Ухвала

від 02.10.2024 по справі 646/8968/24

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/8968/24

Провадження № 1-кс/646/2673/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року м. Харків

Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024222050000055 від 06.06.2024 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024222050000055 від 06.06.2024 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, в якому слідчий просить суд накласти арешт у формі заборони на відчуження, заборони на зміну, в тому числі поділу, об`єднання об`єкту, зміни опису об`єкту з метою забезпечення збереження речових доказів на земельну ділянку, за результатами замірів земельної ділянки загальною площею 1,1865га, що розташована між адресами : АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , яка належить Харківській міській раді, код ЄДРПОУ 04059243, юридична адреса : АДРЕСА_2 .

В обґрунтування клопотання, слідчий зазначила, що досудовим розслідуванням встановлено, що в ході опрацювання даних кадастрової карти виявлено земельну ділянку, площею майже 1 га, яка розташована між земельними ділянками, які знаходяться по АДРЕСА_3 . Згідно з даними кадастрової карти, вказана земельна ділянка, не сформована, дані щодо кадастрового номеру, права власності та ї призначення відсутні. Таким чином вищевказане, свідчить про те, що невстановлені особи, діючи умисно, самовільно здійснили будівництво будівель та споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці. Крім того, встановлено, що на земельній ділянці, що розташована мік, адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , згідно проекту відведення земельної ділянки, відповідно до якої площа становить 1.2066 га, здійснюється господарська діяльність приватного підприємства-фірми «Основа», що розташована за юридичною адресою: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ 31556801. Вказана вище земельна ділянка використовується, яка місце для стоянки (парковки) вантажних транспортних засобів.

Надано запит до Харківської міської ради за фактом того, чи звертались фізичні або юридичні особи, щодо укладання договору оренди земельної ділянки, що розташована між адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 у період з 2023 року по теперішній час. На що отримано відповідь, що за наявною в Департаменті інформацією, рішенням 35 сесії Харківської міської ради 4 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об?єктів» від 27.04.2005 № 78/05 приватному підприємству - фірмі «Основа» надано земельну ділянку загальною площею 1,2066 га в оренду по АДРЕСА_4 для будівництва авторемонтних боксів, майданчику для відстою автотехніки та адміністративно-побутових приміщень строком до 01.12.2006 та для експлуатації строком до 01.02.2023. Рішення не реалізоване, договір оренди не укладено.

Водночас, рішенням 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про використання земельних ділянок для суспільних потреб» від 21.02.2018 № 983/18 скасовано пункт 76 додатку 1 до рішення 35 сесії Харківської міської ради 4 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів» від 27.04.2005 № 78/05, яким приватному підприємству - фірмі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » надано земельну ділянку загальною площею 1,2066 га в оренду по АДРЕСА_4 для будівництва авторемонтних боксів, майданчику для відстою автотехніки та адміністративно-побутових приміщень строком до 01.12.2006 (але не пізніше прийняття об?єкту до експлуатації) та для експлуатації строком до 01.02.2030, у зв?язку із будівництвом третьої лінії метрополітену в м. Харкові від станції «Метробудівників» до станції «Одеська».

За інформацією Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради (далі - Департамент з інспекційної роботи), виконавчим комітетом Харківської міської ради ухвалено рішення «Про звільнення території міста Харкова від самовільно розміщених об?єктів» від 06.09.2023 № 443, яким вирішено звільнити територію міста від самовільно розміщених об?єктів, зокрема, малої архітектурної форми (паркан), за адресою: АДРЕСА_1 .

За інформацією Департаменту діловодства Харківської міської ради, згідно з положенням про Департамент діловодства, затвердженим рішенням 1 сесії Харківської міської ради 8 скликання «Про затвердження положень виконавчих органів Харківської міської ради 8 скликання» від 09.12.2020 № 7/20, Департамент діловодства забезпечує облік письмових звернень громадян, електронних звернень та електронних петицій, звернень юридичних осіб, адресованих міському голові, секретарю міської ради, головам постійних комісій та депутатам міської ради, першому заступнику міського голови, заступнику міського голови - керуючому справами виконавчого комітету міської ради, заступникам міського голови. За наявною в Департаменті діловодства інформацією, у період з 01.01.2023 по 25.06.2024 включно, звернення щодо укладання договору оренди землі на користування земельною ділянкою, що розташована між адресами: АДРЕСА_3 , до Департаменту діловодства не надходили.

Крім того, встановлено, що за інформацією відділу № 9 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держеокадастру у Харківській області, згідно з Книгами записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, на земельну ділянку, розташованої між земельними ділянками за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , не обліковуються правовстановлюючі документи на право власності або користування землею. Також, відповідно до даних Державного земельного кадастру, земельна ділянка у власність, постійне користування або оренду жодній фізичній чи юридичній особі не надавалась. Крім того, у земельної ділянки, що знаходиться між адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 присвоєного кадастрового номеру не зазначено.

На запит отримано відповідь від ТОВ «ЛІК-ПРОЕКТ» про виділення з метою визначення меж земельної ділянки в натурі, яка знаходиться між адресами між адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , яка використовується єдиним спільним масивом під автостоянку та оточена парканом. За результатами замірів виявлено зайняття земельної ділянки, що належить територіальній громаді м. Харкова загальною площею 1,1865 га, на яких розташована будівля площею 0,0041 га згідно плану меж.

Земельну ділянку, що розташована між адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , площею 1.1865 га визнано речовими доказами. Враховуючи той факт, що земельні ділянки набули статусу об?єктів цивільних прав, вони можуть бути відчужені іншим юридичним чи фізичним особам, поділені, об?єднані, що унеможливить їх подальше використання як доказу у кримінальному провадженні.

Крім того, вказані недобросовісні дії приватного підприємства-фірми «Основа», що розташована за юридичною адресою: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , спрямовані на здійснення будівництва будівель та споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, за результатами замірів земельної ділянки, що належить територіальній громаді м. Харкова загальною площею 1,1865 га, що розташовано між адресами : АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 .

Допитано у якості свідків охоронців, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які охороняють вищевказану ділянку, яка використовується для автостоянки вантажних транспортних засобів, які пояснили, що автостоянка працює цілодобово, крім того, клієнти сплачують кошти за користування автостоянкою, доба становить 60 гривень.

Крім того, згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, розмір шкоди, заподіяний внаслідок самовільно зайняття земельної ділянки становить 3 066 932,37 гривень.

З огляду на викладене, слідчий просить накласти арешт на земельну ділянку, за результатами замірів земельної ділянки, що належить територіальній громаді м. Харкова загальною площею 1,1865 га, шо розташована між адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вони є доказом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, тобто з метою збереження речових доказів.

Слідчий та прокурор у судове засідання не з`явився, про дату місце та час розгляду клопотання були повідомлені належним чином, просили розглядати без їх участі.

За правилами ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Власник майна, як зазначено в клопотанні Харківська міська рада, її представник у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення повістки в Електронному суді, в судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду суду не направив.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та матеріали, додані до нього, приходить до такого висновку.

З матеріалів клопотання встановлено, що у провадженні ВП № 1 ХУП № 1 ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження за № 42024222050000055 від 06.06.2024 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України.

Постановою старшого слідчого відділення ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 12.08.2024 р. земельну ділянку, що розташована між адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 площею 1.1865 га визнано речовими доказами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 10, ч. 11 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

У відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За змістом положень ч.1 ст.173 КПК України, обов`язок надання доказів необхідності арешту покладений на особу, яка подає клопотання про арешт майна, а слідчий суддя зобов`язаний відмовляти у задоволенні цього клопотання в разі, якщо доказів про необхідність арешту майна не буде надано автором клопотання.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Із наданих слідчим документів встановлено, що відповідно до листа від Головного управління Держгеокадастру у Харківській області за інформацією відділу № 9 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держеокадастру у Харківській області, згідно з Книгами записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, на земельну ділянку, розташовану між земельними ділянками за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , не обліковуються правовстановлюючі документи на право власності або користування землею.

Слід наголосити, що безпосереднім об`єктом кримінального правопорушення, передбаченого статтею 197-1 КК України, є земельні відносини як суспільні відносини власності щодо володіння, користування і розпорядження землею. Об`єктами відносин є земля в межах України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї). Земельні відносини опосередковуються правом власності на землю і регулюються ЗК та іншими нормативно-правовими актами.

Предметом злочину є земельна ділянка як об`єкт права власності. Земельна ділянка - це частина земельної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами суб`єктів власності. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки.

Згідно ст. 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Відповідно до законодавства, наявність у земельної ділянки такого унікального кадастрового номера обов`язкова.

Суд звертає увагу, на те, що у земельної ділянки, що знаходиться між адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , присвоєного кадастрового номеру не зазначено.

Також, відповідно до даних Державного земельного кадастру, земельна ділянка у власність, постійне користування або оренду жодній фізичній чи юридичній особі не надавалась.

Доводи слідчого, що вказана земельна ділянка фактично використовується, як парковка для великогабаритних вантажівок, та здійснюється господарська діяльність приватного підприємствафірми «Основа», що розташована, за адресою : АДРЕСА_4 , та щодо здійснення самовільного будівництва об`єктів нерухомого майна на вказаній земельній ділянці є необґрунтованими та недоведеними зокрема й тому, що будь-які докази про наявність претензій власника майна а саме Харківської міської ради до ПП «Основа» в матеріалах досудового розслідування відсутні.

Відтак, у клопотанні про арешт майна також відсутні відомості, які вказують на те, що майно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як слідує зі змісту вказаного клопотання, ані слідчий, ані прокурор у клопотанні про арешт майна не навели доводів, щодо настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню у разі ненакладення арешту на майно.

Також, до клопотання не долучено будь-яких доказів на підтвердження шкоди, заподіяної законному володільцю або власнику земельної ділянки.

Окрім цього, не зазначено та не обґрунтовано співмірність вартості майна, яке належить арештувати, з розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Слідчий суддя також вважає, що слідчим у відповідності до вимог ст. 170 КПК України не доведено сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що зазначено майно підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Крім того, ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Разом з тим, згідно зі ст.ст. 7, 16 КПК України, загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Норми кримінального процесуального кодексу не вимагає аби зібрані органом досудового розслідування на підтвердження вчинення кримінального правопорушення докази були достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для накладення арешту на нерухоме майно з метою збереження речових доказів, оскільки слідчим у клопотанні не доведено, що це майно відіграє роль речового доказу у кримінальному провадженні, є окремим матеріальним об`єктом, що може бути належним чином іденгтифікованим, у зв`язку із чим клопотання про арешт майна не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 107, 110, 131, 132, 170-173, 369-372 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024222050000055 від 06.06.2024 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1