Рішення

від 12.09.2024 по справі 910/7323/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.09.2024Справа № 910/7323/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Божка Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВАТОР"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДІОВИМІРЮВАЧ"

про стягнення 5 024 959,1 грн

за участю представників:

від позивача: Пташкін М.К., Болишева М.О.

від відповідача: Пустовий М.В.

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВАТОР" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДІОВИМІРЮВАЧ" про стягнення 5 024 959,10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договорами про постачання електричної енергії споживачу №067/141 від 26.08.2021, №067/241 від 26.08.2022.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 вказану позовну заяву залишено без руху.

21.06.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/7323/24, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 01.08.2024.

16.07.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про роз`єднання позовних вимог у справі №910/7323/24, в якому відповідач просить суд постановити ухвалу у справі № 910/7323/24 згідно із якою виділити заявлену ТОВ "НОВАТОР" позовну вимогу про стягнення з ТОВ "РАДІОВИМІРЮВАЧ" заборгованості в розмірі 2701432,98 грн, суми нарахованих відсотків у розмірі 84706,77 грн та суми інфляційних втрат у розмірі 81965,37 грн за договором про постачання електричної енергії споживачу № 067/241 від 23.08.2022 в самостійне провадження.

01.08.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення на клопотання про роз`єднання позовних вимог у справі №910/7323/24.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДІОВИМІРЮВАЧ" про роз`єднання позовних вимог у справі №910/7323/24.

У підготовчому засіданні 01.08.2024 суд постановив протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 12.09.2024.

12.09.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли відзив на позов та клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи. У відзиві відповідачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відзиву.

У судове засідання 12.09.2024 прибули представники позивача та відповідача.

Представник позивача надав суду клопотання про долучення до матеріалів справи виписки по рахунку ТОВ "НОВАТОР" за період з 26.08.2021 по 01.08.2024. Суд постановив протокольну ухвалу про задоволення клопотання позивача про долучення доказів та долучив вказане клопотання з додатками до матеріалів справи.

У судовому засіданні 12.09.2024, розглянувши клопотання відповідача про призначення експертизи, суд відмовив в його задоволенні, з огляду на таке.

У своєму клопотанні відповідач просить суд призначити у справі № 910/7323/24 судову почеркознавчу експертизу документів на вирішення якої поставити питання чи виконані підписи від імені осіб - ОСОБА_3, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у договорах про постачання електричної енергії споживачу № 067/141 та №067/241 та актах приймання-передачі електричної енергії.

Відповідно до ч.1 ст.99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас, експертиза призначається для з`ясування питань, що потребують спеціальних знань. Як видно з зазначених норм права перед судовими експертами не ставляться правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Відповідно до норм Господарського процесуального законодавства, судова експертиза є одним із видів доказів.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Тобто, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Враховуючи наведені положення судова експертиза призначається у випадку, коли для вирішення спору необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто, якщо висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Отже, призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду.

При цьому, господарські суди зобов`язані надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, які містяться в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з огляду на наявні у матеріалах справи докази, враховуючи, часткові оплати вартості спожитої електричної енергії, відсутність заперечень щодо підписаних договорів та актів протягом спірного між сторонами періоду, суд дійшов висновку, що для вирішення даного спору, всебічного та об`єктивного розгляду справи та з`ясування обставин, що входять до предмета доказування у цій справі необхідність у спеціальних знаннях відсутня.

Заявниками не наведено достатніх обґрунтувань та фактичних даних за наявності яких можуть бути достатні підстави для призначення почеркознавчої експертизи у справі з метою ідентифікації підписанта у договорі та актах приймання-передачі електричної енергії.

При цьому відповідно до приписів п.8 ч.2 ст.182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи.

Отже, питання щодо призначення експертизи у справі господарський суд вирішує у підготовчому засіданні, в той час як клопотання про призначення експертизи відповідач заявив вже після закриття підготовчого провадження.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення експертизи у справі та відмовив у задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи, про що судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу.

Також розглянувши клопотання про поновлення строку для надання відзиву на позов, суд на підставі ст.118, 119 ГПК України постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДІОВИМІРЮВАЧ" про поновлення строку на подання відзиву на позов та залишення без розгляду відзиву Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДІОВИМІРЮВАЧ".

Представники позивача у судовому засіданні 12.09.2024 надали пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримали

Представник відповідача проти позову заперечив.

У судовому засіданні 12.09.2024 відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов договору про постачання електричної енергії споживачу №067/141 від 26.08.2021 у листопаді - грудні 2021 року, січні 2022 року, лютому 2022 року та червні 2022 року позивач передав відповідачу, а останній прийняв електричну енергію, на підтвердження чого позивач надав у матеріали справи акти приймання-передачі електричної енергії: №06711202141 від 30.11.2021 на суму 470915,83 грн, №06712202141 від 31.12.2021 на суму 641003,59 грн, №06701202241 від 31.01.2022 на суму 411939,06 грн, №06702202241 від 28.02.2022 на суму 301554,62 грн, №06706202241 від 30.06.2022 на суму 18531,54 грн.

Однак, відповідач взяті на себе за договором №067/141 від 26.08.2021 грошові зобов`язання у повному обсязі не виконав, сплативши за поставлену електричну енергію частково (за №06711202141 від 30.11.2021 у сумі 282026,91 грн), внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем за договором №067/141 від 26.08.2021 становить 1561917,73 грн.

Також позивачем нараховані: інфляційні втрати у сумі 485996,73 грн, 3% річних у сумі 108939,52 грн.

Також між позивачем та відповідачем укладений договір про постачання електричної енергії споживачу №067/241 від 23.08.2022, на виконання якого позивач передав, а відповідач прийняв електричну енергію, а саме: згідно із актом приймання-передачі електричної енергії №06702202341 від 28.02.2023 на суму 1070139,28 грн; згідно із актом приймання-передачі електричної енергії №06703202341 від 31.03.2023 на суму 757 215,72 грн; згідно із акта приймання-передачі електричної енергії №06704202341 від 30.04.2023 на суму 393 381,40 грн; згідно із актом приймання-передачі електричної енергії №06705202341 від 31.05.2023 на суму 315 309,90 грн; згідно із актом приймання-передачі електричної енергії №06706202341 від 30.06.2023 на суму 162 380,08 грн; згідно із актом приймання - передачі електричної енергії №06707202341 від 31.07.2023 на суму 207 394, 28 грн; згідно із актом приймання - передачі електричної енергії №06708202341 від 31.08.2023 року на суму 185 460,94 грн; згідно із актом приймання - передачі електричної енергії №06709202341 від 30.09.2023 на суму 139 296,79 грн.

Відповідач сплатив частково за поставлену по договору №067/241 від 23.08.2022 у лютому - вересні 2023 року електричну енергію, а саме за актом №06702202341 від 28.02.2023 у сумі 529145,41 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем по договору №067/241 від 23.08.2022 становить 2701432,98 грн. Також позивачем нараховані інфляційні втрати у сумі 81965,37 грн та 3% річних у сумі 84706,77 грн.

Позивач зауважує, що акти приймання-передачі підписані відповідачем без заперечень та зауважень, а також між сторонами підписаний акт звірки взаємних розрахунків станом за період 2023 року згідно із яким, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДІОВИМІРЮВАЧ" становить 4263350,71 грн.

Позиція відповідача

Ухвалою від 12.09.2024 на підставі ст.118, 119 ГПК України суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позов та залишив без розгляду відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДІОВИМІРЮВАЧ".

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

26.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "РАДІОВИМІРЮВАЧ" (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НОВАТОР" (постачальник) укладений договір про постачання електричної енергії споживачу №067/141 (надалі - договір №067/141).

Згідно п.1.1. договору №067/141, цей договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії.

Умови договору №067/141 розроблені відповідно до закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (п.1.2. договору №067/141).

Відповідно до п.2.1. договору №067/141, постачальник постачає (продає і передає) електричну енергію споживачу для забезпечення потреб об`єктів споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії (далі - товар).

У п.2.5. договору №067/141 сторонами погоджено, що період постачання електричної енергії за договором: з 01.09.2021 по 31.08.2022.

На підставі п.5.6. договору №067/141, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць, протягом якого споживачу здійснювалось постачання електричної енергії згідно з поданими заявками. Заявки споживача можуть передбачати замовлення на постачання електричної енергії лише в межах одного календарного місяця.

Згідно із п.5.7. договору №067/141 передбачено, що оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється згідно з додатком 1 до цього договору наступними етапами:

5.7.1. 25 % ціни прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії у розрахунковому періоді оплачується не пізніше, ніж за 5 (п`ять) календарних днів до дати початку розрахункового періоду. Розмір попередньої оплати визначається на підставі прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії за розрахунковий період, а у разі відсутності прогнозованих (заявлених) обсягів - за обсягом фактичного споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду, що передує даті видачі рахунку.

5.7.2. 25% вартості прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії у розрахунковому періоді оплачується не пізніше 15-го числа розрахункового місяця (місяця в якому здійснюється поставка).

5.7.3. Остаточний розрахунок за поставлену електричну енергію споживач здійснює згідно з виставленим Постачальником рахунком на оплату, на підставі підписаного сторонами Акта приймання - передачі електричної енергії, до 25 числа місяця, наступного за звітним, шляхом оплати залишку вартості спожитої електричної енергії, з урахуванням платежів здійснених відповідно до п.5.7.1 та п.5.7.1 договору.

У п.5.8. договору №067/141 зазначено, що виконання зобов`язань споживача щодо оплати за спожиту електричну енергію вважається дата перерахування споживачем на банківський рахунок постачальника грошових коштів.

Відповідно до п.6.2. договору №067/141, споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Як встановлено судом, на виконання договору №067/141 від 26.08.2021 у листопаді - грудні 2021 року, січні 2022 року, лютому 2022 року та червні 2022 року позивач передав, а відповідач прийняв електричну енергію загальною вартістю 1843944,64 грн, що підтверджується підписаними між сторонами актами приймання-передачі електричної енергії: №06711202141 від 30.11.2021 на суму 470915,83 грн, №06712202141 від 31.12.2021 на суму 641003,59 грн, №06701202241 від 31.01.2022 на суму 411939,06 грн, №06702202241 від 28.02.2022 на суму 301554,62 грн, №06706202241 від 30.06.2022 на суму 18531,54 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем за договором №067/141 від 26.08.2021 становить 1561917,73 грн (за актом №06711202141 від 30.11.2021 - 188888,92 грн, за актом №06712202141 від 31.12.2021 - 641003,59 грн, за актом №06701202241 від 31.01.2022 - 411939,06 грн, за актом №06702202241 від 28.02.2022 - 301554,62 грн, за актом №06706202241 від 30.06.2022 - 18531,54 грн).

Позивачем нараховані інфляційні втрати у сумі 485996,73 грн, 3% річних у сумі 108939,52 грн (за період з 26.12.2021 по 10.06.2024 на заборгованість у сумі 188888,92 грн; за період з 26.01.2022 по 10.06.2024 на заборгованість у сумі 641003,59 грн; за період з 26.02.2022 по 10.06.2024 на заборгованість у сумі 411939,06 грн; за період з 26.03.2022 по 10.06.2024 на заборгованість у сумі 301554,62 грн; за період з 26.07.2022 по 10.06.2024 на заборгованість у сумі 18531,54 грн).

Також між Товариством з обмеженою відповідальністю "РАДІОВИМІРЮВАЧ" (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НОВАТОР" (постачальник) укладений договір про постачання електричної енергії споживачу №067/241 (надалі - договір №067/241), відповідно до п.2.1. якого постачальник постачає (продає і передає) електричну енергію споживачу для забезпечення потреб об`єктів споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії (далі - товар).

Пунктом 2.5. договору сторонами погоджено, що період постачання електричної енергії за договором: з 01.09.2022 по 31.08.2023.

Відповідно до п.5.5. договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць, протягом якого споживачу здійснювалось постачання електричної енергії згідно з поданими заявками. Заявки споживача можуть передбачати замовлення на постачання електричної енергії лише в межах одного календарного місяця.

Згідно із п.5.6. договору передбачено, що оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється згідно з додатком 1 до цього договору наступними етапами:

5.6.1. 100 % ціни прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії у розрахунковому періоді оплачується не пізніше, ніж за 5 (п`ять) календарних днів до дати початку розрахункового періоду. Розмір попередньої оплати визначається на підставі прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії за розрахунковий період, а у разі відсутності прогнозованих (заявлених) обсягів - за обсягом фактичного споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду, що передує даті видачі рахунку.

5.6.2. остаточний розрахунок за поставлену електричну енергію споживач здійснює згідно з виставленим постачальником рахунком на оплату, на підставі підписаного сторонами акта приймання - передачі електричної енергії, до 15 числа місяця, наступного за звітним, шляхом оплати залишку вартості спожитої електричної енергії, з урахуванням платежів здійснених відповідно до п.5.6.1 договору.

У п.5.7. договору зазначено, що виконання зобов`язань споживача щодо оплати за спожиту електричну енергію вважається дата перерахування споживачем на банківський рахунок постачальника грошових коштів. У випадку, якщо день оплати, встановлений у договорі, припадає на небанківський день, то споживач здійснює відповідну оплату не пізніше останнього банківського дня, що передує обумовленому у договорі оплати дню оплати.

Відповідно до п.5.9. договору, оплати здійснені за іншими договорами постачання електричної енергії не можуть бути зараховані в даному договорі постачання електричної енергії.

Додатковою угодою №1 від 18.07.2023 до договору №067/241 сторони дійшли згоди викласти пункт 2.5. договору у наступній редакції: "Період постачання електричної енергії за договором - з 01.09.2022 по 31.08.2024".

Згідно із п.13.1. договору №067/241 у редакції додаткової угоди №1, договір набирає чинності з моменту підписання сторонами, скріплення печатками сторін і діє до 31.08.2024 року включно, але в будь - якому випадку до повного виконання сторонами свої зобов`язань у частині розрахунків.

На виконання умов договору №067/241 у лютому - вересні 2023 року позивач передав, а відповідач прийняв електричну енергію загальною вартістю 3230578,39 грн, що підтверджується актами приймання-передачі електричної енергії: №06702202341 від 28.02.2023 на суму 1070139,28 грн; №06703202341 від 31.03.2023 на суму 757215,72 грн; №06704202341 від 30.04.2023 на суму 393 381,40 грн; №06705202341 від 31.05.2023 на суму 315 309,90 грн; №06706202341 від 30.06.2023 на суму 162 380,08 грн; №06707202341 від 31.07.2023 на суму 207 394, 28 грн; №06708202341 від 31.08.2023 року на суму 185 460,94 грн; №06709202341 від 30.09.2023 на суму 139 296,79 грн.

За розрахунком позивача з урахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати у сумі 529145,41 грн, заборгованість відповідача перед позивачем по договору №067/241 від 23.08.2022 становить 2701432,98 грн.

Також позивачем нараховані інфляційні втрати у сумі 81965,37 грн, 3% річних у сумі 84706,77 грн (за період з 16.03.2023 по 10.06.2024 на заборгованість у сумі 540 993,87 грн; за період з 16.04.2023 по 10.06.2024 на заборгованість у сумі 757215,72 грн; за період з 16.05.2023 по 10.06.2024 на заборгованість у сумі 393381,40 грн; за період з 16.06.2023 по 10.06.2024 на заборгованість у сумі 315309,90 грн; за період з 16.07.2023 по 10.06.2024 на заборгованість у сумі 162380,08 грн; за період з 16.08.2023 по 10.06.2024 на заборгованість у сумі 207394,28 грн; за період з 16.09.2023 по 10.06.2024 на заборгованість у сумі 185460,94 грн; за період з 16.10.2023 по 10.06.2024 на заборгованість у сумі 139296,79 грн).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 № 2019-VIII (далі - Закон № 2019-VIII).

Згідно з п.14 ч.1 ст.4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до ч.1-2 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Відповідно до п. 3.1.1. Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - ПРРЕЕ) постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до Законів України "Про ліцензування видів господарської діяльності», "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" та "Про ринок електричної енергії" позивач є постачальником електричної енергії споживачам на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, згідно з постановою НКРЕКП № 952 від 07.06.2019.

Частинами 1 - 6 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Спір у даній справі виник у зв`язку із не оплатою відповідачем спожитої електричної енергії у листопаді - грудні 2021 року, січні 2022 року, лютому 2022 року та червні 2022 року за договором №067/141 та у лютому - вересні 2023 року за договором №067/241.

Як встановлено судом вище, згідно із підписаними між сторонами актами приймання-передачі електричної енергії: №06711202141 від 30.11.2021 на суму 470915,83 грн, №06712202141 від 31.12.2021 на суму 641003,59 грн, №06701202241 від 31.01.2022 на суму 411939,06 грн, №06702202241 від 28.02.2022 на суму 301554,62 грн, №06706202241 від 30.06.2022 на суму 18531,54 грн позивач у листопаді - грудні 2021 року, січні 2022 року, лютому 2022 року та червні 2022 року передав по договору №067/141, а відповідач прийняв електричну енергію загальною вартістю 1843944,64 грн.

Відповідно до підписаних між сторонами актів приймання-передачі електричної енергії: №06702202341 від 28.02.2023 на суму 1070139,28 грн; №06703202341 від 31.03.2023 на суму 757215,72 грн; №06704202341 від 30.04.2023 на суму 393 381,40 грн; №06705202341 від 31.05.2023 на суму 315 309,90 грн; №06706202341 від 30.06.2023 на суму 162 380,08 грн; №06707202341 від 31.07.2023 на суму 207 394, 28 грн; №06708202341 від 31.08.2023 року на суму 185 460,94 грн; №06709202341 від 30.09.2023 на суму 139 296,79 грн позивач у лютому - вересні 2023 року по договору №067/241 передав, а відповідач прийняв електричну енергію загальною вартістю 3230578,39 грн.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.4.7. ПРРЕЕ оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі:

1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку;

2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку;

3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку.

За змістом п.4.8. ПРРЕЕ форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).

Споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів (п.1 ч.3 ст.58 Закону України "Про ринок електричної енергії").

У договорі №067/141 сторони погодили, що остаточний розрахунок за поставлену електричну енергію споживач здійснює згідно з виставленим постачальником рахунком на оплату, на підставі підписаного сторонами акта приймання - передачі електричної енергії, до 25 числа місяця, наступного за звітним (пп.5.7.3. п.5.7. договору).

За умовами договору №067/241 остаточний розрахунок за поставлену електричну енергію споживач здійснює згідно з виставленим постачальником рахунком на оплату, на підставі підписаного сторонами акта приймання - передачі електричної енергії, до 15 числа місяця, наступного за звітним (пп.5.6.2. п.5.6. договору).

Акти приймання-передачі електричної енергії підписані відповідачем без зауважень та заперечень.

Відповідно до наданої позивачем у матеріали справи виписки по рахунку та розрахунків заборгованості, відповідач здійснив часткову оплату електричної енергії у сумі 282026,91 грн за договором №067/141 від 26.08.2021 та у сумі 529145,41 грн за договором №067/241, у зв`язку із чим заборгованість відповідача за договором №067/141 становить 1561917,73 грн та за договором №067/241 - 2701432,98 грн.

Відповідач заборгованості за договорами №067/141 та №067/241 не спростовував, доказів оплати боргу за договором №067/141 у сумі 1561917,73 грн та за договором №067/241 у сумі 2701432,98 грн не надав.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки невиконане зобов`язання в частині оплати за спожиту електричну енергію за договором №067/141 у сумі 1561917,73 грн та за договором №067/241 у сумі 2701432,98 грн підтверджується матеріалами справи, доказів у спростування заборгованості у зазначеній сумі відповідачем не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у цій частині.

Згідно із ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та процентів річних від простроченої суми.

Щодо нарахування інфляційних втрат, то суд зазначає таке.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (пп. 3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року по справі № 910/13071/19 роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Нарахування інфляційних втрат та 3% річних по договору №067/141 позивач здійснює за період з 26.12.2021 по 10.06.2024 на заборгованість у сумі 188888,92 грн; за період з 26.01.2022 по 10.06.2024 на заборгованість у сумі 641003,59 грн; за період з 26.02.2022 по 10.06.2024 на заборгованість у сумі 411939,06 грн; за період з 26.03.2022 по 10.06.2024 на заборгованість у сумі 301554,62 грн; за період з 26.07.2022 по 10.06.2024 на заборгованість у сумі 18531,54 грн.

Нараховування інфляційних втрат та 3% річних по договору №067/241 позивач здійснює у такому порядку: за період з 16.03.2023 по 10.06.2024 на заборгованість у сумі 540 993,87 грн; за період з 16.04.2023 по 10.06.2024 на заборгованість у сумі 757215,72 грн; за період з 16.05.2023 по 10.06.2024 на заборгованість у сумі 393381,40 грн; за період з 16.06.2023 по 10.06.2024 на заборгованість у сумі 315309,90 грн; за період з 16.07.2023 по 10.06.2024 на заборгованість у сумі 162380,08 грн; за період з 16.08.2023 по 10.06.2024 на заборгованість у сумі 207394,28 грн; за період з 16.09.2023 по 10.06.2024 на заборгованість у сумі 185460,94 грн; за період з 16.10.2023 по 10.06.2024 на заборгованість у сумі 139296,79 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних по договору №067/141, враховуючи строки оплати встановлені у п.5.7.3. договору судом встановлено, що при розрахунку 3% річних на заборгованість у сумі 188888,92 грн позивач не врахував вимоги ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України, згідно із якою, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Також позивачем не враховані вимоги ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України під час розрахунку інфляційних втрат та 3% річних по договору №067/241 на заборгованість у сумі 162380,08 грн, на заборгованість у сумі 139296,79 грн. У зв`язку із чим, нарахування на суму заборгованості 188888,92 грн мають здійснюватися з 29.12.2021 (оскільки наступний після 25.12.2021 робочий день 28.12.2021), на заборгованість у сумі 162380,08 грн - з 18.07.2023, з 17.10.2023 - на заборгованість у сумі 139296,79 грн. За перерахунком суду 3% річних, нарахованих на заборгованість у сумі 188888,92 грн за період з 29.12.2021 по 10.04.2024 становлять 13888,11 грн; нарахованих на заборгованість у сумі 162380,08 грн за період з 18.07.2023 по 10.06.2024 - 4385,03 грн; та нарахованих на заборгованість у сумі 139296,79 грн за період з 17.10.2023 по 10.06.2024 - 2719,81 грн.

Отже, обґрунтованими до стягнення з відповідача є 3% річних у сумі 108892,95 грн, нараховані на заборгованість по договору №067/141 від 26.08.2021 та 3% річних у розмірі 84668,63 грн, нараховані по договору №067/241 від 23.08.2022.

Розрахунок інфляційних втрат є арифметично правильним, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 485996,73 грн, нарахованих по договору №067/141 та інфляційних втрат у розмірі 81965,37 грн по договору №067/241 є обґрунтованими.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вище встановлені обставини, приписи ст.74, 76, 77-79, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення заборгованості по договору №067/141 від 26.08.2021 в розмірі 1561917,73 грн, 3% річних у розмірі 108892,95 грн, інфляційних втрат у розмірі 485996,73 грн; заборгованості по договору №067/241 від 23.08.2022 в розмірі 2701432,98 грн, 3% річних у розмірі 84668,63 грн, інфляційних втрат у розмірі 81965,37 грн.

ВИСНОВКИ СУДУ

З урахуванням встановлених обставин, відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме в частині стягнення з відповідача заборгованості по договору №067/141 від 26.08.2021 в розмірі 1561917,73 грн, 3% річних у розмірі 108892,95 грн, інфляційних втрат у розмірі 485996,73 грн; та заборгованості по договору №067/241 від 23.08.2022 в розмірі 2701432,98 грн, 3% річних у розмірі 84668,63 грн, інфляційних втрат у розмірі 81965,37 грн. Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у загальній сумі 84,71 грн задоволенню не підлягають.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДІОВИМІРЮВАЧ" (02121, місто Київ, вул. Колекторна, будинок 24/26, ідентифікаційний код 14308109) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВАТОР" (29018, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, місто Хмельницький, вул. Тернопільська, будинок 17, ідентифікаційний код 22987900) основну суму заборгованості по договору №067/141 від 26.08.2021 в розмірі 1561917,73 грн, 3% річних у розмірі 108892,95 грн, інфляційні втрати у розмірі 485996,73 грн; основну суму заборгованості по договору №067/241 від 23.08.2022 в розмірі 2701432,98 грн, 3% річних у розмірі 84668,63 грн, інфляційні втрати у розмірі 81965,37 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 60298,49 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 25.09.2024.

Суддя С.О. Турчин