Ухвала

від 25.09.2024 по справі 362/3498/23

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Справа № 362/3498/23

провадження № 2-п/0285/11/24

25 вересня 2024 року м. Звягель

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді…………...……................Літвин О. О.,

секретаря………………….……...................Клечковської М. М.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду

заяву представника відповідача ОСОБА_1

про перегляд заочного рішення по цивільній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аваліст»

до ОСОБА_2

про стягнення кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду від 09.07.2024, ухваленим у справі за вищезазначеним позовом (далі по тексту Рішення), позовні вимоги позивача були задоволені частково та стягнуто із ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аваліст» (далі по тексту Товариство) заборгованість за кредитним договором №2028522003 від 11.01.2020 у розмірі 160086,29 грн, 2684 грн судового збору та витрати за надання правничої допомоги під час розгляду справи в розмірі 5000 грн.

Представник відповідача 18.07.2024 звернулась до суду із заявою про перегляд Рішення, посилаючись на те, що ОСОБА_2 не міг приймати участь в розгляді справи в силу незалежних від нього обставин, а саме проходженням служби в ЗСУ.

В заперечення заявлених позовних вимог представник відповідача зазначає на несправедливість умов укладеного між сторонами договору в частині нарахування процентів. Окрім того вказує, що договір факторингу не містить жодних відміток про підписання його сторонами, а тому фактичного відступлення на користь фактора права грошової вимоги не було.

Від представника Товариства жодних заяв чи клопотань не надійшло.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить наступного висновку.

Заочний розглядсправи єпроцесуальною санкцією,цивільно-процесуальноювідповідальністю відповідачаяк самостійнимвидом юридичноївідповідальності,який нете щоне з`явивсядо суду(цейого право),а неповідомив судпро причинисвоєї неявки,маючи такуможливість,а потімвимагає (самеза це,за своюповедінку)скасувати заочнерішення суду.

Відповідно до ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів цивільної справи №362/3498/23 встановлено, що у червні 2023 року позивач звернувся до Васильківського міськрайонного суду Київської області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №2028522003 від 11.01.2020 у розмірі 175603,25 грн, а також судових витрат у виді сплаченого судового збору в розмірі 2684 грн та витрат на правову допомогу в розмірі 5000 грн. Рішенням позовні вимоги були задоволені частково на суму 160086,29 грн, що включає заборгованість за основною сумою кредиту 107710,88 грн та за відсотками 52375,41 грн, а також усі судові витрати.

Провадження у справі було відкрито 05.02.2024. Судові повідомлення тричі направлялися ОСОБА_2 як на його адресу проживання, вказану в позовній заяві, так і на адресу реєстрації (відповідно до довідки Чижівської сільської ради Звягельського району від 12.10.2023): с Чижівка Звягельського району Житомирської області.

Повідомлення про розгляд справи, яке було направлено за місцем реєстрації відповідача, було вручено особисто, що підтверджується роздруківкою трекінгу поштового відправлення «Укрпошти».

Окрім того, повідомлення про розгляд справи тричі направлялись у вигляді СМС-повідомлення на номер телефону відповідача і кожного разу доставка була успішною з відміткою «Доставлено текстове повідомлення у додаток «Viber».

Додатково для вжиття всіх заходів для повідомлення відповідача про дату та час розгляду справи судом, на сайті суду було розміщено оголошення про виклик особи.

Від початку судового провадження, з червня 2023 року, коли позов надійшов до Васильківського міськрайонного суду, до моменту винесенні остаточного судового рішення, правом на подання до суду будь-яких заперечень щодо змісту і вимог позовної заяви або відзиву, відповідач не скористався. Клопотань, які б свідчили про його зацікавленість у розгляді справи, матеріали не містили. Також ним протягом усього часу розгляду справи не було направлено свого представника до суду, таким правом він скористався лише після винесення судового рішення.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Ненадання доказів в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, давало суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем.

Зазначені у заяві про перегляд заочного рішення обставини про перебування відповідача на військовій службі не позбавляли його права приймати участь у розгляді справи через свого представника, а тому не можуть вважатися поважними причинами неявки в судове засідання, оскільки це зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони.

Також ні ОСОБА_2 , ні його представником не було надано жодних доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки суд оцінив докази всебічно, повно, об`єктивно відповідно до тих, які були наявні у справі на момент винесення заочного рішення.

Скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними. Так, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції, наголошує, що термін «строк на оскарження рішення» виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів та позивачів, які можуть трапитись після прийняття судом рішення.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій. Інститут строків у цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Резюмуючи викладене, суд приходить висновку про відмову в задоволенні заяви представника відповідача про скасування заочного рішення.

Керуючись статтями 284-288 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1

про перегляд заочного рішення від 09.07.2024 по справі №362/3498/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аваліст» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Роз`яснити відповідачу, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Головуюча суддя О. О. Літвин