Ухвала

від 19.09.2024 по справі 184/1176/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

19 вересня 2024 року

м. Київ

Справа № 184/1176/23

Провадження № 61-7619ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження

за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржник)

на рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Оветри» (далі - позивач) до скаржника, Державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Нікопольський ВДВС) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_2 - про визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого майна, протоколу проведення цих торгів, акта про їх проведення та

в с т а н о в и в:

1. У червні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати недійсними електронні торги, які ДП «Сетам» провело 11 квітня 2023 року з примусової реалізації лота № 523573 - нежитлового вбудованого приміщення добудови до приміщення складу інв. № 16 загальною площею 275,7 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 (далі - нежитлове приміщення), яке раніше належало позивачу;

- визнати недійсним складений ДП «Сетам» протокол проведення електронних торгів від 11 квітня 2023 року щодо лота № 523573;

- визнати недійсним акт про проведення електронних торгів (аукціону) з реалізації арештованого майна від 11 квітня 2023 року щодо лота № 523573, який склав Покровський ВДВС у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Покровський ВДВС), правонаступником якого є Нікопольський ВДВС.

2. 25 грудня 2023 року Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області ухвалив рішення, згідно з яким позов задовольнив і солідарно стягнув з відповідачів на користь позивача судовий збір.

3. 23 квітня 2024 року Дніпровський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою рішення суду першої інстанції залишив без змін.

4. 20 травня 2024 року скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу (вх. № 17899/0/220-24 від 24 травня 2024 року), у якій просив скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову. Обґрунтував так:

- 11 квітня 2023 року він придбав на електронних торгах нежитлове приміщення. Заздалегідь до їхнього проведення - 12 грудня 2022 року - державний виконавець надіслав позивачу як власнику такого приміщення копію висновку про вартість майна;

- позивач не зазначив будь-яких порушень організаторів торгів, а лише стверджував про неправомірність дій державного виконавця. Позивач обрав неефективний спосіб захисту порушеного права, бо повинен був оскаржувати дії та рішення державного виконавця. Про це неодноразово виснував суд касаційної інстанції, зокрема, зауважив, що:

(1) оскільки підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами їхнього проведення, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил їхнього проведення, визначених саме порядком проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна. Порушення, які допустив державний виконавець під час здійснення повноважень до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна, слід оскаржувати у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження». Вирішуючи спір про визнання електронних торгів недійсними, слід насамперед перевіряти, чи дотримані правила, які визначають порядок їхньої підготовки та проведення (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; відправлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час і місце проведення електронних торгів, про стартову ціну реалізації майна тощо), оформлення кінцевих результатів торгів (див. близькі за змістом висновки, сформульовані у постановах Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-112цс12 і Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц (провадження № 14-529цс19));

(2) дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження, а тому не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними. Вирішуючи спір про визнання електронних торгів недійсними, суди повинні встановити, чи мало місце порушення вимог законодавства під час електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати таких торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів. Тобто для визнання торгів недійсними необхідні підстави для визнання торгів недійсними (порушення правил проведення торгів), встановлення того, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду (див. постанови Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 6 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 червня 2016 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16, від 29 листопада 2017 року у справі № 6-231цс17);

(3) проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є підставою для визнання цих торгів недійсними за умови порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює; доведення такого порушення прав покладається на особу, яка оспорює прилюдні торги (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 678/301/12 (провадження № 14-624цс18));

(4) дії державного виконавця з визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів. Ці дії не стосуються правил проведення таких торгів і мають самостійний спосіб та строки оскарження. Тому вчинення цих дій не може бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо суд не визнав їх незаконними у зазначений спосіб (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року у справі № 490/5475/15-ц (провадження № 61-435св18) і Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 2 травня 2018 року у справі № 910/10136/17);

- суди попередніх інстанцій виснували, що реалізація нежитлового приміщення відбулася за заниженою ціною. Однак у матеріалах справи немає доказів того, що дійсна вартість цього приміщення значно вища тієї, за яку його продали скаржнику;

- суди належно не оцінили докази, які надав Нікопольський ВДВС, зокрема висновок про вартість майна від 2 грудня 2011 року у зведеному виконавчому провадженні НОМЕР_1, супровідний лист від 12 грудня 2022 року № 17.22-34/6/8196 про відправлення цього висновку позивачу, витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції Покровського ВДВС, у якому є запис № 8196 від 12 грудня 2022 року.

5. 13 червня 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив касаційну скаргу без руху та надав скаржникові строк для усунення недоліків. Він мав: надати документ про доплату судового збору у розмірі 8 052,00 грн і копії цього документа для інших учасників справи, зазначити відомості про наявність чи відсутність електронного кабінету та вказати дату отримання копії постанови апеляційного суду (за наявності - надати відповідні докази).

6. 28 липня 2024 року скаржник подав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків (вх. № 3043/0/216-24 від 2 липня 2024 року), у якій вказав, що має зареєстрований електронний кабінет, а копію постанови апеляційного суду отримав 29 квітня 2024 року. Додав: відповідь № 1970837 про наявність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС, картку руху документа про доставку постанови апеляційного суду до електронного кабінету, квитанцію до платіжної інструкції 0.0.3732153246.1 від 28 червня 2024 року та їхні копії для інших учасників справи.

7. Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) (частина перша статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).

8. Верховний Суд вважає, що є підстави для відкриття касаційного провадження. Касаційна скарга подана у передбачений законом строк і з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. У цій скарзі є доводи, які потребують перевірки, щодо передбачених пунктами 1 і 4 частини другої статті 389 ЦПК України підстав для касаційного оскарження.

9. Разом із касаційною скаргою скаржник подав клопотання (вх. № 17899/1/220-24 від 24 травня 2024 року), у якому просить зупинити виконання рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2023 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року до завершення перегляду справи у касаційному порядку. Обґрунтував тим, що у разі виконання рішення суду першої інстанції поворот його виконання буде практично неможливим. Повторно, як і в касаційній скарзі, наголосив, що порушення, які допустив державний виконавець під час здійснення повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту, визначення вартості чи оцінки майна, слід оскаржувати у порядку, визначеному цим Законом.

9.1. За наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії (абзац другий частини восьмої статті 394 ЦПК України).

9.2. Суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала (частини перша та друга статті 436 ЦПК України).

9.3. За змістом наведених приписів зупинити можна виконання лише того судового рішення, яке передбачає примусове виконання. Згідно з рішенням суду першої інстанції, яке апеляційний суд залишив без змін, він визнав недійсними електронні торги, протокол та акт про їх проведення, стягнув із відповідачів на користь позивача судовий збір. Таке рішення у частині задоволених позовних вимог не передбачає примусового виконання. Належного обґрунтування необхідності зупинення виконання рішення суду першої інстанції у частині стягнення зі скаржника судового збору він не навів. З огляду на вказане у задоволенні відповідного клопотання слід відмовити.

Керуючись статтями 260, 261, 389, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд

у х в а л и в :

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Оветри» до ОСОБА_1 , Державного підприємства «Сетам», Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_2 - про визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого майна, протоколу проведення цих торгів і акта про їх проведення.

2. Витребувати з Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області цивільну справу № 184/1176/23.

3. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2023 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року.

4. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів; роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, впродовж десяти днів із дня отримання цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Судді Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко