Постанова

від 23.09.2024 по справі 910/1782/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2024 р. Справа№ 910/1782/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Коротун О.М.

Суліма В.В.

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Консольлайн Україна"

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2024

у справі № 910/1782/24 (суддя Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Консольлайн Україна"

до Дочірнього підприємства "Бест Альтернатива"

про стягнення 139 092,99 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 у справі № 910/1782/24 заяву Дочірнього підприємства "Бест Альтернатива" про розподіл судових витрат у справі № 910/1782/24 задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Консольлайн Україна" на користь Дочірнього підприємства "Бест Альтернатива" 15 600,00 грн витрат на правову допомогу.

В обґрунтування додаткового рішення суд першої інстанції, здійснивши аналіз доказів, поданих адвокатом відповідача в обґрунтування понесених витрат, враховуючи, що у задоволенні позову у даній справі відмовлено повністю дійшов висновку про стягнення з позивача 15 600,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Консольлайн Україна" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Київської області від 20.05.2024 у справі № 910/1782/24 та прийняти нове, яким у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення та у поновленні строку на подання даної заяви відмовити.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.

Cкаржник вказує, що судом першої інстанції не надано оцінку клопотання відповідача про поновлення строків для подання заяви про ухвалення додаткового рішення у справі. Апелянт звертає увагу, що довідка щодо відсутності електропостачання, виготовлена власне Дочірнім підприємством "Бест Альтернатива", тому такий документ не є належним доказом відсутності електроенергії у відповідача 22.04.2024 та 23.04.2024, крім того протягом всього дня.

Також апелянт зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів виконання залученим адвокатом Юшиним Д.В. договору про надання правової допомоги від 20.07.2023 у справі № 910/1782/24, а саме: матеріали справи не містять доказів роботи адвоката Юшина Д.В. через те, що процесуальні документи підготовлено і подано генеральним директором ДП «Бест Альтернатива»; також не містять доказів моніторингу справи №910/1782/24 на сайті Судової влади та ЄДРСР адвокатом Юшиним Д.В.; договір про надання правової допомоги від 20.07.2023 також не підтверджує того факту, що адвокат Юшин Д.В. надавав правову допомогу ДП «Бест Альтернатива» саме у справі №910/1782/24; матеріали справи не містять акту від 07.03.2024, про який зазначено у платіжній інструкції №1349 від 11.03.2024, що підверджує факт оплати адвокатських послуг.

Крім того, апелянт зауважує, що заяву про ухвалення додаткового рішення подано з пропущенням строку, передбаченим ст. 129 ГПК України.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, представник Дочірнього підприємства "Бест Альтернатива" у своєму відзиві, наданому до суду 19.06.2024, зазначає, що додаткове рішення суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і додаткове рішення слід залишити без змін.

Крім того, представник відповідача зазначає, що ним були дотримані вимоги ГПК України щодо подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він поніс та очікує понести у зв`язку з розглядом справи у апеляційної інстанції.

Представник відповідача наголошує, що ним було подано усі документи, які свідчать про факт отримання підприємством оплатної професійної правничої допомоги адвоката на суму 15 600,00 грн, робота якого мала реальний вплив та сприяла з`ясуванню і дослідженню судом усіх обставин справи. Вартість робот адвоката не є завищеною,мвідповідає критеріям розумності та необхідності. Вважає, що представником позивача у апеляційній скарзі не доведено у чому саме полягає незаконність або необґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції, не надано будь-яких письмових доказів з метою доведення надмірності понесених позивачем витрат на правову допомогу та не надано жодних доказів на їх спростування.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Консольлайн Україна" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 у справі № 910/1782/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів: Сулім В.В., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Консольлайн Україна" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 у справі № 910/1782/24 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

З огляду на наявність у матеріалах справи належних доказів повідомлення сторін про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження та закінчення процесуальних строків на подання до суду документів, встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2024, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження спричинені цим станом, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа №910/1782/24 розглядалась протягом розумного строку.

Так, колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного додаткового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача в межах викладених скаржником доводів та вимог не підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 у задоволенні позову відмовлено повністю.

24.04.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій заявник просить суд стягнути з позивача 15 600,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, разом із заявою про ухвалення додаткового рішення відповідач надав заяву про поновлення процесуального строку на подання зазначеної вище заяви.

02.05.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Консольлайн Україна" до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання про зменшення судових витрат, у якому позивач просив у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення та у поновленні строку на подання даної заяви відмовити.

Відповідачем у свою чергу 10.05.2024 надано заперечення проти клопотання про зменшення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 поновлено Дочірньому підприємству «Бест Альтернатива» строк для подання доказів понесених витрат на правничу допомогу.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 у справі № 910/1782/24 заяву Дочірнього підприємства "Бест Альтернатива" про розподіл судових витрат у справі № 910/1782/24 задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Консольлайн Україна" на користь Дочірнього підприємства "Бест Альтернатива" 15 600,00 грн витрат на правову допомогу.

В обґрунтування додаткового рішення суд першої інстанції, здійснивши аналіз доказів, поданих адвокатом відповідача в обґрунтування понесених витрат, враховуючи, що у задоволенні позову у даній справі відмовлено повністю дійшов висновку про стягнення з позивача 15 600,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Нормою ст. 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на позовну заяву у суді першої інстанції до закінчення дебатів представник відповідача зробив заяву, що докази на підтвердження витрат на правничу допомогу будуть надані суду у строк, встановлений ч.8 ст. 129 ГПК України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 у справі №910/1782/24 у задоволенні позовних вимог відмолено.

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

24.04.2024 представником відповідача була подана заява про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 поновлено Дочірньому підприємству «Бест Альтернатива» строк для подання доказів понесених витрат на правничу допомогу, оскільки пропущений заявником строк є незначним та враховано судом наведені заявником доводи на обгрутування заяви.

Отже, представником відповідача була зроблена відповідна заява та подані відповідні докази у даній справі.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, а саме, у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.4 ст.129 ГПК України).

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, пов`язані з розглядом справи витрати покладаються на позивача.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст. 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст. 126 ГПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону).

Водночас, формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначається гонорар.

При цьому, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Разом з цим, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 року у справі № 910/4201/19).

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Частинами першою та другою статті 30 вказаного Закону встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. (Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

Судом встановлено, що на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 15 600,00 грн надано: копію договору про надання адвокатських послуг від 20.07.2023, копію детального опису робіт (акту) виконаних адвокатом при надання професійної правничої допомоги у справі № 910/1782/24 за договором від 20.07.2023, ордер від 20.07.2023 серії ВІ № 1058263, платіжну інструкцію від 11.03.2024 № 1349 про сплату грошових котів у розмірі 7 100,00 грн.

20.07.2023 між Дочірнім підприємством «Бест Альтернатива» та адвокатом Юшиним Д.В. укладено договір б/н про надання адвокатських послуг, відповідно до умов якого адвокат зобов`язався надати правові (юридичні) послуги відповідачу, а останній оплатити їх вартість.

Згідно з пунктом 4.1. договору орієнтовна ціна договору складає 20 000,00 грн і може бути змінена сторонами. Вартість наданих послуг розраховується відповідно до годин роботи за формулою: 1 година дорівнює 1300,00 грн, а саме: аналітичне дослідження законодавчого врегулювання суспільних правовідносин у певній галузі, вивчення та опрацювання судової практики з певних категорій справ, консультації - до 3-х годин; підготовка процесуальних документів по суті справи, апеляційні, касаційні скарги - не менше 3-х годин, інші заяви з процесуальних питань - до 2-х годин. Участь в судових засіданнях в усіх без виключення інстанціях не менше 1 години; виконання представницьких функцій в інших органах та установах, участь у переговорах до 2 годин.

Відповідно до детального опису робіт (акту) виконаних адвокатом робіт при наданні професійної правничої допомоги від 19.04.2024 у справі № 910/1782/24 за договором від 20.07.2023 адвокатом надано юридичні послуги у загальному розмірі 15 600,00 грн, що включало наступні роботи: виготовлення відзиву на позовну заяву; виготовлення та надіслання адвокатських запитів; виготовлення заяви щодо судових витрат; виготовлення клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів, отриманих у відповідь на адвокатські запити; забезпечення щоденного моніторингу інформації з ЄДРСР про стан розгляду справи, всього зайняло 12 годин х 1300 грн.

Відповідно до платіжної інструкції від 11.03.2024 № 1349 відповідачем на рахунок Юшина Д.В. оплачено адвокатські послуги у розмірі 7 100,00 грн.

Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

В свою чергу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Так, виходячи з наданих відповідачем доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи, колегія суддів виходить із загальних критеріїв оцінки послуг з надання правової (правничої) допомоги з урахуванням обсягу та змісту підговлених адвокатом документів.

Зокрема, суд оцінює та досліджує подані відповідачем документи та встановлює, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не подавав адвокат під час розгляду справи явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено в документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

З урахуванням наведеного не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Так, додатковим рішенням суду першої інстанції задоволено повністю витрати на професійну правничу допомогу відповідача, з яким колегія суддів не погоджується та вважає такий розмір судових витрат неспівмірним із складністю справи та виконаною адвокатами роботою (наданими послугами) з огляду на таке.

У доданому до заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення детальному описі робіт (акту) наведено такі послуги, як: виготовлення відзиву на позовну заяву; виготовлення та надіслання адвокатських запитів; виготовлення заяви щодо судових витрат; виготовлення клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів, отриманих у відповідь на адвокатські запити, на які витрачено 12 годин, що на думку колегії суддів не відповідає критерію реальності та співмірності витраченого представником відповідача часу, оскільки заперечення стислого змісту, містяться у додатку до відзиву на позовну заяву та не потребують багато часу на їх виготовлення, тому реальними на підготовку таких послуг реальним є 5 годин.

Також колегія суддів зазначає, що така послуга, як забезпечення щоденного моніторингу інформації з ЄДРСР про стан розгляду справи, взагалі не зрозуміла, оскільки вона не потребує багато знань та часу для кваліфікованого адвоката. Крім того, тматеріали справи не містять доказів проведення моніторингу справи № 910/1782/24 адвокатом Юшиним Д.В.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги позивач посилається на те, що судом не надано оцінку клопотання відповідача про поновлення строків для подання заяви про ухвалення додаткового рішення у справі.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами апелянта, оскільки судом першої інстанції надано оцінку доводам відповідача, а саме судом зазначено, що пропущений заявником строк є незначним та враховано наведені заявником доводи на обгрутування заяви, а саме, що через злочинні дії рф під час війни, є нестабільна робота електромережі та оголошення повітряних тревог. Так, загрози ракетних атак та заподіяна шкода енергетиці обєктивно унеможливлюють організацію роботи з дотриманням прогнозованого часу і режиму роботи.

Також у доводах апеляціної скарги позивач стверджує, що матеріали справи не містять доказів роботи адвоката Юшина Д.В. через те, що процесуальні документи підготовлено і подано генеральним директором ДП «Бест Альтернатива».

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з пунктом 2.1. договору про надання адвокатських послуг послуги з професійної правничої допомоги надаються виконавцем замовнику шляхом складання проектів необхідних процесуальних документів, звернень, скарг, претензій та/або позовних заяв, листів.

Тому, колегія суддів погоджується з посиланням відповідача у відзиві на апеляційну скаргу, що при наданні професійної правничої допомоги адвокат Юшин Д.В. складав проекти процесуальних документів, зокрема, проект відзиву на позовну заяву, проект клопотання про приєднання до матеріалів господарської справи письмових доказів, проект заяви щодо орієнтовних удових витрат у справі, які надав на підпис замовнику генеральному директору ДП «Бест Альтернатива», що відображено в акті - в детальному описі робіт, виконаних адвокатом при наданні професійної правничої допомоги у справі 910/1782/24 за договором від 20.07.2023.

Втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом в частині визначення розміру плати за правову допомогу можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому в статті 43 Конституції (Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду).

Стосовно доводів апелянта відсутності у договорі про надання адвокатських послуг, укладеного 20.07.2023 номеру господарської справи № 910/1782/24 колегія суддів зазначає, що номер даної справи вказано в детальному описі робіт (акті), виконаних адвокатом при наданні професійної правничої допомоги у справі № 910/1782/24 за договором від 20.07.2023. Акт подано в якості письмового доказу понесених судових витрат.

Доводи апелянта, що у платіжній інструкції № 1349 від 11.03.2024 на суму 7100 грн про часткову оплату адвокатських послуг, є посилання на акт від 07.03.2024, якого не додано до матеріалів справи, колегія суддів відхиляє, оскільки, як видно з пояснень відповідача у візиві на апеляційну скаргу, послуги адвоката частково авансом оплачено за роботу, яка вказана і поглинається детальним описом робіт (актом) від 19.04.2024, виконаних адвокатом при наданні професійної правничої допомоги у справі 910/1782/24 за договором від 20.07.2023. Про це вказано у детальному описі робіт, що сторони враховують часткову оплату робіт, вже здійснену 11.03.2024 на суму 7100 грн. Детальний опис робіт містить усі роботи, виконані адвокатом Юшиним Д.В. у поточній справі в суді першої інстанції. Попередній акт на суму 7100 грн від 07.03.2024 був потрібний для перерахування частини коштів з дотриманням вимог нормативних актів щодо бухгалтерського обліку та звітності. Доказом реальності понесених судових витрат є копія платіжної інструкції № 1349 від 11.03.2024 на суму 7100 грн.

Процесуальний закон передбачає, що відшкодуванню підлягають не лише вже фактично понесені судові витрати але й ті, що мають бути сплачені у зв`язку з розглядом справи.

Судом апеляційної інстанції враховано принцип співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та фактично виконаних адвокатом робіт; час, витрачений адвокатами на виконання відповідних робіт, який є незначним, як і обсяг наданих послуг; доцільність та необхідність виконання даних робіт (надання послуг), та враховано доводи і заперечення позивача щодо зменшення таких витрат, а також те, що розгляд справи здійснювався у спрощеному провадженні, без виклику сторін.

Враховуючи викладене, з врахуванням наведених вище обставин, приймаючи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, а також враховуючи клопотання позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла до висновку, що розумною та співмірною є компенсація витрат на правову допомогу представнику відповідача у розмірі 6 500,00 грн (5 годин х 1300 грн).

В іншій частині заявлені витрати на професійну правничу допомогу у цій справі не відповідають критеріям їх реальності та розумності, а тому не підлягають задовленню.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити рішення.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції прийняте рішення за неповного з`ясування обставин та з порушенням норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Консольлайн Україна" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 у справі № 910/1782/24 підлягає частковому задоволенню. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 у справі № 910/1782/24 слід скасувати та прийняти нове додаткове рішення, за яким заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково, стягнувши з позивача судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката Юшина Д.В. у розмірі 6 500,00 грн

Керуючись статтями 129, 240, 244, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Консольлайн Україна" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 у справі № 910/1782/24 задовольнити частково.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 у справі № 910/1782/24 змінити, виклавши резолютивну частину у наступній редакції:

«Заяву Дочірнього підприємства "Бест Альтернатива" про розподіл судових витрат у справі № 910/1782/24 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Консольлайн Україна" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 103, кв. 27; ідентифікаційний код 44703904) на користь Дочірнього підприємства "Бест Альтернатива" (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 13; ідентифікаційний номер 24583590) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 500 (шість тисяч п`ятсот) грн 00 коп.

В іншій частині у задоволенні заяви Дочірнього підприємства "Бест Альтернатива" про розподіл судових витрат, відмовити».

3. Видати наказ.

4. Матеріали справи №910/1782/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, порядку та строку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Коротун

В.В. Сулім

з