Постанова

від 25.09.2024 по справі 826/19630/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 826/19630/16

касаційне провадження № К/9901/15629/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.01.2019 (суддя - Катющенко В.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2019 (головуючий суддя - Горяйнов А.М., судді - Коротких А.Ю., Файдюк В.В.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними дій, скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,

УСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Індустріальні та дистрибуційні системи" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулось до суду із позовом до Одеської митниці ДФС (далі - відповідач, Митниця, митний орган), в якому просило:

- визнати протиправними дії Відділу митного оформлення 3 м/п «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалось відповідно до вантажної митної декларації від 28.06.2015 №500040403/2015/002704;

- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 28.06.2015 №500040403/2015/000014/2;

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 28.06.2015 №500040403/2015/00020.

В обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на протиправність прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, оскільки ним під час митного оформлення товару разом з поданням митної декларації були подані відповідні обов`язкові документи для визначення митної вартості імпортованих товарів, які відповідають вимогам статті 53 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є належними і допустимими, підтверджують числове значення митної вартості товару за ціною контракту, не мають розбіжностей, тому відповідач не мав законних підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 11.01.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2019, позов задовольнив частково: скасував рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 28.06.2015 №500040403/2015/000014/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 28.06.2015 №500040403/2015/00020. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Задовольняючи позовні вимоги у визначеній частині, суди дійшли висновку, що надані відповідачу при митному оформленні товару відомості про визначення митної вартості товару базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддаються обчисленню, в наданих для митного оформлення документах відсутні розбіжності стосовно числового значення митної вартості, а відтак, рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації є протиправними та підлягають скасуванню.

Митниця, не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог, звернулася до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій в цій частині та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин справи. Відповідач зазначає, що митну вартість імпортованих позивачем товарів було ним скориговано у зв`язку із непідтвердженням платником правильності обраного методу визначення їх митної вартості та її складових, наявності розбіжностей в числових значеннях вартості оцінюваних товарів у поданих платником до митного органу документах, ненадання платником витребуваних митним органом документів.

В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, митний орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваного рішення та картки відмови.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 09.09.2019 відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 24.09.2024 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 25.09.2024.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як установлено судами попередніх інстанцій, між Товариством та IDS Borjomi Georgia LLC (Грузія) укладений зовнішньоекономічний договір (контракт) від 13.01.2015 №СТ20-001/1501 (далі - Контракт), предметом якого є поставка мінеральної води «Боржомі» в асортименті на умовах СІР Одеса Західна, згідно ІНКОТЕРМС 2010.

Відповідно до п. 2.1 вказаного контракту вартість на умовах СІР Одеса Західна при поставці товару у звичайних вагонах або контейнерах складає: за одну скляну пляшку мінеральної води «Боржомі» ємністю 0,33 л - 0,43 доларів США; за одну скляну пляшку мінеральної води «Боржомі» ємністю 0,5 л - 0,51 доларів США; за одну РЕТ-пляшку мінеральної води «Боржомі» ємністю 0,5 л - 0,40 доларів США; за одну РЕТ-пляшку мінеральної води «Боржомі» ємністю 0,75 л - 0,58 доларів США.

Також між зазначеними сторонами 02.03.2015 укладено додаткову угоду №1, яка передбачала зміну вартості товару. Згідно з указаною угодою вартість товару за одну скляну пляшку мінеральної води «Боржомі» ємністю 0,33 л - 0,37 доларів США; за одну скляну пляшку мінеральної води «Боржомі» ємністю 0,5 л - 0,44 доларів США; за одну РЕТ-пляшку мінеральної води «Боржомі» ємністю 0,5 л - 0,34 доларів США; за одну РЕТ-пляшку мінеральної води «Боржомі» ємністю 0,75 л - 0,50 доларів США.

Товариство 28.06.2015 подало до митного органу митну декларацію № 500040403/2015/002704 для здійснення митного оформлення товару «Вода природна мінеральна лікувально-столова гідрокарбонатна натрієва «Боржомі», сильногазована. Виготовлена та розлита в період з 05 по 13 червня 2015 року. Розфасована: 12 скляних пляшок по 0,5 л у 55404 поліетиленових упаковках (664848 скляних пляшок). Виготовлена та розлита в період з 16 по 21 жовтня 2015 року. Термін придатності 24 місяці. Відповідає вимогам ДСТУ 878-93 та СТГ 50:2010. Виробник - IDS Borjomi Georgia, а Georgian Branch of IDS Borjomi Beverages Co.N.V. Країна виробництва: GE. Надійшла у залізничних вагонах №21136130, №21177605, №21159280, №21784640, №21166038, №24377434, №22047906, №22545966, №22872527.

Митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 28.06.2015 №500040403/2015/000014/2, а також надала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 28.06.2015 №500040403/2015/00020.

Відносини, з приводу яких виник даний спір, регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 Митного кодексу України).

З аналізу наведених норм вбачається, що положення статті 53 Митного кодексу України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право органу доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

За правилами частини шостої статті 54 Митного Кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (пункти 2, 5 частини другої статті 55 Митного Кодексу України).

Зазначені положення зобов`язують орган доходів і зборів у рішенні про коригування митної вартості зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Як установлено судами попередніх інстанцій, Товариство разом з митною декларацією подало до Митниці такі документи: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами 100/2012/0003919 від 22.12.2014; вагонну відомість № 70652 від 22.06.2015; накладні ЦІМ/УМВС від 18.06.2015 №023076, №023077, №023078, №023079, №023080, №023081, №023082, №023083, №023084; передатну відомість №2 від 22.06.2018; банківські платіжні документи №14 від 15.04.2015, №18 від 29.07.2015, №19 від 17.05.2015, №20 від 14.05.2015, №21 від 18.05.2015, №23 від 27.05.2015, №24 від 03.06.2015, №25 від 08.06.2015, б/н від 15.04.2015, б/н від 29.04.2015, б/н від 14.05.2015, б/н від 18.05.2015; прайс-лист виробника товару б/н від 02.03.2015; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №11/653 від 04.06.2015; розрахунок ціни (калькуляцію) №LT32-589/1503 від 26.03.2015; рахунок-фактуру (інвойс) №GE20150148 від 16.06.2015; пакувальний лист б/н до інвойсу №GE20150146 від 28.01.2015; страховий поліс № 00837 від 28.01.2015; додаток №1 від 02.03.2015 до контракту №СТ20-001/1501 від 13.01.2015; зовнішньоекономічний договір (контракт) №СТ20-001/1501 від 13.01.2015; додаток №2 від 14.04.2015 до контракту №СТ20-001/1501 від 13.01.2015; договір про надання послуг митного брокера №BU-126 від 16.05.2014; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного та радіологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) №2720 від 18.06.2015; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічного контролю) №2720 від 18.06.2015; сертифікат про походження товару форми СТ-1 №GEO2015 01/001898 від 17.06.2015; довіреність №001 від 13.01.2015; довіреність №003 від 13.01.2015; листи №201/4-15ц від 27.03.2015, №270/4-15ц від 27.04.2015, №LT32-303/1410 від 15.10.2014, №LT32-591/1503 від 27.03.2015; копію митної декларації країни відправлення № С1284 від 18.06.2015.

Керуючись частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, митний орган надіслав повідомлення про необхідність надання додаткових документів, які підтверджують витрати на ввезення та страхування поставки товару, а саме: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Товариство листом від 08.09.2015 №529.1/4-15ц надало Митниці пояснення та копії платіжного доручення від 08.07.2015 №27 на оплату товару, акту звірки взаємних розрахунків між Товариством та IDS Borjomi Georgia LLC (Грузія) за період з 01.05.2015 по 30.06.2015, виписок з бухгалтерської документації (відомість розрахунків).

Товар 28.06.2015 був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов`язання шляхом надання гарантій.

Судами також установлено, що Контракт передбачав поставку товару на умовах СІР Одеса Західна, згідно Інкорермс 2010.

Термін «СІР» Інкотермс 2010 означає, що продавець доставить товар названому ним перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Також покупець бере на себе всі ризики і будь-які додаткові витрати після доставки в такий спосіб товару. За умовами CIP на продавця також покладається обов`язок по забезпеченню страхування від ризиків втрати й ушкодження товару під час перевезення на користь покупця. Отже, продавець укладає договір страхування й оплачує страхові внески.

Разом із митною декларацією позивач надав до митного органу відкритий поліс страхування вантажу від 28.01.2015 №00837 разом з угодою про внесення змін до нього та лист продавця від 23.03.2015 №LT32-591/1503, у якому зазначено порядок і умови страхування товару.

Зазначені обставини вказують на те, що вартість перевезення та страхування була включена до ціни товару екпортером - IDS Borjomi Georgia LLC (Грузія), та позивач надав страховий документ і документи, що містять відомості про вартість страхування.

IDS BORJOMI GEORGIA LLC (Грузія) та ПАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (Україна) є пов`язаними особами - частинами однієї міжнародної компаній IDS Borjomi International.

Як зазначалось раніше, між цими сторонами укладено додаткову угоду №1 до Контракту, яка передбачала зменшення вартості товару, внаслідок чого митний орган дійшов до висновку, що існуючий зв`язок між IDS BORJOMI GEORGIA LLC (Грузія) та Товариством вплинув на визначення ціни товару.

Разом з тим, як з`ясовано судами, митний орган не надав відповідних доказів та достатніх письмових обґрунтувань, які б підтверджували, що взаємовідносини покупця і продавця вплинули на ціну товару.

Натомість у додаткові угоді від 02.03.2015 №1 (відповідно до якої вартість товару було зменшено) зазначено, що підставою для її укладення стала суттєва девальвація гривні, зниження платоспроможності споживачів, внаслідок складної економічної ситуації, що склалася в країні Покупця (України), внаслідок чого товар втрачає свою конкурентоспроможність. Зазначена причина, не пов`язана з економічною ситуацією в країні виробника, нестабільною валютою країни виробника, зменшенням затрат на виробництво товару виробником, а пов`язана з економічною ситуацією в Україні, тому для конкурентоспроможності ціна була занижена.

Отже, зниження ціни на товар було пов`язане з іншими обставинами, ніж наявний взаємний зв`язок між Товариством та IDS Borjomi Georgia LLC (Грузія).

Окрім того, судами установлено, що у рішенні про коригування митної вартості товарів від 28.06.2015 №500040403/2015/000014/2 зазначено, що позивач не надав банківських документів щодо поставки, яка була подана до митного оформлення згідно з декларацією від 28.06.2015 №500040403/2015/002704.

Однак, умовами Контракту від 13.01.2015 №СТ20-001/1501 передбачено, що оплата кожної партії товару здійснюється впродовж 75 днів з моменту митного оформлення товару в Україні.

На час підготовки додаткових документів розрахунки за товар, зазначений у митній декларації від 28.06.2015 №500040403/2015/002704, не проводилися, у зв`язку з чим Товариство не мало можливості надати витребувані митним органом документи.

Судами з`ясовано, що ціна, вказана платником в митній декларації від 28.06.2015 №500040403/2015/002704, об`єктивно підтверджується Контрактом і наданим повним пакетом документів, передбачених статтею 53 Митного Кодексу України, та підлягає обчисленню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні числові дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої, п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

Ураховуючи встановлені судом обставини та наведені норми чинного законодавства, Верховний Суд дійшов до висновку, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано відзначено про надання позивачем Митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

У зв`язку з цим суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині скасування оскаржуваного рішення митниці про коригування митної вартості і картки відмови.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами попередніх інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів попередніх інстанцій про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.01.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова