Постанова

від 24.09.2024 по справі 276/622/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 276/622/16

провадження № 61-15769св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

учасники справи:

позивач - Приватне підприємство «Науково-виробниче підприємство «Технолог»,

відповідачі: Хорошівський відділ державної виконавчої служби

Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький), ОСОБА_1 , Приватне підприємство «Азалія», ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника Приватного підприємства

«Науково-виробниче підприємство «Технолог» - Ющенка Сергія Олександровича, на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 18 липня 2023 року (про залишення апеляційної скарги без руху), ухвалу Житомирського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року (про відмову у задоволенні клопотання про зменшення судового збору), ухвалу Житомирського апеляційного суду від 06 жовтня 2023 року (про повернення апеляційної скарги) у складі колегії суддів: Коломієць О. С., Талько О. Б., Григорусь Н. Й.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

1. У липні 2016 року приватне підприємство «Науково-виробниче підприємство «Технолог» (далі - ПП «НВП «Технолог») звернулось до суду з позовом, в якому просило підтвердити його право власності на металеву споруду червоного кольору з білим дахом, два окантованих станки та станок полірувальний СМР; визнати дії Хорошівського відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) (далі - Хорошівського ВДВС) з опису, арешту та продажу на електронних торгах цього майна протиправними, а електронні торги - недійсними; зобов`язати Хорошівський ВДВС вжити заходи для повернення ПП «НВП «Технолог» спірного майна та відновлення його працездатності до первісного стану; зобов`язати ОСОБА_1 повернути спірне майно та провести налагоджувальні роботи для відновлення його працездатності до первісного стану.

2. Рішенням Червоноармійського районного суду Житомирської області від 31 травня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 27 вересня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.

3. Постановою Верховного Суду від 23 січня 2019 року касаційну скаргу ПП «НВП «Технолог» задоволено частково. Рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 31 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 27 вересня 2017 року скасовано. Справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

4. Розпорядженням Голови Червоноармійського районного суду Житомирської області від 23 квітня 2019 року справу № 276/622/16-ц передано на розгляд до Житомирського районного суду Житомирської області.

5. Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 28 березня 2023 року в задоволенні позову ПП НВП «Технолог» відмовлено.

6. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ПП НВП «Технолог» звернулося з апеляційною скаргою та одночасно подало клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір».

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

7. Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 18 липня 2023 року поновлено заявнику строк на апеляційне оскарження рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 28 березня 2023 року, відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу ПП НВП «Технолог» залишено без руху.

8. Відмовляючи в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційний суд врахував зміст позовних вимог, які не містить вимог про відшкодування шкоди внаслідок неправомірних дій, бездіяльності органу державної влади, тому на заявника не поширюються положення пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», відповідно за подання апеляційної скарги судовий збір підлягає сплаті в загальному розмірі 9 600,00 грн.

9. У серпні 2023 року ПП НВП «Технолог» звернулося до апеляційного суду із заявою про зменшення розміру судового збору до 1 600,00 грн, посилаючись на введений в України воєнний стан та економічні результати діяльності підприємства, які (результати) не дозволяють спалити судовий збір у визначеному судом розмірі.

10. Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року в задоволенні клопотання ПП НВП «Технолог» про зменшення розміру судового збору за подання апеляційної скарги відмовлено. Продовжено заявнику строк для сплати судового збору.

11. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що надані заявником до клопотання документи не в достатній мірі підтверджують його майновий стан, тому відсутні підстави для задоволення клопотання про зменшення розміру судового збору.

12. У жовтні 2023 року заявник повторно звернувся із заявою про зменшення розміру клопотання, посилаючись на пункт 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» (предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю) та висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.

13. Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 06 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ПП НВП «Технолог» на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 28 березня 2023 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

14. Апеляційний суд визнав помилковим посилання заявника на положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» та висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, оскільки ця справа № 276/622/16-ц не є справою про захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Оскільки недоліки апеляційної скарги не усунуто, заявником не сплачено судового збору, наявні підстави для повернення апеляційної скарги.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

15. У листопаді 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ПП НВП «Технолог» - Ющенка С. О., на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 18 липня 2023 року (про залишення апеляційної скарги без руху), ухвалу Житомирського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року (про відмову у задоволенні клопотання про зменшення судового збору), ухвалу Житомирського апеляційного суду від 06 жовтня 2023 року (про повернення апеляційної скарги).

16. Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

17. У касаційній скарзі ПП НВП «Технолог», посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані ухвали апеляційного суду, справу направити для продовження розгляду до Житомирського апеляційного суду.

18. Підставою касаційного оскарження заявник вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, оскільки суд апеляційної інстанції, визначаючи розмір судового збору за подання апеляційної скарги, навів незрозумілий розрахунок без посилань на відповідні норми права; вирішуючи клопотання про зменшення розміру судового збору безпідставно не врахував об`єктивні обставини та докази на підтвердження майнового становища підприємства.

19. Касаційна скарга мотивована тим, що оскільки Верховний Суд скасував судові рішення першої та апеляційної інстанцій у цій справі у зв`язку із порушенням судами норм права, заявник не має обов`язку щодо сплати судового збору, за подання апеляційної скарги під час повторного перегляду рішення місцевого суду. У зв`язку з цим, на переконання заявника, існує виключно правова проблема, чи є підстави для повернення сплаченого судового збору під час оскарження судових рішень в апеляційному та касаційному порядку вперше, чи сплачені кошти враховуються при повторному розгляді справи.

20. На переконання заявника, оскільки вимоги немайнового характеру у цій справі є похідними від вимоги про визнання права на майно, а отже судовий збір не міг обраховувати з кількості вимог немайнового характеру, оскільки такі відсутні.

21. Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не поданий.

Фактичні обставини справи, встановлені апеляційним судом

22. У липні 2023 року ПП НВП «Технолог» звернулося з апеляційною скаргою на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 28 березня 2023 року, в якій містилося клопотання про звільнення від сплати судового збору.

23. Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 18 липня 2023 року, заявнику відмовлено в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху.

24. У серпні 2023 року ПП НВП «Технолог» звернулося до апеляційного суду із заявою про зменшення розміру судового збору.

25. Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року в задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору відмовлено, продовжено заявнику строк для спати судового збору.

26. У жовтні 2023 року ПП НВП «Технолог» повторно звернулося із заявою про зменшення розміру судового збору.

27. Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 06 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ПП НВП «Технолог» на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 28 березня 2023 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

28. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

29. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

30. За правилом частини другої статті 406 ЦПК України скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову.

31. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

32. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

33. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

34. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

35. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

36. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

37. Розглянувши справу в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає, що судові рішення (ухвали) апеляційної інстанції є законними і обґрунтованими та підстав для їх скасування немає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

38. Серед основних засад судочинства Конституцією України встановлено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).

39. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

40. Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

41. Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

42. Вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги встановлено статтею 356 ЦПК України.

43. Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

44. Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

45. За змістом частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

46. Зі змісту рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 28 березня 2023 року вбачається, що позивач у липні 2016 року звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати дії державної виконавчої служби незаконними; підтвердити право власності позивача на арештоване майно (загальною вартістю 70 000,00 грн); зобов`язати зняти арешт з майна.

47. ПП НВП «Технолог» сплачено судовий збір в розмірі 1 378,00 грн.

48. У листопаді 2019 року ПП НВП «Технолог» уточнив позовні вимоги та просив суд: 1) підтвердити його право власності на металеву споруду червоного кольору з білим дахом, два окантованих станки та станок полірувальний СМР; 2) визнати дії Хорошівського ВДВС з опису, арешту та продажу на електронних торгах цього майна протиправними; 3) визнати електронні торги недійсними; 4) зобов`язати Хорошівський ВДВС вжити заходи для повернення ПП «НВП «Технолог» спірного майна та відновлення його працездатності до первісного стану; 5) зобов`язати ОСОБА_1 повернути спірне майно та провести налагоджувальні роботи для відновлення його працездатності до первісного стану; 6) ПП «Азалія» сприяти, а ОСОБА_2 не перешкоджати Хорошівському ВДВС, а також ОСОБА_1 в поверненні позивачу незаконно відчуженого майна (том 3 сторінка 197).

49. Отже, у 2019 році позивач доповнив позовні вимоги пунктами 3-6, тобто чотирма вимогами немайнового характеру.

50. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

51. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

52. У цій справі, для обрахунку судового збору за подання апеляційної скарги, поданої у 2023 року необхідно враховувати положення Закону України «Про судовий збір» у відповідній редакції, тобто станом на час подання позову та уточненої (доповненої) позовної заяви та бюджетного закону відповідного року, у якому подано процесуальні документи.

53. Зазначене відповідає абзацу другому частини другої статті 6 Закону України «Про судовий збір».

54. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

55. Станом на 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становила 1 378,00 грн.

56. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви у липні 2016 року) за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

57. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

58. Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви у липні 2016 року) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

59. Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

60. Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 921,00 грн.

61. Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

62. Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

63. Отже, щодо позовних вимог, заявлених у 2016 році, враховуючи вартість спірного майна (70 000,00 грн), 1,5 відсотка ціни позову становитиме 1 050,00 грн, що є меншим за мінімальну ставку - 1 розміру мінімальної заробітної плати (1 378,00 грн) та за дві вимоги не майнового характеру судовий збір становитиме 2 756,00 грн.

64. Щодо чотирьох позовних вимог немайнового характеру, заявлених (доповнених) у 2019 року, судовий збір підлягав сплаті в розмірі 7 684,00 грн.

65. За змістом підпункту 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

66. Враховуючи, що ПП «НВП «Технолог» оскаржувало рішення місцевого суду, яким в задоволенні позову відмовлено повністю, судовий збір за подачу апеляційної скарги на судове рішення підлягав сплаті заявником у розмірі 17 727,00 грн ((1 378,00 + 2 756,00 + 7 684,00) х 150 %).

67. Згідно з частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

68. Частиною третьою статті 136 ЦПК України визначено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

69. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

70. Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

71. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, зокрема, про звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру повинна навести доводи того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.

72. Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

73. Отже, звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», належить до повноважень суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

74. Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд, зокрема відстрочити сплату судового збору.

75. Зазначене фінансове обмеження є розумним, не становить надмірним майновим тягарем для заявниці, так само не свідчить про обмеження права на доступ до правосуддя, відповідає практиці Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

76. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у звільненні від сплати судового збору та залишаючи без руху апеляційну скаргу ПП «НВП «»Технолог», правильно вказав, що зміст позовної заяви не містить вимог про відшкодування шкоди внаслідок неправомірних дій, бездіяльності органу державної влади, тому на заявника не поширюються положення пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», відповідно за подання апеляційної скарги судовий збір підлягає сплаті.

77. Оцінюючи додані заявником до клопотання документи про зменшення розміру судового збору, суд апеляційної інстанції підставно констатував, що надані заявником до клопотання документи не в достатній мірі підтверджують його майновий стан, оскільки подання лише податкової декларації за 2022 рік без додаткових відомостей, як то наявність/відсутність банківських рахунків, зокрема депозитних, наявність/відсутність рухомого, нерухомого майна, укладення прибуткових правочинів (оренда, суборенда, купівлі-продажу, тощо), не дають підстав для безумовного висновку щодо майнового стану ПП «НВП «»Технолог». Вказане стало підставою для продовження заявнику строку для сплати судового збору.

78. Суд апеляційної інстанції, отримавши повторне клопотання ПП «НВП «»Технолог» про зменшення розміру судового збору дійшов обґрунтованого висновку про помилковість посилання заявника на положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» та висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, оскільки ця справа № 276/622/16-ц не є справою про захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Томуза відсутності інших клопотань, зокрема про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги підставно визнав її неподаною та повернув заявнику.

79. Зважаючи на вищевикладене суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про зменшення розміру судового збору та продовження строку для сплати судових витрат, оскільки повторно подане клопотання обґрунтовано положенням пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», вимоги якого не поширюються на заявника, Житомирський апеляційний суд підставно повернув апеляційну скаргу.

80. Крім того Верховний Суд враховує, що подаючи друге клопотання про зменшення розміру судового збору ПП НВП «Технолог» не було вчинено дій, що свідчать про готовність сплатити судовий збір у зменшеному судом розмірі, оскільки судовий збір у розмірі, який заявник вважав прийнятним сплачено не було.

81. Довід касаційної скарги, що оскільки вимоги немайнового характеру у цій справі є похідними від вимоги про визнання права на майно, а отже судовий збір не міг обраховувати з кількості вимог немайнового характеру, оскільки такі відсутні, є помилковим тлумаченням заявником норм матеріального та процесуального права, оскільки вимоги, зокрема про: визнання дій неправомірними; визнання електронних торгів недійсними; зобов`язання відповідачів вчинити певні дії хоча і мають взаємозв`язок із спірним майном, проте є самостійними позовними вимогами.

82. Касаційна скарга містить аргумент, що оскільки Верховний Суд скасував судові рішення першої та апеляційної інстанцій у цій справі у зв`язку із порушенням судами норм права, заявник не має обов`язку щодо сплати судового збору, за подання апеляційної скарги під час повторного перегляду рішення місцевого суду, тому, на переконання заявника, існує виключно правова проблема, яка полягає в тому, чи є підстави для повернення сплаченого судового збору під час оскарження судових рішень в апеляційному та касаційному порядку вперше, чи сплачені кошти враховуються при повторному розгляді справи.

83. Означене заявником правове питання не потребує формування єдиної правозастосовчої практики шляхом направлення цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року у справі № 530/1731/16-ц, у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

84. При цьому в процесуальному законі встановлені єдині вимоги до апеляційних та касаційних скарг, незалежно від того, чи вони стосуються оскарження судового рішення вперше, чи судового рішення, ухваленого після скасування судового рішення суддями вищестоящею інстанцією при новому розгляді.

85. Підстави для відступу від зазначеного висновку відсутні.

86. Інші доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками апеляційного суду щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції з огляду на положення статті 400 ЦПК України.

87. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

88. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.

89. Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

90. Розглянувши справу в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення (ухвали) апеляційної інстанції - без змін, тому судовий збір покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу представника Приватного підприємства

«Науково-виробниче підприємство «Технолог» - Ющенка Сергія Олександровичазалишити без задоволення.

2. Ухвалу Житомирського апеляційного суду від 18 липня 2023 року, ухвалу Житомирського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 06 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:Н. Ю. Сакара О. В. Білоконь О. М. Осіян