Рішення

від 18.04.2024 по справі 369/9704/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/9704/23

Провадження № 2/369/1472/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2024 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Фінагеєвої І.О.

за участі секретаря судових засідань Мельник А.Р.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 369/9704/23 за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарагдова долина", ОСОБА_4 , треті особи: Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси УМУ МЮ (м. Київ), Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колісник Ірина Георгіївна , Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Дорменок Сергій Миколайович, про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року представник позивача ОСОБА_3 адвокат Рассамахіна Ганна Валеріївна звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області із вищевказаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 31 серпня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Смарагдова Долина» (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець) було укладено нотаріальний договір купівлі-продажу земельної ділянки (далі Договір купівлі продажу), яка розташована в Київській області, Києво-Святошинському районі, Забірської сільської ради, наданою для ведення садівництва, кадастровий номер 3222483200:04:004:0041 площею 0,1029 га (далі земельна ділянка).

04 грудня 2019 року за заявою ОСОБА_3 запис про його право власності на земельну ділянку було внесено нотаріусом до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В січні 2022 року у позивача виник намір продати земельну ділянку. Він зробив витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якого дізнався про існування заборони на відчуження належної йому земельної ділянки. Заборону було накладено на підставі ухвали Святошинського районного суду Київської області від 21 серпня 2014 року по справі №759/9405/14-ц.

Так, у вересні 2022 року представник позивача адвокат Рассамахіна Г.В. ознайомилась з цивільною справою №759/9405/14-ц. З матеріалів справи стало відомо, що 20 липня 2018 року було здійснено опис земельної ділянки, належної ОСОБА_3 .. державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Опис було здійснено 20 липня 2018 року при примусовому виконанні виконавчого листа №759/9405/14-ц від 03 листопада 2017 року, виданого Святошинським районним судом м.Києва про стягнення з ТОВ «Смарагдова долина» на користь ОСОБА_5 завданих збитків в сумі 460000,00 гривень, номер виконавчого провадження 56269897. В подальшому земельну ділянку було передано для проведення публічних торгів.

28 лютого 2019 року було винесено постанову головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про передачу майна стягувача у рахунок погашення боргу та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, згідно з якими стягувачу ОСОБА_5 було передано у власність дві земельні ділянки за кадастровими номерами 3222483200:04:004:0041 та 3222483200:04:004:0042.

ОСОБА_4 , якого було визнано правонаступником стягувача у виконавчому провадженні №56269897, в жовтні 2020 року звернувся до Святошинського районного суду м.Києва зі скаргою на дії та рішення державного виконавця Центрального ВДВС у м. Черкаси ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ).

Скарга була обґрунтована тим, що земельна ділянка 3222483200:04:004:0041 належить на праві власності не боржнику ТОВ «Смарагдова долина», а ОСОБА_3 . Через це ОСОБА_4 був позбавлений можливості оформити право власності на зазначену земельну ділянку на підставі постанови та акта державного виконавця від 28 лютого 2019 року.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 19 січня 2021 року було частково задоволено скаргу ОСОБА_4 , визнано неправомірними постанову та акт головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Дахненка Руслана Олексійовича про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 28 лютого 2019 року у виконавчому провадженні №56269897 в частині передачі стягувачу в рахунок погашення заборгованості земельної ділянки за кадастровим номером №3222483200:04:004:0041, загальною площею 0.1029 га., вартість якої за ціною третіх торгів становила 171431,40 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 19 січня 2021 року було залишено без змін.

Постановою Касаційного цивільного суду від 27 липня 2022 року рішення попередніх інстанцій були залишені без змін.

25 листопада 2021 року на виконання рішення суду від 19 січня 2021 року Центральним відділом державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області було винесено постанову про вилучення з акту та постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу земельної ділянки з кадастровим номером 3222483200:04:004:0041.

Так, представник позивача зазначає, що станом на сьогодні ОСОБА_3 позбавлений можливості вільно розпоряджатись своїм майном, а саме земельною ділянкою номер 3222483200:04:004:0041 площею 0,1029 га. Арешт накладений ухвалою Святошинського районного суду про забезпечення позову від 21 серпня 2014 року по справі №759/9405/14-ц. При цьому ніяких підстав для існування цих перешкод і подальшого арешту вказаної земельної ділянки, не існує.

Таким чином, як вважає представник позивача, позивач правомірно набув право власності на земельну ділянку 31 серпня 2010 року, і право власності було зареєстроване належним чином. Розрахунки між позивачем та ТОВ «Смарагдова долина» під час купівлі земельної ділянки було проведено в повному обсязі.

На сьогодні рішеннями судів за скаргою ОСОБА_4 на дії та рішення державного виконавця по цивільній справі №759/9405/14-ц, провадження №22-ц/824/9891/2021 встановлено, що земельна ділянка за кадастровим номером 3222483200:04:004:0041 належить на праві власності ОСОБА_3 , і на неї не може бути звернене стягнення в рамках виконавчого провадження № 5626897.

Таким чином, ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 21 серпня 2014 року по справі №759/9405/14-ц, на думку представника позивача, підлягає скасуванню в частині накладення арешту на земельну ділянку, реєстраційний/кадастровий номер 3222483200:04:004:0041, загальною площею 0,1029 га, місцезнаходження Київська область, Києво-Святошинський район, с. Забір`я, яка належить на праві власності ОСОБА_3 .

У зв`язку із викладеним, представник позивача просила суд:

-зняти арешт з земельної ділянки, реєстраційний/кадастровий номер 3222483200:04:004:0041, загальною площею 0,1029 га, місцезнаходження Київська область, Києво-Святошинський район, с. Забір`я, яка належить на праві власності ОСОБА_3 , накладений ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 21 серпня 2014 року по справі №759/9405/14-ц;

-зобов`язати державного реєстратора Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про арешт земельної ділянки, реєстраційний/кадастровий номер 3222483200:04:004:0041, загальною площею 0,1029 га, місцезнаходження Київська область, Києво-Святошинський район, с. Забір`я, яка належить на праві власності ОСОБА_3 , накладений ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 21 серпня 2014 року по справі №759/9405/14-ц.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 червня 2023 року провадження в справі було відкрито в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 вересня 2023 року було закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Позивач у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Представник позивача у судовому засіданні позовну заяву підтримала та просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Представник відповідача у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарагдова долина" у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Будь-яких заяв, клопотань станом на момент розгляду справи до суду не надійшло.

Треті особи Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси УМУ МЮ (м. Київ), Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колісник Ірина Георгіївна у судове засідання не з`явилися, були належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Будь-яких заяв, клопотань станом на момент розгляду справи до суду не надійшло.

Третя особа Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Дорменок Сергій Миколайович у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Надав суду заяву, в якій просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31 серпня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Смарагдова Долина» та ОСОБА_3 було укладено нотаріальний договір купівлі-продажу земельної ділянки, яка розташована в Київській області, Києво-Святошинському районі, Забірської сільської ради, наданою для ведення садівництва, кадастровий номер 3222483200:04:004:0041 площею 0,1029 га.

Договір купівлі-продажу було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колісник І.Г. та зареєстровано в реєстрі №463.

Згідно Витягу з Державного реєстру правочинів №8943457 від 31 серпня 2010 року виданого приватним нотаріусом Колісник І.Г. вказаний правочин було внесено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колісник І.Г. до Державного реєстру правочинів, номер правочину 4094320.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 21 серпня 2014 року по справі №759/9405/14-ц накладено арешт на належне ТОВ «Смарагдова долина» нерухоме майно, зокрема, на земельну ділянку, кадастровий номер 3222483200:04:004:0041.

28 лютого 2019 року в межах виконавчого провадження №56269897, винесено постанову головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про передачу майна стягувача у рахунок погашення боргу, згідно з якою стягувачу за виконавчим листом №759/9405/14-ц виданого Святошинським районним судом м. Києва 03 листопада 2017 року, ОСОБА_5 було передано у власність дві земельні ділянки за кадастровими номерами 3222483200:04:004:0041 та 3222483200:04:004:0042.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 19 січня 2021 року було частково задоволено скаргу ОСОБА_4 , визнано неправомірними постанову та акт головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Дахненка Руслана Олексійовича про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 28 лютого 2019 року у виконавчому провадженні №56269897 в частині передачі стягувачу в рахунок погашення заборгованості земельної ділянки за кадастровим номером №3222483200:04:004:0041, загальною площею 0.1029 га., вартість якої за ціною третіх торгів становила 171431,40 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 19 січня 2021 року було залишено без змін.

25 листопада 2021 року на виконання рішення суду від 19 січня 2021 року Центральним відділом державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області винесено постанову про вилучення з акту та постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу земельної ділянки з кадастровим номером 3222483200:04:004:0041.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №297192942, від 31 січня 2022 року, земельна ділянка з кадастровим номером 3222483200:04:004:0041, площею 0.1029 га належить на праві приватної власності ОСОБА_3 . Земельна ділянка перебуває під обтяженням на підставі Ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 21 серпня 2014 року по справі №759/9405/14-ц; вид обтяження: арешт нерухомого майна; номер запису про обтяження: 34614787.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Частиною 1 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина 1 статті 1 ЦК України).

Згідно з положеннями статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Матеріали справи свідчать про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222483200:04:004:0041, площею 0.1029 га належить на праві приватної власності ОСОБА_3 .

Вказана земельна ділянка перебуває під обтяженням на підставі ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 21 серпня 2014 року по справі №759/9405/14-ц; вид обтяження: арешт нерухомого майна; номер запису про обтяження: 34614787.

При цьому, ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 19 січня 2021 року визнано неправомірними постанову та акт головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Дахненка Руслана Олексійовича про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 28 лютого 2019 року у виконавчому провадженні №56269897 в частині передачі стягувачу в рахунок погашення заборгованості земельної ділянки за кадастровим номером №3222483200:04:004:0041, загальною площею 0.1029 га., вартість якої за ціною третіх торгів становила 171431,40 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 19 січня 2021 року було залишено без змін.

25 листопада 2021 року на виконання рішення суду від 19 січня 2021 року Центральним відділом державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області винесено постанову про вилучення з акту та постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу земельної ділянки з кадастровим номером 3222483200:04:004:0041.

Проте, арешт з майна не було знято, а відомості про чинність арешту належної ОСОБА_3 земельної ділянки з кадастровим номером 3222483200:04:004:0041 не вилучено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

У відповідності до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) втручання держави в право власності на житло повинне відповідати критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном у розумінні Конвенції.

Зокрема, згідно з рішенням ЄСПЛ від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» будь-яке втручання у права особи передбачає необхідність сукупності таких умов: втручання повинне здійснюватися «згідно із законом», воно повинне мати «легітимну мету» та бути «необхідним у демократичному суспільстві». Якраз «необхідність у демократичному суспільстві» і містить у собі конкуруючий приватний інтерес; зумовлюється причинами, що виправдовують втручання, які у свою чергу мають бути «відповідними і достатніми»; для такого втручання має бути «нагальна суспільна потреба», а втручання - пропорційним законній меті.

У своїй діяльності ЄСПЛ керується принципом пропорційності, тобто дотримання «справедливого балансу» між потребами загальної суспільної ваги та потребами збереження фундаментальних прав особи, враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та надмірний тягар. Конкретному приватному інтересу повинен протиставлятися інший інтерес, який може бути не лише публічним (суспільним, державним), але й іншим приватним інтересом, тобто повинен існувати спір між двома юридично рівними суб`єктами, кожен з яких має свій приватний інтерес, перебуваючи в цивільно-правовому полі.

Згідно роз`яснень, наведених у пункті 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Наразі позивач позбавлений можливості реалізувати своє право власності у повній мірі, оскільки вищевказана земельна ділянка знаходиться під обтяженням на підставі ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 21 серпня 2014 року по справі №759/9405/14-ц; вид обтяження: арешт нерухомого майна; номер запису про обтяження: 34614787.

Згідно ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 21 серпня 2014 року по справі №759/9405/14-ц, арешт майна на земельну ділянку накладено як захід забезпечення позову.

Забезпечення позову за своєю суттю є тимчасовим обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.

Відповідно до частини 1 статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Забезпечувальні заходи скасовуються судом шляхом постановлення процесуального рішення ухвали. Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Питання, пов`язані із забезпеченням позову, зміною виду чи їх скасуванням вирішуються у порядку, передбаченому ЦПК України, і не можуть бути предметом розгляду в іншому провадженні.

Водночас за приписами частини 1 статті 158 ЦПК України із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно) може звернутися виключно учасник справи. Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутися до суду з позовом про зняття з нього арешту. Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 25 травня 2023 року у справі №334/1250/22 (провадження № 61-12728св22).

У справі, що розглядається, встановлено, що позивач ОСОБА_3 не є учасником справи №759/9405/14-ц, що розглядалась Святошинським районним судом м. Києва, а відтак позбавлений можливості звернутися до суду з клопотанням про скасування арешту майна. В даному випадку, з урахуванням положень частини 1 статті 158 ЦПК України, суд дійшов висновку, особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутися до суду з позовом про зняття з нього арешту. А відтак, позивачем було обрано вірний спосіб захисту свого порушеного права.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05 червня 2024 року у справі №727/3071/23.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для зняття арешту з земельної ділянки з кадастровим номером 3222483200:04:004:0041, загальною площею 0.1029 га., яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , накладений на підставі ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 21 серпня 2014 року по справі №759/9405/14-ц; вид обтяження: арешт нерухомого майна; номер запису про обтяження: 34614787.

Позовні вимоги про зобов`язання державного реєстратора Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про арешт земельної ділянки, реєстраційний/кадастровий номер 3222483200:04:004:0041, загальною площею 0,1029 га, місцезнаходження Київська область, Києво-Святошинський район, с. Забір`я, яка належить на праві власності ОСОБА_3 , накладений ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 21 серпня 2014 року по справі №759/9405/14-ц, є неналежним способом захисту, оскільки рішення суду про зняття арешту з майна є достатньою підставою для внесення відомостей про скасування обтяження до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 7,10,12, 13, 76, 81, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю " Смарагдова долина", ОСОБА_4 , треті особи: Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси УМУ МЮ (м. Київ), Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колісник Ірина Георгіївна , Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Дорменок Сергій Миколайович, про зняття арешту з майна - задовольнити частково.

Зняти арешт з нерухомого майна, а саме з земельної ділянки, з кадастровим номером 3222483200:04:004:0041, загальною площею 0,1029 га, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , накладений на підставі ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 21 серпня 2014 року по справі №759/9405/14-ц; вид обтяження: арешт нерухомого майна; номер запису про обтяження: 34614787.

В іншій частині позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 29 квітня 2024 року.

Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА