Рішення

від 16.09.2024 по справі 916/696/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2024м. ХарківСправа № 916/696/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

при секретарі судового засідання Бойко О.Н.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Київської окружної прокуратури міста Одеси (місцезнаходження: 65059, місто Одеса, вулиця Краснова, будинок 10; код ЄДРПОУ:03528552) в інтересах держави, в особі в інтересах держави, в особі : 1) Міністерства освіти і науки України (місцезнаходження: 01135, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 10; код ЄДРПОУ: 38621185) 2) Південного офісу Держаудитслужби (місцезнаходження: 65012, місто Одеса, вулиця Канатна. будинок 83; код ЄДРПОУ: 40477150) до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" (місцезнаходження: 61013, місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 146, офіс 39; код ЄДРПОУ: 34633789 , 2) Одеського державного екологічного університету (місцезнаходження: 65016, місто Одеса, вулиця Львівська, будинок 15; код ЄДРПОУ: 26134086) про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 75015,40 грн. за участю представників:

прокуратури: Комісар О.О.(службове посвідчення №072864 від 01.03.2023);

1-го позивача: не з`явився;

2-го позивача: Копиця С.М.(самопредставництво);

1-го відповідача: не з`явився;

2-го відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Київська окружна прокуратура міста Одеса звернулась до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Південного офісу Держаудитслужби із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" (далі по тексту ТОВ "Енергоінвестпроект") про визнання недійсними додаткових угод №1, №2 та №3 від 19.11.2021 до договору про постачання електричної енергії №11/09 від 16.09.2021, укладеного між відповідачем та Одеським державним екологічним університетом, та стягнення з відповідача (ТОВ "Енергоінвестпроект") надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 75 015,40 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.04.2024 постановлено направити справу №916/696/24 за позовом Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Південного офісу Держаудитслужби до ТОВ "Енергоінвестпроект", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Одеського державного екологічного університету, про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 75 015,40 грн. за встановленою підсудністю до Господарського суду Харківської області.

27.05.2024 ухвалою Господарського суду Харківської області прийнято до свого провадження справу № 916/696/24.

25 червня 2024 року до господарського суду надійшов відзив ТОВ "Енергоінвестпроект" на позовну заяву (за вх. № 16507 від 25.06.2024), в порядку статей 165, 178 ГПК України, який було досліджено та прийнято судом до розгляду. У відзиві перший відповідач проти позову заперечує та присить в його задоволенні відмовити.

16 липня 2024 року до суду надійшла відповідь керівника Київської окружної прокуратури міста Одеса на відзив у справі № 916/696/24 (вх. № 17991 від 16.07.2024) в порядку статті 166 Господарського процесуального кодексу України, яку було досліджено та прийнято судом до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.07.2024 відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестпроект» про призначення судової товарознавчої експертизи (вх.№14771/24 від 10.04.2024) у справі №916/696/24.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.07.2024 задоволено клопотання керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси про залучення співвідповідача (вх.№13914/24 від 03.04.2024), постановлено залучити до участі у справі № 916/696/24 в якості співвідповідача - Одеський державний екологічний університет (місцезнаходження: 65016, місто Одеса, вулиця Львівська, будинок 15; код ЄДРПОУ: 26134086).

13 серпня 2024 року до господарського суду надійшов відзив Одеського державного екологічного університету (вх.№20390 від 13.08.2024), в порядку статей 165, 178 ГПК України, який було досліджено та прийнято судом до розгляду. У вказаному відзиві Одеський державний екологічний університет не визнає себе співвідповідачем у даній справі, однак визнає, що університетом здійснено оплату за завищеною ціною, ніж він розаховував під час укладання договору від 16.09.21 № 11/09, а тому повністю визнає позовні вимоги.

28 серпня 2024 року до суду від ТОВ "Енергоінвестпроект" надійшли письмові пояснення на відзив Одеського державного екологічного університету (за вх. № 21550 від 28.08.2024), в порядку статті 167 Господарського процесуального кодексу України, які було досліджено та прийнято судом до розгляду.

Таким чином, під час підготовчого провадження учасники справи виклали письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору у заявах по суті справи: позовній заяві, відзиві на позовну заяву, відповіді на відзив, письмових поясненнях на відзив. За результатами підготовчого засідання 02.09.2024 у справі № 916/696/24 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 16 вересня 2024 року, на підставі частини другої статті 185, частини першої статті 195 ГПК України.

Прокурор, який брав участь в судовому засіданні 16.09.2024, підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог щодо визнання додаткових угод №1, №2 та №3 від 19.11.2021 до договору про постачання електричної енергії №11/09 від 16.09.2021, укладеного між Одеським державним екологічним університетом та ТОВ "Енергоінвестпроект", прокурор посилається на те, що сторонами, всупереч інтересів держави, без належних підстав та обґрунтованого документального підтвердження щодо підвищення ціни упродовж листопада 2021 року, а також з порушенням норм Закону України "Про публічні закупівлі" укладено три додаткові угоди, згідно з якими суттєво зменшено обсяги поставок газу та збільшено на 23,82 % ціну, що не відповідає вимогам замовника у тендерній документації, у зв`язку з чим з місцевого бюджету безпідставно сплачено 75 015,40 грн. на користь ТОВ "Енергоінвестпроект".

Представник Південного офісу Держаудитслужби, який брав участь в судовому засіданні 16.09.2024 підтримав позовні вимоги в повному обсязі і просив суд їх задовольнити.

Представники 1-го позивача та відповідачів в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином шляхом надіслання ухвали повідомлення від 02.09.2024 до їх електронних кабінетів та за юридичними адресами. Перший позивач та другий відповідач про причини нез`явлення суд не повідомили, заяв чи клопотань не надали. Перший відповідач (ТОВ"Енергоінвестпроект") 10.09.24 звернувся до суду з клопотанням (вх.№ 22688) про розгляд справи без участі його представника за наявими у справі документами.

Враховуючи те, що неявка учасників справи в судове засідання, відповідно до приписів частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає розгляду справи по суті, а також приймаючи до уваги що явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а також обмежені строки розгляду справи по суті, визначені частиною другою статті 195 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу № 916/696/24 за відсутності представників першого позивача та другого відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги керівника Київської окружної прокуратури міста Одеса, заперечення ТОВ "Енергоінвестпроект", відзив другого відповідача, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Одеським державним екологічним уніерситетом проведено відкриті торги щодо закупівлі 479 000 кВт/год електричної енергії ДК 021:2015:093210000-5 (електрична енергія) з очікуваною вартістю 1 610 400,00 грн. Оголошення про проведення відкритих торгів університетом оприлюднено 10.08.2018 на веб-порталі Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель "Prozorro" (UA-2021-08-10-007479-а).

Учасниками вказаних відкритих торгів зареєструвалися: ТОВ "Укр Газ Ресурс", ТОВ "Енергоінвестпроект". Згідно протоколу розкриття отриманих пропозицій ТОВ "Енергоінвестпроект" подало пропозиції 31.08.2024 о 10 год. 38 хв. За результатом розгляду тендерних пропозицій тендерним комітетом відповідно до Протоколу від 31 серпня 2021 року визнано учасником-переможцем тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект", яке запропонувало найнижчу цінову пропозицію серед учасників відкритих торгів 1 402 889,65 грн. за 528 тис. кВт/год.

В подальшому, за результатами торгів 16.09.2021 між Одеським державним екологічним уніерситетом (Споживач) та ТОВ "Енергоінвестпроект" (Постачальник) укладено Договір № 11/09 про закупівлю електричної енергії.

Відповідно до умов Договору (п.п. 2.1, 2.3, ) сторони домовились про передачу у власність Споживача електричної енергії код за ДК 021:2015 - 09310000-5 в обсязі - 528,000 тис. м.куб. Строк постачання електричної енергії 15 жовтня 2021 - 31 грудня 2021.

Положеннями пункту 3.1. Договору встановлено, що початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєданні, тобто 15.10.2021.

Згідно п 5.1 Догвоору ціна договору на жовтень-грудень 2021 становить 1 402 889,65 грн., у тому числі 233 814,94 грн.

Пунктом 5.5 Договору сторони погодили, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Відповідно до п.5.7 Договору оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 10 банківських днів з моменту тримання його споживачем, на підставі акту приймання-передачі електричної енергії. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, ьелефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скраг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Згідно пункту 13.1 Договору він набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печатками і діє до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов"язань за Договором.

Пунктом 13.2 Договору передбачено, що згідно з вимогами ЗУ "Про публічні закупівлі" умови Договору не повинні відрізнятись від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону ( у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками.

Відповідно до Комерційної пропозиції (додаток №2 до Договору) за результатами аукціону ціна 1 кВт/год для споживача Одеський державний екологічний університет складає 2,6569879764 грн., що включає в себе тариф на послуги з передачі електричної енергії на відповідний розрахунковий період, затверджений Постановою НКРЕКП №2353 від 09.12.2021. Ціна Договору становить 1 402 889,65 грн., у тому числі ПДВ - 233 814,94 грн. Загальний обсяг помтачання електричної енергії кВт/год. 528 000 кВт/год. Допускається зміна ціни у зв`язку із застосуванням положень п.2 ч.5 ст.31 ЗУ "Про публічні закупівлі", шляхом укладення та підписання додаткових угод. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

У подальшому Споживачем та Постачальником укладено Додаткові угоди про збільшення ціни за одиницю товару без зміни загальної суми зазначеного договору, а саме: Додатковою угодою № 1 від 19 листопада 2021 року збільшено з 10.11.2021 ціну за 1кВт/год - до 2,9200297 грн. та зменшено обсяг закупівлі електричної енергії до - 480 436,377 кВт/год (ціна зросла на 9,99%); Додатковою угодою № 2 від 19 листопада 2021 року збільшено з 19.11.2021 ціну за 1кВт/год з 2,9200297 грн. до 3,2091127 та зменшено обсяг закупівлі електричної енергії до - 437 158,11 кВт/год (ціна зросла на 9,9%); Додатковою угодою № 3 від 19 листопада 2021 року збільшено з 15.11.2021 ціну за 1кВт/год з 3,2091127 до 3,2899823 та зменшено обсяг закупівлі електричної енергії до 426 412,52 кВт/год (ціна зросла на 2,52%).

Внаслідок укладення додаткових угод ціну за 1 кВт/год збільшено з 2,6569879764 до 3,2899823 грн. з ПДВ, тобто на 23,82% від ціни визначеної у договорі, у зв`язку з чим сторони зменшили суму договору на 763 096,92 грн., загальна вартість договору склала 639 792,73 грн.

Таким чином, за ціною, визначеною за результатами публічної закупівлі та передбаченою умовами Договору від 16.09.2021 електрична енергія першим відповідачем поставлялася Одеському державному екологічному університету менше місяця, при цьому ціна на електричну енергію стала вище, ніж була подана ТОВ "Енергоінвестпроект" у тендерній пропозиції, та більша ніж надані іншими учасниками під час проведення торгів, пропозиції яких не були розглянуті.

Тому, на переконання прокурора, Додаткові угоди № 1 від 19.11.2021, № 2 від 19.11.2021, №3 від 19.11.2021 до Договору № 11/09 від 16.09.2021 на закупівлю електричної енергії суперечать вимогам статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому мають бути визнані судом недійсними.

Окрім цього, прокурором наголошено, що дії сторін договору по підвищенню ціни за товар шляхом укладання ряду додаткових угод суперечить меті Закону України "Про публічні закупівлі", яким визначено, що закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників та максимальної економії та ефективності. При цьому, укладання позивачем додаткових угод з постійним збільшенням ціни за товар та зменшення його кількості, на думку прокурора, жодним чином не відповідає принципу економії та ефективності.

Прокурор також вказує, що в результаті укладання сторонами з порушенням вимог закону додаткових угод, якими збільшено ціну, з місцевого бюджету на підставі цих угод зайве сплачено кошти у сумі 75 015,40 грн., чим порушено інтереси держави.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Водночас суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17 та інш.).

Так, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Суд зобов`язаний дослідити: чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки:

"Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".

Так, правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні унормовано положеннями Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-ХІІ та приписами Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою КМУ від 03.02.2016 №43.

Статтею 2 цього Закону визначено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Згідно з частиною 2 статті 2 Закону державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Пунктом 10 статті 10 Закону органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 затверджено Положення про державну аудиторську службу України, згідно з яким Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пп.4, 9 п.4 Положення).

З огляду на викладене, повноваження Держаудитслужби, визначені положеннями статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", не передбачають права цього державного органу на подання позовів до суду про визнання недійсними додаткових угод до договору закупівлі.

Отже, Держаудитслужба звертається до суду в інтересах держави лише у визначених випадках. Відтак, Держаудитслужба є лише контролюючим органом, а не органом, уповноваженим державою здійснювати захист інтересів держави у разі їх порушення або загрози їх порушення, оскільки до його компетенції не віднесено «відповідні повноваження», а саме - здійснення захисту законних інтересів держави у даних спірних правовідносинах в суді.

Держаудитслужба наділена лише правом порушувати перед відповідними державними органами питання при визнання недійсними договорів виключно за результатами проведених контрольних заходів у разі встановлення порушень.

Як вбачається з матеріалів справи, Південним офісом Держаудитслужби проведено ревізію окремих питань фінансово господарської діяльності Одеського державного екологічного університету за період з 01.01.2019 по 31.12.2022, якою виявлено порушення вимог законодавства при проведенні процедури закупівлі електричної енергії (акт №03-11/05 від 03.03.2023).

Окрім цього, Київською окружною прокуратурою м. Одеси 27.03.2023 за № 2194вих-23 направлено лист до Південного офісу Держудитслужби про надання інформації щодо вжитих заходів на усунення встановлених ревізією окремих питань фінансово-господарської діяльності Одеського державного екологічного університету за період з 01.01.2019 по 31.12.2022 порушень вимог законодавства при проведенні процедур закупівлі електричної енергії та укладенні додаткових угод до Договору № 11/09 від 16.09.2021, укладеного між Університетом та ТОВ «Енергоінвестпроект».

Листом від 10.04.2023 за № 151503-17/1814-2023 Південний офіс Держуадитслужби повідомив окружну прокуратуру, що ним надано вимогу щодо усунення виявлених порушень під час ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності від 16.03.2023 № 151503-14/1308-2023, у якій Південний офіс Держаудитслужби вимагає забезпечити відшкодування відповідно до статтей 216 - 229 ГК України, статтей 610 - 625 ЦК України на користь Одеського державного екологічного університету шкоди, заподіяної внаслідок безпідставної зміни ціни за 1кВт/год електричної енергії, що призвело до завищення вартості спожитої електроенергії у тому числі ТОВ "Енергоінвестпроект" на суму 75015,39 грн.

Листом від 21.04.2023 за N151503-17/1981-2023 Південний офіс Держаудитслужби додатково повідомив, що враховуючи право Університету самостійно звертатись до суду щодо відшкодування збитків, не буде звертатись до судових органів з питання виконання вимоги щодо усунення порушень при оплаті поставленої електричної енергії в тому числі ТОВ «Енергоінвестпроект».

Таким чином, Південним офісом Держаудитслужби як органом, уповноваженим на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, дій, спрямованих на здійснення захисту інтересів держави, не вжито.

Крім того, у Південного офісу Держаудитслужби відсутні повноваження здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, а саме: звертатися до суду з позовом про визнання додаткових угод недійсними та стягнення отриманих коштів на підставі цих угод.

Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду визначеною в постановах від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 17.04.2018 у справі № 915/600/17, від 21.03.2019 у справі № 912/898/18.

Крім того, як зазначалось Київською окружною прокуратурою м. Одеси на адресу Міністерства освіти та науки України 08.08.2023 за № 5954вих-23 направлено лист та обгрунтовано недійсність додаткових угод № 1, 2, 3 до Договору 11/09 укладеного 16.09.2021 між Одеським державним екологічним університетом та ТОВ «Енергоінвестпроект» та необхідність стянення в дохід держави надмірно сплачених бюджетних коштів у розмірі 75015,40 грн. На вказаний лист Міністерство освіти та науки України 12.09.2023 повідомило окружну прокуратуру, що у них відсутня інформація щодо укладеного 16.09.2021 Договору N 11/09 (у тому числі додаткових угод), а тому заходів спрямованих на забезпечення дотримання вимог законодавства не вжито. При цьому, Міністерство просить вжити заходів спрямованих на захист інтересів держави.

Звернення керівника Київської окружної прокуратури з даним позовом до суду спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при використанні бюджетних коштів, з урахуванням принципів добросовісної конкуренції серед учасників та максимальної економії та ефективності.

Порушення законодавства про публічні закупівлі при укладанні додаткових угод про збільшення ціни товару за природний газ після укладання договору про закупівлю, не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів і створює загрозу порушенню інтересів держави. Як наслідок, укладання додаткових угод з порушенням вимог законодавства може призвести до необхідності додаткового витрачання коштів з бюджету, та свідчить про нераціональне та неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення інтересів держави у бюджетній сфері.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що звернення прокурора до суду у даній справі спрямоване на дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також задоволення суспільного та державного інтересу у дотриманні вимог чинного законодавства під час здійснення публічних закупівель, суд дійшов висновку про наявність у прокурора достатніх правових підстав для звернення до суду з позовом у захист інтересів держави.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року №922-VIII, метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Частиною першою статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

За приписами частини четвертої статті 36 вказаного Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Таким чином, Законом встановлено імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватись виключно у випадках, визначених статтею 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

Згідно роз`яснень Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" від 07.04.2015 № 3302-05/11398-07 у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Враховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу.

Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

У даному випадку з додаткових угод вбачається, що підставою для внесення змін до Договору постачання електричної енергії № 11/09 від 16 вересня 2021 року стало підвищення ціни на електричну енергію на ринку. При цьому сторони керувались пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

З метою укладення Додаткової угоди № 1 від 19.11.2021 ТОВ "Енергоінвестпроект" направило на адресу Одеського державного екологічного університету листа № 1307 від 22.10.2021, у якому пропонувало підвищити ціну на 9,99%, до якого додано відповідний проект додаткової угоди та довідку Харківської Торгово-промислової палати №2360/21 від 01.10.2021.(Т.1, а.с.31-34).

З метою укладення ще однієї Додаткової угоди № 2 від 19.11.2021 ТОВ "Енергоінвестпроект" направило на адресу Одеського державного екологічного університету листа № 1308 від 23.10.2021, у якому пропонувало підвищити ціну на 9,90% до якого додано відповідний проект додаткової угоди та довідку Харківської Торгово-промислової палати №2474/21 від 07.10.2021.(Т.1, а.с.35-38)

З метою укладення ще однієї Додаткової угоди № 3 від 19.11.2021 ТОВ "Енергоінвестпроект" направило на адресу Одеського державного екологічного університету листа № 1309 від 22.10.2021, у якому пропонувало підвищити ціну на 2,52% до якого додано відповідний проект додаткової угоди та довідку Харківської Торгово-промислової палати №2549/21 від 13.10.2021.(Т.1, а.с.39-42).

Надаючи оцінку фактам суттєвої зміни ринкової ціни за такий короткий період, суд зазначає, що ціна товару у тендерній пропозиції могла бути усвідомлено занижена відповідачем для отримання замовлення, а після укладення договору закупівлі приведена у відповідність із ринковою. У такому випадку додаткові угоди щодо постійної зміни ціни договору спотворюють результати торгів та нівелюють економію, яку було отримано під час підписання Договору.

Описана вище можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісної конкуренції та зловживань робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що також є очевидним порушенням принципів процедури закупівлі, встановленим преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі", якою передбачено принципи здійснення публічних закупівель: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд зазначає, що відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

У даному конкретному випадку Закон хоч і дозволяє збільшувати ціну товару, але лише за наявності одночасно таких обставин: ціна за одиницю товару змінюється не більше ніж на 10 відсотків; за умови коливання ціни такого товару на ринку; зміна ціни за одиницю товару не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Разом з цим, суд зазначає, що на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Аналогічну правову позицію щодо підстав зміни ціни за одиницю товару у договорі про закупівлю підтримав суд касаційної інстанції (постанова Верховного Суду від 15.03.2018 у справі № 910/4474/17, постанова Вищого господарського суду України від 15.05.2014 у справі № 904/3255/13).

Так, суди переглядаючи справи за касаційними скаргами відповідачів погодились із висновками судів апеляційної інстанції, що сторони у випадку коливання цін на ринку (як в бік зменшення, так і в бік збільшення ціни) наділені правом вносити зміни до ціни товару декілька разів, але не більше, ніж на 10 % від ціни за одиницю товару, і такі зміни сторони вносять з урахуванням вже внесених попередніх змін. Для внесення змін до умов договору щодо ціни товару визначальним є не просто коливання ціни, а й те, що таке коливання сторонами не було враховано попередніми змінами. Суд звернув увагу, що існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинно бути доведеним, документально підтвердженим. Тобто відповідні документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Водночас, в даному випадку, коливання ціни товару на ринку при укладенні додаткових угод сторонами договору жодним чином не обґрунтовано та документально належним чином не підтверджено, оскільки довідки Харківської Торгово-промислової палати , додані до додаткових угод, не містять жодних даних про коливання ціни після укладення договору на момент укладення додаткових угод, що вказує на порушення вимоги пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та безпідставну зміну істотних умов договору.

При цьому частина 4 статті 36 цього Закону, а саме: абзац 1, встановлює таку вимогу до договору закупівлі, зокрема: "Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, та визначено випадки, за яких допускається зміна істотних умов договору про закупівлю (зміну ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, тощо)".

Крім того, законодавцем при внесені змін до вказаного вище Закону, які діють з 19.04.2020 (закон викладено у новій редакції), у статті 41 виокремлено випадки за наявності яких допускається зміна істотних умов договору в окрему частину (5), при цьому підставу щодо нікчемності договору про закупівлю: укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 Закону залишено без змін (у попередній редакції статті 36).

Враховуючи наведене, слід дійти висновку, що відповідачами без будь-яких належних на те підстав, без жодного належно обґрунтованого документального підтвердження щодо коливання ціни на електричну енергію та щодо підвищення ціни на електричну енергію, в порушення норм Закону України "Про публічні закупівлі" та положень укладеного договору, укладено додаткові угоди, згідно яких зменшено обсяги поставки електричної енергії, при цьому збільшено ціну за одиницю товару на 23,82 %, що в свою чергу не відповідає вимогам тендерної документації.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Як зазначено у рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява № 4909/04, що суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що додаткові угоди № 1 від 19.11.2021, № 2 від 19.11.2021, № 3 від 19.11.2021 до Договору № 11/09 про закупівлю електричної енергії у постачальника укладено всупереч вимогам Закону України "Про публічні закупівлі", у зв`язку з чим вимога прокурора про визнання недійсними вказаних додаткових угод підлягає задоволенню.

Частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при виборі норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Суд звертає увагу, що вищенаведені судом висновки повністю відповідають подібним правовим позиціям, викладеним в постановах Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 913/166/19, від 16.04.2019 у справі № 915/346/18 та від 23.01.2020 у справі № 907/788/18, а також у постановах від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, від 25.06.2019 у справі № 913/308/18.

Щодо вимоги прокуратури про стягнення з першого відповідача надмірно сплачених другим відповідачем грошових коштів, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини1, 2 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно пунктом 5.7. Договору № 11/09 від 16.09.2021 оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 10 банківських днів з моменту тримання його споживачем, на підставі акту приймання-передачі електричної енергії.

На виконання умов Договору між відповідачами підписано наступні акти прийому-передачі :

- Акт приймання-передачі електричної енергії № 104/11 від 15.11.2021 про передачу ТОВ «Енергоінвестпроект» та прийняття Одеським державним екологічним університетом електричної енергії за жовтень 2021 року в обсязі 29 753 кВт/год, на загальну суму 79 053,36 грн. з ПДВ, по ціні 2,65698787 грн. за 1 кВт/год.(Т1.,а.с.47).

Одеським державним екологічним університетом на рахунок ТОВ «Енергоінвестпроект» перераховано кошти згідно платіжного доручення № 2326 від 17.11.2021 у сумі 3 945,63 грн.(Т.1 а.с.48) та платіжного доручення № 2327 від 17.11.2021 у сумі 75 107,73 грн.(Т.1 а.с.49);

- Акт приймання-передачі електричної енергії № 104/11 від 30.11.2021 про передачу ТОВ «Енергоінвестпроект» та прийняття Одеським державним екологічним університетом електричної енергії за листопад 2021 року в обсязі 182 810 кВт/год, на загальну суму 560 739,37 грн. з ПДВ, по змінній ціні від 2,6569879764 грн за 1 кВт/год до 3,2899823 грн за 1 кВт/год.

Одеським державним екологічним університетом на рахунок ТОВ «Енергоінвестпроект» перераховано кошти згідно платіжного доручення № 2571 від 13.12.2021 у сумі 411 946,06 грн.(Т.1, а.с.50), платіжного доручення № 2572 від 13.12.2021 у сумі 123 184,14 грн. (Т.1, а.с.51) та платіжного доручення № 2573 від 13.12.2021 у сумі 25 609,17 грн.(Т.1, а.с.52).

Таким чином, у жовтні - листопаді 2021 року Одеським Державним екологічним університетом перераховано суму у розмірі 639 792,73 грн., а вартість 1кВт/год електроенергії за Договором №11/09 від 16.09.2021 протягом його дії шляхом укладення додаткових угод у період листопад 2021 зросла на 0,63299431 грн. (з 2,6569879764 грн.до 3,28998228 грн.) або на 23,82%, а обсяг постачання електроенергії зменшився на 28 233 кВт/год.

А отже, оскільки додаткові угоди № 1 від 19.11.2021, № 2 від 19.11.2021, № 3 від 19.11.2021 до Договору № 11/09 про закупівлю електричної енергії у постачальника підлягають визнанню недійсними, суд дійшов висновку, що держава має право на повернення коштів від першого відповідача у порядку реституції на підставі статті 216 Цивільного кодексу України.

Перевіривши наданий прокурором розрахунок розміру надмірно сплачених бюджетних коштів, який становить різницю між фактично сплаченою сумою та сумою, яка повинна була б бути сплачена без зміни ціни, суд вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає приписам чинного законодавства.

Отже, в даному випадку вимога прокурора про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" на користь Міністерства освіти і науки України надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 75 015, 40 грн. є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною 1 статті 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів пропорційно задоволеним вимогам, а саме на ТОВ "Енергоінвестпроект" у розмірі 7 570,00 грн. та на Одеський державний екологічний університет у розмірі 4 542,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 4, 5, 12, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною додаткову угоду №1 від 19.11.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу №11/09 від 16.09.2021, укладену між Одеським державним екологічним університетом (місцезнаходження: 65016, місто Одеса, вулиця Львівська. будинок 15; код ЄДРПОУ: 26134086) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект "(місцезнаходження: 61013, місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 146. офіс 39; код ЄДРПОУ: 34633789).

3. Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 19.11.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 11/09 від 16.09.2021, укладену між Одеським державним екологічним університетом (місцезнаходження: 65016, місто Одеса, вулиця Львівська. будинок 15; код ЄДРПОУ: 26134086) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестпроект» (місцезнаходження: 61013, місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 146. офіс 39; код ЄДРПОУ: 34633789).

4. Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 19.11.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 11/09 від 16.09.2021, укладену між Одеським державним екологічним університетом (місцезнаходження: 65016, місто Одеса, вулиця Львівська. будинок 15; код ЄДРПОУ: 26134086) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестпроект»(місцезнаходження: 61013, місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 146. офіс 39; код ЄДРПОУ: 34633789).

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" (місцезнаходження: 61013, місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 146. офіс 39; код ЄДРПОУ: 34633789) на користь Міністерства освіти і науки України (місцезнаходження: 01135, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 10; код ЄДРПОУ: 38621185) до державного бюджету надмірно сплачені кошти у сумі 75 015,40 грн.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" (місцезнаходження: 61013, місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 146. офіс 39; код ЄДРПОУ: 34633789) на користь Одеської обласної прокуратури на розрахунковий рахунок № 35213085000564 в ДКСУ м. Київ МФО 820172 ЄДРПОУ 03528552 (юридична та поштова адреса: 65026 м. Одеса вул. Пушкінська, 3, тел. 7319800, неприбуткова організація) витрати зі сплати судового збору у сумі 7 570,00 грн.

7. Стягнути з Одеського державного екологічного університету (місцезнаходження: 65016, місто Одеса, вулиця Львівська. будинок 15; код ЄДРПОУ: 26134086) на користь Одеської обласної прокуратури на розрахунковий рахунок № 35213085000564 в ДКСУ м. Київ МФО 820172 ЄДРПОУ 03528552 (юридична та поштова адреса: 65026 м. Одеса вул. Пушкінська, 3, тел. 7319800, неприбуткова організація) витрати зі сплати судового збору у сумі 4 542,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "26" вересня 2024 р.

Суддя В.В. Рильова

Справа №916/696/24