Рішення

від 25.09.2024 по справі 638/5068/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/5068/23

Провадження № 2-др/638/18/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

25 вересня 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Агапова Р.О.,

за участю секретаря судового засідання Суслової К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання права власності на недоотриману пенсію в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дзержинського районного суду міста Харкова перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання права власності на недоотриману пенсію в порядку спадкування.

Рішенням суду від 07 лютого 2024 року позовні вимоги було задоволено частково та стягнено з відповідача на користь позивача суму недоотриманої пенсії у розмірі 169 315,73 грн. Також стягнено відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1 637,82 грн., з позивача стягнено на користь держави суму судового збору у розмірі 1693,15 грн.

13 лютого 2024 року позивач звернулася до Дзержинського району суду міста Харкова із заявою про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якого просить стягнути з відповідача на її користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11300,00 грн.

Постановою Харківського апеляційного суду від 12 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено та скасовано рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2024 року в частині відмови у позові та визнано за ОСОБА_1 право власності на суму недоотриманої пенсії, яка належала померлій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та не була одержана нею за життя та не включена до свідоцтва про право на спадщину за законом у розмірі 163781,73 грн в порядку спадкування за законом, стягнено з Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії, яка належала спадкодавцеві ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та не була нею одержана за життя та не включена до свідоцтва на право на спадщину у сумі 163781,73 грн в порядку спадкування за законом.

Представник позивача до суду не з`явився, повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату час та місце засідання повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов наступних висновків.

Положеннями статті 59КонституціїУкраїни закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1ЗаконуУкраїнивід 05липня2012року№5076-VI"Проадвокатурутаадвокатську діяльність" (далі -Закон N 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI, встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону N 5076-VI, видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону N 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статтісуд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141ЦПКУкраїни при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги, представником позивача суду надано: копію договору про надання правової допомоги від 18 січня 2021 року, актом прийняття-передачі наданих послуг від 09.02.2024.

Згідно з п. 4.5 договору про надання правової допомоги від 18 січня 2021 року, за результатами надання юридичної допомоги/правової допомоги складається акт. що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої АДВОКАТОМ юридичної допомоги/правової допомоги та її вартість. Акт підписується сторонами або надсилається КЛІЄНТУ АДВОКАТОМ факсимільним зв?язком чи поштою. На письмову вимогу КЛІЄНТА. АДВОКАТ може надавати Акти про надання юридичної допомоги/правової допомоги (про прийняття-передачу наданих послуг), в яких буде вказано перелік наданої юридичної допомоги/правової допомоги із ідентифікацією.

Відповідно до акту про прийняття-передачу наданих послуг від 09 лютого 2024 року, вартість послуг, наданих за період з 18.01.2021 по 09.02.2024 року складає 11300,00 грн.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Судуу справі № 755/9215/15-ц від 19 лютого 2020 року із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України, законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту статей 10,11,12,13 ЦПК України, в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності.

Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу вважає за необхідне надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких позивач має заперечення.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідачем не було надано заперечень щодо суми та обґрунтованості розміру правничої допомоги, суд вважає, що у справі відсутні підстави для зменшення суми витрат на правову допомогу.

Відповідно до положень п.1 ч.2ст.141 ЦПК Україниінші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи положенняст. 141 ЦПКУкраїни, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, повного задоволення позовних вимог (з урахуванням апеляційного розгляду справи), суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача 11300,00 грн. на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 258, 259, 264, 265, 270, 273, 351, 354, 355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання права власності на недоотриману пенсію в порядку спадкування - задовольнити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , понесені судові витрати за отримання професійної правничої допомоги у розмірі 11300,00 грн.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання суддею. Якщо в судовому засіданні було складено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного додаткового рішення суду.

Суддя Р.О. Агапов