Рішення

від 10.10.2024 по справі 915/619/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року Справа № 915/619/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

розглянувши заяву, сформовану в системі «Електронний суд» 30.09.2024 (вх. № 11676/24 від 30.09.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю Прометей Топ про відшкодування витрат на правову допомогу та прийняття додаткового рішення, у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю РОВИ АГРО, вул. Незалежності, 1А, с. Рови, Вишгородський р-н., Київська область, 07371

електронна пошта: a0504410557@gmail.com

представник позивача, Колодій Олександр Миколайович

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Прометей Топ, вул. Потьомкінська, буд. 114, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54001

про: стягнення коштів у розмірі 40 465, 23 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю РОВИ АГРО звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовної заявою №б/н від 26.05.2024 (вх.№6247/24 від 27.05.2024) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Прометей Топ заборгованості за Договором поставки сільськогосподарської продукції №74571 від 17.10.2022 в розмірі 27 766,19 грн., пені в розмірі 9 460,06 грн., 3% річних в розмірі 1 348,68 грн., індексу інфляції в розмірі 1 890,30 грн.

Також, просить суд стягнути судові витрати.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 26.09.2024 позов задоволено частково. Стягнуто з з Товариства з обмеженою відповідальністю Прометей Топ (вул. Потьомкінська, буд.114, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54001, код ЄДРПОУ 44575226) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РОВИ АГРО (вул. Незалежності, 1А, с. Рови, Вишгородський р-н., Київська область, 07371, код ЄДРПОУ 41456172) основний борг у розмірі 27 766, 19 грн., пені в розмірі 2 535, 47 грн., 3% річних в розмірі 909, 70 грн., інфляційних в розмірі 752,57 грн. та судовий збір у розмірі 2 391, 85 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю Прометей Топ звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою, сформованою в системі «Електронний суд» 30.09.2024 (вх. № 11676/24 від 30.09.2024) про відшкодування витрат на правову допомогу та прийняття додаткового рішення в якій просить суд стягнути з ТОВ «РОВИ-АГРО» витрати на правову допомогу ТОВ Прометей Топ у розмірі 10 000,00 грн., про що винести додаткове рішення.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Прометей Топ про відшкодування витрат на правову допомогу та прийняття додаткового рішення, суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами ст. 244 ГПК України. суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, які потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. 1-4 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідач у прохальній частині заяви про застосування строків позовної давності (вх. № 10237/24) просив суд, крім іншого, усі судові витрати, пов`язані з розглядом справи покласти на позивача, зокрема, витрати на правову допомогу у розмірі 10 000, 00 грн.

Судом встановлено, що 01.08.20204 між адвокатським бюро «МАКАРЧУК І ПАТРНЕРИ» (далі - бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕТЕЙ-ТОП» укладено договір про надання правничої допомоги про наступне:

Бюро приймає на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу щодо:

- надання правової інформації консультацій і роз`яснень з правових питань:

- складання звернень (заяв, скарг, пропозиції) та інших документів правового характеру;

- складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства);

- представництва та захисту інтересів клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, органах державної виконавчої служби, органах внутрішніх справ та усіх інших правоохоронних органах України, органах Міністерства юстиції України, зокрема, у Дніпровському відділі Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та у інших відділах державної реєстрації актів цивільного стану Міністерства юстиції України з будь-яких питань.

Розмір гонорару, який клієнт сплачує бюро за надану в межах цього договору правову (правничу) допомогу, визначається сторонами окремим додатком, який є невід`ємною частиною цього договору і набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до Додатку № 1 до договору надання правової допомоги від 01.08.2024 Протоколу погодження договірної ціни від 19.08.2024 сторонами досягнуто згоди про наступне:

Сторони погодили вартість оплати послуг за договором про надання правової допомоги від 01.08.2024 (далі Договір), а саме:

- підготовка позовної заяви 4500, 00 грн. без ПДВ;

- підготовка апеляційної скарги 6000, 00 грн. без ПДВ;

- підготовка касаційної скарги 7000, 00 грн. без ПДВ;

- підготовка відзиву на позовну заяву/апеляційну/касаційну скаргу 4500, 00 грн. без ПДВ;

- підготовка заперечень на відповідь на відзив 2500, 00 грн. без ПДВ;

- підготовка письмових пояснень 2500, 00 грн. без ПДВ;

- підготовка заяви про застосування строків позовної давності 500, 00 грн. без ПДВ;

- підготовка клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу 2000,00 грн. без ПДВ;

- участь в одному судовому засіданні 3500, 00 грн. без ПДВ;

- ознайомлення з матеріалами справи/вивчення матеріалів справи 1000, 00 грн. без ПДВ за 01 годину роботи;

- заява про розгляд справи в порядку загального позовного провадження 2500,00 грн. без ПДВ;

- заява (клопотання) про закриття провадження у справ 1500, 00 грн. без ПДВ;

- заява (клопотання) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції 1000, 00 грн. без ПДВ;

- інші заяви/клопотання з процесуальних питань 700, 00 грн. без ПДВ;

- гонорар успіху у судовій справі 915/618/19 у разі відмови у задоволенні позовних вимог або часткового задоволення позовних вимог складає 6500, 00 грн.

- гонорар успіху у судовій справі № 915/619/19 у разі відмови у задоволенні позовних вимог або часткового задоволення позовних вимог складає 6000, 00 грн.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 27.09.2024 (підписаного між клієнтом та бюро), у вартість понесених відповідачем витрат на надання правничої допомоги окремо включено:

1.1 Підготовка письмових пояснень із заявою про застосування строків позовної давності 3000, 00 грн. без ПДВ.

1.2. Вивчення матеріалів позовної заяви з додатками 1000, 00 грн. без ПДВ за 01 годину роботи.

1.3. У разі відмови у задоволенні позовних вимог або часткового задоволення позовних вимог клієнт сплачує на користь бюро гонорар успіху у розмірі 6000, 00 грн. одноразовим платежем.

Відповідно до п. 2 акту загальна вартість наданих бюро послуг за договором склала 10 000, 00 грн. без ПДВ.

Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до ст. 6. ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до приписів ГПК України: судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123); до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123); витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 126); обов`язок доведення неспіврозмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126); інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача (п. 2 ч. 4 ст. 129).

Абзацами 1, 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України, визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Водночас, суд звертається до правової позиції, що викладена у постанові Верховного суду від 12.01.2023 у справі №908/2702/21 за якою під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19, від 07.09.2022 у справі №912/1616/21тощо (п.п. 8.39.-8.41. постанови Верховного суду від 12.01.2023 у справі №908/2702/21).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу, суду необхідно дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

В даному контексті суд звертається до правової позиції, зазначеній у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц. Так, Велика Палата Верховного Суду зробила такі висновки:

1) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу (пункти 28-29);

2) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21);

3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44).

Поряд з цим відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо».

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

До складу витрат на професійну правничу допомогу відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг включено: підготовка письмових пояснень із заявою про застосування строків позовної давності, вартість послуги 3 000,00 грн.; вивчення матеріалів позовної заяви з додатками, вартість послуги 1 000, 00 грн.; загальною сумою 4 000,00 грн.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи принципи обґрунтованості, пропорційності та співмірності судових витрат, суд дійшов висновку щодо стягнення з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 840, 00 грн. (4 000,00 грн. х 21, 01% (відсоток позовних вимог в частині яких відмовлено).

Щодо додаткового гонорару гонорару успіху в розмірі 6 000, 00 грн., господарський суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 по справі № 904/4507/18 зазначила, що у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з гонораром успіху. ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що з урахуванням практики ЄСПЛ не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Господарський суд виходить з того, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Крім того господарський суд звертає увагу, що гонорар успіху визначено саме як додаткова оплата, яка не включається у вартість надання правничої допомоги та виплачується адвокату у разі відмови у задоволенні позовних вимог або часткового задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач надав належні та допустимі докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом даної справи, вартість яких складає 4 000,00 грн., проте, приймаючи до уваги, що рішенням Господарського суду Миколаївської області від 26.09.2024 позов задоволено частково, виходячи з принципів обґрунтованості, пропорційності та співмірності судових витрат, суд дійшов висновку щодо стягнення з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 840, 00 грн. (4 000,00 грн. х 21, 01% (відсоток позовних вимог в частині яких відмовлено), без покладення на позивача додаткових витрат шляхом стягнення гонорару успіху у розмірі 6 000, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю РОВИ АГРО (вул. Незалежності, 1А, с. Рови, Вишгородський р-н., Київська область, 07371, код ЄДРПОУ 41456172) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Прометей Топ (вул. Потьомкінська, буд.114, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54001, код ЄДРПОУ 44575226) витрат на правничу допомогу у розмірі 840, 40 грн.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК.

СуддяН.О. Семенчук