Рішення

від 30.09.2010 по справі 18/115-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16                                                                                тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"30" вересня 2010 р.                                                                    Справа № 18/115-10

Розглянувши матеріали справи за позовом  Прокурора м. Біла Церква в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради, м. Біла Церква  

до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м. Біла Церква     

про стягнення 8891,24 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

за участю представників сторін:

від позивача: Нестеренко М.В.

від відповідача: не з‘явився

від прокуратури: Пінкас Т.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Прокурора м. Біла Церква в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради (далі –позивач) до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (далі –відповідач) про стягнення 8891,24 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали суду від 26.07.2010 року та призначено справу до розгляду на 12.08.2010 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 12.08.2010 року без поважних причин не з‘явився,  про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав. Розгляд справи відкладався до 30.09.2010 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 12.08.2010 року, у судове засідання 30.09.2010 року без поважних причин не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.  

За таких обставин, суд  у відповідності до ст. 75 ГПК України  розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, дослідивши надані докази, суд встановив.

За наслідками проведеної Прокуратурою м. Біла Церква перевірки, виявлено, що 25.10.2007 року  між Управлінням комунальної власності  Білоцерківської міської ради та Приватним підприємцем ОСОБА_1  укладено Договір  оренди № 185  нежитлового приміщення  площею 170,10 кв.м, розташованого  в одноповерховій  нежитловій будівлі за адресою: АДРЕСА_1.

Пунктом 3.1 вказаного Договору передбачено, що орендна плата становить 3031,90 грн.  за перший місяць та сплачується щомісячно до 15 числа поточного місяця шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця.

Також, п. п. 3.2, 3.3. Договору передбачено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць оренди коригується згідно з індексами інфляції в порядку, встановленому відповідною Методикою, в разі зміни цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством та рішеннями міської ради.

Частиною 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Однак, орендарем вимоги Договору щодо сплати орендних платежів своєчасно та  в повному обсязі не виконувались, у зв‘язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 8381,37 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно  з  ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона  повинна вжити  усіх заходів, необхідних для належного  виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси  другої сторони  та забезпечення  загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язання  є підставою для застосування  господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, судом встановлено зобов'язання відповідача сплатити заборгованість по орендній платі  в сумі  8381,37 грн.

Крім того, відповідно до п. 8.2 Договору за прострочення сплати орендних платежів за Договором оренди передбачено нарахування пені в розмірі 0,05% від простроченої суми за кожний день прострочення.

На підставі зазначеного пункту Договору та у відповідності до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»позивачем надано розрахунок пені  в розмірі подвійної облікової ставки НБУ по кожному простроченому орендному платежу за весь період з грудня 2008 року по червень 2010 року, за яким сума пені складає 509,87 грн.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що з відповідача підлягає стягненню 509,87 грн. пені.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають  задоволенню в повному обсязі.

Сплата державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України  покладається судом на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.  Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Управління  комунальної власності  Білоцерківської міської ради (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярмаркова, 1/23, код 23570409) 8381,37 грн. боргу та 509,87 грн. пені.

3. Стягнути з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1)  в доход Державного бюджету України 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя