Постанова

від 14.01.2025 по справі 921/328/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2025 р. Справа №921/328/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого суддіБонк Т.Б.

СуддівБойко С.М.

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Шатан Т.О.,

представники сторін:

позивача: Ленько Р.І.,

відповідача: не з`явився,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Комунального некомерційного підприємства "Тернопільська комунальна міська лікарня № 2" бн від 14.10.2024 (вх. суду № 01-05/2901/24 від 15.10.2024)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 11.09.2024 (повний текст складено 24.09.2024, суддя О.В. Руденко)

у справі №921/328/24

за позовом: Фізичної особи - підприємця Гуменюк Анжели Михайлівни, м. Тернопіль

до відповідача: Комунального некомерційного підприємства "Тернопільська комунальна міська лікарня №2", м. Тернопіль

про стягнення заборгованості в сумі 2 605 831, 62 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішень судів попередніх інстанцій:

Фізична особа - підприємець Гуменюк Анжела Михайлівна звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Тернопільська комунальна міська лікарня №2" про стягнення 2 490 809,00 гривень основної суми боргу, 93 987,63 гривень пені, 9 707,80 гривень 3% річних та 13 750,19 гривень інфляційних втрат.

В обґрунтування позову, позивач зазначив, що відповідачем не виконано укладених між сторонами договорів надання послуг в частині оплати вартості наданих послуг, через що в останнього виникла заборгованість, сума якої, з врахуванням інфляційних втрат, 3% річних та штрафних санкцій, заявлена до стягнення у судовому порядку.

Під час розгляду справи, позивач відмовився від частини позовних вимог, а саме 579,65 грн інфляційних втрат за період з 01.01.2024 по 11.01.2024 та 2423 грн основного боргу, просив суд першої інстанції стягнути з відповідача на його користь 2 488 386 грн основної суми боргу, 93 987,63 грн пені, 9 707, 80 грн 3% річних та 13 170,54 грн інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 11.09.2024 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Комунального некомерційного підприємства "Тернопільська комунальна міська лікарня №2" на користь Фізичної особи - підприємця Гуменюк Анжели Михайлівни 2 488 386 грн основної суми боргу, 93 281 грн 90 коп. пені, 9 635 грн 09 коп 3% річних, 13 170 грн 54 коп. втрат від інфляції та 39 067 грн 10 коп. в повернення сплаченого судового збору. В частині позовних вимог щодо стягнення 2423 грн основного боргу та 579,65 грн інфляційних втрат провадження у справі закрито.

При ухваленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції керувався зокрема тим, що в матеріалах справи наявні підписані представниками обох сторін акти приймання - передачі наданих послуг, відповідно до яких позивач надав послуги відповідачу з постачання готової їжі на загальну суму 2 834 110 грн, також правомірною є заявлена позивачем сума пені в розмірі 93 281,90 грн.

Враховуючи часткові оплати відповідачем, суд вказав, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 2 488 386 гривень основного боргу, 13 170,54 гривень інфляційних втрат (з врахуванням заяви про відмову від стягнення інфляційних втрат в сумі 579,65 грн), та 9 707,80 грн трьох відсотків річних. В решті місцевий господарський суд закрив провадження у справі, у зв`язку з відмовою позивача від частини позовних вимог.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:

Не погодившись з рішенням, Комунальне некомерційне підприємство "Тернопільська комунальна міська лікарня № 2" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 11 вересня 2024 року у справі № 921/328/24 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Також апелянт просить апеляційний суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Тернопільську міську раду.

Скаржник зазначає, що жодного рішення комісією з реорганізації юридичної особи Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня» та безпосередньо засновником підприємства Тернопільською міською радою щодо виділення коштів КНП «Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня», яке перебувало в стані припинення, спрямуванням на укладання Договорів № 3 та № 19 про надання послуг з постачання готової їжі для харчування хворих на суму 1 204 646, 62 грн. та 7 100 960,81 грн. не приймалося. Не було також укладено і відповідного Договору Комунальним некомерційним підприємством «Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня» з Національною службою здоров`я України щодо надання кейтерингових послуг.

Апелянт стверджує, що договори укладено Комунальним некомерційним підприємством «Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня» без відповідних бюджетних асигнувань та з перевищенням повноважень, установлених Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), тому суд першої інстанції безпідставно задоволив позов у цій справі.

Крім того, місцевий господарський суд в порушення норм процесуального права відмовив позивачу у залученні Тернопільської міської ради третьою особою у справі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Апелянт вважає, що у випадку набрання законної сили рішення у цій справі про стягнення заборгованості, спричиненої неправомірними діями Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня», з Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська комунальна міська лікарня № 2», зазначене може спричинити порушення прав та інтересів засновника Тернопільської міської ради, так як прийдеться здійснювати дофінансування відповідача та виділяти на це додаткові кошти із місцевого бюджету.

Фізична особа - підприємець Гуменюк Анжела Михайлівна відзиву на апеляційну скаргу не подала.

Рух справи в суді апеляційної інстанції:

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2024 справу № 921/328/24 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М. та Якімець Г.Г.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 у справі № 921/328/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства "Тернопільська комунальна міська лікарня № 2" бн від 14.10.2024 (вх. суду № 01-05/2901/24 від 15.10.2024) на рішення Господарського суду Тернопільської області від 11.09.2024 у справі №921/328/24.

Ухвалою суду від 11.11.2024 призначено розгляд справи № 921/328/24 на 10.12.2024.

У судовому засіданні 10.12.2024, врахувавши клопотання скаржника про відкладення розгляду справи, з метою забезпечення процесуальних прав учасників судового процесу та об`єктивного з`ясування обставин, що мають значення для справи, апеляційний суд ухвалив відкласти судове засідання на 14.01.2025.

У судове засідання 14.01.2025 апелянт, належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що вбачається із довідки про доставку ухвали від 10.12.2024 до його електронного кабінету ( том 2, а.с. 82), явки уповноваженого представника не забезпечив. Представник позивача у судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги, просив апеляційний суд оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, надав суду пояснення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що 29.05.2024 до реєстру внесений запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Комунального некомерційного підприємства "Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня" на підставі рішення про реорганізацію, та зазначено, що правонаступником вказаної юридичної особи є КНП "Тернопільська комунальна міська лікарня №2".

Між Комунальним некомерційним підприємством "Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня" (Замовник) та Фізичної особою - підприємцем Гуменюк Анжелою Михайлівною (Постачальник) були укладені два договори №3 від 11.01.2024 та №19 від 05.02.2024 з ідентичними умовами (далі-Договори), у відповідності до п.п. 1.1 яких Постачальник взяв на себе зобов`язання по наданню послуг з постачання готової їжі для харчування хворих (ДК 021:2015 код 55520000-1 Кейтерингові послуги) Замовнику, а Замовник зобов`язується оплатити послуги згідно із специфікацією, що є невід`ємною частиною даного договору (Додаток 1).

Планова кількість послуг, за змістом п.1.2 Договору №3 складає 4655 комплектів, а за Договором №19 - 27 177 комплектів.

Відповідно до п.1.3 Договорів постачання необхідної кількості комплектів виконується на підставі заявки згідно даних про наявність хворих у відділеннях Замовника.

Пунктом 2.1 спірних правочинів передбачено, що якість Послуг повинна відповідати вимогам Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" від 23.12.1997р. №771/97-вр. та наказу МОЗ України від 29.10.2013р. №931 "Про удосконалення організації лікувального харчування та роботи дієтологічної системи в Україні".

Відповідно до пункту 3.2. Договорів середньодобова вартість Послуги складає 258,80 грн без ПДВ. Загальна сума Договору №3 складає 1 204 646, 62 грн, а Договору №19 - 7 100 960,81 грн без ПДВ. Кількість комплектів, вартість Послуг та загальна сума Договору можуть бути скориговані відповідно до виділених асигнувань та потреб Замовника.

У Розділі 4 Договорів визначено порядок розрахунків за Договором, зокрема:

- Постачальник надає Замовнику належним чином оформлений Акт наданих Послуг (далі - Акт) за кожні 10 днів: за період з 01 числа минулого місяця по 10 число включно місяця, з 11 по 20 включно та з 21 по 30-31 включно не пізніше 01 числа наступного місяця (п.4.1.);

- Замовник сплачує Постачальнику вартість Послуг згідно Акту, підписаного Сторонами, протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання Акту, у разі відсутності відповідних асигнувань - по мірі їх надходження Замовнику (п.4.2.);

- всі розрахунки за Договором проводяться у безготівковій формі (п.4.3 Договору).

У Розділі 5 угод сторони погодили порядок приймання послуг. Так, відповідно до п.5.1 Договору Замовник щоденно складає замовлення на наступний день на приготування необхідної кількості комплектів, замовлення складається у двох примірниках по одному для кожної із Сторін та подається Постачальнику до 15:00 год. по телефону та дублюється по факсу та/або засобами електронного зв`язку.

Згідно з п.5.4 правочинів Постачальник гарантує відповідність харчових продуктів (їжі) вимогам санітарного законодавства та законодавства про безпечність харчових продуктів, Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів".

Постачальник щодня надає Замовнику видаткову накладну на постачання комплектів, яка повинна містити: кількість та вагу блюд, ціна за одну порцію блюда, кількість комплектів, загальну вартість. Постачальник щодня складає та на вимогу Замовника надає якісне посвідчення з зазначенням строків виготовлення, термінів вживання приготовленої їжі, на замовлені комплекти, завірене мокрою печаткою (у разі використання печатки) і підписом уповноваженої особи (п.5.5 Договорів).

За викладеними у пп. 6.1.2 п. 6.1.2 обох правочинів домовленостями, Замовник зобов`язаний приймати надані послуги згідно Акту.

За умовами підпункту 6.2.1. Договорів Замовник має право достроково розірвати цей Договір у разі невиконання, неналежного виконання зобов`язань Постачальником, повідомивши про це його у п`ятиденний строк до дати розірвання Договору.

Відповідно до п. 6.3 спірних угод Постачальник зобов`язаний забезпечити надання послуг, якість яких відповідає умовам, установленим цим Договором. У випадку поставки неякісної їжі Постачальник зобов`язаний здійснити заміну неякісного комплекту їжі протягом однієї години за власний рахунок (пп. 6.3.2 п. 6.3); своєчасно у встановлені терміни (п.4.1. Договору) надавати Замовнику Акти (пп. 6.3.4 п. 6.3); з метою якісного надання послуг під час приймання-передачі готової їжі від учасника до замовника, контролю вмісту порцій та ваги порцій, контролю роздачі готової їжі пацієнтам та миття посуду учасник повинен забезпечити на об`єктах замовника, за адресами: м. Тернопіль, вул. Клінічна, 1А та м. Тернопіль, вул. Р. Купчинського, 16 щоденне перебування окремого працівника учасника у період з 7.30 до 18.00 (пп. 6.3.5 п. 6.3).

Відповідно до п.п. 7.1, 7.2 Договорів у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором, Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором. Постачальник несе відповідальність за якість продуктів і своєчасне надання Послуг (п.п. 5.2, 5.3).

Згідно з п.10.1 Договір №3 вступає в силу з дати його підписання, і діє до 29.02.2024, а Договір №19 - до 31.12.2024, а в частині зобов`язань до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Пунктом 10.2 визначено, що дія Договору може припинятися:

- достроково за згодою Сторін або за рішенням суду;

- в односторонньому порядку за ініціативою Замовника за невиконання, неналежне виконання Постачальником умов цього Договору або необґрунтоване підвищення цін, повідомивши про це Постачальника у тридцятиденний строк до дати розірвання Договору;

- з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.

На виконання своїх договірних зобов`язань позивач надав послуги контрагенту з постачання готової їжі на загальну суму 2 834 110 грн, що підтверджується актами приймання - передачі наданих послуг:

- №1 від 20.01.2024 за період з 11.01.2024 - 20.01.2024 на суму 50 890 грн;

- №2 від 20.01.2024 за період з 11.01.2024 - 20.01.2024 на суму 172 093 грн;

- №3 від 20.01.2024 за період з 11.01.2024 - 20.01.2024 на суму 34 613 грн;

- №1 від 31.01.2024 за період з 21.01.2024 - 31.01.2024 на суму 85 705 грн;

- №2 від 31.01.2024 за період з 21.01.2024 - 31.01.2024 на суму 224 535 грн;

- №3 від 31.01.2024 за період з 21.01.2024 - 31.01.2024 на суму 36 477 грн;

- №1 від 05.02.2024 за період з 01.02.2024 - 05.02.2024 на суму 36 280 грн;

- №2 від 05.02.2024 за період з 01.02.2024 - 05.02.2024 на суму 94 617 грн;

- №3 від 05.02.2024 за період з 01.02.2024 - 05.02.2024 на суму 17 018 грн;

- №1 від 10.02.2024 за період з 06.02.2024 - 10.02.2024 на суму 41 670 грн;

- №2 від 10.02.2024 за період з 06.02.2024 - 10.02.2024 на суму 99 436 грн;

- №3 від 10.02.2024 за період з 06.02.2024 - 10.02.2024 на суму 17 407 грн;

- №1 від 20.02.2024 за період з 11.02.2024 - 20.02.2024 на суму 71 020 грн;

- №2 від 20.02.2024 за період з 11.02.2024 - 20.02.2024 на суму 160 842 грн;

- №3 від 20.02.2024 за період з 11.02.2024 - 20.02.2024 на суму 20 394 грн;

- №1 від 29.02.2024 за період з 21.02.2024 - 29.02.2024 на суму 45 260 грн;

- №2 від 29.02.2024 за період з 21.02.2024 - 29.02.2024 на суму 185 974 грн;

- №3 від 29.02.2024 за період з 21.02.2024 - 29.02.2024 на суму 25 235 грн;

- №1 від 10.03.2024 за період з 01.03.2024 - 10.03.2024 на суму 53 585 грн;

- №2 від 10.03.2024 за період з 01.03.2024 - 10.03.2024 на суму 192 237 грн;

- №3 від 10.03.2024 за період з 01.03.2024 - 10.03.2024 на суму 27 796 грн;

- №1 від 20.03.2024 за період з 11.03.2024 - 20.03.2024 на суму 60 522 грн;

- №2 від 20.03.2024 за період з 11.03.2024 - 20.03.2024 на суму 186 819 грн;

- №3 від 20.03.2024 за період з 11.03.2024 - 20.03.2024 на суму 35 125 грн;

- №1 від 31.03.2024 за період з 21.03.2024 - 31.03.2024 на суму 49 600 грн;

- №2 від 31.03.2024 за період з 21.03.2024 - 31.03.2024 на суму 155 091 грн;

- №3 від 31.03.2024 за період з 21.03.2024 - 31.03.2024 на суму 31 391 грн;

- №1 від 10.04.2024 за період з 01.04.2024 - 10.04.2024 на суму 39 213 грн;

- №2 від 10.04.2024 за період з 01.04.2024 - 10.04.2024 на суму 144 469 грн;

- №3 від 10.04.2024 за період з 01.04.2024 - 10.04.2024 на суму 27 729 грн;

- №1 від 20.04.2024 за період з 11.04.2024 - 20.04.2024 на суму 43 863 грн;

- №2 від 20.04.2024 за період з 11.04.2024 - 20.04.2024 на суму 134 641 грн;

- №3 від 20.04.2024 за період з 11.04.2024 - 20.04.2024 на суму 22 007 грн;

- №1 від 30.04.2024 за період з 21.04.2024 - 30.04.2024 на суму 46 009 грн;

- №2 від 30.04.2024 за період з 21.04.2024 - 30.04.2024 на суму 144 533 грн;

- №3 від 30.04.2024 за період з 21.04.2024 - 30.04.2024 на суму 20 014 грн.

Зазначені акти надання послуг підписані представниками обох сторін без будь-яких зауважень, заперечень чи застережень.

Позивач зазначив у позовній заяві, що відповідач частково оплатив надані йому послуги за договором №3, однак за договором №19 не провів оплату.

Як наслідок, станом на 20.05.2024 розмір неоплачених Замовником грошових зобов`язань складає 2 488 386 грн.

З метою досудового врегулювання спору 04.04.2024 позивачем було направлено відповідачу претензію №б/н та б/д з вимогою погасити існуючу заборгованість, яка залишена останнім без задоволення.

Наведені обставини слугували підставою для звернення ФОП Гуменюк А.М. до суду із відповідним позовом.

Дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, Західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема, договори та інші правочини.

За змістом статей 525, 526 цього Кодексу одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. За змістом статті 11 цього Кодексу цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі статтями 626, 627, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Господарський договір укладається в порядку, встановленому ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ст. 181 ГК України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦК України).

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 638 ЦК України загальним для всіх договорів про надання послуг є те, що всі вони, незалежно від суб`єктного складу, порядку укладення і змісту договору, вважаються укладеними з моменту досягнення сторонами усіх істотних умов, кожна сторона договорів набуває права і одночасно несе зобов`язання щодо до іншої сторони.

Як встановлено судами, предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості за договорами про надання послуг.

За умовами викладеними у п.4.2. Договорів, Замовник сплачує Постачальнику вартість Послуг згідно Акту, підписаного Сторонами, протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання Акту, у разі відсутності відповідних асигнувань - по мірі їх надходження Замовнику.

До матеріалів справи долучено акти приймання - передачі наданих послуг на загальну суму 2 834 110 грн, підписані і скріплені печатками двох сторін без будь-яких зауважень, заперечень чи застережень.

Слід зазначити, що матеріали справи не містять та відповідач не надав доказів визнання недійсним укладених між сторонами договорів надання послуг.

Скаржник стверджує, що для реалізації своїх статутних завдань Комунальне некомерційне підприємство "Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня" до початку здійснення реорганізації, а особливо в період здійснення реорганізації, фінансувалося засновником, Тернопільською міською радою і отримувало асигнування з місцевого бюджету, а також підприємство отримувало кошти з державного бюджету за програмою медичних гарантій, шляхом укладання договорів за відповідними затвердженими пакетами послуг з Національної служби здоров`я України.

Відповідач є юридичною особою, відповідно до статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Із матеріалів справи слідує, що в період реорганізації відповідача реалізація ним його основного статутного завдання, лікування хворих дітей не припинялося.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно зазначив, що є очевидною необхідність харчування пацієнтів під час їх перебування в стаціонарі та безпідставність висновків відповідача про неправомірні дії КНП "Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня" щодо харчування хворих під час проведення реорганізації підприємства.

Крім цього, місцевий господарський суд зауважив що позивач, незважаючи на велику заборгованість по оплаті за договорами, продовжував надавати послуги харчування з метою виконання взятих на себе зобов`язань та виходячи з важливості харчування для пацієнтів лікарні.

Водночас матеріали справи не містять доказів звернень зі сторони Замовника щодо якісних характеристик послуг та продуктів харчування, чи необхідності заміни неякісного комплекту їжі у спірний період у спосіб, визначений укладеними договорами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із поданим позивачем розрахунком, за неналежне виконання умов договору відповідачу за період з 27.01.2024 до 20.05.2024 нараховані інфляційні втрати на суму 13 170,54 грн (з врахуванням заяви про відмову від стягнення інфляційних втрат в сумі 579,65 грн) та 9 707,80 грн трьох відсотків річних.

Враховуючи період існування заборгованості, розмір боргу, провівши перерахунок, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності заявлених інфляційних втрат в сумі 13 170,54 грн та 3% річних в розмірі 9 635,09 грн.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.5 спірних правочинів за порушення встановлених Договором строків оплати виконаних послуг, Замовник, на письмову вимогу Постачальника, сплачує йому пеню, яка розраховується від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на дату порушення відповідного строку.

Позивач надав суду першої інстанції розрахунок пені за період з 27.01.2024 до 20.05.2024 пеню в розмірі 93 987,63 грн.

При цьому, відповідач контррозрахунку боргу та клопотань про зменшення пені, інфляційних втрат та 3% річних не подав ні суду першої, ні апеляційної інстанцій.

Проаналізувавши наведений позивачем розрахунок позовних вимог в частині стягнення пені, розмір простроченої заборгованості, розмір подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня та розмір боргу, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача пеня в розмірі 93 281,90 грн.

Водночас колегія суддів зауважує, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні 705,73 гривень пені та закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 2423 грн основного боргу та 579,65 грн інфляційних втрат, знаходиться поза межами апеляційного перегляду в розумінні ч.4 ст. 269 ГПК України, колегія суддів під час розгляду справи не встановила порушення норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права на момент ухвалення судового рішення місцевим господарським судом в частині відмови та закриття провадження у даних позовних вимогах, що є обов`язковою підставою для скасування рішення.

З огляду на наведене, враховуючи те, що у матеріалах справи наявні двосторонньо підписані без зауважень акти приймання-передачі наданих послуг, відповідач не надав та в матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем позивачу за наданні послуги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову у цій справі.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 11.09.2024 у справі № 921/328/24 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Тернопільська комунальна міська лікарня №2" бн від 14.10.2024 (вх. суду № 01-05/2901/24 від 15.10.2024) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 11.09.2024 у справі № 921/328/24 залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Повний текст постанови складено 23.01.2025.

Головуючий суддяТ.Б. Бонк

суддя С.М. Бойко

суддяГ.Г. Якімець