Постанова

від 17.09.2024 по справі 910/7995/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2024 р. Справа№ 910/7995/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Вовка І.В.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 17.09.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Трейд Офіс"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 04.07.2024

у справі №910/7995/24 (суддя М.О. Лиськов)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Трейд Офіс"

до Фізичної особи підприємця Борща Сергія Валентиновича

про стягнення 538 507, 06 грн

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2024 відмовлено у відкритті провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Трейд Офіс" до Фізичної особи підприємця Борща Сергія Валентиновича про стягнення 538 507, 06 грн.

Відмовляючи у відкритті провадження у даній справі, місцевий господарський суд виходив з того, що у провадженні Господарського суду міста Києва є справа (№910/9803/22), із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав, що заявлено у даному позові.

Не погодившись з вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Скай Трейд Офіс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2024, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала прийнята місцевим судом із неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права. При цьому апелянт стверджував, що позовна заява у справі №910/79955/24 є іншим позовом, предмет якого відрізняється від предмету позову у справі №910/9803/22, тому висновок суду першої інстанції стосовно застосування п. 3 ч. 1 ст. 175 ГПК України та відмову у відкритті провадження у справі №910/7995/24 є передчасним та помилковим.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2024, справу №910/7995/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. - головуючий суддя, судді - Кравчук Г.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2024 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

08.08.2024 матеріали справи №910/7995/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2024, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/7995/24.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2024, справу №910/7995/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Вовк І.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ ТРЕЙД ОФІС" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2024 у справі №910/7995/24. Судове засідання призначено на 17.09.2024.

27.08.2024 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу місцевого суду - без змін.

У судове засідання 17.09.2024 з`явились представники сторін та надали пояснення по справі.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані сторонами пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

26.06.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Скай Трейд Офіс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи підприємця Борща Сергія Валентиновича про стягнення 538 507, 06 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги у даній справі, позивач вказав, що відповідач всупереч умов укладеного сторонами у спрощений спосіб договору не здійснив поставку та монтаж товару згідно рахунку-фактури №РФ-21080 від 29.07.2021, що є підставою для стягнення в судовому порядку суми попередньої оплати в розмірі 538 507, 06 грн.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що у провадженні Господарського суду міста Києва вже перебуває справа №910/9803/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Трейд Офіс" до Фізичної особи підприємця Борща Сергія Валентиновича про стягнення 515 880, 70 грн, у якій підстави та предмет позову такі ж, як у поданому 26.06.2024 аналогічному позові.

Проте, колегія суддів не погоджується з наведеним висновком місцевого господарського суду з огляду на таке.

Так, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Скай Трейд Офіс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи підприємця Борща Сергія Валентиновича про стягнення 515 880, 70 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що всупереч здійсненій ним оплаті за поставку та монтаж товару на загальну суму 515 880,70 грн, відповідач не виконав прийнятих на себе зобов`язань, а також не повернув на вимогу позивача безпідставно набуті грошові кошти, що є підставою для стягнення вищевказаної суми в судовому порядку, відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 у справі №910/9803/22 позов задоволено повністю; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Борща Сергія Валентиновича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Трейд Офіс" грошові кошти у розмірі 515 880, 70 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 738, 22 грн.

Північний апеляційний господарський суд, за результатами перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2022, в постанові від 03.10.2023 у справі №910/9803/22 дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування положень ст. 1212 ЦК України, з огляду на наявність між сторонами спору договірних правовідносин та здійснив аналіз ч. 2 ст. 693 ЦК України, у відповідності до якої покупець наділений правом вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Однак, з огляду на те, що позивачем не було пред`явлено вимоги відповідачу про виконання обов`язку з поставки/монтажу товару, і як наслідок - строк виконання цього обов`язку - не настав, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про передчасність позовних вимог.

Таким чином, апеляційний суд у справі №910/9803/22, зазначив про можливий механізм реалізації позивачем належного способу захисту, який ґрунтувався на можливості повторного звернення до суду, у випадку невиконання відповідачем вимог про повернення суми попередньої оплати.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Передумовою для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 175 ГПК України, є наявність такого, що набрало законної сили, рішення чи ухвали суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Водночас, згідно із ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до пункт. 4, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів, які характеризують суть конкретного позову, його зміст та правову природу, а саме: предмета і підстави позову.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава.

Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

Підставою позову може бути як один, так і декілька юридичних фактів матеріально-правового характеру.

Отже, предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Чинні процесуальні норми ГПК України не позбавляють заявника права на розгляд спору про той же предмет, у разі зазначення ним інших підстав позову та надання доказів, якими він обґрунтовує ці підстави.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 910/15598/19 (910/8017/20), від 18.03.2021 у справі № 909/783/20, від 16.11.2021 у справі № 910/694/21.

Предметом позову у справі №910/9803/22 було стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів в розмірі 515 880,70 грн, у зв`язку з невиконанням останнім умов обумовленого сторонами договору, укладеного у спрощений спосіб.

Тобто, позивач у справі №910/9803/22 захищав свої права з використанням правового механізму, встановленого статтею 1212 ЦК України.

Натомість предметом позову у справі, що розглядається, є стягнення суми попередньої оплати в розмірі 538 507, 06 грн. Підставою позову є невиконання відповідачем грошового зобов`язання, а саме повернення суми попередньої оплати на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про наявність у провадженні Господарського суду міста Києва спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих саме підстав, не знайшов свого підтвердження, оскільки підстави позову у справі №910/9803/22 та у справі №910/7995/24 є різними.

Наведене в сукупності свідчить, що звернення позивача до суду з позовною заявою у даній справі №910/7995/24 є реалізацією належного способу захисту його порушеного права.

В постанові від 24.11.2020 у справі № 904/2471/19 Великою Палатою Верховного Суду констатовано, що вирішуючи спір, суд у кожній конкретній справі має надати оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивача на момент його звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством.

Таким чином, відмовляючи у відкриття провадження у справі, суд першої інстанцій порушив приписи пункту 3 частини 1 та частини 2 статті 175 ГПК України, чим обмежив право позивача на доступ до правосуддя, оскільки взявши до уваги наявність рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 у справі №910/9803/22, не врахував, що позивач у вказаній справі захищав свої права з використанням правового механізму, встановленого ст. 1212 ЦК України, а в межах даної справи захищає свої права шляхом повернення суми попередньої оплати на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України.

З огляду на викладене, оскаржуване судове рішення суду першої інстанцій є таким, що постановлене з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню, а оскільки заявлені позовні вимоги по суті не розглянуті, то справу слід направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до статей 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

У випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції (частина 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 275 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За результатами перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Трейд Офіс" підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 04.07.2024 у справі №910/7995/24 - скасуванню.

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Трейд Офіс" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2024 у справі №910/7995/24 скасувати.

Матеріали справи №910/7995/24 повернути Господарському суду міста Києва для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 24.09.2024

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

І.В. Вовк