У х в а л а
31 січня 2025 року
м. Київ
Справа № 184/1176/23
Провадження № 61-7619ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження
за касаційною скаргою Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Нікопольський ВДВС)
на рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Оветри» (далі - позивач) до ОСОБА_1 , Державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), Нікопольського ВДВС (далі - відповідачі) за участю ОСОБА_2 як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого майна, протоколу проведення цих торгів й акта про їх проведення та
в с т а н о в и в :
1. У червні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив:
визнати недійсними електронні торги, які ДП «Сетам» провело 11 квітня 2023 року з примусової реалізації лота № 523573 - нежитлового вбудованого приміщення добудови до приміщення складу інв. № 16 загальною площею 275,7 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 (далі - нежитлове приміщення, майно), яке раніше належало позивачу;
визнати недійсним складений ДП «Сетам» протокол проведення електронних торгів від 11 квітня 2023 року щодо лота № 523573;
визнати недійсним акт про проведення електронних торгів (аукціону) з реалізації арештованого майна від 11 квітня 2023 року щодо лота № 523573, який склав Покровський ВДВС у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Покровський ВДВС), правонаступником якого є Нікопольський ВДВС.
2. 25 грудня 2023 року Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області ухвалив рішення, згідно з яким позов задовольнив і солідарно стягнув із відповідачів на користь позивача судовий збір.
3. 23 квітня 2024 року Дніпровський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою рішення суду першої інстанції залишив без змін.
4. 5 липня 2024 року Нікопольський ВДВС подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення та постанову судів попередніх інстанцій, у якій просить: 1) поновити строк на касаційне оскарження; 2) зупинити виконання рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2023 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року до закінчення їхнього касаційного перегляду; 3) скасувати ці судові рішення й ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову. Обґрунтував так:
висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позову через неотримання позивачем повідомлення про визначення вартості майна суперечить обставинам справи та зібраним доказам. 12 грудня 2022 року державний виконавець надіслав усім сторонам виконавчого провадження, зокрема позивачу, повідомлення про результати визначення вартості майна боржника. Це підтверджує супровідний лист і витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції. Порядок надсилання такого повідомлення визначений у Законі України «Про виконавче провадження». У ньому відсутня згадка про видачу розрахункового документа. Надані позивачем і прийняті судами листи ГУ ПФ України «Про надання інформації» на запит адвоката позивача від 21 листопада 2023 року та ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 23 листопада 2023 року не є доказами, які підтверджують неотримання позивачем повідомлення про визначення вартості майна;
суд першої інстанції необґрунтовано не приєднав до матеріалів справи знімки екрана переписки позивача з керівником Покровського ВДВС у месенджері «Viber» і не залучив як свідка цього керівника, який міг підтвердити повідомлення позивача про визначення вартості майна. Нікопольський ВДВС дізнався про ці обставини під час розгляду справи по суті, тому не міг повідомити суд про їхнє існування раніше;
вимоги позивача про визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого майна й актів про проведення торгів є неналежними способами захисту. Крім того, як стверджує позивач, порушення його прав мали місце до призначення електронних торгів під час виконавчого провадження. У позовній заяві вказав на необхідність урахування висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц. Вона виснувала, що дії або бездіяльність державного виконавця можна оскаржити в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», і вони не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними;
суди попередніх інстанцій не врахували висновки, сформульовані у постановах:
(1) Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року у справі № 490/5475/15-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів палати Касаційного господарського суду від 2 травня 2018 року у справі № 910/10136/17 про те, що дії державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів та мають самостійний спосіб і строки оскарження, а тому не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними в зазначений спосіб;
(2) Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 678/301/12, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2022 року у справі № 361/3505/20 про те, що порушення, які допустив державний виконавець під час здійснення повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо, можна оскаржити у порядку, передбаченому цим Законом (зокрема частиною сьомою статті 24, частиною четвертою статті 26, частиною третьою статті 32, частиною третьою статті 36, частиною другою статті 57, статтями 55, 85), а згідно зі статтею 181 КАС України такий спір треба розглядати у порядку адміністративного судочинства.
5. 18 вересня 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив без руху касаційну скаргу та встановив для усунення недоліків останньої десятиденний строк із дня вручення тієї ухвали. Нікопольський ВДВС мав додатково обґрунтувати причини пропуску строку на касаційне оскарження, надати документ про доплату 8 052,00 грн судового збору з такою кількістю його копій, яка відповідає кількості інших учасників справи.
6. 4 жовтня 2024 року Нікопольський ВДВС подав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків, у якій повідомив про таке: вперше касаційну скаргу подав у визначений строк; одразу після отримання ухвали Верховного Суду про повернення касаційної скарги подав її повторно; місто Нікополь піддається щоденним обстрілам, особливо його прибережна зона, де знаходиться Нікопольський ВДВС, через що відділення пошти працюють нестабільно. До заяви додав: платіжну інструкцію № 1947 від 27 вересня 2024 року про сплату 8 052,00 грн судового збору; картку руху документа про отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху; документи на підтвердження повноважень представника; знімки екрана з додатку «Telegram» з каналу голови Нікопольської районної військової адміністрації Євгена Євтушенка про масові обстріли Нікопольської територіальної громади; копії вказаних документів для інших учасників у справі.
6.1. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 390 ЦПК України).
6.2. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частини друга та третя статті 390 ЦПК України).
6.3. Оскільки Нікопольський ВДВС уперше подав касаційну скаргу з дотриманням строку на касаційне оскарження та навів поважні причини пропуску цього строку у зв`язку з повторним її поданням цей строк слід поновити.
7. Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) (частина перша статті 394 ЦПК України).
7.1. Верховний Суд вважає, що є підстави для відкриття касаційного провадження. Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. У цій скарзі є доводи, які потребують перевірки, щодо передбачених пунктами 1 і 4 частини другої статті 389 ЦПК України підстав для касаційного оскарження.
8. Нікопольський ВДВС у касаційній скарзі просить зупинити виконання рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2023 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року до завершення їхнього касаційного перегляду. Обґрунтував так: у разі виконання оскаржених судових рішень поворот їхнього виконання у падку повного чи часткового скасування може бути ускладненим і зашкодить інтересам «інших осіб».
8.1. За наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії (абзац другий частини восьмої статті 394 ЦПК України).
8.2. Суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала (частини перша та друга статті 436 ЦПК України).
8.3. За змістом наведених приписів у клопотанні про зупинення виконання або дії оскарженого судового рішення має бути обґрунтування необхідності такого зупинення. Нікопольський ВДВС мотивував клопотання тим, що без зупинення виконання оскаржених судових рішень у разі їхнього скасування поворот виконання буде ускладненим і зашкодить інтересам «інших осіб». Однак не врахував те, що оскаржені судові рішення не підлягають примусовому виконанню. Тому останнє неможливо зупинити. Про зупинення дії оскаржених судових рішень не просив. Відповідного обґрунтування не навів. Тому у задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржених судових рішень слід відмовити.
Керуючись статтями 260, 261, 389, 390, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд
у х в а л и в :
1. Поновити Нікопольському відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) строк на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року та рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2023 року.
2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Оветри» до ОСОБА_1 , Державного підприємства «Сетам», Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за участю ОСОБА_2 як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого майна, протоколу проведення цих торгів й акта про їхнє проведення.
3. Відмовити Нікопольському відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2023 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року.
4. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів; роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, впродовж десяти днів із дня отримання цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 31.01.2025 |
Оприлюднено | 11.02.2025 |
Номер документу | 125028650 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Гудима Дмитро Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні