Рішення

від 26.09.2024 по справі 915/619/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року Справа № 915/619/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання за наявними матеріалами, справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "РОВИ АГРО", вул. Незалежності, 1А, с. Рови, Вишгородський р-н., Київська область, 07371

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2

представник позивача, Колодій Олександр Миколайович

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прометей - Топ", вул. Потьомкінська, буд. 114, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54001

про: стягнення коштів у розмірі 40 465, 23 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "РОВИ АГРО" звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовної заявою №б/н від 26.05.2024 (вх.№6247/24 від 27.05.2024) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прометей - Топ" заборгованості за Договором поставки сільськогосподарської продукції №74571 від 17.10.2022 в розмірі 27 766,19 грн., пені в розмірі 9 460,06 грн., 3% річних в розмірі 1 348,68 грн., індексу інфляції в розмірі 1 890,30 грн.

Також, просить суд стягнути судові витрати.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки сільськогосподарської продукції № 74571 від 17.10.2022 в частині своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.06.2024 позовну заяву №б/н від 26.05.2024 (вх.. № 6247/24 від 27.05.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю "РОВИ АГРО" залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачем через систему «Електронний суд» подано заяву про усунення недоліків (вх. № 6646/24 від 05.06.2024).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.06.2024, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання за наявними матеріалами. Викладено вимоги до відповідача, встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Копія вказаної ухвали в електронному вигляді була направлена учасникам справи до електронних кабінетів, та отримана останніми 12.06.2024, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, наявними в матеріалах справи.

Так, копію ухвали було надіслано позивачу, представнику позивача та відповідачу в їх електронні кабінети. Документ доставлено до електронного кабінету позивача та представника позивача 12.06.2024 о 20:20, до електронного кабінету відповідача 12.06.2024 о 20:20, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними довідками. За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Враховуючи наведене, слід вважати, що копію ухвали Господарського суду Миколаївської області від 10.06.2024 у справі № 915/619/24 позивач, представник позивача та відповідач отримали 13.06.2024.

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачем на адресу Господарського суду Миколаївської області через систему «Електронний суд» подано заяву про застосування строків позовної давності (вх. № 10245/24) в якій просить суд прийняти пояснення із заявою про застосування строків позовної давності до розгляду та долучити до матеріалів справи; відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі; застосувати строки спеціальної позовної давності до позовних вимог ТОВ «РОВИ АГРО» до ТОВ «КОМПАНИЯ ПРОМЕТЕЙ» про стягнення пені, у розмірі 9 460, 60 грн. за період з 20.10.2022 по 20.05.2024; усі судові витрати, пов`язані із розглядом справи, покласти на позивача, зокрема витрати на правову допомогу у розмірі 10 000, 00 грн.

В обґрунтування заяви зазначив наступне:

- позивач не врахував наявність обставин передбачених п. 10.2.2 розділу 10 договору, що унеможливлюють проведення оплати за договором та свідчать про наявність порушень умов договору зі сторони позивача, а відтак необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їхнього задоволення;

- до позовних вимог позивача про стягнення пені, у розмірі 9 460, 60 грн. за період з 20.10.2022 по 20.05.2024 підлягають застосуванню строки спеціальної позовної давності, а інфляційні втрати та 3 % річних не підлягають стягненню, оскільки є похідними від основного зобов`язання, оскільки не настали обставини для їхньої оплати.

Також, відповідачем на адресу Господарського суду Миколаївської області через систему «Електронний суд» подано клопотання про зменшення розміру судових витрат (вх. № 10246/24).

Розгляд справи здійснено поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

17.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Прометей-Топ» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рови Агро» (продавець або постачальник) було укладено договір поставки сільськогосподарської продукції № 74571.

Відповідно до п. 9.1 договору даний договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін та діє до 31.10.2022, а в частині зобов`язань, що виникли до цієї дати - до повного їх виконання відповідними сторонами.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

Доказів визнання недійсним або розірвання договору суду не подано.

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов`язується передати у власність покупцю сільськогосподарську продукцію (в подальшому - товар).

Відповідно до п. 1.2 договору найменування та загальна кількість товару, що поставляється за даним договором, визначається сторонами у «Специфікації», що додається до договору та є його невід`ємною частиною (надалі - Специфікація).

Відповідно до п. 3.1 договору кількість та ціна товару, що поставляється за даним договором встановлюються Специфікацією. Ціна товару може змінюватись, відповідно до п. 2.4 даного договору.

Відповідно до п. 4.1 договору умови поставки товару будуть визначені сторонами у специфікації до договору на відповідну партію товару. Поставка товару може здійснюватись на умовах EXW, FCA, CPT (в розумінні «Інкотермс-2010»).

Відповідно до п. 4.2 договору поставка товару здійснюється окремими частинами (партіями) автомобільним транспортом.

Відповідно до п. 4.3 договору граничний строк поставки товару узгоджується сторонами у специфікації. Після закінчення терміну поставки, продавець не звільняться від обов`язку поставити товар на суму отриманої від покупця передплати. Покупець має право в односторонньому порядку відмовитись від отримання недопоставленого товару, письмово попередивши про це продавця.

Відповідно до п.п. 4.6.2 п. 4.6 договору особливості поставки товару на умовах СРТ Інкотермс 2010: постачальник зобов`язаний укласти договір перевезення товару з узгодженого пункту поставки до місця призначення, а також оплатити витрати на перевезення, необхідні для доставки товару до названого (узгодженого) місця призначення.

Відповідно до п. 4.8 договору для підтвердження поставки продавцем надаються наступні документи:

- рахунок-фактура на товар, що поставляється за договором із зазначенням кількості товару, ціни без ПДВ, загальної суми без ПДВ, всього до сплати;

- видаткова накладна на товар;

- податкова накладна, виписана на товар та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, у відповідності до діючого законодавства України;

- товарно-транспортні накладні, що оформлені відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 5.1 договору якщо інші умови не погоджені сторонами у Додатковій угоді, покупець здійснює оплату товару в українських гривнях шляхом банківського переказу вартості товару на поточний рахунок продавця в наступному порядку:

-86 % вартості товару сплачується покупцем протягом 3-х робочих днів з дати поставки товару, визначення фактичної кількості та якості поставленого товару згідно умов цього договору, підписання сторонами специфікації до договору, а також після отримання від продавця рахунку-фактури на товар та підсипання видаткової накладної;

-14% вартості товару сплачується покупцем протягом 3-х робочих днів після здійснення продавцем реєстрації податкової накладної та отримання покупцем суми бюджетного відшкодування ПДВ по взаємовідносинам з продавцем в рамках виконання даного договору, відповідно до порядку визначеного ст. 200 Податкового кодексу України. Якщо за результатами перевірки контролюючим органом буде відмовлено покупцю у отриманні бюджетного відшкодування ПДВ по взаємовідносинам з продавцем, 14 % вартості товару не сплачується до моменту отримання бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 5.2 договору у разі не здійснення продавцем реєстрації податкової накладної на товар в Єдиному реєстрі податкових накладних, або здійснення такої реєстрації податкової накладної з порушенням вимог ст. 201.1 Податкового кодексу України, покупець має право застосувати до продавця оперативно-господарську санкцію у вигляді притримання оплати за товар до моменту усунення відповідного порушення.

Відповідно до п. 5.3 договору зобов`язання покупця по сплаті за поставлений товар вважається виконаним в момент списання коштів з банківського рахунку покупця, відповідно до реквізитів, вказаних продавцем у рахунку-фактурі. Ризики не зарахування коштів на банківський рахунок продавця несе продавець

Відповідно до п. 6.1 договору у випадку порушення, невиконання або неналежного виконання зобов`язань, передбачених даним договором, винна сторона несе відповідальність визначену чинним законодавством України, з урахуванням умов даного договору.

Відповідно до п. 6.2 договору за порушення будь-якою стороною умов договору така сторона відшкодовує іншій стороні спричинені цим збитки у порядку, передбаченому чинним законодавством України. Сторони домовились, що збитки стягуються у повній сумі понад неустойку.

Відповідно до п. 6.5 договору у випадку несвоєчасної оплати товару, відповідно до умов цього договору, покупець сплачує продавцю неустойку у вигляді пені в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який вона нараховується, від загальної вартості неоплаченого товару, за кожен день такого прострочення.

Відповідно до п. 6.10 договору сплата штрафних санкцій та пені, а також відшкодування збитків, спричинених неналежним виконанням умов даного договору, не звільняє винну сторону від виконання своїх зобов`язань за даним договором. Штрафні санкції сплачуються винною стороною до повного виконання нею своїх обов`язків, встановлених договором.

Відповідно до п. 6.11 договору у разі, якщо податкова накладна/розрахунок коригування до податкової накладної складені постачальником з порушенням вимог Податкового кодексу України чи інших актів законодавства (складені не на дату виникнення податкових зобов`язань, містять помилки в обов`язкових реквізитах, або оформлені чи заповнені з порушенням вимог податкового законодавства тощо) та/або постачальнику контролюючим органом відмовлено/зупинено/заблоковано у реєстрації податкової накладної розрахунку коригування до податкової накладної, постачальник протягом 3-х календарних днів з дати отримання вимоги покупця сплачує штраф у розмірі, що дорівнює сумі податку на додану вартість за такою податковою накладною або сумі збільшення податку на додану вартість - для розрахунку коригування до податкової накладної.

Відповідно до п. 6.13 договору покупець вправі призупинити будь-які оплати/платежі на користь продавця як за цим договором поставки, а так само за будь-яким іншим триваючим договором з продавцем, уразі отримання покупцем будь-якої негативної інформації щодо постачальника та/або суб`єктів господарювання по ланцюгу поставки аж до виробника товару, що є предметом цього договору.

Під негативною інформацією розуміються відомості, якими володіють контролюючі органи, згідно якої існують сумніви та/або твердження щодо реальності укладених угод, поставок товарів та фінансово-господарських відносин, виявлення контролюючими органами ознак порушень податкового законодавства, ознак ризиковості, фактів наявності суб`єктів господарювання з ознаками фіктивності, фактів недекларування податкових зобов`язань з ПДВ, завищення сум податкового кредиту, заниження суми податкових зобов`язань, заявлених у податкових деклараціях у податку на додану вартість та/або податку на прибуток чи єдиного податку, в уточнюючих розрахунках до даних декларацій, несплати ПДВ та/або податку на прибуток до бюджету чи єдиного податку, фактів нікчемності укладених угод, відсутності поставок товарів, фактів безтоварності фінансово-господарських відносин, а також будь-яка інша інформація, отримана покупцем щодо наявності у податкових та/або правоохоронних органів вимог/претензій до господарської діяльності продавця та/або його посадових осіб. Відновлення призупинених оплат здійснюється покупцем протягом 3-х банківських днів, починаючи від дня наступного за днем отримання покупцем від продавця належних доказів, які спростовують наявну у покупця негативну інформацію про продавця. Сторони погодили, що призупинення оплати/платежів покупцем, не є порушенням зобов`язань покупця за цим договором.

Відповідно до п. 10.2.1 договору продавець зобов`язаний надати покупцю квитанцію про прийняття (реєстрацію) податкової на товар в Єдиному реєстрі податкових накладних, впродовж 3 днів з дати її прийняття (реєстрації).

Відповідно до п. 10.2.2 договору відкладальною умовою для виникнення обов`язків у покупця за цим договором, є надання продавцем покупцю оригіналів документів, які засвідчені підписом уповноваженої особи продавця та відбитком печатки продавця, а саме:

- даний договір;

- специфікація/специфікації до даного договору;

- видаткова накладна/видаткові накладні за даним договором;

- акт (акти) перерахунку ціни.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та відповідачем 17.10.2022 було складено та підписано Специфікацію № 1 у відповідності до п.1 якої постачальник передає, а покупець приймає у власність товар, а саме:

- соняшник, ціна за 1 т. товару з ПДВ - 11 094, 76 грн., загальна вартість товару - 198 329, 96 грн., сума ПДВ - 24 364, 86 грн.;

Відповідно до п. 3 Специфікації, умови поставки товару - СРТ (в розумінні «Інкотермс - 2010») за адресою: Київська область, смт. Гребінки.

Відповідно до п. 4 специфікації строк поставки товару - до « 31» жовтня 2022 року включно.

На виконання умов договору та Специфікації позивачем (постачальником) поставлено відповідачу (покупцю) товар на загальну суму 198 329, 93 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 20 від 17.10.2022, яка підписана сторонами та скріплена печатками без зауважень.

Згідно матеріалів справи, за фактом здійснення поставки товару за вказаною видатковою накладною позивач виписав податкову накладну № 4 від 17.10.2022, яка була зареєстрована в реєстрі податкових накладних 12.04.2023, про що свідчить квитанція про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9229329698.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково розрахувався за поставлений позивачем товар в розмірі 170 563, 74 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 4694 від 28.10.2022.

Позивач у позовній заяві зазначає, що за відповідачем рахується заборгованість за поставлену продукцію в розмірі 27 766, 19 грн.

Позивач задля досудового врегулювання спору направив на адресу відповідача вимогу № 07/04/24/1 від 07.04.2024 в якій, зокрема просив протягом 5 календарних днів, з дня отримання даної вимоги сплати ТОВ «РОВИ АГРО» борг у розмірі 27 766, 19 грн.

Відповідач відповіді на вказану вимогу не надав, заборгованість у розмірі 27 766, 19 грн. за поставлений позивачем товар не сплатив, що стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

Згідно вимог ст. 712 Цивільного Кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар (Товари), а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного Кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст.530 Цивільного Кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 27 766, 19 грн. (198 329, 93 грн. - 170 563, 74 грн.) за поставлений товар є обґрунтованими відповідно до вимог Закону та Договору та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, слід зазначити наступне.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказана норма є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов`язання. Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд зауважує, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, базою для нарахування інфляційних є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 Господарського процесуального кодексу України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що з урахуванням п. 5.1 Договору, строком оплати товару є:

- для оплати 86 % (170 563, 74 грн.) вартості товару є 20.10.2022 (17.10.2022 дата підписання видаткової накладної + 3 робочі дні) включно;

- для оплати 14 % вартості товару (27 766, 19 грн.) є 17.04.2023 (12.04.2023 дата реєстрації податкової накладної + 3 робочі дні) включно.

Так, відповідачем, як зазначалось вище було здійснено часткову оплату за поставлений товар, а саме:

- 28.10.2022 було сплачено 170 563, 74 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 4694.

Таким чином, у відповідача з:

- 18.04.2023 по 20.05.2024 виникло прострочення виконання грошового зобов`язання на суму боргу 27 766, 19 грн..

Так, позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 1 348, 68 грн. нараховані за період з 20.10.2022 до 20.05.2024 на суму заборгованості 27 766, 19 грн.

Судом за допомогою програми "IpLex", з урахуванням вірного визначення періоду прострочення виконання грошового зобов`язання (в межах визначеного позивачем періоду нарахування), здійснено перерахунок 3% річних та визначено, що розмір 3% річних, який підлягає стягненню з відповідача нарахований за період з 18.04.2023 по 20.05.2024 на суму заборгованості 27 766, 19 грн. становить 909, 70 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 438, 98 грн. (1 348, 68 грн. - 909, 70 грн.) задоволенню не підлягають.

Також, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні в розмірі 1 890, 30 грн. нараховані за період з жовтня 2022 року по квітень 2024 року на суму заборгованості 27 766, 19 грн.

Судом за допомогою програми "IpLex", з урахуванням вірного періоду прострочення виконання грошового зобов`язання, здійснено перерахунок інфляційних та визначено, що розмір інфляційних, який підлягає стягненню з відповідача нарахований за період з травня 2023 року по квітень 2024 року на суму заборгованості 27 766, 19 грн. становить 752, 57 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 1 137, 73 грн. (1 890, 30 грн. - 752, 57 грн.) задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення з відповідача пені слід зазначити наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного Кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного Кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до п.6.5 договору, у випадку несвоєчасної оплати товару, відповідно до умов цього Договору, покупець сплачує продавцю неустойку у вигляді пені в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період за який вона нараховується, від загальної вартості неоплаченого товару за кожен день такого прострочення.

Так, позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 9 460, 06 грн. за період з 20.10.2022 по 20.05.2024 на суму заборгованості 27 766, 19 грн.

Судом з урахуванням вірного періоду прострочення здійснено перерахунок розміру пені в межах шестимісячного строку (ч. 6. ст. 232 ГПК України) та встановлено, що розмір пені, нарахованої за прострочку виконання грошового зобов`язання по сплаті заборгованості у розмірі 27 766, 19 грн. за період нарахування пені з 18.04.2023 по 18.10.2023 становить 3 258, 15 грн.

При цьому, враховуючи, що позов сформовано в системі "Електронний суд" та подано до суду 26.05.2024, то з урахуванням строку позовної давності, як то визначено п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, про яку заявлено відповідачем, стягненню підлягає пеня в розмірі 2 535, 47 грн. за період з 26.05.2024 по 18.10.2023, в іншій частині слід відмовити.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть

У відповідності ч. 1 до ст. 79 ГПК України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

За результатами дослідження наданих учасниками доказів, суд дійшов висновку про доведеність, законність та обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог, а отже наявність підстав для задоволення їх в повному обсязі.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

Ураховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прометей - Топ" (вул. Потьомкінська, буд.114, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54001, код ЄДРПОУ 44575226) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РОВИ АГРО" (вул. Незалежності, 1А, с. Рови, Вишгородський р-н., Київська область, 07371, код ЄДРПОУ 41456172) основний борг у розмірі 27 766, 19 грн., пені в розмірі 2 535, 47 грн., 3% річних в розмірі 909, 70 грн., інфляційних в розмірі 752,57 грн. та судовий збір у розмірі 2 391, 85 грн.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Н.О. Семенчук