Рішення

від 17.09.2024 по справі 562/1843/20

ЗДОЛБУНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 562/1843/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

"17" вересня 2024 р.

Здолбунівський районний суд Рівненської області

в складі: головуючого судді Кушніра О.Г.,

секретар судового засідання Парфенюк Т.А.,

учасники справи: прокурор Макаренко О.Ю.,

представник позивача ОСОБА_1 ,

представник відповідача-адвокат Казмірчук М.М.,

представник третьої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Здолбунів Рівненської області цивільну справу за позовом Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Здовбицької сільської ради Рівненського району Рівненської області до ОСОБА_3 , ЧОСОБА_4 , третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмету спору:Фермерське господарство«Агросім`я»,про витребування з незаконного володіння земельних ділянок, -

в с т а н о в и в:

У поданій 31 липня 2020 року в суд заяві в інтересах держави в особі територіальної громади Урвенської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області керівник Здолбунівської місцевої прокуратури просить витребувати з незаконного володіння ОСОБА_3 у власність територіальної громади земельні ділянки з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства» загальною площею 2,2704 га, а саме: з кадастровим номером 5622687600:10:001:0084 площею 1,9229га, з кадастровим номером 5622687600:11:001:0190 площею 0,1132га, з кадастровим номером 5622687600:01:002:0653 площею 0,2343га, а також скасувати рішення державного реєстратора №815665356226 і №815448256226 від 03 грудня 2015 року та №806971456226 від 26 листопада 2015 року і проведену на його виконання реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_3 на вказані земельні ділянки, обґрунтовуючи тим, що судове рішення, на підставі якого відповідачем набуто право власності на спірне майно скасовано, а тому вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.

Ухвалою суду від 02 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі , яке вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 19 жовтня 2020 року, яке не відбулося, як і наступне.

У відзиві на позов від 03 листопада 2020 року відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав та просив у задоволені позову відмовити за безпідставністю вимог, мотивуючи тим, що незаконне заволодіння спірним майном судовим рішенням у кримінальному провадженні не встановлено.

У відповіді на відзив відповідача від 30 листопада 2020 року прокурор з доводами відповідача не погодився з наведених у позові підстав.

Ухвалою суду від 20 січня 2021 року клопотання представника відповідача задоволено та провадження у справі зупинено в зв`язку з неможливістю розгляду цієї справи до вирішення інших , а саме цивільних справ №2-о-82/08 та 562/737/15 за нововиявленими обставинами.

Розпорядженням керівника апарату суду від 20 листопада 2023 року призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку з припиненням повноважень судді Мички І.М.

Ухвалою суду від 16 січня 2024 року за клопотанням прокурора провадження в справі відновлено та призначено справу до підготовчого судового засідання на 08 лютого 2024 року, яке не відбулося та перенесено на 05 березня 2024 року.

17 січня 2024 року прокурором подані заяви про зміну предмета позову, відповідно до якої позивач просить витребувати з незаконного володіння ОСОБА_5 в комунальну власність на користь Здовбицької об`єднаної територіальної громади в особі Здовбицької сільської ради земельні ділянки з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства» з кадастровим номером 5622687600:10:001:0084 площею 1,9229га, кадастровим номером 5622687600:01:002:0653 площею 0,2343га та кадастровим номером 5622687600:11:001:0190 площею 0,1132га, які розташовані на території Здовбицької об`єднаної територіальної громади, а також про залучення до участі в справі ОСОБА_5 , яка набула право власності на спірні земельні ділянки, та правонаступника Урвенської сільської ради.

Ухвалою суду від 05 березня 2024 року клопотання прокурора Здолбунівської окружної прокуратури, попередня назва якої «Здолбунівська місцева прокуратура» з 15 березня 2021 року змінилася через внесення змін до Закону України «Про прокуратуру», задоволено та залучено до участі в справі в якості співвідповідача ОСОБА_5 та правонаступника Урвенської сільської ради - Здовбицьку сільську раду Рівненського району Рівненської області.

У відзиві на змінений позов відповідач ОСОБА_5 позовні вимоги не визнала, обґрунтовуючи тим, що вона володіє спірними земельними ділянками на законних підставах і попередній власник ОСОБА_3 не повідомив її про наявність судових процесів. Крім того, позов пред`явлений зі спливом позовної давності, просить у задоволені позову відмовити.

У відповіді на відзив відповідача прокурор з доводами відповідача не погодився з наведених у позові підстав, а заяву відповідача про застосування строку позовної давності вважає безпідставною.

Ухвалою суду від 02 квітня 2024 року клопотання представника відповідача про допит свідків задоволено, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні прокурор та представник Здовбицької сільської ради Рівненського району Рівненської області позов підтримали повістю та просять задоволити.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися завчасно та належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали.

Представник відповідача ОСОБА_5 адвокат Казмірчук М.М. просить у позові відмовити з наведених у відзиві підстав.

Представник третьої особи заперечує щодо задоволення позову.

Заслухавши учасників справи, показання свідків, з`ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Установлено, що рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 09 червня 2008 року в справі №2-о-82/08, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Рівненської області від 05 липня 2018 року та постановою Верховного Суду від 01 серпня 2019 року, заяву Урвенської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області задоволено та визнано відумерлою спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , яка складається із земельної частки (паю) площею 3,03 умовних кадастрових гектарів вартістю 37737,10 грн. відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) №9084 від 19 травня 1997 року, виданого на підставі розпорядження Здолбунівської районної державної адміністрації №266 від 13 травня 1997 року.

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 10 червня 2015 року в справі №562/737/15 позов ОСОБА_3 задоволено та визначено останньому два місяці строку для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6

25 вересня 2015 року приватним нотаріусом Здолбунівського районного нотаріального округу Рівненської області Банацькою Л.І. видано ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за законом, а саме, на спадщину, яка складається з права на земельну частку (пай) розміром 3,03 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка перебуває у колективній власності КСП «Колос», належного померлій ОСОБА_7 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) РВ №0172184, виданого на підставі рішення Здолбунівської районної державної адміністрації від 13 травня 1997 року №266.

У жовтні 2015 року ОСОБА_3 виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства» на території Урвенської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області з присвоєнням кадастрових номерів 5622687600:10:001:0084, 5622687600:11:001:0190 та 5622687600:01:002:0653.

Рішеннями державного реєстратора Здолбунівського районного управління юстиції Кравчук А.О. від 03 грудня 2015 року та від 26 листопада 2015 року на вказані земельні ділянки проведено реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_3 , які передано в оренду Фермерському господарству «Агросім'я» строком на 10 років, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10 квітня 2020 року.

Постановою Апеляційного суду Рівненської області від 04 травня 2018 року №562/737/15, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 19 грудня 2018 року, рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 10 червня 2015 року скасовано та в задоволені позову ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_7 , відмовлено.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 28 січня 2021 року в справі №562/737/15 у задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Апеляційного суду Рівненської області від 04 травня 2018 року відмовлено.

Ухвалою Здолбунівського районного суду від 23 серпня 2023 року заяву ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 09 червня 2008 року в справі №2-о-82/08 залишено без розгляду.

Згідно договорів дарування земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 22 грудня 2021 року, посвідчених приватним нотаріусом Рівненського районного територіального округу Сохацьким І.С. спірні земельні ділянки з кадастровим номером 5622687600:10:001:0084 площею 1,9229га, з кадастровим номером 5622687600:11:001:0190 площею 0,1132га, з кадастровим номером 5622687600:01:002:0653 площею 0,2343га ОСОБА_3 подарована своїй доньці ОСОБА_5 , право власності якої підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15 січня 2024 року.

Відповідно до положень ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (частина друга статті 328 ЦК України).

Власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України (ч.1 ст.153 ЗК України).

Згідно ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Разом із тим відповідно до положень ст.330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо згідно з ст..388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно з положеннями ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, за положеннями зазначених норм права власник майна може витребувати належне йому майно від будь якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.

Розглядаючи спори щодо витребування такого майна, суди повинні мати на увазі, що в позові про витребування майна може бути відмовлено лише з підстав, зазначених у ст.388 ЦК України, а також під час розгляду спорів про витребування майна мають встановити всі юридичні факти, які визначені статтями 387 та 388 ЦК України, зокрема: чи набуто майно з відповідних правових підстав, чи є підстави набуття майна законними, чи є набувач майна добросовісним набувачем тощо. У разі встановлення що відповідач є добросовісним набувачем суд повинен установити, чи вибуло майно з володіння власника поза його волею або було продане в порядку виконання судових рішень.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Судової палати у цивільних та адміністративних справах Верховного Суду України від 17 грудня 2014 року в справі №6-140цс14.

Вибуття майна з володіння власника на підставі судового рішення, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею (висновки Верховного Суду України, викладені в постановах від 21 грудня 2016 року в справі №6-2233цс16 та від 18 січня 2017 року в справі №6-2776цс16.

Крім того, втручання держави в право на мирне володіння своїм майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави загалом є предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікований Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року.

Стала практика ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) свідчить про наявність трьох критеріїв, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з доводами прокурора, що відчуження відповідачем ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 , з якою перебуває у родинних стосунках, за безвідплатними договорами дарування спірних земельних ділянок, набутих ним на підстави судового рішення, яке скасовано, є метою уникнення цивільно-правових наслідків розгляду даної справи.

Показання свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 зводяться до спростування встановлених в справі №562/737/15 обставин, а тому судом відхиляються.

А обраний прокурором спосіб захисту прав власника узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 10 грудня 2021 року в справі №924/454/20 та від 02 лютого 2022 року в справі №450/2351/18.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

Відповідачем судові рішення в справі№562/737/15 оскаржувалися, остаточне в якій прийнято Верховним Судом 19 грудня 2018 року, а з позовом прокурор звернувся 31 липня 2020 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності, а тому заява відповідача про застосуванню строку позовної давності задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При постановлені рішення відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачів підлягає до стягнення на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 4204 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст.258-273, 351 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Здовбицької сільської ради Рівненського району Рівненської області задоволити.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_5 в комунальну власність на користь Здовбицької об`єднаної територіальної громади в особі Здовбицької сільської ради Рівненського району Рівненської області земельні ділянки з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства» з кадастровим номером 5622687600:10:001:0084 площею 1,9229га, з кадастровим номером 5622687600:01:002:0653 площею 0,2343га та кадастровим номером 5622687600:11:001:0190 площею 0,1132га, всього загальною площею 2,2704га, які розташовані на території Здовбицької об`єднаної територіальної громади.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 ) та ЧОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована по АДРЕСА_2 ) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, вул.16 Липня, 52 м.Рівне Рівненська область, ЄДРПОУ 02910077) на р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк одержувач: Державна казначейська служба м.Київ, код класифікації видатків бюджету 2800, судові витрати в сумі по 2102 (дві тисячі сто дві) грн. з кожного.

Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скаргибезпосередньо досуду апеляційноїінстанціїпротягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Текст повного рішення виготовлено 25 вересня 2024 року.

Суддя: