Ухвала

від 23.09.2024 по справі 752/1382/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 752/1382/22

провадження № 61-11823 ск 24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Ситнік О. М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 07 березня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, Закритого акціонерного товариства «Київгума» в особі ліквідатора Закритого акціонерного товариства «Київгума» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

1. У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду як третя особа з самостійними вимогами у справі № 752/19464/19 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві про визнання протиправним скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:415:0003 за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом її поділу на 88 земельних ділянок та скасування державної реєстрації, зобов`язанням Головного управління Держгеокадастру у м. Києві закрити поземельні книги на виділені 88 земельних ділянок.

2. Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 14 грудня 2021 року вимоги сторін у справі роз`єднані, позов ОСОБА_1 виділений у самостійне провадження.

3. У вересні 2022 року ОСОБА_1 подав заяву про зміну предмету позову і просив: визнати незаконною бездіяльність Київської міської ради щодо невжиття юридичних та інших фактичних дій, спрямованих на повернення територіальній громаді міста Києва земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:415:0003 за адресою: Столичне шосе, 149 у Голосіївському районі міста Києва, яка перебувала у користуванні Закритого акціонерного товариства «Київгума» (далі - ЗАТ «Київгума») на підставі договору оренди земельної ділянки від 20 серпня 2003 року № 79-6-00140, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В. З. за № 830; визнати протиправними дії ЗАТ «Київгума» в особі арбітражного керуючого/ліквідатора Кудляка Є. В. щодо незаконного подання заяв/звернень до Київської міської ради, Головного управління Держземагентства у місті Києві (правонаступником якого є Головне управління Держгеокадастру у місті Києві), Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про поділ земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:415:0003 за адресою: Столичне шосе, 149 у Голосіївському районі міста Києва, а також про передачу зазначеної земельної ділянки (її частини) в суборенду; визнати протиправним скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:415:0003 шляхом поділу її на 88 (вісімдесят вісім) земельних ділянок, що утворились в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:415:0003 за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати державну реєстрацію новоутворених земельних ділянок; зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у місті Києві закрити поземельні книги на земельні ділянки з кадастровими номерами підряд: від 8000000000:90:415:0100 по 8000000000:90:415:01874; поновити державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:415:0003 за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом поновлення запису в Поземельній книзі.

4. Голосіївський районний суд міста Києва рішенням від 07 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 05 серпня 2024 року, у задоволенні позову відмовив.

5. У серпні 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 07 березня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 серпня 2024 року, в якій скаржник просить передати справу № 752/1382/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

6. Верховним Судом ухвалою від 03 вересня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме для доплати судового збору за подання касаційної скарги та надання суду оригіналу квитанції (платіжного доручення), що підтверджує його доплату.

7. На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 03 вересня 2024 року скаржником надіслано до Верховного Суду відповідну платіжну інструкцію, що підтверджує доплату судового збору за подання касаційної скарги.

8. Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

9. Також частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

10. Як на підстави касаційного оскарження скаржник посилається на пункти 1 та 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

11. Доводи касаційної скарги містять підстави для відкриття касаційного провадження, передбачені пунктами 1 та 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

12. Частиною першою статті 394 ЦПК України встановлено, що, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

13. З урахуванням наведеного касаційне провадження в цій справі необхідно відкрити.

14. Також в касаційній скарзі міститься клопотання про розгляд Верховним Судом цієї справи у судовому засіданні з викликом сторін.

15. Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

16. Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

17. Тобто, розгляд цивільної справи у суді касаційної інстанції у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи є загальним правилом, визначеним ЦПК України. І лише у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень.

18. Крім цього, Верховний Суд є судом права, а не факту і діючи у межах повноважень та порядку, визначених частиною першою статті 400 ЦПК України, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, які можуть додатково пояснити учасники справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

19. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок. Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6 Конвенції, а саме справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь?якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» (заява № 8273/78)).

20. Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема і в суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій. Зокрема тому ЄСПЛ не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі «Axen v. Germany»).

21. Крім того, ЄСПЛ в своєму рішенні від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino contre le Portugal» (заява № 64336/01) визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права, а саме тлумачення норм Цивільного кодексу.

22. ЄСПЛ вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

23. На думку ЄСПЛ у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв є доцільнішим ніж усні слухання і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

24. Верховний Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, у яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

25. З огляду на вказане у задоволенні клопотання скаржника про розгляд справи № 752/1382/22 за участі сторін слід відмовити.

Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395, 400, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, Закритого акціонерного товариства «Київгума» в особі ліквідатора Закритого акціонерного товариства «Київгума» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 07 березня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 серпня 2024 року.

2. Витребувати з Голосіївського районного суду міста Києва матеріали цивільної справи № 752/1382/22.

3. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні із викликом сторін відмовити.

4. Надіслати цю ухвалу особі, яка подала касаційну скаргу, та учасникам справи, яким додатково надіслати копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

5. До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді /підпис/ В. В. Пророк

/підпис/ Є. В. Петров

/підпис/ О. М. Ситнік