Рішення

від 16.09.2024 по справі 292/475/24

ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/475/24

Провадження № 2/292/155/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2024 року с-ще Пулини

Червоноармійського районного суду Житомирської області

головуюча суддя Гуц О.В.

секретар судового засідання Риданова Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-щі Пулини цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шмата Руслана Петровича до ОСОБА_2 , співвідповідача ОСОБА_3 , третя особа на стороні відповідача -Пулинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини, визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини.

За участі : представника позивача -адвоката Шмата Р.П., відповідачки ОСОБА_2

У С Т А Н О В И В :

У квітні 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Шмат Р.П. звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи його тим, що 17 вересня 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб.

До укладення шлюбу у них, ІНФОРМАЦІЯ_1 , народилася спільна дитина -донька Злата.

ОСОБА_2 до 2010 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 ..

На початку 2024 року, перекладаючи документи ОСОБА_1 виявив, що у свідоцтві про народження доньки Злати у графі - "батько" зазначено колишнього чоловіка ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ..

У свій час ОСОБА_2 не звернула уваги на дану обставину, однак після її виявлення звернулася до відділу ДРАЦС для з"ясування обставин, чому у свідоцтві про народження їх доньки батьком дитини зазначений ОСОБА_3 , з яким вона ще у 2010 році розірвала шлюб.

Начальник Пулинського відділу ДРАЦС у Житомирському районі Житомирської області ОСОБА_4 надала письмову відповідь, в якій зазначила, що "на час державної реєстрації народження дитини попередній шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був не розірваний".

Однак рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області ніким не скасовано, та набрало законної сили 22 березня 2010 року.

ОСОБА_3 , який у свідоцтві про народження дитини записаний батьком, не є біологічним батьком ОСОБА_5 . Кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною не має.

У зв`язку з цим просив виключити відомості про батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з актового запису про народження за №54 від 04 вересня 2018 року, складеного Пулинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; визнати батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 відносно дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; Пулинському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за №54 від 04.09.2018, складеного Пулинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, а саме присвоїти дитині прізвище батька- " ОСОБА_6 ", по -батькові -" ОСОБА_7 ".

Ухвалою Червоноармійського районного суду Житомирської області від 01 травня 2024 року, провадження у зазначеній справі відкрито та призначено до підготовчого засідання на 09 год. 10 хв. 20 травня 2024 року, яке було відкладено на 12:00 год. 04.06.2024.

Ухвалою Червоноармійського районного суду Житомирської області від 04.06.2024 залучено до участі у даній справі в якості співвідповідача ОСОБА_3 та розгляд справи відкладено на 02.07.2024.

Згідноухвали Червоноармійськогорайонного судуЖитомирської областівід 02липня 2024року,підготовче провадженняу данійсправі закритота призначенодо судовогорозгляду посуті на16.07.2024, яке було відкладено на: 09.09.2024 та 16.09.2024.

У судовому засіданні представник позивача- адвокат Шмат Р.П., який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки (ч.1 ст.64 ЦПК України) підтримав, заявлений позивачем позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити, із зазначених у позові підстав.

Належним чином повідомлений про день та час проведення судового розгляду позивач ОСОБА_1 у судовезасідання не з"явився, відостаннього на адресу суду надійшла письмова заява, у якій він просив розглядати справу без його участі, позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнала та у своїх поясненнях суду повідомила, що у 2010 роціу судовому порядку було розірвано їх з ОСОБА_3 шлюб, про те у органах РАЦС свідоцтво про розірвання шлюбу ними не отримано. Після розірвання шлюбу вони з ОСОБА_3 ще деякий час підтримували подружні стосунки та одночасно вона зустрічалася з ОСОБА_1 , однак ці стосунки з останнім вони не афішували. У 2018 році у неї народилася донька ОСОБА_8 , біологічним батьком якої є позивач та якому від дня народження Злати було відомо про те, що він є батьком цієї дитини. Під час реєстрації доньки в органах РАЦС вона вказала батьком дитини ОСОБА_3 , з яким на той час у РАЦС ще не було зареєстровано розірвання шлюбу, вважаючи що так буде краще. Про те, що ОСОБА_3 не є біологічним батьком Злати, йому нічого не відомо. У 2022 році, отримавши свідоцтво про розірвання шлюбу з ОСОБА_3 , було зареєстровано їх шлюб з ОСОБА_1 , після чого ними було прийнято рішення, що до документів про народження дитини мають бути внесені дані про її біологічного батька.

Належним чиномповідомлений продень тачас проведеннясудового розглядуспіввідповідач ОСОБА_3 у судовезасідання не з"явився на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позов визнав.

Представник третьої особи на стороні відповідача -Пулинський відділдержавної реєстраціїактів цивільногостану уЖитомирському районіЖитомирської областіЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Київ),будучи належнимчином повідомленийпро деньта час проведеннясудового розглядуу судове засідання не з"явився. Будь-яких заяв на адресу суду від них не надходило.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши позиції представника позивача, відповідачки, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Як вбачається зі ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1, ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України).

Згідно ст.122 СК України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.

Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя. Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір`ю дитини заяви про визнання батьківства.

Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком.

За правилами ст. 129 Сімейного кодексу України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могли дізнатися про своє батьківство.

Законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.

У постанові Верховного Суду України від 15 квітня 2021 року у справі №361/2653/15-ц зазначено, що доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Доказами батьківства, також можуть бути фото, електронні повідомлення. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.05.2018 у справі №591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18) зазначається, що підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Судом встановлено,що 11.03.2010 рішенням Червоноармійського районного суду Житомирської області шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 розірвано (а.с.6-7).

ОСОБА_10 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та її батьками у реєстраційних документах вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 04.09.2018 (а.с. 5).

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 17 травня 2022 року вбачається, що шлюб між чоловіком ОСОБА_3 та дружиною ОСОБА_9 розірвано, про що 17 травня 2022 року складено відповідний актовий запис №3. Після державної реєстрації розірвання шлюбу присвоюється прізвище « ОСОБА_11 » (а.с.9).

Про те,що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є чоловікомта дружиною,підтверджується свідоцтвомпро шлюбсерії НОМЕР_4 від 17.09.2022(а.с.4).

Як вбачається із повідомлення Пулинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) №79/29.8-55 від 04.04.2024, державна реєстрація народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 проведена відповідно до статті 133 Сімейного кодексу України, де підставою запису відомостей про батька є актовий запис про шлюб №3 від 12 липня 1997 року, складений виконавчим комітетом Пулино-Гутської сільської ради Пулинського району Житомирської області та вказаний батьком ОСОБА_3 . На час державної реєстрації народження дитини попередній шлюб вважався не розірваним. Згідно п.1 глави 3 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 24.12.2010 №3307/5) розірвання шлюбу, здійснене судом до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" від 01.07.2010 №2398-VІ, підлягає державній реєстрації в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Державна реєстрація розірвання шлюбу може проводитись незалежно від строку, що минув після постановлення судом рішення про розірвання шлюбу, яке набрало чинності. У разі розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану шлюб припиняється у день державної реєстрації розірвання шлюбу. При зверненні до відділу по питанню розірвання шлюбу лише у 2022 році ОСОБА_2 , її попередній шлюб з ОСОБА_3 було розірвано, а тому враховуючи вищезазначене відділ повідомив про необхідність в даному випадку оспорювання батьківства та визнання батьківства ОСОБА_1 у судовому порядку. (а.с.16)

За даними актового запису про народження дитини № 54 від 04.09.2018, ОСОБА_10 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 . У графі відомості про батьків, її батьком вказано- ОСОБА_3 , матір - ОСОБА_9 . Підстава запису відомостей про батька - актовий запис про шлюб № 3 від 12.07.1997, заявник - ОСОБА_9 (а.с.89).

За правилами ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК Україниобставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Застосовуючи норми ст. 206 ЦПК України, суд враховує роз`яснення, надані Пленумом Верховного Суду України уПостанові від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", зокрема в абзаці 3 пункту 24, в частині того, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Враховуючи обставини справи, пояснення відповідачки, всебічно перевіривши дані, що підтверджують та спростовують заявлені вимоги, суд дійшов висновку про те, що визнання відповідачами позову не є безумовною підставою для задоволення позову та не вбачає наявності законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову.

А отже,суд,керуючись своїмвнутрішнім переконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивномута безпосередньомудослідженні наявниху справідоказів, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення позову по суті, надавши їмналежну оцінкута повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що позивачем не наданоналежних тадостаніх доказів, напідставі якихсуд встановлюєнаявність обставин,що обґрунтовуютьвимоги,а такожінших обставин,які маютьзначення длявирішення справита які засвідчують походження дитини від певної особи.

Клопотання про витребування таких доказів, про призначення судово-генетичноїабо судово-імунологічноїекспертизи , суду не заявлено.

Виходячиз вищенаведеного ,суд дійшовдо висновкупро відмовуу позовіповністю.

Керуючись ст.ст. 122, 129 Сімейного Кодексу України, ст.ст.2,4,12,13, 77, 80, 81, 82, 89, 206, 259, 263-265,273, 352,354,355 Цивільного процесуального Кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

У позові представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шмата Руслана Петровича до ОСОБА_2 , співвідповідача ОСОБА_3 , третя особа на стороні відповідача -Пулинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини, визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини, відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 24 вересня 2024 року.

Суддя О. В. Гуц