Ухвала

від 18.09.2024 по справі 947/25538/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1398/24

Справа № 947/25538/24 1-кс/947/11405/24

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 та підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 04.09.2024, якою в межах к/п №12024160000000724 від 07.06.2024 стосовно:

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьк, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 2011 р.н., начальника Департаменту закупівель техніки та господарчих товарів Дирекції управління ланцюгами поставок ПрАТ НЕК «Укренерго», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, було застосовано запобіжний захід у вигляді застави

установив:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.

Оскаржуваною ухвалоюслідчого суддів межахк/п№12024160000000724від 07.06.2024було задоволеночастково клопотанняст.слідчого СУГУНП вОдеській обл. ОСОБА_10 та застосованостосовно ОСОБА_7 ,підозрюваного увчиненні злочину,передбаченого ч.2ст.367КК Українизапобіжний західу виглядізастави в розмірі 991 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 000748 грн., із покладенням на останнього строком до 22.10.2024, в межах строку досудового розслідування, наступних обов`язків: прибувати до слідчого, прокурора та/або суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя послався на те, що органом досудового розслідування була доведена обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та існування ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на експертів у цьому кримінальному провадженні, обумовлені обґрунтованою підозрою у вчиненні нетяжкого злочину, займаною підозрюваним посадою, яка свідчить про ймовірне набуття останнім широкого кола зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій.

Окрім того, на підставі положень п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, врахувавши характер інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, зухвалості його ймовірного вчиненні службовою особою приватного акціонерного підприємства, що є оператором системи передачі України зі статусом члена спостерігача ENTSO-E, з функціями оперативно-технологічного управління Об`єднаною енергосистемою України (ОЕС), вчинення злочину в умовах воєнного стану та відповідно дефіциту електроенергії на території України, а також з огляду на задовільний майновий стан підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про можливість визначення підозрюваному ОСОБА_7 застави в розмірі 3 000 748 грн.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі та доповненнях до неї захисник ОСОБА_8 не погодився із оскаржуваною ухвалою, посилаючись на неповне та необ`єктивне з`ясування обставин справи з огляду на наступні обставини:

- поза увагою слідчого судді залишилось те, що підозра у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України є необґрунтованою, натомість, в матеріалах провадження відсутні жодні конкретні факти, які б підтверджували те, що ОСОБА_7 мав відповідні обов`язки щодо відправлення договорів та пакету документів для аналізу договірної ціни договору до відділу дослідження ринків та контролю вартості, неналежним чином виконував свої посадові обов`язки, те, що він, згідно із Положенням про уповноважену особу НЕК «УКРЕНЕРГО», був відповідальною особою, яка проводила закупівлю чи підписувала договори та акти;

- слідчим суддею не обґрунтовано наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, натомість, підозрюваний ОСОБА_7 прибував на виклики слідчого як у процесуальному статусі свідка, так і в якості підозрюваного, надавав розгорнуті логічні показання; з моменту вручення повідомлення про підозру ОСОБА_7 жодним чином не переховувався від правоохоронних органів, не впливав на свідків та не чинив спроб знищити певні документи; внаслідок тривалості основного к/п №12023160000001112 за фактами привласнення керівництвом ПрАТ «НЕК «Укренерго» та ТОВ «ЧЕСМ» бюджетних коштів, в межах якого ОСОБА_7 неодноразово брав участь в якості свідка, з`являвся за викликами слідчого, продовжував працювати на займаній посаді та постійно проживав в м. Києві, нівелюються вищезгадані ризики;

- при постановленні ухвали слідчим суддею не було належним чином оцінено всі обставини, визначені ст. 178 КПК України, зокрема, факт того, що ОСОБА_7 раніше не судимий, має бездоганну репутацію, серед конфліктів на роботі помічений не був, підозрюваний одружений та неповнолітню доньку, сталі соціальні та родинні зв`язки, має постійне місце роботи, ОСОБА_7 на постійній основі здобуває додаткову кваліфікацію;

- слідчим суддею жодним чином не обґрунтовано визначеного підозрюваному ОСОБА_7 розміру застави, із залишенням поза увагою того, що в якості обґрунтування необхідності визначення такого розміру застави органом досудового розслідування надано лише договір купівлі-продажу квартири, натомість, купівля зазначеної квартири є результатом праці всієї родини ОСОБА_7 протягом всього життя, а, враховуючи встановлений оскаржуваною ухвалою слідчого судді строк внесення застави, здійснення її продажу фізично не можливе та залишить родину підозрюваного ОСОБА_7 без житла; при визначенні розміру застави залишено поза увагою ступінь тяжкості покарання, яке може бути призначено за вчинення нетяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Посилаючись на викладені обставини, захисник ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 3 000 748 грн.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисників ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти її задоволення, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що слідчий суддя зазначених вимог кримінального процесуального закону дотримався не у повному обсязі з огляду на наступне.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На підставі аналізу матеріалів провадження вбачається, що 22.08.2024 ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України (т. 2, а.с. 45-58).

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику ЄСПЛ як джерело права.

Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.04.2011, заява №42310/04, ЄСПЛ повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Так, органом досудового розслідування ОСОБА_7 підозрюється у тому, що він, через несумлінне ставлення до службових обов`язків начальника Департаменту закупівель техніки та господарчих товарів, виконуючи функції уповноваженої особи НЕК «Укренерго», 22.02.2023, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча в силу займаної посади та досвіду роботи повинен був і міг їх передбачити, будучи достовірно обізнаним із порядком організації та проведення публічних закупівель від імені НЕК «Укренерго», в порушення ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», 1.3, 2.10, 2.13 Положення про уповноважену особу (затверджену протоколом засідання правління НЕК «Укренерго» від 27.04.2020 №9/2020), процесу «П3.9.12 Перевірка договірної ціни перед підписанням договору на виконання робіт», затвердженого начальником Департаменту контролю витрат 24.12.2021 за вн. № П-118475 НЕК «Укренерго, не забезпечив об`єктивність та додержання принципу максимальної економії закупівлі, не організував перевірку обґрунтованості вартості закупівлі підлеглими працівниками, самостійно погодив 22.03.2023 власним підписом КЕП умови договорів з ТОВ «ЧЕСМ», що стало підставою для необґрунтованого перерахунку на рахунок ТОВ «ЧЕСМ» грошових коштів у сумі 1 408 522, 38 грн. за договором №01-004132-23 від 22.02.2023, а також у сумі 2 299 404, 24 грн. за договором №01-004012-23 від 22.02.2023, що згідно Примітки 4 до ст. 364 КК України в двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваних мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, та є тяжкими наслідками.

Всупереч твердженням сторони захисту, колегія суддів зауважує на тому, що обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України на даному етапі досудового розслідування підтверджується долученими до клопотання матеріалами провадження в їх сукупності.

Натомість, суд апеляційної інстанції вважає передчасними посилання захисника на те, що в матеріалах провадження відсутні конкретні факти, які б підтверджували те, що ОСОБА_7 був відповідальною за закупівлю та підписання договорів особою, оскільки на теперішній час досудове розслідування зазначеного кримінального провадження триває, здійснюються відповідні слідчі (процесуальні) дії задля збирання відповідних доказів, на підставі оцінки яких можливо буде дійти висновку стосовно наявності або відсутності в діях підозрюваного ознак складу інкримінованого йому злочину, пов`язаного із неналежним виконанням покладених на нього посадових обов`язків.

З урахуванням стадії досудового розслідування зазначеного кримінального провадження, апеляційний суд фактично позбавлений можливості надання оцінки достатності сукупності зібраних доказів для однозначного висновку про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, натомість, оцінка доказів з точки зору належності та допустимості, а сукупності доказів, з точки зору вагомості, достатності та взаємозв`язку, буде надана судом, відповідно до вимог ст.ст. 89, 94 КПК України, на іншій стадії провадження стадії судового розгляду кримінального провадження по суті, натомість, на теперішній час слідчий суддя лише вирішує питання щодо достатності певного обсягу зібраних доказів для переконання стороннього спостерігача у тому, що особа причетна до вчинення злочину та стосовно неї існують законодавчо встановлені підстави для застосування певного запобіжного заходу.

На переконання апеляційного суду, в даному випадку сукупності зібраних органом досудового розслідування доказів достатньо для формування стійкого переконання у причетності ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, тому підозра у вчиненні останнім зазначеного злочину є обґрунтованою.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

В цьому контексті апеляційний суд враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену в рішенні у справі «Клішин проти України», відповідно до якої наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитись відповідними доказами.

На переконання колегії суддів, органом досудового розслідування, всупереч твердженням захисника, була доведена наявність в зазначеному кримінальному провадженні ризиків можливого переховування підозрюваного ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та суду, а також незаконного впливу на експертів у провадженні, обумовлені тим, що: останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, відповідальність за який передбачена у виді позбавлення волі на строк від 2-х до 5-ти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років та зі штрафом від 250 до 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого; має процесуальну можливість ознайомлюватись із матеріалами кримінального провадження та анкетними даними експертів.

При цьому, відповідно до позиції ЄСПЛ, викладеної в рішенні «W проти Швейцарії» від 26.01.1993, врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Водночас, заслуговують на увагу твердження сторони захисту з приводу того, що визначений підозрюваному ОСОБА_7 розмір застави не відповідає вимогам ст. 182 КПК України, з огляду на наступні обставини.

Так, вимогами ч. 4 ст. 182 КПК України встановлено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно доположень п.1ч.5ст.182КПК України,розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, визначається в межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Натомість, положеннями зазначеної ч. 5 ст. 182 КПК України можливість визначення застави у розмірі, що перевищує 80 чи 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно передбачена лише для осіб, підозрюваних, обвинувачуваних у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, за умови наявності виключних випадків, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою покладених на неї обов`язків.

Відтак, суд апеляційної інстанції констатує, що чинним кримінальним процесуальним законом взагалі не передбачена можливість визначення застави у розмірі, що перевищує 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб стосовно особи, яка підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину.

Враховуючи підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, який, відповідно до вимог ч. 4 ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, колегія суддів доходить переконання про те, що у слідчого судді не було передбачених законом підстав для визначення стосовно останнього застави саме у розмірі 991 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 000748 грн.

За встановлених обставин, апеляційний суд вважає, що слідчим суддею були допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону при застосуванні стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави, зокрема, визначений останньому розмір застави не відповідає приписам п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та постановлення нової ухвали про часткове задоволення клопотання слідчого.

Визначаючи підозрюваному ОСОБА_7 розмір застави, апеляційний суд враховує вимоги вищевикладених ч. 4 ст. 182 та п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, а також наголошує на тій обставині, що підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, зокрема, постійне місце проживання, працевлаштований, позитивно характеризується за місцем роботи, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

В якості обґрунтування необхідності визначення підозрюваному ОСОБА_7 застави в розмірі, що значно перевищує встановлений кримінальним процесуальним законом розмір для осіб, підозрюваних у вчиненні нетяжкого злочину слідчий у клопотанні посилається лише на ймовірно завдані злочином збитки, які складають 3707926, 62 грн., повністю залишаючи поза увагою майновий та сімейний стан підозрюваного, а також не мотивуючи жодним чином фактичну можливість внесення ОСОБА_7 запропонованого органом досудового розслідування розміру застави (т. 1, а.с. 1-13).

В цьому контексті апеляційний суд приймає до уваги положення п. 25 рішення ЄСПЛ у справі «Істоміна проти України» від 13.01.2022, в якому Суд зауважує на тому, що загальні принципи щодо обґрунтування визначення розміру застави наведені в рішеннях у справах «Корбан проти України» (Korban v. Ukraine), заява №26744/16, п.п. 154-157, від 04.07.2019), та «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), заява №12050/04, п.п. 78-81, ЄСПЛ 2010). Зокрема, гарантія, передбачена п. 3 ст. 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок передбачуваного злочину, а лише присутність обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу обвинуваченого, належне йому майно та його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави або вжиття заходів проти поручителів у випадку його неявки у судове засідання буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти (див. рішення у справі «Гафа проти Мальти» (Gafа v. Malta), заява №54335/14, п. 70, від 22.05.2018). Оскільки відповідне питання є основоположним правом на свободу, гарантованим ст. 5 Конвенції, органи державної влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так і для вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Тяжкість обвинувачень, пред`явлених обвинуваченому, не може бути вирішальним фактором для виправдання розміру застави (див. рішення у справі «Хрістова проти Болгарії» (Hristova v. Bulgaria), заява №60859/00, п. 111, від 07.12.2006).

Враховуючи те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, з огляду на обставини кримінального правопорушення, сукупний розмір ймовірно завданої злочином майнової шкоди, яка складає 3707926, 62 грн., майновий та сімейний стан підозрюваного, який працевлаштований, за місцем роботи характеризується позитивно, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину 2011 р.н., сукупний дохід ОСОБА_7 в якості заробітної плати за рік в середньому складає 1400000 грн., а також зважаючи на існування зазначених вище ризиків, колегія суддів вважає за необхідне застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави в найвищих межах розміру, передбаченого п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України для осіб, підозрюваних у вчиненні нетяжких злочинів, а саме в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, із покладенням на останнього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Визначаючи строк застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, колегія суддів, враховуючи положення ч. 7 ст. 194 та п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, а також з огляду на те, що матеріали провадження не містять даних стосовно продовження в зазначеному кримінальному провадженні строків досудового розслідування, вважає за необхідне покласти на ОСОБА_7 обов`язки строком до 22.10.2024, тобто в межах строку досудового розслідування даного кримінального провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 409 КПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

При цьому, ч. 1 ст. 412 КПК України наголошує на тому, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Враховуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку про існування підстав для часткового задоволення апеляційної скарги захисника, скасування ухвали слідчого судді із постановленням нової ухвали про часткове задоволення клопотання слідчого та застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з підстав, викладених апеляційним судом вище.

Водночас, враховуючи необхідність скасування оскаржуваної ухвали з підстав допущення слідчим суддею істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів вважає за необхідне повернути суму раніше внесеної 06.09.2024 за підозрюваного ОСОБА_7 застави в розмірі 3 000 748 грн. заставодавцю Первинній профспілковій організації «НЕК «УКРЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 26167996).

Керуючись ст.ст. 24, 177, 182, 194, 370, 404, 405, 407, 409, 412, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 04.09.2024, якою стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді застави скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання ст. слідчого СУ ГУНП в Одеській обл. ОСОБА_10 задовольнити частково.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) грн.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок для зарахування заставних сум за наступними реквізитами:

Отримувач: Одеський апеляційний суд; Код отримувача за ЄДРПОУ: 42268321

Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача: 820172

Рахунок отримувача: UA308201720355299001001086720

Призначення платежу: згідно ухвали суду від 18.09.2024, заставна сума за ОСОБА_7 , судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Заставу в сумі 3000748 (три мільйони сімсот сорок вісім) грн., внесену 06.09.2024 на підставі платіжної інструкції №16 від 06.09.2024 повернути Первинній профспілковій організації «НЕК «УКРЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 26167996).

Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 строком до 22.10.2024, в межах строку досудового розслідування, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора слідчого судді, суду;

- не відлучатися з м. Києва та Київської обл. без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, визначеними слідчим, прокурором у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській обл. свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_7 та заставодавцю наслідки невиконання покладених на них обов`язків, передбачених ч.ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4