Ухвала

від 25.09.2024 по справі 362/3498/23

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/3498/23

провадження № 2-п/0285/11/24

У Х В А Л А

25 вересня 2024 року м. Звягель

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді…………...……................Літвин О. О.,

секретаря………………….……...................Клечковської М. М.,

розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1

про перегляд заочного рішення по цивільній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аваліст»

до ОСОБА_2

про стягнення кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року позивач ТОВ «Фінансова компанія «Аваліст» звернувся до Васильківського міськрайонного суду Київської області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №2028522003 від 11.01.2020 у розмірі 175603,25 грн, а також судових витрат у виді сплаченого судового збору в розмірі 2684 грн та витрат на правову допомогу в розмірі 5000 грн.

Представник відповідачанадіслала клопотанняпро зупиненняпровадження усправі у зв`язку з тим, що на даний час ОСОБА_2 перебуває у складі Збройних Сил України.

Розглянувши подане клопотання, суд приходить наступного висновку.

Запровадження воєнного стану та оголошення мобілізації зумовлюють суттєві зміни в розгляді судових справ, в яких військовослужбовці виступають стороною.

Процесуальні кодекси містять норми, які зобов`язують суд зупиняти провадження у зв`язку з перебуванням сторони у складі Збройних Сил України. Так, згідно з п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Формально процесуальний закон містить імперативний обов`язок суду зупинити провадження за вказаною підставою незалежно від статусу сторони, стадії процесу, волевиявлення учасників, категорії справи, ціни позову, виду вимог, що розглядаються в провадженні, чи будь-яких інших чинників. Разом з тим, така конструкція норми, що зобов`язує суд зупиняти провадження в справах, де стороною є військовослужбовець, дає підстави для процесуальних зловживань. Фактично будь-який судовий розгляд за участі військового унеможливлюється. Подібний безальтернативний підхід може свідчити про обмеження доступу до правосуддя та обов`язково призведе до порушення розумності строків розгляду справи.

Зупинення провадження по справі це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї з передбачених у законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд. Тобто ідея інституту зупинення судового провадження пов`язана не із самими обставинами, наявність яких обумовлює прийняття рішення про зупинення, а із тим, що вони створюють об`єктивні перешкоди в здійсненні судового розгляду.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Процесуальний закон пов`язує необхідність зупинення провадження у справі не з наявністю воєнного стану в Україні, а із фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України в матеріалах цивільної справи мають бути докази перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а й докази того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема приймають участь у виконанні бойових завдань. Належним такими письмовим доказом є наказ по особовому складу, виданий у порядку п.12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008.

Серед завдань цивільного провадження, які окреслені в главі 1 ЦПК України, визначено забезпечення справедливого...своєчасного судового розгляду з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку, яким вважається строк, що є об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних рішень.

Ідея законодавця, закладена в основу цивільно-процесуального закону, полягає в створенні таких умов, за яких би, незважаючи на закріплення в ст.251 ЦПК України можливості зупинення судового провадження, вказане не призводило, з одного боку, до тривалого перебування сторони, яка звернулась за захистом до суду, в стані невизначеності щодо своєї справи, а з іншого, до безкарності неможливості притягнення винної особи до юридичної відповідальності. Отже, п.2 ч.1 ст.251 ЦПК має застосовуватися, беручи до уваги не лише формальну відповідність фактичної ситуації особи, у зв`язку з якою ініціюється питання щодо прийняття відповідного рішення, словесній конструкції норми, в якій відображено зміст конкретної підстави для зупинення провадження, але й цілі, якої прагнув досягнути законодавець за наслідками доповнення норми відповідною підставою.

Надані адвокатомдокументи (копіяпосвідчення учасникабойових дійвід 22.03.2021та довідкаВЧ НОМЕР_1 від 25.04.2022про проходженнявійськової службив Чернігівськійобласті) не дають підстави для зупинення провадження за п.2 ч.1 ст 251 ЦПК України, оскільки не містять відомостей про те, що військова частина у складі ЗСУ, в яких проходить службу відповідач, переведена на воєнний стан і бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території України.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що заявляючи клопотання про зупинення провадження у справі, адвокат відповідача не вказала у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи на період знаходження ОСОБА_2 на військовій службі, а також враховуючи, що він не позбавлений можливості здійснити реалізацію наданих йому ЦПК України прав, зокрема, шляхом листування, приймати участь у розгляді справи через представника.

Суд також приймає до уваги, що необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що призведе до порушення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснювати швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п.1 ст.6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Смірнова проти України» та «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ у справі «Красношапка проти України»).

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у даній справі.

Керуючись ст.ст.259, 260 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання адвоката Осадчук ТетяниСергіївни про зупинення провадження у справі №362/3498/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аваліст» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя О. О. Літвин