Ухвала

від 27.12.2024 по справі 641/4431/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

27 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 641/4431/23

провадження № 61-12932ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 28 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Адамової Людмили Миколаївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Фінекс-Капітал», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», треті особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей по Слобідському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, про визнання іпотечного договору недійсним та зняття заборони,

ВСТАНОВИВ:

19 вересня 2024 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 28 травня 2024 року з пропуском строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення цієї ухвали, а саме - заявнику слід було надати докази, що підтверджують отримання ним копії постанови Харківського апеляційного суду від 28 травня 2024 року саме 11 червня 2024 року; надати нову редакцію касаційної скарги оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, та в якій зазначити адресу електронної пошти (за наявності) та відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; згрупувати, систематизувати та чітко зазначити конкретну обов`язкову підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування, надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи; надати документ про доплату судового збору, і роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

На виконання вимог ухвали суду ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду заяву на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 24 вересня 2024 року, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, нову редакцію касаційної скарги та її копії відповідно до кількості учасників справи, документ про доплату судового збору.

Разом із цим, касаційна скарга підлягає поверненню, оскільки її недоліки ОСОБА_1 усунув не в повному обсязі, а саме - в касаційній скарзі заявником не зазначено його адреси електронної пошти (за наявності) та відомостей про наявність або відсутність у нього електронного кабінету. Також, як на підставу скасування оскаржуваних судових рішень заявник зазначає пункти 1, 5 частини першої статті 411 ЦПК України - справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, та пункти 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України - суд не дослідив зібрані у справі докази; суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або

2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або

3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Тлумачення вказаних норм ЦПК України дозволяє зробити висновок, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, посилання у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судових рішень на пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України (суд не дослідив зібрані у справі докази) має обов`язково вказуватися у взаємозв`язку із посиланням на пункт 1, 2 або 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

Посилання ОСОБА_1 у касаційній скарзі на те, що суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України) за відсутності обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1, 2 або 3 частини другої статті 389 цього Кодексу не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.

Зважаючи на викладене, ОСОБА_1 не усунув в повному обсязі недоліки, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 24 вересня 2024 року, а саме - не виконав вимоги пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження; не зазначив у касаційній скарзі адреси його електронної пошти (за наявності) та відомостей про наявність або відсутність у нього електронного кабінету.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявнику.

З урахуванням наведеного, оскільки недоліки касаційної скарги, вказані в ухвалі Верховного Суду від 24 вересня 2024 року, в повному обсязі усунуто не було, тому касаційна скарга підлягає поверненню заявнику.

Одночасно суд роз`яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 28 травня 2024 року повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев