Ухвала

від 23.09.2024 по справі 461/7655/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/7655/24

Провадження № 1-кс/461/5709/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2024 слідча суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові скаргу Державного підприємства «Калуський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні Національної академії наук України» в особі директора ОСОБА_3 на бездіяльність Львівської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей в ЄРДР за заявою про вчинення кримінального правопорушення,

В С Т А Н О В И Л А :

До слідчої судді від імені ДП «Калуський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні Національної академії наук України» звернувся ОСОБА_3 , який є директором зазначеного підприємства, зі скаргою на бездіяльність Львівської обласної прокуратури. Скаргу мотивує тим, що Ухвалою слідчого судді Галицького суду м. Львова від 01.08.2024 зобов`язано уповноважену особу Львівської обласної прокуратури внести до ЄРДР відомості за заявою ДП «Калуський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні Національної академії наук України» від 10.07.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України. Проте, посадова особа Львівської обласної прокуратури за вказаною заявою внесла до ЄРДР відомості за іншою правовою кваліфікацією, а саме: за ч. 2 ст. 382 КК України. У зв`язку з наведеним, просить скаргу задовольнити та зобов`язати посадову особу Львівської обласної прокуратури у належний спосіб виконати ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 01.08.2024 у справі №461/6311/24.

У судове засідання скаржник не з`явився, проте скерував до суду клопотання, у якому просить розглядати скаргу у його відсутності та задовольнити таку.

Львівська обласна прокуратура, будучи належним чином повідомленими про час, день та місце розгляду скарги, не забезпечили явку в судове засідання свого уповноваженого представника, що на переконання суду, не перешкоджає розгляду скарги відповідно до вимог ч. 3 ст. 306 КПК України.

Згідно зі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження, не здійснювалось, у зв`язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.

Дослідивши наявні матеріали скарги, слідча суддя дійшла такого висновку.

Слідча суддя встановила, що ухвалою слідчого судді Галицького суду м. Львова від 01.08.2024 зобов`язано уповноважену особу Львівської обласної прокуратури внести до ЄРДР відомості за заявою ДП «Калуський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні Національної академії наук України» від 10.07.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України.

Посадовою особою Львівської обласної прокуратури, на виконання зазначеної ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 01.08.2024, внесено відповідні відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024140000000185 від 13.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України.

Стаття 2 КПК України визначає завдання кримінального судочинства, одним з яких є захист особи, суспільства від кримінальних правопорушень.

Реалізація вказаних завдань здійснюється, з-поміж іншого, шляхом забезпечення кожному громадянину права на звернення до уповноважених органів з заявою про вчинене кримінальне правопорушення.

Зазначене право породжує відповідний обов`язок компетентних державних органів відреагувати на такі звернення у передбаченому законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Згідно зі ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК України, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК України.

Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 року у справі №556/450/18.

Згідно з п. 18 ст.3КПК України до повноважень слідчого судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

З метою належного дотримання процесуальних вимог щодо розгляду скарг на бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчим суддям необхідно зважати на те, що такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов`язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є: змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запровадженні механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.

Так, у ст. 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого та прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування та право на оскарження. Вказаний перелік не передбачає права сторони провадження на оскарження до слідчого судді відмову слідчого у задоволенні клопотання про зміну кваліфікації кримінального правопорушення. Такого роду клопотання, можуть бути предметом обговорення під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 КПК України та судового розгляду по суті обвинувачення, де прокурор вправі змінювати кваліфікацію дій обвинуваченого.

Вирішення питання про зміну кваліфікації дій підозрюваного чи обвинуваченого належить до дискреційних прав слідчого чи прокурора, що прямо передбачено ст. ст. 36, 40 КПК України. Для оскарження такої дії учасником провадження немає процесуально-правових підстав, оскільки потерпілий, ні його представник, не можуть визначати кваліфікацію діянь правопорушника, вони вправі лише рекомендувати певну кваліфікацію на своє переконання, а остаточне рішення належить до дискреційної компетенції слідчого, прокурора. Такого права не має і слідча суддя під час розгляду скарги.

З огляду на наведене, слідча суддя приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 303, 306, 307 КПК України, слідча суддя -

П О С Т А Н О В И Л А :

У задоволенні скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідча суддя ОСОБА_4