Ухвала

від 24.09.2024 по справі 2а-3730-09

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

24 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 2а-3730-09 пров. № А/857/19254/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Онишкевича Т.В., Сеника Р.П.,

за участі секретаря судового засідання Демчик Л.Р.,

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 листопада 2009 року у справі № 2а-3730-09 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хмельницької митниці Державної митної служби України про скасування постанови,

суддя в 1-й інстанції Спірідонова Т.М.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Хмельницький,

дата складання повного тексту рішення не зазначено,

В СТ А Н О В И В:

У вересні 2009 року ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Хмельницької митниці Державної митної служби (далі - відповідач, Хмельницька митниця ДМС, митний орган), в якому просив суд:

1) скасувати постанову державної митної служби у справі про порушення митних правил від 18.06.2009 № 0072/40000/09;

2) скасувати протокол про порушення митних правил від 20.04.2009 №0072/40000/09.

В обґрунтування позовних вимог позивач наголосив на протиправності протоколу та постанови про порушення митних правил, оскільки при ввезенні на митну територію України автомобіля Лексус LS 430 2004 року випуску, отриманого у спадщину відповідно до свідоцтва про право на спадщину було заповнено митну декларацію та подано митним органам. Після перевірки митним органом було зроблено запис щодо надання пільги на підставі п. 12 ст. 8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів» №2681-ІІІ від 13.09.2001 та нарахування митного збору згідно МД-1 у сумі 303 грн. Також, була виготовлена та погоджена митна декларація ТД-1 (МД-1), згідно якої нараховані митні податки у розмірі 648 грн. 52 коп., з огляду на що, а також зважаючи на відсутність порушень митного законодавства, 04.04.2008 позивачу видано посвідчення про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 Хмельницькою митницею.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30.11.2009 в задоволені позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що свідоцтво про право на спадщину за заповітом не є підставою для митного оформлення автомобіля без оподаткування, з огляду на що при ввезенні зазначеного автомобіля позивач повинен був сплатити податки та збори загальною сумою 180224 грн.85 коп., а саме: державне мито в сумі 34718 грн. 75 коп., акцизний збір у сумі 92322 грн.79 коп., ПДВ- 53183 грн.31коп., які позивачем сплачені не були.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2013 (т. 1 а.с. 79-82) апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, скасовано постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30.11.2009 у справі № 2а-3730/09 та прийнято нову, якою позов задоволено та скасовано постанову Державної митної служби від 18.06.2009 № 0072/40000/09 у справі про порушення митних правил та протокол від 30.04.2009 № 0072/40000/09 про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 ..

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що після в`їзду в зону митного контролю України позивачем не порушено вимоги ст. 355 МК України (редакція 2002 року), оскільки було заповнено митну декларацію та подано митним органам. Позивач, як підставу для пільгового митного оформлення ввезеного автомобіля «Leksus LS 430», 2004 року випуску, зазначив у митній декларації та надав митним органам заповіт та свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вказаний автомобіль. У вказаній декларації митним органом було здійснено відмітки про автомобіль, підстави набуття права на автомобіль (спадщина).

Не погоджуючись із судовим рішенням апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

В доводах касаційної скарги скаржник зазначив, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та порушено принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

Скаржник у касаційній скарзі зазначив, що позивачем при ввезені на митну територію України транспортного засобу були вчинені дії, що призвели до несплати податків і зборів на загальну суму 180224,85 грн., чим вчинено порушення митних правил.

Відповідач у касаційній скарзі також зазначив, що судом апеляційної інстанції скасовано також і протокол про порушення митних правил, що не передбачено як Митним кодексом України так і Кодексом України про адміністративні правопорушення, в редакції, яка була чинною на момент складання протоколу про порушення митних правил.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.06.2015 постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2013 залишено без змін.

При цьому, касаційний суд зазначив, що апеляційний суд дійшов вірного висновку про те, що матеріали справи не містять даних, які б свідчили про наявність у ОСОБА_1 умислу на неправомірне зменшення податків та зборів.

03.06.2016 відповідач звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд судових рішень, в якій просив допустити до провадження справу про перегляд постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2013 та ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.06.2015 у справі №К/800/27051/13, а також скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2013 у справі № 6933/10/9104 та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 04.06.2015 у справі №К/800/27051/13 та залишити в силі постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30.11.2009 у справі № 2а-3730/09.

Постановою Верховного Суду України від 21.12.2016 у даній справі заяву Хмельницької митниці ДФС задоволено частково та скасовано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 04.06.2015, а справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Скасовуючи ухвалу Вищого адміністративного суду України та направляючи справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції, Верховний Суд України зазначив, що Вищий адміністративний суд України 04.06.2015 розглянувши касаційну скаргу митниці на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2013 не врахував, що на час постановлення рішення судом апеляційної інстанції діяли норми процесуального права, відповідно до яких рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає (частина 2 статті 171-2 КАС України).

Відтак колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що суд касаційної інстанції неправильно застосував норми процесуального права, у зв`язку з чим згідно з підпунктом «а» пункту 1 частини 2 статті 243 КАС скасовано рішення суду касаційної інстанції з направленням справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

У зв`язку з набранням 15.12.2017 чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України згідно з Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» та початком роботи Верховного Суду касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.07.2024 касаційну скаргу Хмельницької митниці Державної митної служби задоволено частково.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2013 у справі № 2а-3730/09 скасовано.

Справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року справу №2а-3730-09 призначено до апеляційного розгляду у судовому засіданні на 10 вересня 2024 року.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.

Частиною 4 ст.229 КАС України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 292 КАС України визначено, що судом апеляційної інстанції в адміністративних справах є апеляційний адміністративний суд, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий адміністративний суд (місцевий загальний суд як адміністративний суд чи окружний адміністративний суд), що ухвалив рішення.

Згідно Указу Президента України № 455/2017 від 29.12.2017 року «Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах» були утворені, зокрема, Сьомий апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Вінницьку, Житомирську, Хмельницьку та Чернівецьку області, з місцезнаходженням у місті Вінниці та Восьмий апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Закарпатську, Львівську, Тернопільську, Рівненську, Івано-Франківську, Волинську області, з місцезнаходженням у місті Львів.

В даному випадку ОСОБА_1 оскаржує постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, який знаходиться у межах територіальної юрисдикції саме Сьомого апеляційного адміністративного суду, а відтак суд позбавлений процесуальної можливості переглядати в апеляційному порядку постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для передачі матеріалів апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 листопада 2009 року у справі № 2а-3730-09 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хмельницької митниці Державної митної служби України про скасування постанови, за територіальною підсудністю до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Керуючись ст. ст. 29, 243, 292, 293, 297, 310, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Передати матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 листопада 2009 року у справі № 2а-3730-09 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хмельницької митниці Державної митної служби України про скасування постанови, за територіальною підсудністю до Сьомого апеляційного адміністративного суду, який знаходиться за адресою: 21050, м. Вінниця, вул. Соборна/Оводова, 48/34.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Н. М. Судова-Хомюк судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник