Постанова

від 24.09.2024 по справі 564/765/24

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2024 року

м. Рівне

Справа № 564/765/24

Провадження № 22-ц/4815/985/24

Головуючий у Костопільському районному суді

Рівненської області: суддя Цвіркун О.С.

Рішення суду першої інстанції

(вступна і резолютивна частини) проголошено:

об 11 год. 39 хв. 06 червня 2024 року у м. Костопіль

Рівненської області

Повний текст рішення складено: 11 червня 2024 року

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий: Хилевич С.В.

судді: Боймиструк С.В., Шимків С.С.

секретар судового засідання: Андрошулік І.А.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ;

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед";

за участі: позивача і представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Орловської Ярослави Борисівни на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 06 червня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" про визнання незаконним і скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення у виді позбавлення премії, стягнення невиплаченої премії та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

У березні 2024 року в суд звернувся ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" (далі ТОВ "Свиспан Лімітед" або підприємство) про визнання незаконним і скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення у виді позбавлення премії, стягнення невиплаченої премії та відшкодування моральної шкоди.

Мотивуючи вимоги, позивачем вказувалося, що він перебуває у трудових відносинах із ТОВ «Свиспан Лімітед» з 01 липня 2002 року, де обіймав різні посади, а з 27 вересня 2022 року працює у роботодавця на посаді водія навантажувача. Посилався на те, що у листопаді 2023 року до нього, як водія навантажувача, відповідачем з метою впливу було застосовано мобінг (цькування), який виявився в безпідставному депреміюванні, позбавленні премії нарахованої йому за старанну працю за листопад 2023 року в розмірі 7 111 гривень. Вважав, що позбавлення премії було проведено протиправно та безпідставно, оскільки порушень трудової дисципліни ним під час виконання трудових обов`язків не вчинялося, він старанно виконував свої посадові обов`язки, із наказом про зняття премії за листопад 2023 року не був ознайомлений, акту про порушення складено не було. Також зазначав, що він відчував психологічний дискомфорт та душевне хвилювання, позбавлення його премії призвело до матеріальних труднощів, вимушених обмежень у витрачанні коштів на задоволення повсякденних потреб, а тому вважав, що йому завдано моральної шкоди, розмір якої оцінив у 5 000 гривень.

Рішенням Костопільськогорайонного судуРівненської областівід 06червня 2024року ОСОБА_1 відмовлено узадоволенні позовудо ТОВ"СвиспанЛімітед"про визнання незаконним і скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення у виді позбавлення премії, стягнення невиплаченої премії та відшкодування моральної шкоди.

У поданій апеляційній скарзі позивач, вважаючи оскаржуване рішення незаконним і необґрунтованим, що полягало у недоведеності обставин, які суд визнав установленими, та неправильному застосуванні норм матеріального права, просить скасувати його, задовольнивши позов ОСОБА_1 до ТОВ "Свиспан Лімітед" повністю.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначалося про неврахування того, що роботодавець протягом 2023 року неодноразово примушував заявника, незважаючи на його заперечення, працювати у нічну зміну після нічної зміни, порушуючи норми Кодексу законів про працю України. Після цього відповідачем почали вчинятися систематичні тривалі умисні дії, спрямовані на приниження його честі та гідності як працівника, ділової репутації, що проявлялося у формі психологічного і економічного тиску, створення щодо нього напруженої ворожої атмосфери. Тому вважає, що стосовно нього роботодавцем було застосовано мобінг (цькування), а, отже, його вина у вчиненні дисциплінарних проступків відсутня. При цьому покликається на правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі №554/9493/17.

На ці обставини суд попередньої інстанції увагу не звернув, що призвело до незастосування ним норм ст.ст. 22, 9, 16, 21, 29, 139, 140, 142, 147-149, 2371 КЗпП України, ст. 15 Закону України "Про оплату праці", ст.ст. 9, 20 Закону СРСР "Про трудові колективи і підвищення їх ролі в управлінні підприємствами, установами, організаціями", п. 24 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій, затверджених постановою Держкомпраці СРСР та ЦК ВЦРПС від 20 липня 1984 року №213.

В зв`язку з цим депреміювання (позбавлення премії) може бути застосоване до працівника лише у разі накладення дисциплінарного стягнення у виді догани, хоча ОСОБА_1 догана роботодавцем не оголошувалася.

При цьому зауважує, що дисциплінарні стягнення в Україні встановлюються відповідно до закону, а їх перелік є вичерпним. Тобто роботодавець не вправі безпідставно його розширювати і самостійно запроваджувати нові види стягнень до працівників.

У поданому відзиві представник ТОВ "Свиспан Лімітед" адвокат Євгеюк О.Є., вважаючи оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі і з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із відсутності правових і фактичних підстав для задоволення вимог позивача, оскільки роботодавцем належним чином зафіксовано два факти спання ОСОБА_1 на робочому місці у робочий час 15 травня 2023 року і 18 жовтня 2023 року. Тому за третє таке ж саме порушення трудової дисципліни, що скоєне 15 листопада 2023 року, щодо позивача правомірно застосовано такий вид економічної відповідальності як позбавлення преміальної доплати у розмірі 100 відсотків. Застосування такого виду відповідальності відповідає законодавству про працю та внутрішньому нормативному документу Положенню про позбавлення премії працівників ТОВ "Свиспан Лімітед", який є обов`язковим до виконання усіма працівниками підприємства.

Отже, суд зробив висновок, що позбавлення премії у розмірі 100 відсотків не може бути кваліфіковане як дисциплінарне стягнення, адже відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано лише один з таких заходів стягнення: 1.) догана; 2.) звільнення.

З такими висновками погоджується і колегія суддів.

Як з`ясовано судом, позивач з 01 липня 2002 року перебуває у трудових відносинах із ТОВ "Свиспан Лімітед", а водієм навантажувача відділення ПТС цеху ДПС працює з 27 вересня 2022 року, що сторонами не заперечується та підтверджується відповідними записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 (а.с.7-9).

15 травня 2023 року під час перевірки дотримання режиму роботи працівниками цеху ПТС встановлено, що о 03 год. 00 хв. водій навантажувача Sennebogen 723 цеху ПТС ОСОБА_1 спав на робочому місці. Ці обставини підтверджуються службовою запискою та відповідним актом від того ж дня (а.с.39-40).

Актом від 18 жовтня 2023 року та службовою запискою від 18 жовтня 2023 року встановлено, що 18 жовтня 2023 року під час перевірки дотримання режиму роботи працівниками відділення ПТС о 02 год. 25 хв. зафіксовано факт сну на робочому місці (у кабіні навантажувача Sennebogen 723) водія відділення ОСОБА_1 (а.с.41-42).

З акту про виявлені порушення трудової дисципліни вбачається, що 15 листопада 2023 року о 03 год. 57 хв. водій навантажувача ОСОБА_1 спав у кабіні автонавантажувача (а.с.36).

У всіх трьох випадках позивач відмовився надати пояснення з приводу обставин сну на робочому місці в робочий час, що відображено у наведених актах.

Відповідно до службової записки від 04 грудня 2023 року та акту про проведення порушення трудової дисципліни вбачається, що 01 грудня 2023 року під час перевірки дотримання режиму роботи працівниками відділення ПТС о 02 год. 30 хв. водій ОСОБА_1 спав на робочому місці ( у кабіні навантажувача Sennebogen 723) (а.с.37-38).

Розпорядженням директора підприємства №147 від 05 грудня 2023 року позбавлено премії за старанну працю за листопад місяць 2023 року у розмірі 100 відсотків водія навантажувача відділення ПТС цеху ДПС ОСОБА_1 (а.с.33).

Встановлено, що підставою для видачі цього розпорядження була службова записка заступника директора ОСОБА_2 від 15 листопада 2023 року.

При цьому актом від 05 грудня 2023 року встановлено факт відмови позивача від власноручного підпису про ознайомлення із зазначеним розпорядженням роботодавця (а.с.34).

Повно і правильно з`ясувавши обставини справи та встановивши, що при вирішенні спірних правовідносин до застосування не підлягають норми матеріального права, на застосуванні яких наполягав позивач, суд першої інстанції обґрунтовано залишив позов без задоволення.

Згідно зі ст.ст. 1, 2 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до ст.ст. 139, 147 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесноі сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

З пунтку 14 Положення про позбавлення премії працівників ТОВ "Свиспан Лімітед", що складає додаток №2 до колективного договору, підписаного між власником підприємства в особі директора ОСОБА_3 та профспілковим комітетом ТОВ «Свиспан Лімітед» від імені трудового колективу в особі голови профкому Бурячинського О.В., вбачається, що працівники підприємства за сон на робочому місці можуть бути позбавлені преміальної доплати за перше порушення 250 гривень, за друге порушення 500 гривень, за третє та наступні порушення протягом року до 100 відсотків (а.с.44-45).

Положенням про оплату праці та матеріальне стимулювання працівників ТОВ «Свиспан Лімітед» визначено, що фонд оплати праці складається з окладів премії від виробітку, премії за старанну працю, доплат за вечірній та нічній час, інші доплати. Виплата заробітної плати проводиться двічі на місяць: аванс - до 23 числа поточного місяця. Кінцевий розрахунок - до 07 числа за звітним. Доцільність встановлення, збільшення зменшення або скасування розміру доплат визначає директор товариства. Премія виплачується одночасно з виплатою заробітної плати за другу половину місяця, за який була нарахована заробітна плата (а.с.43-46).

Отже, позбавлення позивача преміальної доплати за листопад місяць 2023 року згідно з розпорядженням №147 від 05 грудня 2023 року є видом економічної відповідальності працівника, що встановлено внутрішнім нормативним документом - Положенням про позбавлення премії працівників ТОВ «Свиспан Лімітед», та не може бути кваліфіковано як дисциплінарне стягнення.

Оскільки відповідачем належним чином зафіксовано два факти сну ОСОБА_1 на робочому місці у робочий час 15 травня 2023 року та 18 жовтня 2023 року, тому до позивача за аналогічне третє порушення 15 листопада 2023 року було правомірно застосовано такий вид економічної відповідальності, як позбавлення преміальної доплати у розмірі 100 відсотків, що відповідає зазначеному локальному нормативному акту підприємства, який обов`язковий до виконання усіма працівниками ТОВ "Свиспан Лімітед".

Згідно зі ст. 94 КЗпП України, ст. 2 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу; структурно заробітна плата складається із основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Верховний Суд України у постанові від 15 травня 2017 року у справі № 6- 2790цс16 сформулював правову позицію, зазначивши, зокрема, що норма ч. 4 ст. 97 КЗпП України, яка забороняє власникові приймати одностороннє рішення з питань оплати праці, що погіршує умови, встановлені у відповідному порядку, не стосується випадків, коли власник застосовує встановлені на підприємстві відповідно до законодавства умови оплати праці. Прийняття керівником підприємства на основі положення про преміювання і в межах своєї компетенції рішення про зменшення розміру премій, позбавлення працівників премій повністю або частково, не можна кваліфікувати як погіршення умов оплати праці, про яке працівник повинен бути заздалегідь попереджений.

При цьому правове регулювання преміювання належить до кола повноважень підприємства, тому законодавець залишає на розсуд сторін колективного договору (а якщо він не укладався - на розсуд власника та виборного органу первинної профспілкової організації чи іншого уповноваженого трудовим колективом на представництво органу) вирішення питання про ступінь докладності правового регулювання преміювання. Локальне положення про преміювання може детально і жорстко врегулювати порядок преміювання, встановити юридичні обов`язки та суб`єктивні права власника і працівника, не залишаючи вільного місця для дій на розсуд власника, який виконує тільки формальні функції щодо правозастосування. З іншого боку, локальне положення про преміювання може надавати власникові можливість вирішувати не лише питання про збільшення або зменшення розмірів премій, про розмір позбавлення премії за виробничі недогляди, але й питання про саму виплату премій. З точки зору законодавства про працю, виплата премій на розсуд власника на основі положення про преміювання, яке лише в загальному регулює ці питання, або взагалі при відсутності такого положення, цілком допустима. Частина третя ст. 97 КЗпП тільки зобов`язує власника встановлювати конкретні розміри премій з урахуванням вимог колективного договору, зміст якого повинен відповідати законодавству і угодам.

Законодавство не вимагає, щоб власник реалізував свої повноваження збільшувати, зменшувати розміри премій, які виплачуються конкретним працівникам, повноваження позбавляти конкретного працівника премій повністю або частково обов`язково за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації. Власник вправі самостійно вирішувати ці питання.

Тому помилковими є аргументи заявника про недодержання роботодавцем порядку накладення дисциплінарного стягнення та застосування юридичної відповідальності, що не передбачена законодавством про працю.

Не погоджується колегія суддів з посиланнями про хибне незастосування норм матеріального права, які підлягали до застосування, а саме ст.ст. 22, 9, 16, 21, 29, 139, 140, 142, 147-149, 2371 КЗпП України, ст. 15 Закону України "Про оплату праці", ст.ст. 9, 20 Закону СРСР "Про трудові колективи і підвищення їх ролі в управлінні підприємствами, установами, організаціями", п. 24 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій, затверджених постановою Держкомпраці СРСР та ЦК ВЦРПС від 20 липня 1984 року №213, адже спростовуються правильністю висновків суду попередньої інстанції.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Отже, з урахуванням того, що ОСОБА_1 не спростовано обставин, на які покликається роботодавець, а відповідачем доведено об`єктивними та переконливими доказами законність позбавлення позивача премії за листопад 2023 року, суд зробив правильний висновок про відмову в позові повністю.

Щодо доводів апеляційної скарги про існування мобінгу (цькування) роботодавцем стосовно ОСОБА_1 , що полягало у примушуванні його роботи у нічний час, то вони не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Так, статтею 8 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" передбачено, що у період дії воєнного стану не залучаються до роботи в нічний час без їх згоди: вагітні жінки і жінки, які мають дитину віком до одного року, особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота.

У період дії воєнного стану норми частинпершоїідругоїстатті 54 Кодексу законів про працю України не застосовуються.

Оскільки воєнний стан в Україні введено з 24 лютого 2022 року, а позивач не включений у перелік, встановлений у ч. 1 цієї статті, аргументи автора апеляційної скарги не ґрунтуються на обставинах справи і вимогах закону.

Тому застосованою при вирішенні спору не може бути і правова позиція, висловлена у постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі №554/9493/17.

Решта тверджень заявника є також необґрунтованими і тому апеляційним судом відхиляються.

Справедливість, добросовісність та розумність відповідно до п. 6 ст. 3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства.

Перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції забезпечує виконання головного завдання appelatio дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт другого розгляду дозволяє уникнути помилки, що могла виникнути при першому розгляді. Апеляція, по суті, є надання новим судовим розглядом додаткової гарантії справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист.

Підставою для залишення оскаржуваного рішення без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при його ухваленні.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Орловської Ярослави Борисівни залишити без задоволення, а рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 06 червня 2024 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 24.09.2024

Головуючий: С.В. Хилевич

Судді: С.В.Боймиструк

С.С.Шимків