Справа № 946/8214/22
Провадження № 2-ві/946/35/24
УХВАЛА
25 вересня 2024 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді - Адамова А.С.,
при секретарі - Тюміній О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізмаїлі заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Пащенко Тетяни Павлівни по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до селянського (фермерського) господарства «Чебана Петра Григорійовича» про спростування недостовірної інформації, -
В С Т А Н О В И В:
В провадженні судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_16 перебуває цивільна справа №946/8214/22 (провадження № 2/946/604/24) за позовом ОСОБА_1 до селянського (фермерського) господарства «Чебана Петра Григорійовича» про спростування недостовірної інформації.
23.09.2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід головуючому по справі, яку позивачка обґрунтовує тим, що суддею Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_16 розглядається справа № 946/498/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Головного управління національної поліції в Одеській області, Одеської обласної прокуратури, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про вжиття заходів, припинення певних дій, заборони вчинення певних дій, зобов`язання вчинення певних дій. Ухвалою суду від 04.04.2024 року було накладено арешт на пором «Кислицький», який знаходиться за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, село Кислиці. В іншій частині заяви, а саме, в частині забезпечення позову шляхом заборони будь-якій особі використовувати «пором « Кислицький » в силу відсутності акту технічного нагляду на так званий «пором « Кислицький » та наявності лише підроблених документів так званий «пором «Кислицький», та заборони відповідачам використання так званого «Акту технічного нагляду судна» від 15.11.2025 року на так званий «пором «Кислицький»» в силу виявленого факту підроблення такого «документу», було відмовлено (справа № 946/498/24, провадження № 2-з/946/19/24). 19.09.2024 року при розгляді справи № 946/498/24 суддя ОСОБА_16 встановила, що пором « Кислицький » має жорстке з`єднання (за допомогою металевих пальців) до іншого несамохідного судна та фактично являє собою плавучу гідротехнічну споруду за допомогою якої можливе переправлення з одного на інший берег Кислицького рукаву. Візуально несамохідний пором «Кислицький» має деформацію корпусу сварного з`єднання бортової та торцевої обшивки. Деформація обшивки знаходиться у місці з`єднання. Крім того, посадовими особами встановлено, що несамохідний пором « Кислицький » пришвартований до необладнаного берега у нерухомому стані, пересувань не здійснює, зберігання нафто-паливних сумішей не встановлено, устаткування, яке використовувалось раніше для руху судна між берегами демонтовано. Отже, з даної відповіді Адміністрації судноплавства вбачається, що гідротехнічна споруда складається з порому « Кислицький », який має жорстке з`єднання (за допомогою металевих пальців) до іншого несамохідного судна. Не зважаючи на те, що суддя ОСОБА_16 була неодноразово проінформована про підроблення документів на ім`я ОСОБА_13 на так званий «пором «Кислицький», так само як і про те, що вказана гідротехнічна споруда використовується з решток так званого «порому «Кислицький»», вона, тим не менш, ухвалила у задоволенні заяви про арешт вказаної гідротехнічної споруди, створеної з решток так званого «порому «Кислицький»». Іншими словами, суддя ОСОБА_16 своєю ухвалою від 19.09.2024 року скасувала власну ухвалу від 04.04.2024 року та дозволила відповідачам у справі знищувати предмет позову - так званий «пором «Кислицький»», який одночасно є арештованим майном як у цивільній справі № 500/2395/18, так і у цивільній справі № 946/498/24. Вказане свідчить про глибоке занурення судді ОСОБА_16 до організованої злочинної діяльності та перебування судді ОСОБА_16 під контролем злочинної організації ОСОБА_14 , ОСОБА_4 , ОСОБА_15 та ОСОБА_8 , яка і виготовила підроблені документи на ім`я ОСОБА_13 на так званий «пором «Кислицький»». Толерувати суміщення функції ОСОБА_16 як судді та як члена злочинної організації, позивачка не може, а тому заявляє їй відвід з підстав упередженості та особистої зацікавленості у результатах розгляду справи.
Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначено ст.40 ЦПК України. Згідно ч.3 ст.40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно ч.1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Згідно ч.7, ч. 8 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що підстав для задоволення заяви про відвід судді не має, обставин, передбачених ЦПК України, зокрема, які можуть викликати сумніви в об`єктивності та неупередженості судді не встановлено, докази наявності таких обставин не надані.
Як вбачається з рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" від 10 грудня 2009 року, зокрема у п.66, наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" від 24 лютого 1993 року, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", п. 42). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" від 10 червня 1996 року, п. 38). Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайн проти Швейцарії п. 43).
При цьому, ЄСПЛ у справі "Ушаков та Ушакова проти України" 18 червня 2015 року п.78 вказав на те, що Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності "поза розумним сумнівом". Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Більше того, слід нагадати, що під час провадження на підставі Конвенції застосовується принцип (той, хто стверджує щось, повинен довести це твердження) (див. також рішення ЄСПЛ від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства"; рішення ЄСПЛ у справі "Коробов проти України" від 21.07.2011 року).
Фактично, на думку заявника, підставою відводу є те, що суддя Пащенко Т.П. своєю ухвалою від 19.09.2024 скасувала власну ухвалу від 04.04.2024 та дозволила відповідачам у справі знищувати предмет позову - пором «Кислицький», який одночасно є арештованим майном як у цивільній справі № 500/2395/18, так і у цивільній справі № 946/498/24.
Процесуальні рішення судді не є підставою для відводу судді. Незгода з рішеннями судді має здійснюватись у порядку, передбаченому чинним процесуальним законодавством України, яким передбачено процедуру оскарження процесуальних рішень судді окремо або разом з кінцевим процесуальним рішенням по цивільному провадженню з наведенням мотивів такої незгоди.
Отже, суду не наведено підстав для відводу судді, перелік яких чітко визначено законодавством; необ`єктивність, упередженість судді Пащенка Т.П. не доведена.
Будь-яких доказів упередженості або необ`єктивності, вчинення інших протиправних дій з боку судді Пащенко Т.П. , суду не надано.
Доводи заявника в підтвердження наявності підстав для відводу судді не зводяться до визначених ст. 36 ЦПК України підстав.
Будь-яких підстав, передбачених ЦПК України, у заяві заявником зазначено не було, та не було надано відповідних доказів їх наявності. Доказів в підтвердження обставин, на яких наголошує заявник, щодо протиправної поведінки судді, на епізодах якої наголошує заявник у заяві, не надано.
Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи зміст заяви про відвід судді та відображені у ній доводи для відводу судді, суд дійшов до висновку про те, що заява ОСОБА_1 не ґрунтуються на нормах ЦПК України, якими регулюється питання відводу суду, обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в об`єктивності та неупередженості судді Пащенко Т.П. або її протиправної заінтересованості в результатах розгляду справи, не доведені, а тому суд не знаходить підстав для задоволення заяви про відвід.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.36-40, 260-261 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви від 23.09.2024 року ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Пащенко Тетяни Павлівни по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до селянського (фермерського) господарства «Чебана Петра Григорійовича» про спростування недостовірної інформації - відмовити.
Судовий розгляд продовжити у тому ж складі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: А.С.Адамов
Суд | Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 25.09.2024 |
Оприлюднено | 27.09.2024 |
Номер документу | 121866333 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про відвід судді |
Цивільне
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
Адамов А. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні