Львівської області, ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Рішення судунабираєзаконноїсили післязакінченнястрокуподання апеляційноїскаргивсімаучасниками справи,якщоапеляційнускаргу небулоподано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 23.09.2024.

Суддя В.М. Сивак