Ухвала

від 26.09.2024 по справі 646/8968/24

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/8968/24

Провадження № 1-кс/646/2645/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року м. Харків

Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , розглянувши клопотання старшого слідчого ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №4202422205000055 від 06.06.2024 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №4202422205000055 від 06.06.2024 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, в якому слідчий просить суд накласти арешт у формі заборони на відчуження, заборони на зміну, в тому числі поділу, об`єднання об`єкту, зміни опису об`єкту з метою забезпечення збереження речових доказів на земельну ділянку, за результатами замірів земельної ділянки загальною площею 1,1865га, що розташована між адресами : АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , яка належить Харківській міській раді, код ЄДРПОУ 04059243, юридична адреса : 61103, Україна, м.Харків, майдан Конституції, буд.7.

Слідчий суддя, перевіривши клопотання слідчого, приходить до висновку про необхідність його повернення для усунення недоліків з таких підстав.

Згідно з ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

У порушення зазначених вимог закону у клопотанні не зазначено повної інформації, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати.

Крім того, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя за приписами ст.ст. 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки за ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відтак, всупереч вимогам п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України, до клопотання слідчого не додано документи, не зазначено конкретні факти і докази, що свідчать про користування третіми особами майном земельною ділянкою, на яку слідчий просить накласти арешт.

Слідчий в клопотанні не конкретизував як само по собі накладення арешту на земельну ділянку загальною площею 1,1865га, що розташована між адресами : АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , може бути використано у кримінальному провадженні, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого саме ч.3 ст.197-1 КК України.

В порушення вимог ст.171 КПК України, звертаючись із клопотанням про арешт майна, слідчий також формально послався на те, що вказане майно відповідає критеріям, зазначений у ст.98 КПК України, не обґрунтувавши свою позицію.

Крім того, згідно даних автоматизованої системи документообігу «Д-3» Червонозаводського районного суду м. Харкова слідчий неодноразово звертався з аналогічним клопотанням про накладення арешту, не підтримував клопотання та просив залишити його без розгляду, та ухвалою слідчого судді ві 26.08.2024 р. таке клопотання було повернуто для усунення недоліків, однак слідчим не додано копії ухвали слідчого судді про повернення попереднього клопотання та розписки з зазначенням часу та дати отримання ухвали, що позбавляє можливості встановити виконання вимог ухвали та строків подання нового клопотання до суду.

Відповідно до ч.3 ст.172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернення клопотання про арешт майна слідчому для усунення недоліків, надавши для цього строк протягом 72 годин з моменту отримання копії цієї ухвали.

При повторному зверненні з клопотанням про арешт майна слідчому необхідно усунути вказані недоліки.

Керуючись ст.ст.132,167-175 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №4202422205000055 від 06.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України - повернути прокурору для усунення недоліків, що зазначені у цій ухвалі протягом сімдесят двох годин з моменту отримання копії даної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1