Рішення

від 17.09.2024 по справі 465/10290/23

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/10290/23

2/465/2520/24

РІШЕННЯ

Іменем України

17.09.2024 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді - Мартьянової С.М.

при секретарі судового засідання Козьмук Д.Б.

за участі:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр правової допомоги України» про захист прав споживачів, стягнення збитків та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Представником ОСОБА_3 адвокатом Репак В.В., подано на розгляд суду позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр правової допомоги України», в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 83900,00 грн., які складаються з 15000,00 грн. збитки за невиконання умов договору №24042302 про надання правової допомоги/юридичних послуг від 24.04.2023; 18900,00 грн. пеня за період з 01.11.2023 по 12.12.2023; 50000,00 грн. моральної шкоди спричиненої невиконанням договору; витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30000,00 грн.

В обґрунтуваннясвоїх вимогщодо предметаспору покликаєтьсяна те,що 24квітня 2023року міжТОВ «Центрправової допомогиУкраїни» («Виконавець»)та ОСОБА_3 («Замовник»)укладено Договір№24042302про наданняправової допомоги/юридичнихпослуг (надалі-Договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору Виконавець зобов`язується за дорученням Замовника надати юридичні послуги/правову допомогу, поіменно в переліку послуг, зазначених в п. 1.2. цього Договору, а замовник зобов`язується сплатити грошові кошти за наданні послуги. У пункті 1.2. договору Сторони визначили переліку юридичних послуг, вид та обсяг правової допомоги, що надається: «представництво адвоката в суді по справі з банкрутства до чотирьох представництв». Згідно пункту 3.1. Договору розмір оплати за виконання юридичних послуг/правової допомоги, зазначених в п. 1.2. Договору, становить 15 000,00 грн. і виплачуються замовником у такі строки - 24.04.2023. На виконання пункту 3.1. Договору ОСОБА_3 24.04.2023 року оплатила - 15 000,00 грн. Окрім того, сторони визначили, що Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.10.2023 (пункт 4.1. договору). Однак, всупереч умовам договору, відповідач не виконав свій обов`язок щодо: «представництво адвоката в суді по справі з банкрутства до чотирьох представництв». 29.11.2023 позивачка звернулась до відповідача з письмовою вимогою про повернення коштів, однак відповідач кошти не повернув.

Щодо суми пені зазначає, що вона нараховувалася згідно вимог ч.5 ст.10 ЗУ «Про захист прав споживачів» за період з 01.11.2023 по 12.12.2023 та становить 18900,00 грн.

Щодо обґрунтування вимог про відшкодування моральної шкоди зазначає, що не виконання відповідачем в обумовлений в договорі строк умов цього договору, зокрема щодо представництво адвоката в суді по справі з банкрутства до чотирьох представництв, відмова добровільно повернути кошти ОСОБА_3 , які позивачка отримувала як мати сина, який зник безвісти, спричиняють останній моральні страждання: стан її здоров`я погіршився, втратила сон, постійно переживає за долю сина та її юридичні проблеми, кожний день приймає заспокійливі. Розмір моральної шкоди, яка спричинена бездіяльністю відповідачем. Позивачка оцінює в розмірі - 50 000,00 грн.

Ухвалою від 10.01.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк 5 днів для усунення недоліків.

Ухвалою від 02.02.2024 позовну заяву повторно залишено без руху, у задоволені клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено, продовжено заявником строк для усунення недоліків, роз`яснено, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заяву буде визнано неподаною.

Ухвалою від 20.02.2024 позовну заяву повернуто позивачу та роз`яснено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду.

Постановою Львівського апеляційного суду ухвалу від 20.02.2024 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою від 05.06.2024 прийнято справу до розгляду та призначено відкрите судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представником відповідача адвокатом Мороз І.І. подано відзив на позовну заяву, у якому просить суд у задоволенні позову та стягнені витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

В обґрунтування якого зазначає, 24.04.2023 позивач звернулась до відповідача з метою отримання правової допомоги. Між сторонами було укладено чотири договори: 24042302 (предмет договору - «представництво адвоката в суді по справі з банкрутства (до чотирьох представництв»); 24042303 (предмет договору - «проект позовної заяви від імені адвоката про визнання фізичної особи банкрутом»); 24042304 (предмет договору - «ознайомлення з матеріалами справи по кредитній історії»); 24042305 (предмет договору - «комунікація та консультування адвоката по справі з банкрутства»). Зазначає, що представником відповідача (адвокатом) було проведено кілька зустрічей з позивачем у зв`язку із необхідністю збору додаткових документів. Зокрема, не було надано документи, що Адвокатом було скеровано клієнта для збору документів, однак вони не були зібрані позивачем, що унеможливило подачу позовної заяви та, в подальшому. У відповідності до п. 5.6. укладених між сторонами договорів виконавець звільняється від відповідальності перед замовником за всі наслідки, пов`язані з паданням замовником недостовірної інформації, документів та інших відомостей, або їх неподання, або якщо ці наслідки викликані винними діями замовника, або третіх осіб. Право давати оцінку цим діям надається виконавцю.

Повідомляє, що з метою мирного врегулювання спору 28.03.2024 відповідачем на адресу позивача було скеровано лист із пропозицією повернення коштів за всіма договорами (навіть виконаними) у повному обсязі. В усному порядку позивач від повернення коштів відмовилась. Окрім того, в рамках виконання укладених між сторонами було скеровано клопотання про зняття арешту з коштів позивача, на яку було отримано відповідь.

Щодо обґрунтування моральної шкоди зазначає, що позивач жодним чином не надає доказів завдання моральної шкоди діями відповідача. Зокрема, позивач не надає доказів некоректного або будь-якого іншого негативного спілкування відповідача з ним. Моральні страждання, про які зазначається у позовній заяві, спричинені трагічною подією зникнення безвісти сина позивача та жодним чином не пов`язані із договірними відносинами позивача та відповідача. Тому вважає, що в частині відшкодування моральної шкоди позов є необґрунтованим.

В судовому засідання представник позивача надав пояснення аналогічні тим, які викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала у повному обсязі, просила суд відмовити у їх задоволенні, посилаючись на обставини які викладені у відзиві на позовну заяву.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні в матеріалах справ докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступних висновків.

Згідно з вимогами ч. 1ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1ст. 4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що 24.04.2023 між з ТОВ «Центр правової допомоги України» та ОСОБА_3 укладено договір №24042302 про надання правової допомоги/юридичних послуг.

За умовами договору виконавець зобов`язується за дорученням замовника надати юридичні послуги/правничу допомогу, поіменно в переліку послуг, зазначених в п.1.2 цього Договору, а замовник зобов`язується сплатити грошові кошти за надані послуги (п.1.1 Договору).

Перелік юридичних послуг, види та обсяг правової допомоги, що надається: представництво адвоката в суді по справі з банкрутства до 4-х представництв. Розмір оплати за виконання з юридичних послуг/правової допомоги, зазначених в п.1.2 цього Договору, становить 15000, 00 грн. і виплачується замовником в такі строки - 24.04.2023 (п.3.1 Договору).

Цей договір набирає чинності дня його підписання сторонами і діє до 31.10.2023 (п.4.1 Договору).

П. 5.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Виконавець звільняється від відповідальності перед замовником за всі наслідки, пов`язані з наданням замовником недостовірної інформації , документів та інших відомостей, або їх неподання, або якщо ці наслідки викликані винними діями замовника, або третіх осіб. Право давати оцінку цим діям надається виконавцю.

Згідно з копії квитанції, за договором №24042302 ТОВ «Центр правової допомоги України» сплачено 15000,00 грн.

29.11.2023 ОСОБА_3 подано вимогупро поверненнякоштів доТОВ «Центрправової допомогиУкраїни»,у якійвимагає повернути у7-деннийстрок змоменту отриманнявимоги коштив розмірі21750,00грн,з яких:15000,00грн.-збитки заневиконання умовдоговору №24042302про наданняправової допомоги/юридичнихпослуг від24.04.2023та 6750,00грн.пеня заперіод 01.11.2023по 16.11.2023нарахована згідновимог ч.5ст.10Закону України«Про захистправ споживачів». У разі не повернення коштів буде змушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав. При цьому розмір заборгованості збільшиться з врахуванням сум передбачених ст. 625 ЦК України, пені за несвоєчасне виконання зобов`язання та витрат на правову допомогу.

Згідно листа ТОВ «Центр правової допомоги України» без дати, пропоновано ОСОБА_3 повернути кошти в сумі 75 000,00 грн. Згідно п.п.3.1 договорів №24042302, № 24042303, № 24042304, №24042305, розмір оплати, загальною до сумою, становить: 75 000, 00 грн. У зв`язку з відмовою від отримання юридичних послуг/правової допомоги передбачених вище зазначеними договорами пропонуємо прибути особисто для повернення коштів в сумі 75000, 00 грн., в приміщення ТОВ «ЦЕНТР ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ УКРАЇНА» за адресою: м. Львів, вул. Пекарська, 41.

Приписами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень частин 1, 3 та 4 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Нормою частини 1 статті 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом норми статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Згідно з положеннями частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною 1-3 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Отже, умови договору №24042302 про надання правової допомоги/юридичних послуг від 24.04.2023 року не були виконанні ТОВ «Центр правової допомоги Україна» в строки передбачені цим договором. Посилання відповідача на те, що позивачем не було донесено необхідних документів не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами. В матеріалах справи відсутні будь-які докази стосовно того, що до відмова позивача було доведено необхідність надати останньою додаткові документи. Посилання відповідача на лист приватного виконавця щодо необхідності надання уточненої заяви не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме, що цей лист було доведено до відома позивача.

Крім того, в матеріалах справи наявний лист (без вихідного номеру та дати) ТОВ «Центр правової допомоги Україна», який адресовано ОСОБА_3 та в якому запропоновано повернути кошти останній. Проте, відповідачем не надано суду доказів того, що цей лист направлявся позивачу та був нею отриманий.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 15000,00 грн. підлягаю задоволенню.

Щодо заявленого розміру стягнення пені за період з 01.11.2023 року по 12.12.2023 року у сумі 18900,00 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Відповідно до ч. 3ст. 551 ЦК України, розмір неустойки, якою є штраф та пеня, може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, що мають, істотне значення.

При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

У своїй ухвалі від 13.09.2017 року ВСС України зазначив, що згідно із правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 4 вересня 2014 року (справа № 6-100цс14), ч. 3ст.551ЦК України з урахуванням положень ст.3ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та ч. 4ст.10ЦПК України щодо обов`язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

Таким чином, суд може з власної ініціативи застосувати ч. 3ст.551ЦК України до вимог про стягнення пені, за умови, що розмір нарахованої пені значно перевищує розмір збитків.

Отже, суд дійшов до висновку про необхідність зменшення розміру пені до 3000,00 грн.

Щодо стягнення моральної шкоди з відповідача у розмірі 50000,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року (справа №216/3521/16-ц, провадження №14-714цс19) зроблено висновок, що виходячи з положень статей16і23 ЦК Українита змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права,компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення- право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Статті 4 та 22 Закону про захист прав споживачів у чинній редакції прямо передбачаютьправо споживача на відшкодування моральної шкоди у правовідносинах між споживачами та виробниками і продавцямитоварів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Саме такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 лютого 2022 року (справа №750/3192/14, провадження №12-49гс21)

Оцінивши докази в їх сукупності, при визначенні суми моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, суд враховує характер та тривалість страждань позивача та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості вважає суму 50 000,00 грн. значно завищеною, а тому відповідно дана позовна вимога підлягає задоволенню в сумі 3000,00 грн.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 слід задовольнити частково, та стягнути з відповідача на користь позивача збитків за невиконання умов договору №24042302 про надання правової допомоги/юридичних послуг від 24 квітня 2023 року у розмірі 15000,00 грн, пені за період з 01.11.2023 по 12.12.2023 року у розмірі 3000,00 грн., моральної шкоди спричинено невиконанням договору у розмірі 3000,00 грн.

Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі статті 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути пропорційно задоволеним вимогам з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 303,20 грн., оскільки позивач звільнена від сплати судового збору.

Позивач також просила суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн.

Згідно зст.133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У зв`язку з чим, з відповідача Акціонерного товариства «Кредобанк» на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908,00 грн., сплачений ОСОБА_4 за подання позовної заяви.

Щодо заяви про стягнення витрат на професійну правнику допомогу адвоката у розмірі 50000,00 грн., слід зазначити наступне.

Згідно із ч. 8 ст.141ЦПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів. рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 2 ст.137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст.137ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст.137ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із п. 2 ч. 3ст.141ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Зважаючи на наведені норми процесуальногозакону, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», «Данілов проти України»).

Аналогічні висновки містяться у додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 року по справі № 910/15944/17.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Встановлено, що правнича допомога надавалась позивачу адвокатом Репак В.В., на підтвердження цього в матеріалах справи міститься: ордер серії ВС №1249081 від 18.12.2023, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №001128 від 29.08.2018 року, копія Договору про надання правової допомоги №58 від 12.12.2023 року, копія рахунку №1 за правничі послуги на підставі Договору про надання правової допомоги №58 від 12.12.2023 року, з якого вбачається, що розмір оплати становить 30000,00 грн.

Проте, представник відповідача у своєму відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення стягнення витрат на професійну правнику допомогу адвоката у розмірі 30000,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Разом з тим, враховуючи характер спірних правовідносин, складність даної категорії справи, обсяг наданих адвокатом послуг, а також пропорційність, розумність та співмірність розміру судових витрат до предмета спору, та те, що представник відповідача заперечувала проти стягнення витрат на правничу допомогу, суд прийшов до висновку про необхідність зменшення розміру судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу з 30000,00 грн. до 5000,00 грн., що підлягають стягненню на користь позивача з відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76, 77, 79, 80, 81, 83, 95, 137, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273, 353 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр правової допомоги України» про захист прав споживачів, стягнення збитків та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр правової допомоги України» на користь ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 21000 (двадцять одна тисяча) гривень 00 копійок, які складаються з:

- 15000,00 гривень збитки за невиконання умов договору №24042302 про надання правової допомоги/юридичних послуг від 24 квітня 2023 року;

- 3000,00 гривень пеня за період з 01.11.2023 по 12.12.2023 року, нарахована згідно вимог ч.5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів»;

- 3000,00 гривень моральної шкоди спричинено невиконанням договору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр правової допомоги України» судовий збір на користь держави у розмірі 303 (триста три) гривні 20 копійок.

Стягнути зТовариства з обмеженою відповідальністю «Центр правової допомоги України» на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр правової допомоги України», ЄДРПОУ 44436724, місцезнаходження: 03150. м. Київ, вул. Антоновича, 58.

Повний текст рішення складено 23.09.2024.

Суддя Мартьянова С.М.