Рішення

від 18.09.2024 по справі 334/6017/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 18.09.2024

Справа № 334/6017/24

Провадження № 2-а/334/67/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2024 року м.Запоріжжя

Ленінський районний суд м.Запоріжжя у складі

головуючого судді Новікової Н.В.,

секретар судового засідання Сухова С.М.,

розглянувши в залі суду в м. Запоріжжі, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області про визнання неправомірною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

за участю: представника відповідача ОСОБА_2

встановив:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № ПН МЗП 002890 від 16.07.2024 Дніпровським відділом у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області відносно ОСОБА_1 , громадянки російської федерації (посвідка на постійне місце проживання № НОМЕР_1 від 28.11.2022) щодо вчинення нею правопорушення, передбаченого ч.2ст.203 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень 00 коп.

З вказаною постановою позивач не згодна, вважає її незаконною, оскільки в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим просить її скасувати.

Ухвалою суду від 29.07.2024 вказаний адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження.

05.08.2024 надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити у позові повністю, як в необґрунтованому, вказуючи на наявність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_3 , передбаченого ч. 2 ст. 203 КУпАП та порушення останньою п. 22 ст. 4 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Позивач в судове засідання не з`явилась, відповідно до наданої заяви просила розглянути справу за її відсутності.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнала, з підстав викладених у відзиві, просила відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 3статті 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 № 3773-VI(далі - Закон № 3773-VI), строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

Згідност.2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно дост.287 КУпАПпостанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено. Згідност.247 КУпАПобов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, що повинно бути доведене шляхом надання доказів.

Відповідно до ч.2ст.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідност. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеномузакономпорядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

Відповідно ч. 2ст.77 КАС Українипередбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно дост. 245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності ззаконом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Судом встановлено, що 16.07.2024 відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення ПР МЗП 002841, де визначено, що 16.07.2024 о 12-00 год. за адресою: м.Запоріжжя, пр.. Металургів, 25, на особистому прийомі громадян, було з`ясовано, що громадянка російської федерації ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 допустила порушення законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме проживаючи в Україні на законних підставах (посвідка на постійне проживання № НОМЕР_1 від 28.11.2022, орган видачі 2301) з 10.07.2024 проживає за документами, термін дії яких закінчився (паспорт громадянина рф для виїзду за кордон 51 № НОМЕР_2 від 09.07.2019, термін дії до 09.07.2024).

Відповідно до наданих пояснень ОСОБА_5 по суті порушення пояснила, що вона була повинна звернутися до посольства рф для оформлення документа 09.07.2024, проте через збройну агресію рф не змогла цього зробити. Питання оформлення документа в посольствах рф за кордоном вона не розглядала, оскільки не має національного паспорту, і перетин кордону не є можливим.

Постановою про накладення адміністративного стягнення №ПН МЗП 002890 від 16.07.2024 ОСОБА_6 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 203 КУпАП та накладено мінімальне адміністративне стягнення в розмірі 3400,00 грн., за те, що на особистому прийомі громадян, було з`ясовано, що громадянка російської федерації ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 допустила порушення законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме проживаючи в Україні на законних підставах (посвідка на постійне проживання № НОМЕР_1 від 28.11.2022, орган видачі 2301) з 10.07.2024 проживає за документами, термін дії яких закінчився (паспорт громадянина рф для виїзду за кордон 51 № НОМЕР_2 від 09.07.2019, термін дії до 09.07.2024), чим порушила п. 22 ст. 4 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Відповідно дост.9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за якузакономпередбачено адміністративну відповідальність.

Суд наголошує на тому, що наявність об`єктивних обставин, які не залежали від особи та які вплинули на наслідки, що містять ознаки об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення не можуть створювати складу адміністративного правопорушення, а отже позов підлягає задоволенню.

У зв`язку зі збройною агресією та масованим вторгненням збройних сил РФ в Україну 24 лютого 2022 року офіційно розірвані дипломатичні відносини між Україною та рф. Це означає, що посольства та консульства рф в Україні припинили свою діяльність. Отже для оформлення дійсного паспортного документа рф позивачу необхідно було виїхати до країни агресора під час воєнного стану.

Відповідно дорозпорядження Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2022 року № 188-р «Про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю», у зв`язку із військовою агресією з боку російської федерації та введенням воєнного стану на території України тимчасово закрито з 00 год. 00 хв. 28 лютого 2022 року закриті пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю згідно з переліком, зазначеним у розпорядженні.

Отже об`єктивної можливості виїхати до рф, отримати діючий паспортний документ та повернутися в Україну у позивача з моменту військового вторгнення не було.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Відповідно дост.9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за якузакономпередбачено адміністративну відповідальність.

Суд наголошує на тому, що наявність об`єктивних обставин, які не залежали від особи та які вплинули на наслідки, що містять ознаки об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення не можуть створювати складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст.2,72-77,122,140,241,246,286 КАС України, суд,

вирішив:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову №ПН МЗП 002890 від 16.07.2024 року Дніпровського відділу у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області, якою ОСОБА_4 , визнана винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень 00 коп.; провадження у справі закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м.Запоріжжя.

.

Суддя: