Ухвала

від 25.09.2024 по справі 636/1746/23

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/1746/23 Провадження 1-кп/636/534/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2024 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судум.Чугуєва клопотанняпрокурора прообрання (продовження) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вовчанська Харківської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не маючого на утриманні малолітніх (неповнолітніх) осіб, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого АДРЕСА_2 , раніше несудимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 111-1 КК України та злочину, передбаченого ч. 6 ст. 111-1 КК України,-

встановив:

В провадженні суду перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 111-1 КК України та злочину передбаченого ч. 6 ст. 111-1 КК України.

В ході досудового слідства обвинуваченому ОСОБА_4 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який строк дії якого закінчується 28 вересня 2024 року.

Прокурором ОСОБА_3 заявлено клопотанняпро обрання(продовження)строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 з посиланням на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також з метою забезпечення обвинуваченим процесуальних обов`язків по зазначеному кримінальному провадженню.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 при вирішенні питання про обрання (продовження) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просила відмовити в задоволенні цього клопотання, оскільки воно є необґрунтованим, ризиків, зазначених у клопотанні не існує, просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Суд заслухавдумки прокурора,обвинуваченого та його захисника, вивчив клопотання та додані до нього документи, приходить до наступного.

На підставі ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому гл. 18 цього Кодексу.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Частина 2 ст. 177 КПК України наголошує, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Суд при вирішенні питання про обрання, продовження строку дії запобіжного заходу повинен врахувати всі обставини, які можуть вплинути на вид обраного запобіжного заходу, випливає зі змісту ст. 178 цього Кодексу. Таким чином, із зазначених положень слідує, що запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, які застосовуються з метою запобігання протиправній поведінці обвинуваченого і забезпечення кримінального провадження. Превентивний характер цих заходів чітко проявляється в цілях їх застосування, якими є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, які ст. 177 КПК України віднесено до ризиків у кримінальному провадженні. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність сукупності як обґрунтованої підозри, так і вищенаведених ризиків.

Суд ґрунтується на принципі презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред`явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість пред`явленого обвинувачення, суспільну небезпеку злочинних дій, в яких підозрюється ОСОБА_4 , а також дані про особу підозрюваного та міцність його соціальних зв`язків, а саме: раніше не судимий, обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального проступку та особливо тяжкого умисного злочину, одружений, непрацездатних та малолітніх (неповнолітніх) осіб на утриманні не має, але має дружину, хвору на цукровий діабет та матір похилого віку (86 років), має низку хронічних захворювань, у зв`язку з чим періодично або систематично проходить лікування, в даний час має задовільний стан здоров`я.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального проступку та злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої. Оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, що може спонукати підозрюваного до переховування від органів досудового слідства та суду, може впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, може вчинити інший злочин чи продовжити злочин, у якому підозрюється (обвинувачується), а також вік та стан здоров`я підозрюваного, а тому вважає, що застосування відносно ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу неможливо для запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, та обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, в кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

За правовими позиціями ЄСПЛ, обґрунтована підозра це наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Ризиками у кримінальному провадженні є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки обвинуваченого.

Окрім цього, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, про що викладено правову позицію в рішеннях ЄСПЛ «Летельє проти Франції», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Осаковський проти України».

Положення ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлюють, що законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує обставини кримінального провадження, практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

З урахуванням наведених обставин, суд вважає, що на момент вирішення клопотання прокурора встановлено наявність обґрунтованої підозри та достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановлених ризиків, і приходить до висновку про відсутність підстав для скасування, зміни запобіжного заходу, оскільки не зникли наявні ризики, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а відтак суд вважає доцільним продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб.

Також, суд ураховуючи положення ч. 4 ст. 183 КПК України вважає, що відсутні підстави для визначення розміру застави, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, який скоєний під час дії воєнного стану.

Керуючись ст.ст. 176-179, 182-184, 193-194, 196-198, 350, 369-372 КПК України, суд,-

постановив:

Клопотання прокурора Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про обрання (продовження) строку запобіжного заходу обвинуваченому задовольнити.

Обрати (продовжити) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів до 23 листопада 2024 року включно.

Копію ухвали направити до ДУ «Харківський слідчий ізолятор» - для виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_4 в той саме строк з моменту вручення копії ухвали суду.

Суддя