Постанова

від 25.04.2019 по справі 826/19630/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/19630/16 Суддя першої інстанції: Катющенко В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Коротких А.Ю. та Файдюка В.В.,

за участю секретаря - Казюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Києві апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Індустріальні та дистрибуційні системи до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2016 року ПАТ Індустріальні та дистрибуційні системи звернулося до суду з позовом, у якому просило:

- визнати протиправними дії Відділу митного оформлення 3 м/п Іллічівськ Одеської митниці ДФС з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалось відповідно до вантажної митної декларації № 500040403/2015/002704 від 28 червня 2015 року;

- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 500040403/2015/000014/2 від 28 червня 2015 року;

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № 500040403/2015/00020 від 28 червня 2015 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2018 року, що залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2018 року, позовну заяву було залишено без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду.

Постановою Верховного Суду від 03 вересня 2018 року зазначені судові рішення скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2019 року адміністративний позов ПАТ Індустріальні та дистрибуційні системи було задоволено частково - скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 28 червня 2015 року № 500040403/2015/000014/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 28 червня 2015 року № 500040403/2015/00020.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та не дотримався вимог процесуального права. Скаржник вказує на те, що існуючий зв'язок між ПАТ Індустріальні та дистрибуційні системи та IDS Borjomi Georgia LLC (Грузія) вплинув на ціну товару. Також відповідач зазначає, що до митного оформлення не було надано відомостей щодо вартості страхування, банківських документів, які б стосувалися даної поставки товару, а також довідкової інформації щодо вартості товару в країні-експортері. Крім того відповідач вважає, що адміністративний позов ПАТ Індустріальні та дистрибуційні системи поданий з пропуском встановленого строку та підлягає залишенню без розгляду. Представник відповідача також зазначав, що обов'язковою умовою для скасування рішення суб'єкта владних повноважень є визнання його протиправним. Разом з тим резолютивна частина рішення від 11 січня 2019 року містить висновок виключно про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення.

Представник відповідача, який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених у ній.

Позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте явку свого представника у судове засідання не забезпечив та про причини неявки суду не повідомив. За таких обставин колегія суддів, керуючись ч. 2 ст. 313 КАС України, вирішила розглядати справу за відсутності представника позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2019 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами даної справи не заперечується, що між ПАТ Індустріальні та дистрибуційні системи та IDS Borjomi Georgia LLC (Грузія) 13 січня 2015 року був укладений зовнішньоекономічний договір (контракт) № СТ20-001/1501, який передбачав поставку мінеральної води Боржомі в асортименті на умовах СІР Одеса Західна, згідно ІНКОТЕРМС 2010.

Відповідно до п. 2.1 вказаного контракту вартість на умовах СІР Одеса Західна при поставці товару у звичайних вагонах або контейнерах складає: за одну скляну пляшку мінеральної води Боржомі ємністю 0,33 л - 0,43 доларів США; за одну скляну пляшку мінеральної води Боржомі ємністю 0,5 л - 0,51 доларів США; за одну РЕТ-пляшку мінеральної води Боржомі ємністю 0,5 л - 0,40 доларів США; за одну РЕТ-пляшку мінеральної води Боржомі ємністю 0,75 л - 0,58 доларів США.

Також між зазначеними сторонами 02 березня 2015 року була укладена додаткова угода № 1, яка передбачала зміну вартості товару. Згідно з указаною угодою вартість товару за одну скляну пляшку мінеральної води Боржомі ємністю 0,33 л - 0,37 доларів США; за одну скляну пляшку мінеральної води Боржомі ємністю 0,5 л - 0,44 доларів США; за одну РЕТ-пляшку мінеральної води Боржомі ємністю 0,5 л - 0,34 доларів США; за одну РЕТ-пляшку мінеральної води Боржомі ємністю 0,75 л - 0,50 доларів США.

ПАТ Індустріальні та дистрибуційні системи 28 червня 2015 року подало до Одеської митниці ДФС митну декларацію № 500040403/2015/002704 для здійснення митного оформлення товару Вода природна мінеральна лікувально-столова гідрокарбонатна натрієва Боржомі , сильногазована. Виготовлена та розлита в період з 05 по 13 червня 2015 року. Розфасована: 12 скляних пляшок по 0,5 л у 55404 поліетиленових упаковках (664848 скляних пляшок). Виготовлена та розлита в період з 16 по 21 жовтня 2015 року. Термін придатності 24 місяці. Відповідає вимогам ДСТУ 878-93 та СТГ 50:2010. Виробник - IDS Borjomi Georgia, а Georgian Branch of IDS Borjomi Beverages Co.N.V. Країна виробництва: GE. Надійшла у залізничних вагонах №№ 21136130, 21177605, 21159280, 21784640, 21166038, 24377434, 22047906, 22545966, 22872527 .

Одеська митниця ДФС винесла рішення про коригування митної вартості товарів № 500040403/2015/000014/2 від 28 червня 2015 року, а також надала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № 500040403/2015/00020 від 28 червня 2015 року.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями митного органу, ПАТ Індустріальні та дистрибуційні системи звернулося до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ПАТ Індустріальні та дистрибуційні системи , суд першої інстанції виходив з того, що рішення Одеської митниці ДФС про коригування заявленої митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення є незаконними і підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи .

У відповідності до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 8.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З матеріалів справи вбачається, що разом з митною декларацією ПАТ Індустріальні та дистрибуційні системи подало до Одеської митниці ДФС такі документи: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами 100/2012/0003919 від 22 грудня 2014 року; вагонну відомість № 70652 від 22 червня 2015 року; накладні ЦІМ/УМВС від 18 червня 2015 року №№ 023076, 023077, 023078, 023079, 023080, 023081, 023082, 023083, 023084; передатну відомість № 2 від 22 червня 2018 року; банківські платіжні документи № 14 від 15 квітня 2015 року, № 18 від 29 липня 2015 року, № 19 від 17 травня 2015 року, № 20 від 14 травня 2015 року, № 21 від 18 травня 2015 року, № 23 від 27 травня 2015 року, № 24 від 03 червня 2015 року, № 25 від 08 червня 2015 року, б/н від 15 квітня 2015 року, б/н від 29 квітня 2015 року, б/н від 14 травня 2015 року, б/н від 18 травня 2015 року; прайс-лист виробника товару б/н від 02 березня 2015 року; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 11/653 від 04 червня 2015 року; розрахунок ціни (калькуляцію) № LT32-589/1503 від 26 березня 2015 року; рахунок-фактуру (інвойс) № GE20150148 від 16 червня 2015 року; пакувальний лист б/н до інвойсу № GE20150146 від 28 січня 2015 року; страховий поліс № 00837 від 28 січня 2015 року; додаток № 1 від 02 березня 2015 року до контракту № СТ20-001/1501 від 13 січня 2015 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) № СТ20-001/1501 від 13 січня 2015 року; додаток № 2 від 14 квітня 2015 року до контракту № СТ20-001/1501 від 13 січня 2015 року; договір про надання послуг митного брокера № BU-126 від 16 травня 2014 року; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного та радіологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) № 2720 від 18 червня 2015 року; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічного контролю) № 2720 від 18 червня 2015 року; сертифікат про походження товару форми СТ-1 № GEO2015 01/001898 від 17 червня 2015 року; довіреність № 001 від 13 січня 2015 року; довіреність № 003 від 13 січня 2015 року; листи № 201/4-15ц від 27 березня 2015 року, № 270/4-15ц від 27 квітня 2015 року, № LT32-303/1410 від 15 жовтня 2014 року, № LT32-591/1503 від 27 березня 2015 року; копію митної декларації країни відправлення № С1284 від 18 червня 2015 року.

У відповідності до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно вказаної норми права представнику ПАТ Індустріальні та дистрибуційні системи було надіслано повідомлення про необхідність надання додаткових документів, які підтверджують витрати на ввезення та страхування поставки товару, а саме:

- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

- розрахунок ціни (калькуляцію).

ПАТ Індустріальні та дистрибуційні системи листом від 08 вересня 2015 року № 529.1/4-15ц надало Одеській митниці ДФС пояснення та копії платіжного доручення № 27 від 08 липня 2015 року на оплату товару, акту звірки взаємних розрахунків між ПАТ Індустріальні та дистрибуційні системи та IDS Borjomi Georgia LLC (Грузія) за період з 01 травня по 30 червня 2015 року, виписок з бухгалтерської документації (відомість розрахунків).

Товар 28 червня 2015 року був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов'язання шляхом надання гарантій.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Однією із підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 28 червня 2015 року № 500040403/2015/000014/2 стало ненадання додатково витребуваних документів.

Разом з тим, ненадання додатково витребуваних документів може бути підставою для коригування митної вартості товару лише у випадку, якщо вимога про їх надання була законною, а надані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують митну вартість товарів.

Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 19 лютого 2019 року у справі № 805/2713/16-а, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

У відповідності до ч. 2 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В якості підстави для витребування додаткових документів Одеська митниця ДФС в рішенні від 28 червня 2015 року № 500040403/2015/000014/2 зазначила загальні посилання на наявність у митного органу права упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості товару.

Також у вказаному рішенні міститься висновок про те, що ПАТ Індустріальні та дистрибуційні системи не підтверджено витрати на ввезення товару та страхування партії товару.

У відповідності п. 7 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на страхування товарів (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Колегія суддів звертає увагу на те, що зовнішньоекономічний договір (контракт) № СТ20-001/150113 січня 2015 року передбачав поставку товару на умовах СІР Одеса Західна, згідно Інкорермс 2010.

Термін СІР Інкотермс 2010 означає, що продавець доставить товар названому ним перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Також покупець бере на себе всі ризики і будь-які додаткові витрати після доставки в такий спосіб товару. За умовами CIP на продавця також покладається обов'язок по забезпеченню страхування від ризиків втрати й ушкодження товару під час перевезення на користь покупця. Отже, продавець укладає договір страхування й оплачує страхові внески.

Судом встановлено, що разом із митною декларацією позивач надав до Одеської митниці ДФС відкритий поліс страхування вантажу від 28 січня 2015 року № 00837 разом з угодою про внесення змін до нього та лист продавця від 23 березня 2015 року № LT32-591/1503, у якому зазначено порядок і умови страхування товару.

Зазначені обставини вказують на те, що вартість перевезення та страхування була включена до ціни товару екпортером - IDS Borjomi Georgia LLC (Грузія), а позивач виконав вимог ст. 54 Митного кодексу України щодо надання страхового документу, а також документів, що містять відомості про вартість страхування.

Колегія суддів також враховує, що положеннями ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Сторонами даної справи не заперечується, що IDS BORJOMI GEORGIA LLC (Грузія) та ПАТ Індустріальні та дистрибуційні системи (Україна) є пов'язаними особами - частинами однієї міжнародної компаній IDS Borjomi International.

Як раніше зазначалося, між ПАТ Індустріальні та дистрибуційні системи та IDS Borjomi Georgia LLC (Грузія) 02 березня 2015 року була укладена додаткова угода № 1 до зовнішньоекономічного договору (контракту) № СТ20-001/1501 від 13 січня 2015 року, яка передбачала зменшення вартості товару.

З огляду на викладене митний орган дійшов до висновку, що існуючий між IDS BORJOMI GEORGIA LLC (Грузія) та ПАТ Індустріальні та дистрибуційні системи (Україна) вплинув на визначення ціни товару.

Відповідно до ч.ч. 12-15 ст. 58 Митного кодексу України той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Одеська митниця ДФС не надала достатніх письмових обґрунтувань, які б підтверджували, що взаємовідносини покупця і продавця вплинули на ціну товару.

Натомість у додаткові угоді № 1 від 02 березня 2015 року (згідно якої вартість товару було зменшено) зазначено, що підставою для її укладення стала суттєва девальвація гривні, зниження платоспроможності споживачів, внаслідок складної економічної ситуації, що склалася в країні Покупця (України), внаслідок чого товар втрачає свою конкурентоспроможність. Зазначена причина, не пов'язана з економічною ситуацією в країні виробника, нестабільною валютою країни виробника, зменшенням затрат на виробництво товару виробником, а пов'язана з економічною ситуацією в Україні, тому для конкурентоспроможності ціна була занижена.

Отже, зниження ціни на товар було пов'язане з іншими обставинами, ніж наявний взаємний зв'язок між ПАТ Індустріальні та дистрибуційні системи та IDS Borjomi Georgia LLC (Грузія).

У рішенні про коригування митної вартості товарів № 500040403/2015/000014/2 від 28 червня 2015 року зазначено, що позивач не надав банківських документів щодо поставки, яка була подана до митного оформлення згідно з декларацією № 500040403/2015/002704 від 28 червня 2015 року.

Надаючи оцінку вказаному доводу податкового органу, суд першої інстанції вірно зазначив, що умовами зовнішньоекономічного контракту № СТ20-001/1501 від 13 січня 2015 року було передбачено, що оплата кожної партії товару здійснюється впродовж 75 днів з моменту митного оформлення товару в Україні.

Таким чином, на час підготовки додаткових документів розрахунки за товар, зазначений у митній декларації № 500040403/2015/002704 від 28 червня 2015 року, не проводилися. У зв'язку з цим ПАТ Індустріальні та дистрибуційні системи з об'єктивних причин не мало можливості надати витребувані Одеською митницею ДФС документи.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що адміністративний позов ПАТ Індустріальні та дистрибуційні системи є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

В апеляційній скарзі Одеська митниця ДФС зазначає, що ПАТ Індустріальні та дистрибуційні системи пропустило строк звернення до суду, у зв'язку з чим адміністративний позов слід залишити без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що даний адміністративний позов був залишений без розгляду з посиланням на те, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду.

Натомість Верховний Суд постановою від 03 вересня 2018 року скасував судові рішення про залишення даного адміністративного позову без розгляду з посиланням на те, що митна вартість, скоригована оскаржуваним рішенням, є базою оподаткування в розумінні ст. 23 Податкового кодексу України в її системному тлумаченні зі ст.ст. 49-50 Митного кодексу України, похідним для числового виразу податкового зобов'язання з мита та податку на додану вартість, які платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету, у зв'язку з чим може бути оскаржене у строк, визначений ст. 102 Податкового кодексу України - 1095 днів.

Відповідно до ч. 5 ст. 535 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

За таких обставин посилання Одеської митниці ДФС на те, що адміністративний позов ПАТ Індустріальні та дистрибуційні системи підлягає залишенню без розгляду є не обґрунтованими.

Відповідач також наголошує на тому, що резолютивна частина рішення суду від 11 січня 2019 року не відповідає вимогам ст. 245 КАС України.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Рішенням суду від 11 січня 2019 року рішення про коригування митної вартості товарів № 500040403/2015/000014/2 від 28 червня 2015 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № 500040403/2015/00020 від 28 червня 2015 року дійсно були скасовані без визнання їх протиправними, що не узгоджується з п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України.

Разом з тим, під час вирішення апеляційної скарги колегія суддів враховує, що підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення визначені у ст. 317 КАС України.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Порушення норм процесуального права, на яке посилається представник Одеської митниці ДФС, не призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим не може бути підставою для зміни чи скасування рішення суду від 11 січня 2019 року.

Отже, доводи апеляційної скарги Одеської митниці ДФС не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 11 січня 2019 року, та не можуть бути підставами для його касування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2019 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді А.Ю. Коротких

В.В. Файдюк

Постанова складена у повному обсязі 26 квітня 2019 року.