ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
02.08.2024 Справа №905/156/23
Суддя Господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Одинець Е.В., розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали справи:
за позовом: Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго, м.Київ
до відповідача: Державного підприємства Селидіввугілля, м. Селидове, Донецька область
про стягнення 103 998 123,85грн
за участю представників учасників справи:
від позивача в режимі відеоконференції: Батовська Т.І. на підставі довіреності №21/11-3 від 21.11.2023, адвокат;
від відповідача: не з`явився
СУТЬ СПОРУ:
Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго, м.Київ звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства Селидіввугілля, м. Селидове, Донецька область, про стягнення 107 238 776,78грн., з яких: 86 800 342,82грн. - сума основного боргу, 1 020 676,06грн - пеня, 2 219 976,87грн. - штраф, 1 952 667,98рн - 3 % річних, 15 245 113,05грн. - інфляція.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати послуг за договором №85 від 06.03.2020 про врегулювання небалансів електричної енергії за період лютий 2022 - червень 2022 та оплати актів корегування (врегулювання) за період травень 2021- липень 2022, лютий 2022.
Ухвалою суду від 20.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/156/23, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання та встановлено відповідачу строк до 11.04.2023 (враховуючи час пересилання засобами зв`язку) для подання відзиву на позов.
11.04.2023 через підсистему Електронний суд від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. У відзиві відповідач зазначає, що відповідно до актів коригування (врегулювання) вартість наданих послуг з урахуванням фактичних об`ємів отриманої електроенергії за лютий 2022 - червень 2022 складає 0грн, таким чином різниця вартості отриманих послуг становить 79829608,03грн в сторону зменшення, що не враховано позивачем у позові. Також учасник справи просить суд звільнити його від сплати штрафних санкції у повному обсязі, посилаючись на скрутне фінансове становище, територіальне розташування підприємства у м. Селідове, яке перебуває під обстрілами.
22.05.2023 на електрону адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій не погоджується з доводами відповідача, зазначає, що наведені відповідачем обставини не можуть бути підставою для зменшення неустойки судом та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою суду від 07.06.2023 зобов`язано позивача до 14.06.2023 надати письмову позицію на відзив в частині зменшення відповідно до актів коригування вартості отриманих відповідачем послуг з урахуванням фактичних об`ємів отриманої електроенергії за заявлений у позові період; надати пояснення щодо граничних строків оплати за актами коригування та щодо дати направлення акту корегування за лютий 2022 відповідачу.
12.06.2023 на виконання ухвали суду від 07.06.2023 від представника позивача на електрону адресу суду надійшли додаткові письмові пояснення по справі №01/28339 від 12.06.2023 з доданими документами. Відповідно до позиції позивача, заборгованість має сплачуватися відповідно до рахунків, а не за актами купівлі-продажу електричної енергії та актами коригування (врегулювання).
Підготовче судове засідання відкладалось.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 13.07.2023.
Судове засідання 13.07.2023 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Макарової Ю.В. у відпустці.
Ухвалою суду від 08.08.2023 призначено розгляд справи по суті на 26.09.2023.
Ухвалою суду від 21.09.2023 зупинено провадження у справі №905/156/23 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в касаційному порядку справи №911/1359/22.
Ухвалою суду від 27.05.2024 поновлено провадження у справі №905/156/23 та призначено розгляд справи по суті на 19.06.2024.
У зв`язку з тривалою повітряною тривогою у місті Харкові судове засідання 19.06.2024 не відбулось, ухвалою суду від 20.06.2024 призначено розгляд справи по суті на 31.07.2024.
23.07.2024 через систему Електронний суд від позивача надійшла заява про залишення частини позовних вимог без розгляду, в якій просить суд прийняти та задовольнити заяву про залишення позову без розгляду в частині заявлених пені у розмірі 1020676,06грн та штрафу у розмірі 3329976,87грн; повернутись на стадію підготовчого провадження для розгляду заяви про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог.
Ухвалою суду від 31.07.2024 задоволено заяву позивача б/н від 23.07.2024, залишено без розгляду позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 1020676,06грн та штрафу у розмірі 2219976,87грн. Відтак, судом розглядаються як остаточні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 86' 800' 342,82грн, 3% річних у розмірі 1' 952' 667,98рн, інфляційних втрат у розмірі 15' 245' 113,05грн.
У судовому засіданні 31.07.2024 оголошувалась перерва до 02.08.2024.
У судовому засіданні 02.08.2024 в режимі відеоконференції приймав участь представник позивача, яка підтримала позовні вимоги про стягнення суми основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат в повному обсязі. Відповідач у судовому засіданні з розгляду справи по суті участь не приймав, про місце, дату та час слухання справи був повідомлений шляхом направлення в електронній формі ухвали суду до його електронного кабінету в системі «Електронний суд» в порядку ч.11 ст.242 ГПК України.
Відповідно до ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 у справі №910/6097/17 зазначив, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні за їх відсутності.
Приймаючи до уваги, що явка представників відповідача у судове засідання 02.08.2024 обов`язковою не визнавалась, відповідно до ст.42 ГПК України прийняття участі у судовому засіданні є правом учасника справи, виходячи з критеріїв розумності строку розгляду справи судом, суд вважає можливим вирішити спір по суті за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство «Селидіввугілля» заявою про укладання Договору про врегулювання небалансів електричної енергії надало письмову згоду на приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії, умови якого були затверджені наказом Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго №85 від 06.03.2020, згідно з п.1.3, 1.4 якого сторона, відповідальна за баланс (далі СВБ, відповідач) врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи. Оператор системи передачі (далі - ОСП, позивач) врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №307 від 14 березня 2018 року.
Повідомленням №01/41726 від 16.11.2020 Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» повідомило відповідача про укладання договору (далі договір).
Ідентифікатор договору №1873-01031; дата акцептування 16.11.2020.
Згідно з пунктами 1.1, 1.2. договору визначено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою Стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому. На підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ.
Відповідно до пунктів 1.3, 1.4 договору сторона, відповідальна за баланс (СВБ, відповідач) врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи. ОСП (позивач) врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України Про ринок електричної енергії (далі - Закон) та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №307 (далі - Правила ринку).
Відповідно до п. 1.5 договору врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.
У пункті 2.1 договору визначено, що вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються адміністратором розрахунків (далі - АР, позивач) для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством.
Відповідно до пункту 2.2 договору порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.
За змістом пункту 3.1 договору при невиконанні або неналежному виконанні умов цього договору сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором, Правилами ринку, Кодексом системи передачі, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №309, Законом та чинним законодавством України.
ОСП має право: на своєчасну оплату вартості небалансу електричної енергії, що склався на ринку в певному розрахунковому періоді (пункт 3.2 договору).
ОСП зобов`язаний: виконувати розрахунки обсягу та вартості небалансу електричної енергії та інші розрахунки відповідно до цього договору та Правил ринку; проводити розрахунки з СВБ у порядку та в терміни, визначені Правилами ринку (пункт 3.3 договору).
Згідно з пунктом 3.5 договору СВБ зобов`язана здійснювати вчасно і в повному обсязі оплату за небаланс електричної енергії та платежів, сформованих ОСП для СВБ відповідно до Правил ринку.
Приписами пункту 4.1 договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть одна перед одною відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
Згідно з пунктом 5.1 договору виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, визначеної главою 2 цього договору, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору.
Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку (пункт 5.6 договору).
За змістом пункту 5.7 договору якщо СВБ має заперечення до інформації, яка міститься у платіжному документі, то вона зобов`язана повідомити про це ОСП не пізніше 12:00 наступного робочого дня після виставлення рахунку. Наявність заперечень не є підставою для створення дебіторської заборгованості перед ОСП та не може бути підставою для обмеження ОСП щодо вимоги платежу фінансової гарантії, що надається СВБ ОСП.
Надані заперечення враховуються ОСП при обчисленні платежів з врегулювання у порядку, передбаченому Правилами ринку (пункт 5.8. договору).
За змістом пункту 5.9 договору ОСП надає СВБ два примірники Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів (далі - акт), підписані зі своєї сторони, до 08 числа місяця, наступного за тим, щодо якого його сформовано.
СВБ протягом двох робочих днів повертає ОСП один примірник підписаного зі своєї сторони Акта (пункт 5.10 договору).
Цей договір набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заяви-приєднання до цього договору і є чинним до 31 грудня включно року, у якому була надана заява-приєднання. Після реєстрації учасника ринку ОСП зобов`язаний надати такій СВБ витяг з відповідного реєстру (пункт 9.1 договору).
Якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони у строк не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (пункт 9.2 договору).
У зв`язку з тим, що під час розгляду справи жодна із сторін не надала суду доказів звернення з пропозицією щодо його розірвання, договір про врегулювання небалансів електричної енергії вважається чинним на час виникнення спірних відносин.
На виконання умов договору, позивачем сформовані та виставлені рахунки за електричну енергію для врегулювання небалансів за спірний період, які розміщені ОСП в системі управління ринком (MMS).
За твердженнями позивача, станом на 20.01.2023 не сплаченим є борг за договором на загальну суму 86 800 342,82грн, що включає в собі:
1.Борг по виставленим рахункам за періодами:
перша декада лютого 2022 року 5 811 754,63грн;
друга декада лютого 2022 року 7 925 340,65грн;
третя декада лютого 2022 року 5 780 969,56грн;
перша декада березня 2022року - 6 771 747,54грн;
друга декада березня 2022 року - 6 518 734, 22грн;
третя декада березня 2022 року - 5 897 793,40грн;
перша декада квітня 2022 року 4 814 120,58грн;
друга декада квітня 2022 року 4 490 498,12грн;
третя декада квітня 2022 року 4 694 585,87грн;
перша декада травня 2022 року 4 655 56,16грн;
друга декада травня 2022 року 5 219 252,27грн;
третя декада травня 2022 року 5 422 951,31грн;
перша декада червня 2022 року 4 239 476, 42грн;
друга декада червня 2022 року 3 830 993, 74грн;
третя декада червня 2022 року 3 755 826,56грн.
2. Борг за попередні періоди згідно актів коригування:
- за травень 2021 на суму 5 424 152,82грн;
- за червень 2021 на суму 340 382,62грн;
- за липень 2021 на суму 223 275,85грн;
- за серпень 2021 на суму 740 912,77грн;
- за лютий 2022 на суму 242 010, 72грн.
Враховуючи вищевикладене позивач звернувся з остаточними позовними вимогами про стягнення з відповідача 103 998 123,85грн, з яких: 86 800 342,82грн - сума основного боргу, 1 952 667,98рн - 3 % річних, 15 245 113,05грн - інфляція.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.
За змістом частини першої статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок.
Пунктом 55 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що оператором системи передачі є юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
Згідно з частиною першою статті 31 Закону оператором системи передачі є суб`єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з передачі електричної енергії.
З матеріалів справи вбачається, що функції оператора системи передачі виконує Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", що підтверджується положеннями, зокрема, пункту 2.2 Статуту позивача.
Частиною 2 статті 52 Закону України "Про ринок електричної енергії" на оператора системи передачі покладено функції адміністратора розрахунків.
Пунктом 5 частини 3 статті 52 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що адміністратор розрахунків відповідно до правил ринку розраховує платежі за електричну енергію оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування, ціни небалансів електричної енергії, обсяги небалансів електричної енергії і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки.
Умовами пунктів 12, 46 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку. Разом із тим, відповідальність за баланс - зобов`язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів.
Частиною п`ятою статті 70 Закону визначено, що оператор системи передачі врегульовує небаланси електричної енергії із сторонами, відповідальними за баланс, у порядку, визначеному цим Законом та правилами ринку.
Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення стороною, відповідальною за баланс, правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з оператором системи передачі в обсягах небалансів електричної енергії за цінами небалансів, визначеними відповідно до правил ринку.
За змістом пункту 6 частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах, в тому числі шляхом укладання договору про врегулювання небалансів.
Обов`язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі (частина 3 статті 3 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Відповідно до частини 5 статті 70 Закону України "Про ринок електричної енергії" типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії затверджується Регулятором.
З моменту акцептування заяви про укладання договору в порядку встановленому правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №307 від 14.03.2018 та Законом України Про ринок електричної енергії, учасник ринку набуває всіх прав та зобов`язань за договором і несе відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору, Правилами ринку та чинним законодавством України.
Згідно з частинами 2, 3 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить стаття 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Згідно з частиною першою статті 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Відповідно до норм статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Суд встановив, що між сторонами укладено договір про врегулювання небалансів електричної енергії шляхом приєднання відповідача до типового договору врегулювання небалансів, за умовами якого Державне підприємство Селидіввугілля (СВБ) врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи. В свою чергу Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго (ОСП) врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №307 від 14.03.2018.
Згідно з пунктом 5.1 договору виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, визначеної главою 2 цього договору, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору.
Згідно з пунктом 1.1.2 Правил ринку, затверджених постановою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 14.03.2018 №307 (далі Правила ринку), у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, система управління ринком - це програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами.
Пунктом 1.9.1. гл. 1.9. розділу І Правил ринку передбачено, що оператор системи передачі (ОСП) забезпечує функціонування балансуючого ринку, а також здійснює купівлю-продаж небалансів електричної енергії.
Пунктом 1.11.1 розділу І Правил ринку передбачено, що за допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів. Система управління ринком забезпечує, зокрема, проведення розрахунків за небаланси електричної енергії.
Відповідно до пункту 1.11.8 розділу І Правил ринку АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.
Згідно з пунктом 5.25.1 глави 5.25 Правил ринку щоденні звіти про розрахунки та остаточні щомісячні звіти про розрахунки надаються через систему управління ринком кожному постачальнику послуг з балансування (далі - ППБ) та СВБ і включають детальну інформацію щодо індивідуального зарахування і списання коштів ППБ та СВБ. Форма і зміст початкових та остаточних звітів про розрахунки описані в цьому розділі.
Згідно з пунктом 7.1.3 Правил ринку платіжні документи виставляються із включенням усіх застосовних податків.
Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку (п.5.6. договору).
У пункті 7.3.1 Правил ринку визначено, що АР на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов`язана сплатити АР, або суми, що АР зобов`язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.
Відповідно до п.7.6.3 Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох банківських днів з дати направлення платіжного документа (п.7.7.3 згідно з постановою НКРЕКП №516 від 28.02.2020).
Відповідно до п.10.11 розділу X Правил ринку (у редакції постанови НКРЕКП №234 від 15.02.2021) у термін до 31 березня 2021 року включно виставлення рахунків за небаланси електричної енергії здійснюється щодекадно, а платежів за невідповідність - щомісячно.
Відповідно до ч.7 ст.68 Закону України «Про ринок електричної енергії» за результатами роботи балансуючого ринку за відповідну добу на підставі даних оператора системи передачі та адміністратора комерційного обліку адміністратор розрахунків розраховує платежі оператора систем передачі та постачальників послуг з балансування за електричну енергію, ціни небалансу електричної енергії, а також обсяги небалансів електричної енергії учасників ринку відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки у порядку, визначеному правилами ринку.
Виходячи зі змісту спірних правовідносин сторін та аналізу приписів Правил ринку, можна узагальнити, що обов`язком щодо формування, надсилання платіжних документів та здійснення розрахунків між учасниками ринку в Системі наділений саме адміністратор розрахунків. При цьому, оплата платіжного документа на банківський рахунок АР має здійснюватись протягом двох банківських днів з дати направлення відповідного платіжного документа.
Судом встановлено, що за загальний період перша декада лютого 2022 року третя декада червня 2022 року та врегулювання за травень 2021 - серпень 2021, лютий 2022 ПАТ "Укренерго" через систему управління ринком (http//mms.ua.energy) були виставлені платіжні документи (рахунки-фактури) за небаланси електричної енергії, згідно з якими відповідач зобов`язаний сплатити за електричну енергію з метою врегулювання небалансів. Відповідачем будь-яких зауважень щодо неотримання цих рахунків та/або їх змісту не надав.
Враховуючи вище наведене строк оплати за спірні періоди настав.
Пунктом 4 частини другої статті 33 Закону України «Про ринок електроенергії» унормовано, що оператор системи передачі має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за продану електричну енергію на балансуючому ринку.
Відповідно до п.3.2 договору ОСП має право, зокрема, на своєчасну оплату вартості небалансу електричної енергії, що склався на ринку в певному розрахунковому періоді.
Відповідно до частини першої статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
При цьому приписи частини сьомої статті 193 ГК України та статті 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до статті 202 ГК України та статті 598 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Суд не погоджується з розрахунком основної суми заборгованості, яка виникла з березня 2022 по червень 2022 з наступних підстав.
Як зазначалося вище, позивачем пред`явлено до стягнення з відповідача заборгованість в наступних розмірах: перша декада березня 2022року - 6 771 747,54грн; друга декада березня 2022 року 6 518 734, 22грн; третя декада березня 2022 року 5 897 793,40грн; перша декада квітня 2022 року 4 814 120,58грн.; друга декада квітня 2022 року 4 490 498,12грн; третя декада квітня 2022 року 4 694 585,87грн; перша декада травня 2022 року 4 655 56,16грн; друга декада травня 2022 року 5 219 252,27грн; третя декада травня 2022 року 5 422 951,31грн; перша декада червня 2022 року 4 239 476, 42грн; друга декада червня 2022 року 3 830 993, 74грн; третя декада червня 2022 року 3 755 826,56грн.
Загальний розмір боргу по кожному з вказаних місяців за розрахунком становить: березень 2022 19 188 275,16грн.; квітень 2022 13 999 204,57грн.; травень 2022 15 297 766,74грн.; червень 2022 11 826 296,72грн.
Але відповідно до наданих відповідачем до відзиву доказів сторонами були підписані акти коригування (врегулювання) розміру заборгованості та узгоджено: акт №ВР/21/08-1873 від 10.08.2022 за березень 2022 про зменшення загальної суми на 19 188 275,16грн, акт №ВР/22/04-1873 від 16.09.2022 за квітень 2022 про зменшення загальної суми на 13 999 204, 57грн, №ВР/22/05-1873 від 05.10.2022 за травень 2022 про зменшення загальної суми на 15 297 766,74грн, акт №ВР/22/06-1873 від 07.11.2022 за червень 2022 про зменшення загальної суми на 11 826 296,72грн.
Вказані акти коригування підписані представниками обох сторін без будь-яких заперечень.
У свою чергу, позивач стверджує, що заборгованість має сплачуватися відповідно до рахунків, а не за актами купівлі-продажу електричної енергії та актами коригування (врегулювання).
З цього приводу суд зазначає, що вартість небалансів електричної енергії (яка у розглядуваному випадку є основною заборгованістю) це фактична вартість небалансів електричної енергії, яка за періоди березень 2022, квітень 2022, травень 2022, червень 2022 відображена/узгоджена сторонами в актах коригування (врегулювання) розміру заборгованості. Фактично, підписавши такі акти коригування, сторони підтвердили невідповідність визначеної у рахунках-фактурах вартості електричної енергії для врегулювання небалансів.
Отже, наявні підстави для обрахунку заборгованості саме виходячи з даних, наявних у таких актах коригування.
Суд зазначає, що відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами частини другої статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, з урахуванням наведених приписів процесуального законодавства, для визначення дійсної суми основної заборгованості відповідача необхідним є врахування підписаних між сторонами актів коригування (врегулювання) розміру заборгованості.
Однак позивачем не враховано підписані між сторонами акти коригування (врегулювання) розміру заборгованості в бік зменшення.
Таким чином, враховуючи підписані між сторонами акти коригування (врегулювання) розміру заборгованості за період березень 2022, квітень 2022, травень 2022, червень 2022, розмір заборгованості відповідача є меншою на 60 311 543,20грн і, відповідно, заборгованість за період перша декада березня 2022 - третя декада червня 2022 відсутня.
Позивач заявляє також заборгованість за лютий 2022 у розмірі 19 518 064,84грн (перша декада лютого 2022 року 5 811 754,63грн.; друга декада лютого 2022 року 7 925 340,65грн.; третя декада лютого 2022 року 5 780 969,56грн) та борг за актом коригування (врегулювання) №ВР/22/02-1873 від 18.07.2022 за яким обсяг електричної енергії небалансів за лютий 2022 збільшився на суму 242010,72грн.
Акт коригування (врегулювання) №ВР/22/02-1873 від 18.07.2022 підписаний представниками обох сторін без будь-яких заперечень.
Таким чином, враховуючи зазначений акт коригування, загальний розмір заборгованості за період лютий 2022 становить 19 760 075, 56грн, вимоги позивача в цій частині є правомірними.
Позивачем також заявлений до стягнення борг за попередні періоди згідно актів коригування: за травень 2021 на суму 5 424 152, 82грн (акт ВР/21/05-1873 від 16.12.2021 підписаний сторонами), за червень 2021 на суму 340 382,62грн (акт №ВР/21/06-1873 від 30.12.2021 підписаний сторонами), за липень 2021 на суму 223 275, 85грн (акт №ВР/21/07-1873 від 24.01.2022 підписаний сторонами), за серпень 2021 на суму 740 912,77грн (акт №ВР/21/08-1873 від 18.02.2022 підписаний лише зі сторони позивача). В загальному розмірі борг за вказані попередні періоди складає 6 728 724,06грн.
Таким чином, фактичний розмір заборгованості становить 26 488 799,62грн.
Оскільки відповідачем не надано доказів оплати заборгованості у розмірі 26 488 799,62грн, наявні правові підстави для задоволення позовних вимог у цій частині. В частині стягнення суми боргу у розмірі 60 311 543,20грн вимоги не підлягають задоволенню.
Окрім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 1 952 667,98грн та інфляційні втрати у розмірі 15 245 113,05грн.
За приписами ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц (провадження №14-241цс19) та №646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13.11.2019 у справі №922/3095/18 (провадження №12-105гс19), від 18.03.2020 у справі №902/417/18 (провадження №12-79гс19).
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відтак, вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).
Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.
Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.
Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.
Водночас Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 20.11.2020 по справі №910/13071/19, від 26.06.2020 у справі №905/21/19 дійшов висновків, що при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.
Оскільки на практиці існують різні підходи до застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку частини другої статті 625 ЦК України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов`язання становить неповний місяць, Об`єднана палата Касаційного господарського суду роз`яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика.
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу та ділиться на 100%.
Позивач розраховує 3% річних та інфляцію за наступними періодами.
Перша декада лютого 2022 року сума боргу 5811754,63грн (період з 23.02.2022 по 20.01.2023); друга декада лютого 2022 на суму боргу 7925340,65грн (період з 03.03.2022 по 20.01.2023); третя декада лютого 2022 на суму боргу 5780969,56грн (період з 15.03.2022 по 20.01.2023); перша декада березня 2022 на суму боргу 6771747,54грн.( період з 22.03.2022 по 20.01.2023); друга декада березня 2022 на суму боргу 6518734,22грн ( період з 31.03.2022 по 20.01.2023); третя декада березня 2022 на суму боргу 5897793,40грн (період з 12.04.2022 по 20.01.2023); перша декада квітня 2022 на суму боргу 4814120,58грн (період з 21.04.2022 по 20.01.2023); друга декада квітня 2022 на суму боргу 4814120,58грн (період з 03.05.2022 по 20.01.2023); третя декада квітня 2022 на суму 4694585,87грн (період з 11.05.2022 по 20.01.2023); перша декада травня 2022 на суму 4655563,16грн (період з 19.05.2022 по 20.01.2023); друга декада травня 2022 на суму 519252,27грн (період з 31.05.2022 по 20.01.2023); третя декада травня 2022 на суму 5219252,27грн (період з 09.06.2022 по 20.01.2023); перша декада червня 2022 на суму 4239476,42грн (період з 21.06.2022 по 20.01.2023); друга декада червня 2022 на суму 3830993, 74грн (період з 29.06.2022 по 20.01.2023); третя декада червня 2022 на суму 3755826,56грн (період з 12.07.2022 по 20.01.2023); за актом корегування травень 2021 на суму 5424152,82грн ( період з 10.03.2022 по 20.01.2023); за актом корегування червень 2021 на суму 340382,62грн ( період з 08.04.2022 по 20.01.2023); за актом корегування липень 2021 на суму 223275,85грн (період з 10.05.2022 по 20.01.2023); за актом корегування серпень 2021 на суму 740912,77грн (період з 07.06.2022 по 20.01.2023); за актом корегування лютого 2022 на суму 242010,72грн (період з 09.11.2022 по 20.01.2023).
Як встановлено судом вище, враховуючи підписання між сторонами актів коригування (врегулювання) розміру заборгованості, за період березень 2022, квітень 2022, травень 2022, червень 2022 заборгованість фактично відсутня. Оскільки у відповідача немає грошових зобов`язань перед позивачем за вказані періоди, відсутні і правові підстави для нарахування та стягнення 3% річних та інфляційних втрат відповідно до статті 625 ЦК України. Таким чином, суд не вважає правомірним нарахування 3% річних та інфляції на вказані періоди.
Судом встановлено, що відповідно до акту корегування №ВР/22/02-1873 від 18.07.2022 за лютий 2022 обсяг електричної енергії небалансів збільшився на суму 242010,72грн.
Вказаний акт коригування (врегулювання) уточнює як суму заборгованості, так і обсяг небалансів за повний місяць, без поділу на декади. Враховуючи зазначене, розмір фактичної заборгованості відповідача за кожну декаду окремо не встановлений. Дійсний розмір заборгованості, як вказано вище, визначений за результатом повного місяця з урахуванням акту коригування.
З огляду на викладене, суд здійснює розрахунок 3% річних та інфляційних втрат на суму заборгованості, використовуючи період нарахування, відліковуючи його від третьої декади лютого 2022, в якому здійснювалось коригування, на суму боргу 19518067,84грн період нарахування з 15.03.2022 по 21.04.2023, 3% річних складає 500 518,05грн, інфляція 4 683 250,46грн.
Суд перевіривши періоди нарахування 3% річних та інфляції за актами корегування за періоди травень 2021 серпень 2021 та лютий 2022, встановив що вони є правомірними. Здійснивши власний розрахунок 3% річних за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон", позовні вимоги в цій частині є правомірними і підлягають задоволенню у заявленому розмірі 169 417грн.
Здійснивши власний розрахунок інфляції за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" суд дійшов висновку, що підрахунок інфляційних втрат позивача за періоди травень 2021 серпень 2021 та лютий 2022 є арифметично невірним, вимоги в цій частині підлягають задоволенню у розмірі 1 493 408,82грн.
Таким чином, підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 669 935,05грн, інфляція у сумі 6 176 659,28грн.
В частині стягнення 3% річних у розмірі 1 282 732,93грн та інфляції у розмірі 9 068 453,77грн, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Клопотання відповідача про звільнення його від сплати штрафних санкцій суд залишає без розгляду у зв`язку з залишенням за клопотанням позивача без розгляду позову в частині заявлених штрафу та пені.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати розподіляються пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 236-238, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р I Ш И В:
Позовні вимоги - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства Селидіввугілля (85401, Донецька область, м. Селидове, буд. 41, код ЄДРПОУ 33426253) на користь Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; код ЄДРПОУ 00100227) основний борг в сумі 26 488 799,62грн, 3% річних в сумі 669 935,05грн, інфляційні втрати в сумі 6 176 659,28грн, витрати на оплату судового збору в сумі 301 113,79грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 ГПК України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
З урахуванням об`єктивних обставин, пов`язаних з дією воєнного стану на території України та поточною ситуацією у м. Харків через постійну загрозу ракетних обстрілів, періодичну відсутність енергопостачання та особливий режим роботи суду, повний текст рішення складено та підписано 17.09.2024.
Суддя Ю.В. Макарова
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 02.08.2024 |
Оприлюднено | 26.09.2024 |
Номер документу | 121843800 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Мартюхіна Наталя Олександрівна
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Мартюхіна Наталя Олександрівна
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Мартюхіна Наталя Олександрівна
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Мартюхіна Наталя Олександрівна
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Мартюхіна Наталя Олександрівна
Господарське
Господарський суд Донецької області
Макарова Юлія Вадимівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні