Ухвала

від 24.09.2024 по справі 530/451/24

ЗІНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Зіньківський районний суд Полтавської області

38100, м. Зіньків, вул. Соборності, 2. Тел.3-24-41/факс 3-11-95

Справа № 530/451/24

Номер провадження 1-кп/530/85/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.09.2024 р. Зіньківський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду міста Зіньків Полтавської області обвинувальний акт та додані до нього документи, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023170490000533від 08.12.2023року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.4 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Зіньківського відділу Диканської окружної прокуратури Полтавської області звернувся до суду з обвинувальним актом за кримінальним провадженням, внесеним в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023170490000533від 08.12.2023року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.4 ст.185 КК України.

В судове засідання 24.09.2024року обвинувачений ОСОБА_5 не з`явився,представник потерпілого ФГОболонь-Агро ОСОБА_6 з`явився.

Від прокурора надійшло клопотання про відкладення судового засідання та привід обвинуваченого. За наслідками заявленого клопотання, суд приходить до висновку про задоволення клопотання.

24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє по даний час.

Відповідно до рішення Ради Суддів України від 24 лютого 2022 року № 9 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні Верховна Рада України 24 лютого 2022 року на позачерговому засіданні запровадила воєнний стан через вторгнення Росії в Україну.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінено територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місце знаходження судів.

Рада суддівУкраїнивирішила звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист.

В судове засідання по кримінальній справі № 530/451/24, яке було призначено на 24.09.2024 року об 10 год 30 хвилин обвинувачений ОСОБА_5 будучи належним чином повідомленим, відповідно до чинного законодавства, не з`явився без поважних причин.

Заслухавши, прокурора, який підтримав клопотання, та дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення, а тому до ОСОБА_5 необхідно застосувати привід через органи поліції.

Частиною 2ст.17 КПК Українивстановлено обов"язок обвинувачення довести кожний елемент злочину поза межами розумного сумніву.

Статтею 22 КПК Українивстановлено принцип змагальності сторін кримінального провадження та свободу в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд, зберігаючи об"єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов"язків (ч.6ст.22 КПК України).

Суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом. Сторона обвинувачення зобов"язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом (ст.23 КПК України).

Статтею59та пунктом 6 частини 3 статті129 Конституції Українизакріплено конституційне право громадян на захист від обвинувачення.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено, що суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

З огляду на положення ч. 1 ст.20, ч. ч. 1, 4 ст.42 КПК Україниобвинувачений, поміж іншого, має право брати участь у кримінальному провадженні, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом, а також має право брати участь під час судового розгляду у допиті свідків обвинувачення або вимагати їхнього допиту.

Захисту такого права вимагає іКонвенція про захист прав людини і основоположних свобод(Конвенція) (п. 1, підп. «d» п. 3 ст. 6), ратифікована Україною. Про обов"язковість застосування положень цієї Конвенції та порушення її положень неодноразово зазначалося в рішеннях Європейського суду з прав людини за позовами проти держави Україна.

Положення п. 1 та підп. «d» п. 3 ст. 6 Конвенції, яка відповідно до ч. 1ст. 9 Конституції Україниратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№ 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», передбачають, що:

«1.Кожен має право на справедливий… розгляд його справи… судом… який… встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

...

3. Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права:

...

d) допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення...».

Європейський суд з прав людини у багатьох своїх рішеннях наголошував на необхідності ретельної перевірки заяв про вчинення провокації із сторони працівників правоохоронних органів із забезпеченням підсудному (обвинуваченому, засудженому) права на повне і об"єктивне дослідження тих обставин справи, які можуть указувати на наявність провокації, можливості допиту у судовому засіданні «секретних агентів», необхідність доведення прокурором відсутності провокації із сторони працівників міліції чи осіб, які діють за їх завданням тощо (зокрема постанова Європейського суду у справі «Баннікова проти Російської Федерації»).

Суд враховує, зокрема, й вимоги, сформульовані в рішеннях ЄСПЛ від 06.09.2007 у справах «Цихановський проти України» та від 18.10.2007 «Коновалов проти України». У них відзначено: на національні суди покладено обов"язок створення умов для того, щоб провадження було швидким та ефективним. Наприклад, суд має вирішувати, чи відкладати засідання за клопотанням сторін, а також, вживати якихось заходів щодо сторін, чия поведінка спричиняє невиправдані затримки з розглядом справи.

Відповідно до ст.139та ст.323 КПК України, якщо обвинувачений, який був у встановлений цим Кодексом порядку викликаний, не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, до обвинуваченого може бути застосовано привід.

Згідно із ч. 2ст. 140 КПК України, рішення про здійснення приводу приймається під час судового провадженнясудом за клопотанням сторони кримінального провадження. Рішення про здійснення приводу приймається у формі ухвали.

Відповідно до ч. 3ст. 140 КПК України, привід може бути застосований до підозрюваного, обвинуваченого або свідка. Привід свідка не може бути застосований до неповнолітньої особи, вагітної жінки, інвалідів першої або другої груп, особи, яка одноосібно виховує дітей віком до шести років або дітей-інвалідів.

Враховуючи вищевикладене, того факту що відсутні обмеження зазначені в ч. 3ст. 140 КПК України,суд вважає,що дляповного тавсебічного дослідженнявсіх обставинсправи,клопотання прокурора про привід обвинуваченого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 23,139,140, 323, 350, 369-372 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про відкладення судового засідання та привід обвинуваченого ОСОБА_5 задоволити.

Відкласти розгляд судового засідання по кримінальному провадженні за обвинувальним актом, внесеним в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023170490000533від 08.12.2023року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, до 10 години 00 хвилин 01.11.2024 року.

Доставити приводом в судове засідання, яке відбудеться 01.11.2024 року о 10 годині 00 хвилин обвинуваченого, як вказано в реєстрі матеріалів досудового розслідування: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 .

Виконання ухвали про привід в судове засідання обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 доручити відділеннюполіції №4Полтавського районногоуправління поліції ГУ НП в Полтавській області.

Контроль за виконанням приводу покласти на прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12023170490000533 від 08.12.2023 року .

У випадку неможливості доставки вказаного у даній ухвалі засудженого завчасно надати до суду відповідні пояснення осіб, з числа його родичів або сусідів по обставинах його місцезнаходження з наданням копій документів, які посвідчують їх особу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Написано власноручно.

Суддя Зіньківського районного суду

Полтавської області ОСОБА_1