Ухвала

від 24.09.2024 по справі 489/4508/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 489/4508/24

Провадження № 2/487/2523/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2024 м.Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва в складі головуючого судді Притуляк І.О., в рамках розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про визнання договора позики недійсним, вивчивши клопотання відповідача ОСОБА_2 про витребування доказів, -

ВСТАНОВИВ:

В проваджені суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про визнання договора позики недійсним.

17.09.2024 року до суду надійшло клопотання відповідача ОСОБА_2 про витребування доказів.

Відповідно до клопотання, відповідач просив витребувати від Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду копію рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22.05.2023 року та копію постанови Миколаївського апеляційного суду від 24.04.2024 року по справі №489/673/23 за його позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики. А також копії матеріалів даної цивільної справи, зокрема висновку судово-почеркознавчої експертизи №23-5639 від 08.02.2024 року та заяви ОСОБА_1 вх.. №3183 від 08.03.2024 року.

В обгрунтування клопотання відповідач зазначив, що на даний час, справа №489/673/23 перебуває на розгляді в Касаційному цивільному суді у складі Верховного суду, з урахуванням чого, він самостійно обмежений у можливості надати вказані документи, які містять дані на підтвердження обставин фактичних правовідносин, які виникли між сторонами та обгрунтовують його заперечення по суті заявлених позовних вимог.

Дослідивши клопотання суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до положень ч.1 ст..76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 1 ст.84 ЦПК Україниучасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу

Згідно ч. 2 ст.84 ЦПК України, у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ,або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Системний аналіз наведених вище норм цивільного процесуального законодавства дає підстави для висновку, що обов`язковими умовами задля можливості задоволення судом клопотання сторони про витребування доказів є: подання такого клопотання у передбачені процесуальним законом строки, а у випадку їх пропуску наведення із належним підтвердженням поважних причин пропуску цього строку; відповідність змісту та форми такого клопотання встановленим законом вимогам. При цьому вимоги до змісту клопотання зводяться до належного обґрунтування відсутності у сторони можливості самостійно отримати необхідні докази, а також належного мотивування необхідності задоволення поданого клопотання шляхом доведення значення витребовуваних доказів для повного та всебічного розгляду справи, перевірки достовірності правових позицій сторін, а отже і для прийняття рішення у справі по суті.

Так, відповідачем не дотримано строки подання клопотання, визначені положеннями ч.3 ст.83 ЦПК України. оскільки, відзив на позовну заяву було подано відповідачкем 06.08.2024.

Клопотання про поновлення пропущеного строку, ОСОБА_2 не заявляв.

Одночасно, клопотання не відповідає вимогам, передбаченим ч. 2 ст. 84 ЦПК України, оскільки не містить зазначення вжитих ОСОБА_2 , заходів для отримання цих доказів самостійно, доказів вжиття таких заходів та об`єктивні причини неможливості самостійного їх отримання.

Так, суд наголошує, що згідно із п. 1 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.

Як встановлено з матеріалів клопотання, ОСОБА_2 є позивачем у цивільній справі №489/673/23, а отже може скористатись своїм правом для звернення до суду у провадженні якого перебуває справа, з відповідним клопотанням.

Таким чином, ОСОБА_2 , не доведено факт неможливості отримати зазначені процесуальні рішення та копії з матеріалів справи, самостійно.

Отже, суд приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 43, 76, 83, 84, 95, 260, 353 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про витребування доказів - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Копію ухвали надіслати відповідачу.

Ухвала, окремо від рішення суду, оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: І.О.Притуляк