Ухвала

від 24.09.2024 по справі 641/4431/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

24 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 641/4431/23

провадження № 61-12932ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 28 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Адамової Людмили Миколаївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Фінекс-Капітал», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», треті особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей по Слобідському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, про визнання іпотечного договору недійсним та зняття заборони,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати недійсним іпотечний договір від 18 вересня 2008 року № 7633/03/11/08-НВ та зняти заборону відчуження квартири АДРЕСА_1 .

Комінтернівський районний суд м. Харкова рішенням від 19 лютого 2024 року в задоволенні позову відмовив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Компанія з управління активами «Фінекс-Капітал» витрати на правову допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

Харківський апеляційний суд постановою від 28 травня 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишив без задоволення, а рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2024 року - без змін.

19 вересня 2024 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 28 травня 2024 року з пропуском строку на касаційне оскарження.

Разом із цим, ОСОБА_1 звернувся з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивовано тим, що постанову Харківського апеляційного суду від 28 травня 2024 року він отримав 11 червня 2024 року. На території м. Харкова та Харківської області він не знаходився у зв`язку із проходженням медичного огляду, технічної та спеціальної військової підготовки для служби в рядах ВСУ. З 30 липня 2024 року він перебуває на військовій службі в ВСУ на посаді солдата у Військовій частині № НОМЕР_1 . Ураховуючи наведене, заявник вважає, що є підстави для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

На підтвердження наведеного заявником надано: копію картки обстеження та медичного огляду кандидата ОСОБА_1 на військову службу за контрактом без дати його проходження; копію рекомендаційного листа Військової частини № НОМЕР_2 від 27 липня 2024 року № 1781/4395 щодо прийняття ОСОБА_1 на військову службу за контрактом; копію довідки Військової частини № НОМЕР_1 від 10 серпня 2024 року № 3447 щодо перебування ОСОБА_1 на військовій службі у Військовій частині № НОМЕР_1 з 30 липня 2024 року по теперішній час; копію сертифіката інженера-оператора БПЛА від 08 липня 2024 року № 0240.

Згідно із частинами першою, другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України визначено, що до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.

Наведені у клопотанні причини пропуску процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень не дають достатніх підстав для визнання їх поважними, оскільки ОСОБА_1 не надано отримання ним копії постанови Харківського апеляційного суду від 28 травня 2024 року саме 11 червня 2024 року.

Враховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та роз`яснити заявнику про необхідність надання доказів, що підтверджують отримання ним копії постанови Харківського апеляційного суду від 28 травня 2024 року саме 11 червня 2024 року.

Крім цього, в порушення вимог пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України ОСОБА_1 у касаційній скарзі не зазначено його адреси електронної пошти (за наявності) та відомостей про наявність або відсутність у нього електронного кабінету.

Також, відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі має бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку оскарження судових рішень з підстав невідповідності висновків суду постанові Верховного Суду, що не була врахована в оскаржуваному судовому рішенні або у зв`язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного Суду, у касаційній скарзі, крім відповідної постанови Верховного Суду, повинно бути зазначено відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтування і мотивування такої підстави.

Зазначаючи у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження судових рішень відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно вказувати щодо питання застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 як на підставу скасування оскаржуваних судових рішень зазначає частину третю статті 411 ЦПК України.

У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину першу статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини першої статті 411 ЦПК України, який є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину третю статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини третьої статті 411 ЦПК України, з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

Верховний Суд роз`яснює заявнику, що коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки за приписами частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що зазначення заявником підстав касаційного оскарження є обов`язковою умовою щодо оформлення касаційної скарги, яка необхідна для подальшого вирішення питання про відкриття касаційного провадження та для розгляду касаційної скарги.

Виконання наведених вимог необхідне для коректного зазначення підстав касаційного оскарження в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі.

Ураховуючи наведене, а також з метою недопущення подвійного тлумачення змісту касаційної скарги, заявнику необхідно надіслати на адресу суду нову редакцію касаційної скарги оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, та в якій зазначити адресу електронної пошти (за наявності) та відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; згрупувати, систематизувати та чітко зазначити конкретну обов`язкову підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування, надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Крім цього, в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позовну заяву подано у 2023 році, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2 684,00 грн, підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній станом на час подання позову у цій справі), отже судовий збір за подання касаційної скарги за дві немайнові вимоги в даному випадку становить 4 294,40 грн (1 073,60 грн х 2 х 200 %).

Як видно з наданої квитанції від 18 вересня 2024 року № 9345-6396-7149-8193 ОСОБА_1 сплатив судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 1 610,40 грн.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 необхідно доплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 2 684,00 грн (4 294,40 грн - 1 610,40 грн).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в розмірі 2 684,00 грн має бути перераховано за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення).

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 28 травня 2024 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев