Рішення

від 11.09.2024 по справі 921/328/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 вересня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/328/24

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.

за участі секретаря судового засідання Касюдик О.О.

розглянув справу

за позовом Фізичної особи - підприємця Гуменюк Анжели Михайлівни

до відповідача Комунального некомерційного підприємства "Тернопільська комунальна міська лікарня №2"

про стягнення заборгованості в сумі 2 605 831, 62 грн.

за участі представника позивача: Ленько Р.І. - адвокат, ордер.

Суть справи:

На розгляді Господарського суду Тернопільської області заходиться справа №921/328/24 за позовом Фізичної особи - підприємця Гуменюк Анжели Михайлівни до Комунального некомерційного підприємства "Тернопільська комунальна міська лікарня №2" про стягнення заборгованості.

Судом відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що його контрагентом не виконано належним чином умови Договору № 3 від 11.01.2024 та Договору №19 від 05.02.2024 в частині оплати вартості наданих послуг, через що в останнього виникла заборгованість, сума якої, з врахуванням інфляційних втрат, 3% річних та штрафних санкцій, заявлена до стягнення у судовому порядку.

В судовому засіданні 11.09.2024 представником позивача долучено до матеріалів справи заяву №б/н (вх. №7060) від 11.09.2024, в якій зазначено, що ФОП Гуменюк А.М. відмовляється від частини позовних вимог, а саме 579,65 грн інфляційних втрат за період з 01.01.2024 по 11.01.2024 та 2423 грн основного боргу. Просить стягнути з лікарні 2 488 386 грн основної суми боргу, 93 987,63 грн пені, 9 707, 80 грн 3% річних та 13 170,54 грн втрат від інфляції.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 46, ч. ч. 1-3 ст.191 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Судом не встановлено, що заява позивача про відмову від позову в частині стягнення 579,65 грн інфляційних втрат та 2423 грн основного боргу суперечить вимогам законодавства. Остання підписана повноважним представником позивача. З наведеного в сукупності, відмова суб`єкта господарювання від частини позовних вимог приймається судом.

В матеріалах справи наявний відзив (вх. №6117) від 01.08.2024, у якому відповідач стверджує, що договір №3 від 11.01.2024 та договір №19 від 05.02.2024 укладені КНП "Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня" без відповідних бюджетних асигнувань та з перевищенням повноважень, установлених Бюджетним кодексом України та за законом про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет), а тому відсутні правові підстави у задоволенні позовних вимог. Вказує, що для реалізації своїх статутних завдань Комунальне некомерційне підприємство "Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня" до початку здійснення реорганізації, а особливо в період здійснення реорганізації, фінансувалося засновником Тернопільською міською радою і отримувало асигнування з місцевого бюджету, а також підприємство отримувало кошти з державного бюджету за програмою медичних гарантій, шляхом укладання договорів за відповідними затвердженими пакетами послуг з Національної служби здоров`я України. В період реорганізації, починаючи з листопада місяця 2023 року і до її завершення 29.05.2024, КНП "Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня" Тернопільською міською радою постійно виділялися додаткові кошти з місцевого бюджету на придбання необхідних медикаментів на виплату працівникам заробітної плати та відповідних нарахувань на заробітну плату.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, однак подав клопотання №б/н (вх.№7054) від 10.09.2024 про розгляд справи без його участі, проти позовних вимог заперечує.

Розглянувши зазначене клопотання суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 ГПК України, а неявка відповідача у судове засідання не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Справа розглядалась з технічною фіксацією (звукозапис) судового процесу відповідно до ст.222 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Як з`ясовано судом під час розгляду цієї справи, КНП "Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня" реорганізовано шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства "Тернопільська комунальна міська лікарня №2". Так, із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що 29.05.2024 до реєстру внесений запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Комунального некомерційного підприємства "Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня" на підставі рішення про реорганізацію, та зазначено, що правонаступником вказаної юридичної особи є КНП "Тернопільська комунальна міська лікарня №2".

Між Комунальним некомерційним підприємством "Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня" (Замовник) та Фізичної особою - підприємцем Гуменюк Анжелою Михайлівною (Постачальник) були укладені два договори №3 від 11.01.2024 та №19 від 05.02.2024 з ідентичними умовами (далі-Договори), у відповідності до п.п. 1.1 яких Постачальник взяв на себе зобов`язання по наданню послуг з постачання готової їжі для харчування хворих (ДК 021:2015 код 55520000-1 Кейтерингові послуги) Замовнику, а Замовник зобов`язується оплатити послуги згідно із специфікацією, що є невід`ємною частиною даного договору (Додаток 1).

Планова кількість послуг, за змістом п.1.2 Договору №3 складає 4655 комплектів, а за Договором №19 - 27 177 комплектів.

Відповідно до п.1.3 Договорів постачання необхідної кількості комплектів виконується на підставі заявки згідно даних про наявність хворих у відділеннях Замовника.

Пунктом 2.1 спірних правочинів передбачено, що якість Послуг повинна відповідати вимогам Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" від 23.12.1997р. №771/97-вр. та наказу МОЗ України від 29.10.2013р. №931 "Про удосконалення організації лікувального харчування та роботи дієтологічної системи в Україні".

Відповідно до пункту 3.2. Договорів середньодобова вартість Послуги складає 258,80 грн без ПДВ. Загальна сума Договору №3 складає 1 204 646, 62 грн, а Договору №19 - 7 100 960,81 грн без ПДВ. Кількість комплектів, вартість Послуг та загальна сума Договору можуть бути скориговані відповідно до виділених асигнувань та потреб Замовника.

У Розділі 4 Договорів визначено порядок розрахунків за Договором, зокрема:

- Постачальник надає Замовнику належним чином оформлений Акт наданих Послуг (далі - Акт) за кожні 10 днів: за період з 01 числа минулого місяця по 10 число включно місяця, з 11 по 20 включно та з 21 по 30-31 включно не пізніше 01 числа наступного місяця (п.4.1.);

- Замовник сплачує Постачальнику вартість Послуг згідно Акту, підписаного Сторонами, протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання Акту, у разі відсутності відповідних асигнувань - по мірі їх надходження Замовнику (п.4.2.);

- всі розрахунки за Договором проводяться у безготівковій формі (п.4.3 Договору).

У Розділі 5 угод сторони погодили порядок приймання послуг. Так, відповідно до п.5.1 Договору Замовник щоденно складає замовлення на наступний день на приготування необхідної кількості комплектів, замовлення складається у двох примірниках по одному для кожної із Сторін та подається Постачальнику до 15:00 год. по телефону та дублюється по факсу та/або засобами електронного зв`язку.

Згідно з п.5.4 правочинів Постачальник гарантує відповідність харчових продуктів (їжі) вимогам санітарного законодавства та законодавства про безпечність харчових продуктів, Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів".

Постачальник щодня надає Замовнику видаткову накладну на постачання комплектів, яка повинна містити: кількість та вагу блюд, ціна за одну порцію блюда, кількість комплектів, загальну вартість. Постачальник щодня складає та на вимогу Замовника надає якісне посвідчення з зазначенням строків виготовлення, термінів вживання приготовленої їжі, на замовлені комплекти, завірене мокрою печаткою (у разі використання печатки) і підписом уповноваженої особи (п.5.5 Договорів).

За викладеними у пп. 6.1.2 п. 6.1.2 обох правочинів домовленостями, Замовник зобов`язаний приймати надані послуги згідно Акту.

За умовами підпункту 6.2.1. Договорів Замовник має право достроково розірвати цей Договір у разі невиконання, неналежного виконання зобов`язань Постачальником, повідомивши про це його у п`ятиденний строк до дати розірвання Договору.

Відповідно до п. 6.3 спірних угод Постачальник зобов`язаний забезпечити надання послуг, якість яких відповідає умовам, установленим цим Договором. У випадку поставки неякісної їжі Постачальник зобов`язаний здійснити заміну неякісного комплекту їжі протягом однієї години за власний рахунок (пп. 6.3.2 п. 6.3); своєчасно у встановлені терміни (п.4.1. Договору) надавати Замовнику Акти (пп. 6.3.4 п. 6.3); з метою якісного надання послуг під час приймання-передачі готової їжі від учасника до замовника, контролю вмісту порцій та ваги порцій, контролю роздачі готової їжі пацієнтам та миття посуду учасник повинен забезпечити на об`єктах замовника, за адресами: м. Тернопіль, вул. Клінічна, 1А та м. Тернопіль, вул. Р. Купчинського, 16 щоденне перебування окремого працівника учасника у період з 7.30 до 18.00 (пп. 6.3.5 п. 6.3).

Відповідно до п.п. 7.1, 7.2 Договорів у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором, Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором. Постачальник несе відповідальність за якість продуктів і своєчасне надання Послуг (п.п. 5.2, 5.3).

Згідно з п.10.1 Договір №3 вступає в силу з дати його підписання, і діє до 29.02.2024, а Договір №19 - до 31.12.2024, а в частині зобов`язань до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Пунктом 10.2 визначено, що дія Договору може припинятися:

- достроково за згодою Сторін або за рішенням суду;

- в односторонньому порядку за ініціативою Замовника за невиконання, неналежне виконання Постачальником умов цього Договору або необґрунтоване підвищення цін, повідомивши про це Постачальника у тридцятиденний строк до дати розірвання Договору;

- з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.

На виконання своїх договірних зобов`язань позивач надав послуги контрагенту з постачання готової їжі на загальну суму 2 834 110 грн, що підтверджується актами приймання - передачі наданих послуг:

- №1 від 20.01.2024 за період з 11.01.2024 - 20.01.2024 на суму 50 890 грн;

- №2 від 20.01.2024 за період з 11.01.2024 - 20.01.2024 на суму 172 093 грн;

- №3 від 20.01.2024 за період з 11.01.2024 - 20.01.2024 на суму 34 613 грн;

- №1 від 31.01.2024 за період з 21.01.2024 - 31.01.2024 на суму 85 705 грн;

- №2 від 31.01.2024 за період з 21.01.2024 - 31.01.2024 на суму 224 535 грн;

- №3 від 31.01.2024 за період з 21.01.2024 - 31.01.2024 на суму 36 477 грн;

- №1 від 05.02.2024 за період з 01.02.2024 - 05.02.2024 на суму 36 280 грн;

- №2 від 05.02.2024 за період з 01.02.2024 - 05.02.2024 на суму 94 617 грн;

- №3 від 05.02.2024 за період з 01.02.2024 - 05.02.2024 на суму 17 018 грн;

- №1 від 10.02.2024 за період з 06.02.2024 - 10.02.2024 на суму 41 670 грн;

- №2 від 10.02.2024 за період з 06.02.2024 - 10.02.2024 на суму 99 436 грн;

- №3 від 10.02.2024 за період з 06.02.2024 - 10.02.2024 на суму 17 407 грн;

- №1 від 20.02.2024 за період з 11.02.2024 - 20.02.2024 на суму 71 020 грн;

- №2 від 20.02.2024 за період з 11.02.2024 - 20.02.2024 на суму 160 842 грн;

- №3 від 20.02.2024 за період з 11.02.2024 - 20.02.2024 на суму 20 394 грн;

- №1 від 29.02.2024 за період з 21.02.2024 - 29.02.2024 на суму 45 260 грн;

- №2 від 29.02.2024 за період з 21.02.2024 - 29.02.2024 на суму 185 974 грн;

- №3 від 29.02.2024 за період з 21.02.2024 - 29.02.2024 на суму 25 235 грн;

- №1 від 10.03.2024 за період з 01.03.2024 - 10.03.2024 на суму 53 585 грн;

- №2 від 10.03.2024 за період з 01.03.2024 - 10.03.2024 на суму 192 237 грн;

- №3 від 10.03.2024 за період з 01.03.2024 - 10.03.2024 на суму 27 796 грн;

- №1 від 20.03.2024 за період з 11.03.2024 - 20.03.2024 на суму 60 522 грн;

- №2 від 20.03.2024 за період з 11.03.2024 - 20.03.2024 на суму 186 819 грн;

- №3 від 20.03.2024 за період з 11.03.2024 - 20.03.2024 на суму 35 125 грн;

- №1 від 31.03.2024 за період з 21.03.2024 - 31.03.2024 на суму 49 600 грн;

- №2 від 31.03.2024 за період з 21.03.2024 - 31.03.2024 на суму 155 091 грн;

- №3 від 31.03.2024 за період з 21.03.2024 - 31.03.2024 на суму 31 391 грн;

- №1 від 10.04.2024 за період з 01.04.2024 - 10.04.2024 на суму 39 213 грн;

- №2 від 10.04.2024 за період з 01.04.2024 - 10.04.2024 на суму 144 469 грн;

- №3 від 10.04.2024 за період з 01.04.2024 - 10.04.2024 на суму 27 729 грн;

- №1 від 20.04.2024 за період з 11.04.2024 - 20.04.2024 на суму 43 863 грн;

- №2 від 20.04.2024 за період з 11.04.2024 - 20.04.2024 на суму 134 641 грн;

- №3 від 20.04.2024 за період з 11.04.2024 - 20.04.2024 на суму 22 007 грн;

- №1 від 30.04.2024 за період з 21.04.2024 - 30.04.2024 на суму 46 009 грн;

- №2 від 30.04.2024 за період з 21.04.2024 - 30.04.2024 на суму 144 533 грн;

- №3 від 30.04.2024 за період з 21.04.2024 - 30.04.2024 на суму 20 014 грн.

Судом встановлено, що зазначені акти надання послуг підписані представниками обох сторін без будь-яких зауважень, заперечень чи застережень.

Позивач зазначає у позовній заяві, що його контрагент лише частково оплатив надані йому послуги за договором №3, однак за договором №19 взагалі не провів оплату.

Як наслідок, станом на 20.05.2024 розмір неоплачених Замовником грошових зобов`язань складає 2 488 386 грн.

З метою досудового врегулювання спору 04.04.2024 позивачем було направлено відповідачу претензію №б/н та б/д з вимогою погасити існуючу заборгованість, яка залишена останнім без задоволення.

Наведені обставини слугували підставою для звернення ФОП Гуменюк А.М. до суду із відповідним позовом.

Дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Із даною правовою нормою кореспондуються і положення статті 174 ГК України, за якою господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

За приписами ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст. 509, 526 ЦК України.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є договором надання послуг.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору (ст.902 ЦК України).

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписи ч.7 ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов. Це кореспондується із вимогами ст.629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За умовами викладеними у п.4.2. Договорів, Замовник сплачує Постачальнику вартість Послуг згідно Акту, підписаного Сторонами, протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання Акту, у разі відсутності відповідних асигнувань - по мірі їх надходження Замовнику. Однак, відповідні платежі у вказані строки відповідач не здійснив.

Щодо заперечень відповідача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, відповідач стверджує, що для реалізації своїх статутних завдань Комунальне некомерційне підприємство "Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня" до початку здійснення реорганізації, а особливо в період здійснення реорганізації, фінансувалося засновником, Тернопільською міською радою і отримувало асигнування з місцевого бюджету, а також підприємство отримувало кошти з державного бюджету за програмою медичних гарантій, шляхом укладання договорів за відповідними затвердженими пакетами послуг з Національної служби здоров`я України. Крім того, в період реорганізації, починаючи з листопада місяця 2023 року і до її завершення 29.05.2024, КНП "Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня" Тернопільською міською радою постійно виділялися додаткові кошти з місцевого бюджету на придбання необхідних медикаментів на виплату працівникам заробітної плати та відповідних нарахувань на заробітну плату.

В свою чергу суд переконаний, що харчування хворих є невід`ємною частиною загального лікувального процесу. Вирішальне значення для відновлення пацієнтів після операції, хвороби або тривалої госпіталізації має організація правильного харчування хворих у стаціонарі. Успіх швидкого одужання залежить від того, наскільки медичний заклад потурбується про грамотне та збалансоване харчування своїх пацієнтів. Слід зазначити, що аналогічні за змістом висновки наведені і у наказі Міністерства охорони здоров`я України № 931 від 29.10.2013, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26 грудня 2013 р за № 2205/24737. Із матеріалів справи слідує, що в період реорганізації відповідача реалізація ним його основного статутного завдання, лікування хворих дітей не припинялося. Таким чином, є очевидною необхідність харчування пацієнтів під час їх перебування в стаціонарі та безпідставність висновків відповідача про неправомірні дії КНП "Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня" щодо харчування хворих під час проведення реорганізації підприємства.

Статтею 1 ЦК України встановлено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Відповідач є юридичною особою, а відповідно до статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Між тим, ані приписи Господарського кодексу України, ані норми Цивільного кодексу України не допускають привілейованого становища суб`єктів господарювання, що пов`язані із фінансуванням від третіх осіб, в тому числі бюджетного фінансування.

Суд також звертає увагу на те, що позивач, незважаючи на велику заборгованість по оплаті за обома Договорами, маючи право на дострокове розірвання Договорів, продовжував за власний рахунок надавати послуги харчування з метою виконання взятих на себе зобов`язань та виходячи з важливості харчування для пацієнтів лікарні. Позивач також зазначає, що жодних зауважень за цей період від відповідача до позивача не було. Також ніяких звернень зі сторони Замовника щодо якісних характеристик послуг та продуктів харчування, чи необхідності заміни неякісного комплекту їжі у спірний період від лікувального закладу не надходило. Жодних доказів, котрі б дані твердження спростовували матеріали справи не містять.

Враховуючи вище наведене, суд констатує, що сума основної заборгованості перед позивачем станом на час звернення із позовом та вирішення даного спору становить 2 488 386 грн (з врахуванням заяви про відмову від стягнення основного боргу в сумі 2 423 грн), яка відповідачем не спростована, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення, як заявлені обґрунтовано та правомірно.

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із поданим позивачем розрахунком, за неналежне виконання умов договору Підприємству за період з 27.01.2024 до 20.05.2024 нараховані інфляційні втрати на суму 13 170,54 грн (з врахуванням заяви про відмову від стягнення інфляційних втрат в сумі 579,65 грн) та 9 707,80 грн трьох відсотків річних.

Проаналізувавши наведений позивачем розрахунок позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, враховуючи період існування заборгованості, розмір боргу, провівши відповідний перерахунок, суд вважає правомірно заявленими інфляційні втрати в заявленій позивачем сумі.

Разом з тим, перевіривши правильність проведених обрахунків щодо стягнення 3% річних судом встановлено, що правомірною є заявлена позивачем сума 3% річних в розмірі 9 635,09 грн. В решті позову, в частині стягнення 3 % річних, слід відмовити за безпідставністю їх нарахування.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.7.5 спірних правочинів за порушення встановлених Договором строків оплати виконаних послуг, Замовник, на письмову вимогу Постачальника, сплачує йому пеню, яка розраховується від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на дату порушення відповідного строку.

Позивачем обраховано за період з 27.01.2024 до 20.05.2024 пеню в розмірі 93 987,63 грн.

Проаналізувавши наведений позивачем розрахунок позовних вимог в частині стягнення пені, розмір простроченої заборгованості, розмір подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня та розмір боргу, судом встановлено, що правомірною є заявлена позивачем сума пені в розмірі 93 281,90 грн. В решті позову, в частині стягнення пені, слід відмовити за безпідставністю їх нарахування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За наведених обставин та правових норм, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Судовий збір, в силу ст.129 ГПК України, покладається на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 20, 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, п. 4 ч. 1 ст. 231, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Тернопільська комунальна міська лікарня №2" (вул. Р. Купчинського, 14, м. Тернопіль, 46023, ідент. код 05497361) на користь Фізичної особи - підприємця Гуменюк Анжели Михайлівни ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) 2 488 386 (два мільйони чотириста вісімдесят вісім тисяч триста вісімдесят шість) грн основної суми боргу, 93 281 (дев`яносто три тисячі двісті вісімдесят одну) грн 90 коп. пені, 9 635 (дев`ять тисяч шістсот тридцять п`ять) грн 09 коп 3% річних, 13 170 (тринадцять тисяч сто сімдесят) грн 54 коп. втрат від інфляції та 39 067 (тридцять дев`ять тисяч шістдесят сім) грн 10 коп. в повернення сплаченого судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.В частині позовних вимог щодо стягнення 2423 грн основного боргу та 579,65 грн інфляційних втрат провадження у справі закрити.

4. В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складено 24.09.2024.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя О.В. Руденко