Постанова

від 18.09.2024 по справі 910/15492/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2024 р. Справа №910/15492/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

секретар судового засідання - Ярітенко О.В.

представники учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Бабченко Ю.Ю.

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укразіятранс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 (повний текст складено 26.06.2024)

у справі №910/15492/23 (суддя Бондаренко-Легких Г.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укразіятранс"

до Антимонопольного комітету України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Укрзалізниця"

про скасування рішення Антимонопольного комітету України та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рух справи в суді першої інстанції

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укразіятранс" (далі - ТОВ "Укразіятранс") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - АМК) про визнання та скасування рішення АМК, що прийнято у формі листа про відмову у розгляді справи від 01.09.2023 №130-26.13/08-966е, а також зобов`язання відповідача розпочати розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за заявою позивача від 02.05.2023.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що рішення АМК про відсутність ознак порушення і відмову в розгляді справи є необґрунтованим, а доводи АМК на користь монополіста сумнівними. Для встановлення наявності/відсутності порушення в діях Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця") є необхідним повноцінний розгляд справи, отримання в рамках її розгляду більшого обсягу інформації, в тому числі шляхом реалізації АМК його прав на отримання та доступ до документів і інформації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 відкрито провадження у справі №910/15492/23 та вирішено здійснювати її розгляд в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 залучено до участі в справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - АТ "Укрзалізниця".

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 у справі №910/15492/23 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що підстави, визначені статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", для визнання протиправним та скасування рішення АМК у вигляді листа відсутні, з огляду на недоведеність позивачем того, що АМК неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи та фактично провів поверхневий аналіз наявності порушень. Крім того, заявлена вимога про зобов`язання АМК розпочати розгляд справи не є ефективним способом захисту, оскільки, спрямована на те, щоб примусити суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту (у даному випадку перейти до стадії розгляду справи за заявою позивача), що не допускається з урахуванням дискреційних повноважень АМК.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Укразіятранс" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 у справі №910/15492/23 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги ТОВ "Укразіятранс" посилається на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції необґрунтоване, ухвалене без належного з`ясування та оцінки обставин та з невірним застосуванням норм матеріального права, а відповідно і незаконним.

Так, скаржник вважає, що місцевим господарським судом обрано формальний підхід до розгляду справ. Допуск до такого інструменту як судовий захист мав також формальних характер. З оскаржуваного рішення очевидно, що виходячи з певної судової практики, суд знімає з себе функцію (або не визнає такої функції) встановлення реальних обставин справи, використання своїх можливостей у тлумаченні та використанні норм права.

Також, апелянт звертає увагу, що відмовивши у задоволенні клопотання про перенесення судового засідання, місцевий господарський суд позбавив позивача такого права як право на правничу допомогу. Крім того, відмовивши у задоволенні клопотання про призначення експертизи суд першої інстанції позбавив позивача такого права як змагальність та надання можливості на доказування свого права. Право на фактичний судовий захист усікається, а рішення з таким підходом є наперед визначеним - відмова.

Крім того, в прохальній частині апеляційної скарги міститься клопотання про поновлення ТОВ "Укразіятранс" пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Укразіятранс" у справі №910/15492/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 поновлено ТОВ "Укразіятранс" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 у справі №910/15492/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Укразіятранс" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 у справі №910/15492/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 07.08.2024. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15492/23. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 у справі №910/15492/23 до закінчення її перегляду в апеляційному порядку. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 01.08.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 задоволено заяву представника ТОВ "Укразіятранс" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Укразіятранс" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 у справі №910/15492/23 відкладено до 18.09.2024.

08.08.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/15492/23.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

07.08.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив АМК на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд залишити апеляційну скаргу ТОВ "Укразіятранс" без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 у справі №910/15492/23 - без змін.

Так, у відзиві АМК зазначає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та ухвалено без порушення норм матеріального та процесуального права, з посиланням на норми чинного законодавства, за результатом всебічного та повного з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 18.09.2024 з`явився представник відповідача.

Позивач та третя особа своїх представників в судове засідання не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені шляхом направлення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 в їх електронні кабінети.

Згідно з частинами 3, 8 статті 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.

Таким чином, позивач та третя особа повідомлені судом апеляційної інстанції про дату, час та місце проведення судового засідання апеляційним господарським судом. При цьому, явка обов`язковою не визнавалась, а тому справа №910/15492/23 розглядається за їх відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 у справі №910/15492/23 залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

У травні 2023 року ТОВ "Укразіятранс" звернулось до АМК з заявою від 02.05.2023 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу внаслідок дій АТ "Укрзалізниця", які полягають у затримці перевезення вантажів заявника зі станції Ічня до станцій перетину кордону Ізов (Україна) - Хрубешув (Республіка Польща) у період з 29.10.2022 до 29.12.2022 та надання під час перетину кордону переваг певним вантажам (вантажоперевізникам) порівняно з іншими, що перевозились у той же період.

У наведеній вище заяві позивач виклав власні доводи щодо вчинення АТ "Укрзалізниця" порушення, передбаченого частиною 1 статті 13, та пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Листом АМК від 17.05.2023 №130-26.13/07-6769е заяву ТОВ "Укразіятранс" від 02.05.2023 залишено без руху та запропоновано надати інформацію та матеріали необхідні для розгляду заяви, на який заявник, в свою чергу, надав відповідь листом від 02.06.2023 №1/06/2023.

Листом АМК від 30.06.2023 №130-/08-8023е строк розгляду заяви від 02.05.2023 продовжено на 60 календарних днів, про що повідомлено заявника.

Листом від 01.09.2023 №130-26.12/08-9666е АМК, керуючись пунктом 20 Правил розгляду заяв і справ, повідомив заявника про відмову в розгляді справи, у зв`язку з не виявленням ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Звертаючись до суду з даним позовом ТОВ "Укразіятранс" зазначає, що рішення АМК у формі листа від 01.09.2023 №130-26.12/08-9666е є необґрунтованим, таким, що прийнято з неповним з`ясуванням обставин та детального встановлення необхідних фактів ознак порушення в діях АТ "Укрзалізниця".

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що АМК є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

До основних завдань АМК відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції (пункт 1 статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 16 Закону України "Про захист економічної конкуренції" державний уповноважений АМК має повноваження розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, приймати розпорядження про початок розгляду справи або надавати мотивовану відповідь про відмову в розгляді справи, проводити, організовувати розслідування або дослідження за цими заявами і справами, закривати провадження у цих справах незалежно від їх підвідомчості іншим органам АМК, вносити, передавати їх в установленому АМК порядку на розгляд цих органів для прийняття рішення.

За приписами частини 1 статті 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції" органи АМК розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за:

- заявами суб`єктів господарювання, громадян, об`єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

- поданнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

- власною ініціативою органів АМК.

У разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи АМК приймають розпорядження про початок розгляду справи (частина 1 статті 37 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Укразіятранс" звернулось до АМК з заявою від 02.05.2023 про порушення АТ "Укрзалізниця" законодавства про захист економічної конкуренції шляхом зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку перевезення вантажів залізничним транспортом у межах території України.

З тексту заяви від 02.05.2023, з урахуванням заяви від 01.06.2023 №1/06/2023, вбачається, що заявник вважає, що у період з 29.10.2022 до 29.12.2022 АТ "Укрзалізниця" займало монопольне (домінуюче) становище та вчиняло порушення, передбачене частиною 1 статті 13, та пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем, які полягають у затримці перевезення вантажів заявника зі станції Ічня до станцій перетину кордону Ізов (Україна) - Хрубешув (Республіка Польща) та надання під час перетину кордону переваг певним вантажам порівняно з іншими, що перевозились у той же період.

Листом від 01.09.2023 №130-26.13/08-9666е відповідач зазначив, що за результатами розгляду заяви АМК вбачає, що АТ "Укрзалізниця" має ознаки такого, що займало монопольне (домінуюче) становище на ринку перевезення вантажів залізничним транспортом з 29.10.2022 до 29.12.2022. Проте відмовив ТОВ "Укразіятранс2 у розгляді справи про порушення законодавства у сфері економічної конкуренції, з посиланням на пункт 20 Правил розгляду заяв і справ - у зв`язку з не виявленням ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до сформованої практики Верховного Суду, виходячи з системного тлумачення положень статей 7, 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статті 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та пункту 20 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджених розпорядженням АМК від 19.04.1994 №5, відмова АМК у розгляді справи є рішенням АМК, оформленим не розпорядженням, а листом - повідомленням. Отже, таке рішення може бути оскаржене заявником у господарському суді.

Наведений вище правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2021 у справі №910/23000/17 та підтверджений у постановах Верховного Суду від 30.09.2019 у справі №910/23375/17, від 21.11.2019 у справі №910/10191/18, від 02.12.2019 у справі №909/673/18, від 02.04.2021 у справі №910/6322/20, від 18.03.2021 у справі №910/2075/20.

На момент прийняття оскаржуваного рішення АМК у формі листа діяли Правила розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які затверджено розпорядженням АМК від 19.04.1994 №5, в редакції від 03.06.2016 (далі - Правила розгляду заяв і справ).

Так, АМК у рішенні у формі листа зазначив, що заявник перебуває з АТ "Укрзалізниця" у господарських відносинах, а отже дії останнього, в яких ТОВ "Укразіятранс" вбачає ознаки порушень законодавства про захист економічної конкуренції могли безпосередньо і негативно вплинути на заявника, який згідно з пунктом 17 Правил розгляду заяв і справ мав право подати відповідну заяву. Проте, у розгляді справи відмовлено з підстав не виявлення ознак порушення - пункт 20 Правил розгляду заяв і справ.

Згідно з пунктом 20 Правил розгляду заяв і справ, у разі не виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції державний уповноважений, голова відділення відмовляють у розгляді справи, про що письмово повідомляється заявнику.

Частиною 1 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб`єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність у діях (бездіяльності) суб`єкта господарювання ознак зловживання монопольним (домінуючим) становищем, необхідно з`ясовувати, яким саме чином такі дії (бездіяльність) призвели чи могли призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції або ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання чи споживачів і в чому конкретно полягають чи могли полягати відповідні негативні наслідки.

Проте, як вірно зазначив місцевий господарський суд, принцип розподілу влади заперечує надання суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право, тому завданням судочинства завжди є контроль легальності. Отже, завдання судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а у гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Вказаний висновок ґрунтується в тому числі на правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 02.07.2019 у справі №910/23000/17, щодо того, що дискреційні повноваження АМК не повинні використовуватися органом свавільно, а суд повинен мати можливість переглянути рішення, прийняті на підставі реалізації цих дискреційних повноважень, що є запобіжником щодо корупції та свавільних рішень в умовах максимально широкої дискреції державного органу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2019 у справі №910/23000/17 наголосила на важливості дотримання принципу належного врядування та унеможливлення свавільного використання дискреційних повноважень, що АМК має враховувати при ухваленні рішень.

З огляду на завдання та основні засади господарського судочинства, закріплені у статті 2 ГПК України, суд констатує, що самостійна кваліфікація (перекваліфікація) дій суб`єкта щодо порушення ним законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого частиною 1 статті 13 та пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" перебуває поза межами компетенції суду, визначеної статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

У сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції АМК має повноваження, зокрема:

- розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами (пункт 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про захист економічної конкуренції");

- приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції (пункт 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про захист економічної конкуренції");

- розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість (пункт 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про захист економічної конкуренції");

- перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (пункт 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про захист економічної конкуренції");

- проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку (у сфері медіа - за методиками, погодженими з Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення), а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб`єктів господарювання на відповідному ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження) (пункт 11 частини 1 статті 7 Закону України "Про захист економічної конкуренції");

Відповідно до частини 4 статті 7 Закону України "Про захист економічної конкуренції" здійснення іншими органами державної влади повноважень АМК, передбачених пунктами 1-4 і 11 частини 1, пунктами 1, 2 і 4 частини 2, пунктами 11-13, 15 і 16 частини 3 цієї статті, не допускається.

Таким чином, перевіряючи дії АМК на відповідність законодавству України, суд, не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) АМК поза межами перевірки за критеріями, визначеними у статті 19 Конституції України та статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а позивач помилково вважає, що оцінці в межах судового оскарження рішення АМК у формі листа підлягає наявність або відсутність ознак порушення про яке позивач зазначає у заяві від 02.05.2023.

При цьому, у позовній заяві позивач не посилається на жодну підставу для скасування рішення АМК у формі листа, яка передбачена статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Проте, наведені в позові доводи позивача зводяться до того, що останній вважає, що АМК неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, та фактично провів поверхневий аналіз наявності порушень в діях АТ "Укрзалізниця", а встановлення відповідних обставин вчинення порушень (надання пріоритету у перетині кордону та перевезення окремих вантажів з більшою швидкістю), про які вказував заявник у заяві від 02.05.2023 можливо лише під час повноцінного розгляду справи.

Однак, з вказаними твердженнями колегія суддів, як і суд першої інстанції, не погоджується з огляду на таке.

Так, у заяві від 02.05.2023 заявник стверджував, що 29.10.2022, 31.10.2022, 02.11.2022, 04.11.2022 та 06.11.2022 ТОВ "Укразіятранс" оформлено відправлення вантажів маршрутами зі станцією призначення Воля-Барановська (Республіка Польща). Станція перетину кордону: Ізов-Хрубешув. У вказаний період вантажі заявника відправлені зі станції Ічня в напрямку Ізов-Хрубешув перевозились з максимальною швидкістю 57 км на добу, а вантажі відправлені у листопаді 2022 року - зі швидкістю 30 км на добу. Окрім цього, вантажі заявника простоювали в дорозі (не перевозились) певний час та не подавались на станцію перетину кордону, в той час як інші вантажі, відправлені в тому ж напрямку, перетинали кордон.

Листом від 30.06.2023 №130-26/13/08-8024е АМК надіслано вимогу державного уповноваженого про надання інформації до АТ "Укрзалізниця", в якій в тому числі поставлено питання щодо тверджень заявника у заяві від 02.05.2023 відносно швидкості руху вагонів з вантажами, нормативно встановленого порядку перетину кордону, кількості здійснених перевезень АТ "Укрзалізниця" у жовтні-листопаді 2022 року, фактах надання пріоритету у перетині кордону.

На вказану вимогу листами від 25.07.2023 №Ц-3-91/1674-23 (відповідь-1) та від 08.08.2023 №Ц-2-91/1777-23 (відповідь-2) АТ "Укрзалізниця" надало відповіді на вимогу АМК.

У відповіді-2 АТ "Укрзалізниця" зазначило, що передача поїздів по пункту переходу Ізов-Хрубешув здійснюється згідно з щодобовим планом передачі, погодженим польським перевізником ПКП ЛХ. За період з 29.10.2022 до 29.12.2022 АТ "Укрзалізниця" для погодження на здачу вантажів (поїздів) надано 62 запита (планів-заявок) на здачу 767 поїздів, 42204 вагони (в тому числі 6701 вагон призначенням на станцію Волю Барановську). Погоджено представниками ПКП ЛХС всього 400 поїздів 22044 вагони (в тому числі 1823 вагони призначенням на станцію Волю Барановську), що підтверджується планами-заявками та копіями "Согласований оперативного плана приема сдачи поездов" за період з 29.10.2022 до 29.11.2022, які в повному обсязі наявні в копії матеріалів справи АМК, що надані суду на електронному носії.

Також, АТ "Укрзалізниця" вказало, що вантажі, прийняті до перевезення в одну і ту саму дату у напрямку пункту пропуску Ізов-Хрубешув, підводилися до кордону не одночасно, оскільки, приймалися до перевезення на різних станціях регіональних філій АТ "Укрзалізниця", з різними тарифними відстанями та маршрутами слідування. Відповідно час слідування від станцій призначення до пункту пропуску Ізов-Хрубешув був різний. Крім того, вантажі затримувалися на шляху слідування через непогодження прийому відповідних поїздів ПКП ЛХС.

В оскаржуваному рішенні АМК проаналізував інформацію щодо всіх суб`єктів господарювання, які здійснювали відправлення вантажів, у ті ж дні, що і заявник, а саме: 29.12.2022, 31.10.2022, 02.11.2022, 04.11.2022 та 06.11.2022 згідно з документами, що надані АМК АТ "Укрзалізниця" з відповіддю-1. Так, АМК зазначив, що час простою всіх поїздів (включно з поїздами заявника), які прибули на станцію перетину кордону Ізов-Хрубешув та які перетнули кордон, суттєво не відрізнявся.

У відповіді-1, АТ "Укрзалізниця" повідомило АМК, що після блокування портів (в напрямку яких у 2021 році перевезено понад 70% експорту) основний вантажопотік перенаправлено на західні прикордонні переходи. Експорт у 2022 році в цьому напрямку склав 32 млн. тон, що більше на 10 млн. тон у порівнянні з 2021 роком. Відтак, логістика перевезень вантажів зазнала змін після 24.02.2022.

В оскаржуваному рішенні АМК проаналізував перевезення вантажів заявника з меншою швидкістю у порівнянні з іншими замовниками аналогічних послуг, та виклав висновок про те, що швидкість перевезення вантажів також обумовлена, зокрема, погодженнями з польськими перевізниками відповідних планів-заявок та накопичення вагонів у напрямку Республіки Польща в очікуванні формування та погодження прийому з боку польських перевізників.

Зокрема, АМК з посиланням на відповідь-2 АТ "Укрзалізниця" зазначив у рішенні, що з метою полегшення роботи сортувальних станцій по маршруту слідування, вантажі заявника у напрямку прикордонного переходу Ізов-Хрубешув відправлялися зі станції Ічня технічними маршрутами по 54 вагони.

Поїзд, відправлений 02.11.2022 за накладними на вантаж заявника за №44706471, №44706489, №44713907, №44713931 з призначенням на станцію Воля-Барановська (Республіка Польща), після прийому на регіональну філію "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця" з метою звільнення приймально-відправних колій по станції Здолбунів та недопущення зупинки транзитних поїздів на інші дирекції регіональної "Львівська залізниця" 11.11.2022 відправлено зі станції Здолбунів на станцію Рівне, на яку прибув о 14 год 07 хв, де по Ковельському парку вже було значне накопичення вагонів у напрямку Республіки Польща в очікуванні формування та погодження прийму з боку польських перевізників ПКП ЛХС та ПКП Карго: 301 вагон призначенням на перехід Ізов-Хрубешув та 86 вагонів на перехід Ягодин-Дорохуск.

12.12.2022 сформовано та відправлено о 23 год 30 хв поїзд №3053, у складі якого знаходились 20 вагонів по 2-х накладних заявника. По переходу Ізов-Зрубешув цей поїзд здано 13.11.2022 о 15 год 15 хв.

15.11.2022 по станції Рівне сформовано та відправлено о 09 год 40 хв. поїзд №9501, у складі якого знаходились інші 34 вагони також по 2-х накладним заявника. По переходу Ізов-Хрубешув цей поїзд здано 16.11.2022 о 12 год 00 хв.

Також, поїзд відправлений 06.11.2022 за накладними на вантаж заявника за №№44731107, 44731115, 44737872, 44737880 призначенням на станцію Воля-Барановська (Республіка Польща), прийнято на регіональну філію "Львівська залізниця" 08.11.2022 о 07 год 30 хв. У зв`язку з значним накопиченням вантажів призначенням на Республіку Польща та неприйманням зернових вантажів призначенням на станцію Воля-Барановська (Республіка Польща), 12.11.2022 зазначений поїзд у повному складі виставлено на станцію Кам`яниця-Волинська дільниці Здолбунів-Красне з метою звільнення колій по станції Здолбунів для забезпечення своєчасного прийому поїздів з регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця". Зі станції Кам`яниця-Волинська поїзд відправлено 04.12.2022 о 13 год 06 хв. По переходу Ізов-Хрубешув цей поїзд в повному складі здано 05.12.2022 о 04 год 40 хв.

У своєму відзиві, АМК звернув увагу на те, що відповідно до пункту 1 наказу Міністерства інфраструктури України від 29.07.2022 №571 зупинено на період дії в Україні воєнного стану та протягом одного місяця після припинення чи скасування воєнного стану дію пункту 1.1 глави 1 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 - щодо термінів доставки вантажів залізницею.

Також, АМК зазначив, що ним здійснено оцінку фактів надання пріоритету в перетині кордону на станціях перетину Ізов-Хрубешув у період з 29.10.2022 до 29.12.2022. Проте така інформація не відображена у рішенні, оскільки, АТ "Укрзалізниця" визначило таку формацію як інформацію з обмеженим доступом, яка не підлягала розголошенню.

Додатково АМК навів аналіз щодо перебування у русі вантажу заявника та ТОВ "Перша Логістична Компанія", як конкурента позивача, якому, на думку останнього, АТ "Укрзалізниця" віддавало переваги у русі, з якого вбачається, що вантаж заявника навпаки менше часу був у русі та швидше перетнув кордон.

Отже, суд першої інстанції обгрунтовано не погодився з позивачем в тій частині, що АМК провів поверхневий аналіз дій АТ "Укрзалізниця", що зазначені в заяві від 02.05.2023.

У постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі №910/3603/21 зазначено, що міра, до якої АМК має виконати обов`язок щодо надання мотивованої відповіді про відмову в розгляді справи, може бути різною залежно від характеру рішення і, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Перевірка меж та обсягу мотивів, наведених АМК під час прийняття рішень про відмову в розгляді справи, в тому числі оформлених листами, до компетенції судів не входить.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав, визначених статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", для визнання протиправним та скасування рішення АМК у вигляді листа, з огляду на недоведеність позивачем того, що АМК неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, та фактично провів поверхневий аналіз наявності порушень. При цьому, похідна вимога про зобов`язання АМК розпочати розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за заявою позивача від 02.05.2023, також не підлягає задоволенню.

Крім того, як зазначалось вище, за приписами частини 4 статті 7 Закону України "Про захист економічної конкуренції" здійснення іншими органами державної влади повноважень АМК, передбачених пунктами 1-4 і 11 частини 1, пунктами 1, 2 і 4 частини 2, пунктами 11-13, 15 і 16 частини 3 цієї статті, не допускається. Зокрема і дій щодо розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проведення розслідування за цими заявами і справами, прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Колегія суддів вважає вірними висновки місцевого господарського суду, що заявлена вимога про зобов`язання АМК розпочати розгляд справи не є ефективним способом захисту, оскільки, спрямована на те, щоб примусити суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту (у даному випадку перейти до стадії розгляду справи за заявою позивача), що не допускається з урахуванням дискреційних повноважень АМК. Вказаний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 17.11.2022 у справі №910/11453/21.

На переконання судової колегії, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню та у позові слід відмовити.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 у справі №910/15492/23 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга ТОВ "Укразіятранс" задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на ТОВ "Укразіятранс".

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укразіятранс" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 у справі №910/15492/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 у справі №910/15492/23 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 у справі №910/15492/23.

4. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Укразіятранс".

5. Матеріали справи №910/15492/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано - 24.09.2024.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран