Рішення

від 23.09.2024 по справі 127/15620/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/15620/24

Провадження № 2/127/2069/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2024 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Романюк Л.Ф.,

при секретарі Курутіній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Служби у справах дітей Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області (84122 Донецька область, м. Слов`янськ пл. Соборна,2) про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Служби у справах дітей Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про позбавлення батьківських прав.

Позовні вимоги мотивувала тим, що ОСОБА_1 є батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є спільною дитиною від шлюбу із ОСОБА_2 . Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 26.12.2022 року, справа № 127/20385/22 шлюб між сторонами розірвано і визначено проживання дитини з позивачем, водночас відповідачка продовжує ухилятися від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Так, з лютого 2022 року ОСОБА_2 самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до сина, не цікавиться духовним та фізичним здоров`ям сина, не цікавиться духовним та фізичним здоров`ям сина, не забезпечує його матеріально. Усі тяготи по догляду за дитиною позивач несе самостійно.

Просив суд, позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, надала суду письмову заяву про визнання позову.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явилась, надали суду заяву про розгляд справи у відсутність представника третьої особи. Підтримали висновок від 10.06.2024 року №01.01-14/641.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність стон на підставі наявних в справі доказів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Горлівка Микитівського району Донецької області, батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва по народження серії НОМЕР_1 від 18.04.2012 року (а.с. 11).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 26.12.2022 року, справа № 127/20385/22 шлюб між сторонами розірвано і визначено проживання дитини з позивачем (а.с.31-33).

Громадянин ОСОБА_4 , мешкає: АДРЕСА_3 , надав представнику позивача письмові пояснення наступного змісту: «родинну ОСОБА_5 він знає з 2005 року та є хресним батьком їх сумісної дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З кінця 2021 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 разом не живуть, з 2022 року не перебувають у шлюбі. З 202 року дитина ОСОБА_8 живе і дотепер із батьком ОСОБА_9 , той постійно займається дитиною, утримує її та виховує, їх адреса: АДРЕСА_1 . Також чув, що з 2021 року і бачив, що у ОСОБА_2 були проблеми з алкоголем та вона десь живе окремо. Сином остання не займається і від обов`язків по вихованню дитини ухиляється. Десь після початку війни мав розмову з ОСОБА_10 та йому пояснила, що нехай сином займається її чоловік, оскільки той вже дорослий і йому треба чоловіче виховання. ОСОБА_1 може охарактеризувати лише позитивно, шкідливих звичок не має, є пенсіонером» (а.с.7).

Аналогічні пояснення для представника позивача надала ОСОБА_11 (а.с.8).

Відповідно до довідки КП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» у м. Бахмут від 15.04.2024 року № 135/2 ОСОБА_7 перебуває на диспансерному обліку у лікаря - нарколога КПН «Медичний центр з профілактики лікування залежності у м. Краматорськ» диспансерному відділенні № 2 м. Бахмут за мед. Допомогою зверталась з приводу лікування з 27.012022 року встановлено діагноз: «психічні та поведінкові розлади спричиненні вживанням алкоголю синдром залежності» (а.с.6).

В поясненні малолітнього ОСОБА_3 представнику позивача - адвокату Муфазалову С.Р., заначено, що з мамою він не спілкується з 2022 року, під час війни і до цього часу, його вихованням вона не займається (а.с.31).

Довідкою Слов`янський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №5 від 03.05.2024 року вих. № 80 встановлено, що ОСОБА_3 дійсно навчається у 6-А класі Слов`янського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 5 Слов`янської міської ради Донецької області (а.с.16).

Характеристикою наданою Слов`янським закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 5 Слов`янської міської ради Донецької області від 03.05.2024 року вих. № 51/02-14 наданої на учня 6-А класу ОСОБА_3 , встановлено, що ОСОБА_8 навчається у вище зазначеному закладі з 2018 року. За час навчання зарекомендував себе як здібний, розумний учень. Має достатній рівень досягнень з усіх базових предметів. Роботи та домашні завдання виконує вчасно. Пропусків уроків через неважну причину не має. Дружня, добра, комунікабельна дитина, має товариські стосунки з однолітками. Батько ОСОБА_1 приділяє велику увагу вихованню сина, створює умови для його навчання, цікавиться життям дитини, підтримує зв`язок з класним керівником, бере активну участь у житті класу, допомагає у організації позакласних заходів, регулярно відвідує батьківські збори, організовує правильне проведення вільного часу, моніторить поводження дитини в мережі інтернет та інформаційну гігієну. Матеріально батько достатньо забезпечує дитину. Мати ОСОБА_2 із дитиною не спілкується, на зв`язок з класним керівником не виходить, батьківські збори не відвідує, навчанням сина не цікавиться. У вихованні дини участі не бере (а.с. 22).

У позовній заяві вказано, що у березні 2024 року представником позивача отримано заяву (зареєстровану в реєстрі №461 НТВ 891826) 29.03.2024 року, якою засвідчена справжність підпису ОСОБА_2 у наступному : «Я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 даною заявою підтверджую згоду на позбавлення мене батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки вихованням та утриманням дитини я не займаюсь та не бажаю займатись в майбутньому, дитина разом зі мною не проживає, а проживає з батьком ОСОБА_1 . Всі питання, що стосуються процедури позбавлення мене батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вирішуються у судовому порядку та/або службою у справах дітей, прошу розглядати без моєї участі. Я ОСОБА_2 стверджую, що ця згода вчинена мною за власним бажанням (задля уникнення будь якого спору), я даю добровільно, цілеспрямовано, свідомо, розумно та на власний розсуд, без будь якого примусу як фізичного так і психічного, не порушуючи права третіх осіб, бажаючи реального настання правових наслідків, перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, усвідомлюючи значення своїх дій та керуючи ними, не помиляючись щодо обставин викладених в цій заяві, діючи не під впливом омани, за відсутності впливу тяжкої обставини та обставин щодо кожної з умов цієї згоди, розуміючи значення цієї заяви, умови та правові наслідки, стверджую, що вона не є фіктивною або удаваною».

Слід зауважити, що вище вказана нотаріально завірена заява ОСОБА_2 в матеріалах справи відсутня.

Відповідно до висновку від 10.06.2024 року №01.01-14/641 Органу опіки та піклування Слов`янської міської військової адміністрації про позбавлення батьківських прав, орган опіки та піклування, вважає, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , доцільно позбавити батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У висновку вказано, що мати - ОСОБА_2 , відповідно до довідки комунального некомерційного підприємства «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорська у м. Бахмуті, перебуває на обліку у лікаря - нарколога з 2022 року з приводу вживання алкогольних напоїв».

В матеріалах справи є нотаріально посвідчена заява ОСОБА_2 , відповідно до якої вона відмовляється від малолітнього сина та просить позбавити її батьківських прав.

Малолітній - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на засіданні комісії з питань захисту прав дитини 04.06.2024 року пояснив, що його мати ОСОБА_2 не спілкується з ним, не вітає з днем народження, вживає алкогольні напої (а.с.64-65).

Згідно до довідки від 01.05.2024 року ГУПФУ в Донецькій області ОСОБА_1 призначено пенсію з 15.08.2019 року. Станом на 01.05.2024 року розмір пенсії складає 14 810,68 грн., як отримувач пенсії за вислугу років згідно з ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» по лінії Національної поліції України (а.с.15).

Частиною 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз`яснено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд вважає, що висновок органу опіки та піклування про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав носить рекомендаційний характер, не є безумовною підставою для позбавлення батьківських прав відповідачки.

Позивач ОСОБА_1 надає суду довідку КП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» у м. Бахмут від 15.04.2024 року № 135/2 ОСОБА_7 перебуває на диспансерному обліку у лікаря - нарколога КПН «Медичний центр з профілактики лікування залежності у м. Краматорськ» диспансерному відділенні № 2 м. Бахмут за мед. Допомогою зверталась з приводу лікування з 27.01.2022 року встановлено діагноз: «психічні та поведінкові розлади спричиненні вживанням алкоголю синдром залежності» (а.с.6).

У висновку від 10.06.2024 року №01.01-14/641 Органу опіки та піклування Слов`янської міської військової адміністрації про позбавлення батьківських прав теж вказується на довідку КП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» у м. Бахмут від 15.04.2024 року № 135/2 з якої вбачається, що відповідачка стоїть на обліку у лікаря нарколога з приводу діагнозу «психічні та поведінкові розлади спричиненні вживанням алкоголю синдром залежності».

У письмових пояснення ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , які надані представнику позивача - адвокату Муфазалову С.Р. також вказано, що останні бачили, що у ОСОБА_2 проблеми із алкоголем.

В матеріалах справи міститься заява від 29.05.2024 року, яка подана через електронний суд ОСОБА_2 про розгляд справи у її відсутність, вказано, що позовні вимоги підтримує, поїхала в м. Горлівка Донецької області (а.с.56).

23.09.2024 року на адресу суду, через електронний суду надійшла заява від ОСОБА_2 , у якій вона просить суд провести судове засідання у її відсутність, позовні вимоги ОСОБА_1 та його представника повністю підтримує (а.с.96).

З вище вказаних заяв, вбачається, що ОСОБА_2 слідкує за розглядом справи, їй відомо про дати судових засідань, відповідачка ОСОБА_2 користується електронним судом, що не притаманно особі у якої проблеми з алкоголем, однак в судові засідання не з"являється.

Слід зауважити, що представником позивача ОСОБА_12 не заявлялось клопотання про допит вище вказаних осіб у якості свідків, тому вказані письмові пояснення надані адвокату, суд оцінює критично, а відібрані від них пояснення адвокатом - є неналежним доказом в розумінні ст.ст. 77,78,79 ЦПК України.

Відповідно до Конвенції про права дитини дитиною є особа, яка не досягла повноліття. В Україні повнолітньою визнається особа, яка досягла 18 років. При цьому національним законодавством визначено поділ дітей на малолітніх (до досягнення 14 років) і неповнолітніх (від 14 до 18 років).

Допит малолітньої або неповнолітньої особи проводиться обов`язково в присутності законного представника, педагога або психолога, а за необхідності - під час допиту може бути присутній лікар.

Пояснення малолітнього ОСОБА_3 адвокату ОСОБА_12 , слід теж оцінювати критично, вказані пояснення, надано в присутності батька. Педагога або психолога під час надання пояснень не було. Позивачем та його представником також не заявлялись суду клопотання про безпосереднє з"ясування судом думки неповнолітнього ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно з ч. 2 ст. 157 СК України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 СК України передбачено, що мати може бути позбавлена судом батьківських прав, якщо вона ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

В п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

У виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи суд може відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини ст. 166 Сімейного кодексу. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Беззаперечні докази винної поведінки та свідомого нехтування своїми обов`язками відповідачки, які б свідчили про ухилення нею від виховання свого сина і як наслідок необхідність застосування крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав до суду не надано.

Ухвалюючи рішення у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому Європейський суд з прав людини зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Європейським судом з прав людини при вирішенні справи № 39948/06 «Савіни проти України» в пунктах 49-52 рішення від 18 грудня 2008 року зазначено, що хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (справа «Ньяоре проти Франції» (Gnahore v. France), N 40031/98, п. 59, ECHR 2000-IX). Отже, відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава-відповідач повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини (справа «Скоццарі та Дж`юнта проти Італії» (Scozzari aль; Giunta v. Italy), [GC], NN 39221/98 і 41963/98, п. 148, ЄСПЛ 2000-VIII).

За викладених обставин, суд прийшов до висновку що дані позовні вимоги не доводяться жодними належними, допустимими та достовірними доказами відповідно до вимог ст.ст. 77,78,79 ЦПК України, а тому суд вважає, що у даному випадку у якнайкращих інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 буде збереження його зв`язків з матір`ю, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 223, 247, 259-268 ЦПК України; ст.164, 166 Сімейного Кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Служби у справах дітей Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області (84122 Донецька область, м. Слов`янськ пл. Соборна,2) про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржено, шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 25.09.2024 року.

Учасники процесу:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ),

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 ),

Третя особа Служба у справах дітей Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області (84122 Донецька область, м. Слов`янськ пл. Соборна,2).

Суддя: