Постанова

від 25.09.2024 по справі 915/1026/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 рокум. ОдесаСправа № 915/1026/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Філінюка І.Г.

суддів Аленіна О.Ю., Принцевської Н.М.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Біднарик Олени Анатоліївні

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.05.2024

по справі №915/1026/23

за позовом: Фізичної особи підприємця Біднарик Олени Анатоліївни

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гровекс»

про: стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 79 796, 16 грн.

суддя суду першої інстанції Ткаченко О.В.

місце винесення рішення: м. Миколаїв, Господарський суд Миколаївської області, вул. Фалєєвська, 14,

повний текст рішення складено та підписано: 05.06.2024.

ВСТАНОВИВ:

Фізичною особою підприємцем Біднарик Оленою Анатоліївною (далі ? позивач) до Господарського суду Миколаївської області пред`явлено позов від 22.06.2023 № б/н (вх. № 8479/23 від 28.06.2023) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гровекс» заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення від 01.09.2021 № 01-09/21 в загальному розмірі 79 796,16 грн.; судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2 684,00 грн.; витрат на правову допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 06.05.2024 в задоволені позову відмовлено.

В мотивах прийнятого судового рішення, суд першої інстанції зазначив, що в березні 2022 року позивачем на електронну пошту було направлено лист про термінове звільнення приміщень з 08.03.2022 в зв`язку з початком збройної агресії російської федерації проти України. Відповідачем до матеріалів справи надано роздруківку вищевказаного листа (а. с. 48).

Відповідачем орендоване приміщення було звільнено 10.03.2022 та складено акт на підтвердження повернення майна орендодавцю, який був направлений на електронну пошту позивача (а.с. 104). За словами відповідача, для підписання акту від 10.03.2022 позивач не з`явився.

Позивачем факт отримання акту від 10.03.2022 не спростовано. Також не надано доказів перебування відповідача в орендованому приміщенні після 10.03.2022.

Суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи докази у своїй сукупності не можуть бути визнаними такими, що свідчать про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Узагальнені вимоги та доводи апеляційної скарги:

Не погодившись із вказаним, судовим рішенням, Фізична особа-підприємець Біднарик Олени Анатоліївні звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Біднарик Олени Анатоліївни задовольнити, рішення Господарського суду Миколаївської області від 06 травня 2024 року у справі №915/1026/23 скасувати частково та ухвалите нове рішення. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРОВЕКС» на користь позивача 77472 грн. основного боргу, 2324,16 грн. 3% річних. 2684,00 грн. судового збору та 5000,00 витрат на правничу допомогу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРОВЕКС» на користь Фізичної особи- підприємця Біднарик Олени Анатоліївни витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у сумі 4026,00 грн.

Скаржник зазначає, що Жодного акту прийому - передачі орендованих приміщень ані 08.03.2022, ані 15.04.2022 сторонами так і не підписано. Також матеріали справи не містять жодного доказу отримання позивачем акту-прийому передачі, складено відповідачем та направлю на підпис 10.03.2022.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивачем не було доведено суду, що після направлення повідомлення про дострокове розірвання договору оренди №8 від 01.09.2021 і до закінчення строку дії договору відповідач продовжував користуватись орендованим майном.

Щодо позиції суду першої інстанції, щодо не направлення всупереч п. 4.2 Договору позивачем за період з березня по липень 2022 року актів прийому-передачі послуг та рахунки на оплату відповідачу, водночас зазначені рахунки складені станом на 31.03.2022, станом на 30.04.2022, станом на 30.06.2022, станом на 31.07.2022 і були запропоновані до погодження позика відповідачу після закінчення строку дії договору, укладеного з відповідачем, оскільки припинення договору не є підставою для звільнення від обв`язку з їх оплати.

Процесуальний рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Таран С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2024.

На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №915/1026/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 доручено Господарському суду Миколаївської області невідкладно надіслати матеріали справи №915/1026/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Біднарик Олени Анатоліївні на рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.05.2024 по справі №915/1026/23 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.

09.07.2024 матеріали справи №915/1026/23 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Розпорядженням керівника апарату суду від 11.07.2024, №226 по справі №915/1026/23 було призначено повторний автоматичний розподіл справи, у зв`язку з відпусткою судді члена-колегії Таран С.В.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2024 для розгляду справи №915/1026/23 було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Філінюка І.Г., суддів Аленіна О.Ю., Принцевська Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 поновлено пропущений процесуальний строк Фізичній особі-підприємцю Біднарик Олені Анатоліївні на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.05.2024 по справі №915/1026/23.

Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Біднарик Олени Анатоліївні на рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.05.2024 по справі №915/1026/23.

Визначено розглянути апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Біднарик Олени Анатоліївні на рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.05.2024 по справі №915/1026/23 у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи.

Встановлено іншим учасникам провадження у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, відзив має надійти до Південно західного апеляційного господарського суду не пізніше десятого дня з дня вручення про відкриття апеляційного провадження у справі, з урахуванням строків поштового перебігу.

23.07.2024 до суду апеляційної інстанції надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Гровекс», відповідно до якого відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідач у відзиві також просить розглянути справу з повідомленням (викликом) сторін, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання відповідно до наступного.

В даному випадку право на доступ до суду в цьому провадженні дотриманий фактом можливості подання сторонами у цій справі письмових заяв по суті справи, якими є: позовна заява, відзив на позов, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив, апеляційна скарга, відзив на апеляційну скаргу. Втім, процесуальним законодавством також закріплене і певне обмеження, зокрема розгляд апеляційної скарги певної категорії справ згідно з ч.10 ст.270 ГПК України здійснюється в письмовому провадженні, без виклику (повідомлення) сторін та без проведення судового засідання.

Крім того, суд апеляційної інстанції наголошує, що всі свої доводи, пояснення представниками сторін було надано в суді першої інстанції, оскільки суд першої інстанції перейшов до розгляду справи в загальному позовному провадженні. Сторонами надано до справи всі можливі заяви по суті спору, відтак, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з частини 13 статті 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною другою статті 270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Відповідно до приписів статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог статті 282 ГПК України, зазначає, наступне.

Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції.

01.09.2021 між Фізичною особою підприємцем Біднарик О. А. (далі орендодавець або позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гровекс» (далі орендар або відповідач) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 01-09/21 (далі Договір).

Пунктом 1.1 Договору визначено, що орендодавець зобов`язується передати орендарю в строкове платне користування визначене в додатку № 1 до Договору, нерухоме майно, а орендар зобов`язується прийняти майно, своєчасно сплачувати орендну плату та після припинення цього договору повернути майно в належному стані.

Відповідно до п. 1 Додатку № 1 до Договору орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування чотири кімнати у нежитловому приміщенні площею 80,7 кв. м. для розміщення офісу орендаря.

Відповідно до п. 3 Додатку № 1 до Договору місцезнаходження майна Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Богопільська, 76-Б.

Згідно п. 2.2 Договору термін оренди один рік з моменту передання майна в користування орендарю.

Пунктом 2.3 Договору визначено, що по закінченню терміну даного Договору орендоване приміщення повертається орендодавцю по акту прийому передачі. Приміщення вважається повернутим з моменту підписання сторонами акту прийома-передачі.

Відповідно до п. 4.1 Договору орендар за користування майном, що орендується, сплачує орендну плату. Розмір орендної плати становить - за офісні приміщення загальною площею 80,7 кв. м 160 грн. 00 коп. без ПДВ за 1 кв.м, тобто 12 912,00 грн. без ПДВ за один календарний місяць оренди.

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що щомісячно в останній день місяця сторони підписують акт прийому передачі послуг згідно даного договору. Оплата проводиться щомісячно протягом трьох банківських днів з дати отримання рахунку за поточний місяць.

Згідно п. 4.3 Договору в рахунок орендної плати включено витрати на теплопостачання, електроенергію, водопостачання, водовідведення, податок на землю, охорону, інтернет, прибирання приміщень загального користування, відео нагляд та розміщення реклами.

Відповідно до п. 4.4 орендар має право вносити орендну плату достроково у будь-якому розмірі. У разі припинення договору оренди, орендна плата та інші платежі, передбачені цим Договором, сплачуються до моменту підписання акту прийома-передачі об`єкту оренди від орендаря до орендодавця обома сторонами.

Відповідно до п. 6.3 Договору, сторони не несуть відповідальність за порушення своїх зобов`язань за цим Договором, якщо воно сталось не з їх вини. Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов`язання.

Згідно з п. 8.1 Договору, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 01.09.2022, але в будь-якому випадку, до повного виконання сторонами прийнятих на себе договірних зобов`язань.

Пунктом 8.5 Договору визначено, що кожна із сторін має право розірвати Договір в односторонньому пряду, письмово попередивши про це іншу сторону за 30 календарних днів до дати розірвання Договору.

Позивач зазначив, що в порушення умов договору відповідач не сплачував своєчасно орендну плату, в результаті чого станом на 01.09.2022 виникла заборгованість в сумі 77 472,00 грн.

Позивач направив відповідачу претензію від 27.07.2022 на суму заборгованості станом на 01.09.2022 в розмірі 77 472,00 грн., яку відповідач залишив без реагування.

Позивач вважає, що несплата ТОВ «Гровекс» орендної плати за договором від 01.09.2021 № 01-09/21 за період з березня по вересень 2022 року, є порушенням його прав, що змусило його звертатись за їх захистом до суду.

Норми права.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з ч.1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позиція Південно західного апеляційного господарського суду.

Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами у справі було укладено договір від 01.09.2021 № 01-09/21 оренди нежитлового приміщення, на виконання п. 4.1, 4.2 якого відповідачем з вересня 2021 року по лютий 2022 року сплачувалась орендна плата.

В березні 2022 року позивачем на електронну пошту було направлено лист про термінове звільнення приміщень з 08.03.2022 в зв`язку з початком збройної агресії російської федерації проти України. Відповідачем до матеріалів справи надано роздруківку вищевказаного листа (а. с. 48).

Відповідачем орендоване приміщення було звільнено 10.03.2022 та складено акт на підтвердження повернення майна орендодавцю, який був направлений на електронну пошту позивача (а.с. 104). За словами відповідача, для підписання акту від 10.03.2022 позивач не з`явився.

Позивачем факт отримання акту від 10.03.2022 не спростовано. Також не надано доказів перебування відповідача в орендованому приміщенні після 10.03.2022.

Крім того, всупереч п. 4.2 Договору позивачем за період з березня по липень 2022 року акти прийому-передачі послуг та рахунки на оплату відповідачу не направлялись.

27.07.2022 позивачем було направлено відповідачу претензію з розрахунком заборгованості станом на 01.09.2022, в той час як обов`язок проводити оплату за серпень і вересень 2022 року, навіть за умови перебування відповідача у орендованому приміщенні, ще не настав.

Колегія суддів зауважує, що позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували факт продовження користування приміщенням Відповідачем та жодним чином не спростував докази, що надані Відповідачем, в обґрунтування його позовних вимог.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо недоведення Позивачем підстав, на які він посилається та про неправомірність виставлення останнім рахунків за користування орендованим майном за періоди, коли відповідач фактично припинив його використовувати, а договір вважався розірваним позивачем в односторонньому порядку.

Також колегія суддів зауважує, що позивачем не надано доказів, що ТОВ «ГРОВЕКС» ухилялися від підписання акту повернення майна, крім того, від позивача після 10.03.2022 не надходило жодної претензії/вимоги про звільнення приміщення, після 10.03.2022.

Враховуючи відсутність основного боргу за Договором оренди, відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Колегія суддів зауважує, що доводи скаржників зводяться до незгоди з наданою судом першої інстанції оцінкою доказів та встановленими обставинами, які не спростовані в апеляційному порядку, відтак відхиляються судом апеляційної інстанції.

Крім того, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування рішення господарського суду за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин, оскаржуване рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на скаржника.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Біднарик Олени Анатоліївні - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.05.2024 у справі № 915/1026/23 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Фізичну особу-підприємця Біднарик Олену Анатоліївну.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Головуючий суддяФілінюк І.Г.

СуддяАленін О.Ю.

СуддяПринцевська Н.М.