Рішення

від 20.09.2024 по справі 336/1869/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН: 336/1869/23

Провадження №: 2/336/134/2024

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2024 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Щасливої О.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Запоріжжі справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Запорізький центр диспетчеризації громадського транспорту», комунального підприємства «Центр управління інформаційними технологіями», треті особи - комісія з реорганізації комунального підприємства «Запорізький центр диспетчеризації громадського транспорту», управління з питань транспортного забезпечення та зв`язку Запорізької міської ради, про стягнення заробітної плати,

В С Т А Н О В И В:

6 березня 2023 року позивачка звернулася до суду з позовом до комунального підприємства «Запорізький центр диспетчеризації громадського транспорту» про стягнення заробітної плати.

В заяві зазначила, що перебувала у трудових відносинах з відповідачем, працюючи на посаді головного юрисконсульта з 21 грудня 2020 року до 28 лютого 2023 року, коли була звільнена на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку іззмінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. На підставі наказу № 023 від 22.12.2020 року на позивачку покладено обов`язки уповноваженої особи із закупівель. У відповідності до ст. 11 Закону України «Про публічні закупівлі» відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником в один з таких способів: шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою (1); шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку (які) буде покладено обов`язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб) (2); шляхом укладення трудового договору (контракту) згідно із законодавством (3). На виконання вимог пункту 1 частини 1 статті 11 Закону роботодавець поклав на позивачку обов`язки уповноваженої особи із закупівель, але не встановив відповідну доплату згідно із законодавством, порушивши вимоги вказаної статті. За виконання додаткових обов`язків роботодавець повинен встановити для такого працівника доплату, як це передбачено і згаданою статтею 11 Закону України «Про публічні закупівлі», і статтею 105 КЗпП України, яка внормовує оплату праці при суміщенні професій (посад) і виконанні обов`язків тимчасово відсутнього працівника. Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі. В пункті 2.4 «Положення про оплату праці працівників комунального підприємства «Запорізький центр диспетчеризації громадського транспорту», яка є додатком до колективного договору підприємства, встановлено, що доплати за розширення зони обслуговування (збільшення обсягу виконуваних робіт) встановлюються у разі виконання працівником поряд зі своєю основною роботою додаткового обсягу робіт за однією і тією ж професією (посадою), передбаченою штатним розписом, протягом періоду виплати зазначеної посади (у розмірі до 100 % посадового окладу). За період виконання вказаних обов`язків ніяких доплат і надбавок позивачка не отримувала. На її письмовий запит від 02.11.2022 року про нарахування та виплату їй надбавок при звільненні виконуюча обов`язки директора відповіді не надала. Її письмовий запит від 15.02.2023 року увінчався відповіддю про те, що належні їй доплати не нараховувались та не були виплачені. Відповідно до рішення Запорізької міської ради «Про реорганізацію комунального підприємства шляхом приєднання до комунального підприємства «Центр управління інформаційними технологіями» від 12.10.2022 року № 19 комунальне підприємство «Запорізький центр диспетчеризації громадського транспорту» припиняє свою діяльність в результаті реорганізації шляхом приєднання його до комунального підприємства «Центр управління інформаційними технологіями». Позивачку у відсутність письмового попередження та без наказу про виклик з простою, який був оголошений на підприємстві 28 березня 2022 року, призначили секретарем ліквідаційної комісії. Таким чином, з жовтня 2022 року позивачка виконує на підприємстві роботу, пов`язану з виконанням згаданого рішення Запорізької міської ради. Прохання вивести її з простою увінчалось відмовою. 3 лютого 2023 року позивачка подала заяву про звільнення з 6 лютого 2023 року на підставі частини 3 ст. 38 КЗпП України. 7 лютого 2023 року керівництвом підприємства був виданий наказ про відмову у звільненні за означеною підставою, а 28 лютого 2023 року вона була звільнена з ініціативи власника або уповноваженого ним органу на підставі пункту 1 частини 1 ст. 40 КЗпП України. Розрахунок при звільненні з нею не був проведений. Оскільки відповідач у порушення ст. 116 КЗпП України в день звільнення належні позивачці суми не виплатив, а в силу ст. 117 КЗпП України в разі невчасної виплати належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган зобов`язані сплатити йому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, в позовній заяві просить зобов`язати відповідача виплатити їй заробіток весь час затримки розрахунку при звільненні (1); зобов`язати відповідача нарахувати компенсацію за невикористану щорічну відпустку з урахуванням додаткової соціальної відпустки, що надається працівнику, який має двох та більше дітей віком до п`ятнадцяти років (2); встановити розмір доплат за виконання обов`язків уповноваженої особи із закупівель (3); зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити передбачені законодавством доплати (4); змінити формулювання причини звільнення з пункту 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України на ч. 3 ст. 38 КЗпП України (5); стягнути з відповідача на її користь вихідну допомогу в розмірі тримісячного середнього заробітку (6).

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10.03.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

На підставі ухвали суду від 25.09.2023 року задоволено клопотання позивачки про витребування у комунального підприємства «Запорізький центр диспетчеризації громадського транспорту» статуту підприємства, інформації про розмір заробітної плати позивачки, а також відомостей про розмір заборгованості підприємства перед позивачкою з виплати заробітної плати.

Ухвалою суду від 25.09.2023 року зобов`язано Запорізьку міську раду надати інформацію, чи прийнято рішення про припинення діяльності комунального підприємства «Запорізький центр диспетчеризації громадського транспорту» шляхом приєднання до комунального підприємства «Центр управління інформаційними технологіями».

На підставі ухвали суду від 30.11.2023 року до участі в справі в якості співвідповідача залучено комунальне підприємство «Центр управління інформаційними технологіями».

18 грудня 2023 року до суду надійшло письмове звернення другого відповідача, поіменоване поясненнями, з яких випливає, що комунальне підприємства «Центр управління інформаційними технологіями» не визнає вимоги до нього, оскільки воно є неналежним відповідачем в справі. Дійсно, у відповідності до рішення Запорізької міської ради № 19 від 12.10.2022 року підлягає реорганізації комунальне підприємство «Запорізький центр диспетчеризації громадського транспорту» шляхом приєднання до комунального підприємства «Центр управління інформаційними технологіями», проте, оскільки юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення, між тим такий запис про припинення комунального підприємства «Запорізький центр диспетчеризації громадського транспорту» в єдиному реєстрі відсутній, а підприємство перебуває в стані припинення, тому вчиняти дії від імені юридичної особи вправі комісія з припинення юридичної особи, до якої перейшли повноваження щодо управління справами юридичної особи. Саме комісія з реорганізації комунального підприємства «Запорізький центр диспетчеризації громадського транспорту» є належним відповідачем в справі.

На підставі ухвали суду від 28 грудня 2023 року до участі в справі в якості третіх осіб залучено комісію з реорганізації комунального підприємства «Запорізький центр диспетчеризації громадського транспорту» в особі голови ОСОБА_2 та управління з питань транспортного забезпечення та зв`язку Запорізької міської ради.

31 січня 2024 року до суду надійшли пояснення третьої особи - управління з питань транспортного забезпечення та зв`язку Запорізької міської ради, - з яких випливає таке.

Представник третьої особи вважає, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню в повному обсязі. Що стосується вимог про встановлення доплат за здійснення функцій уповноваженої з закупівель особи, означений обов`язок покладений на ОСОБА_1 наказом директора підприємства не у зв`язку з сумісництвом як його розуміє стаття 105 КЗпП України та пункт 2.4 «Положення про оплату праці працівників комунального підприємства «Запорізький центр диспетчеризації громадського транспорту», а як такий, що не потребує застосування будь-яких навичок в сфері іншого фаху, і є пов`язаним з самим фактом перебування позивачки в трудових відносинах з підприємством, яке здійснює закупівлі і тому в ньому повинна бути відповідальна за це особа з числа співробітників. Саме тому розмір доплат, які не передбачалися означеним наказом, і не встановлювався. Покладення на позивачку виконання вказаних функцій не є збільшенням обсягу виконуваних робіт (розширення зони обслуговування), оскільки в розумінні «Положення…» такі дії припускають виконання працівником поряд зі своєю основною роботою додаткового обсягу робіт за однією і тією ж спеціальністю (посадою), що передбачена штатним розписом. Не є це і сумісництвом в розумінні законодавства про працю, яке (сумісництво) припускає виконання працівником поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов`язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи. Окрім того, зауважує представник, факт доручення виконання певної діяльності не означає, що ця діяльність здійснювалась позивачкою. Між тим лише виконана робот підлягає оплаті.

Що стосується вимоги про зміну формулювання причини звільнення, звільнення на підставі частини 3 ст. 38 КЗпП України відбувається у випадках невиконання роботодавцем законодавства про працю, доказів чого позивачкою не надано.

Вимога про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку також не підлягає задоволенню, оскільки доказів наявності цієї заборгованості позивачка не надала.

У зв`язку з викладеним позов, на думку представника, задоволенню не підлягає.

18 березня 2024 року письмові пояснення надала третя особа комісія з реорганізації комунального підприємства «Запорізький центр диспетчеризації громадського транспорту», з яких випливає таке.

Згідно «Положенню про встановлення надбавок і доплат комунального підприємства «Запорізький центр диспетчеризації громадського транспорту» будь-які надбавки за виконану роботу встановлюються на підставі наказу. Між тим наказ, який уповноважив ОСОБА_1 відповідати за закупівлі, такого припису не містить, що означає, що виконання покладених на неї функцій з закупівельна не пов`язано з виплатою доплат.

У відповідності до рішення Запорізької міської ради № 19 від 12.10.2022 року «Про реорганізацію комунального підприємства «Запорізький центр диспетчеризації громадського транспорту» шляхом приєднання до комунального підприємства «Центр управління інформаційними технологіями» останнє є повним правонаступником всіх прав та обов`язків «Запорізького центру диспетчеризації громадського транспорту», чиї майно, майнові та немайнові права і обов`язки, в тому числі і обов`язки щодо найманих працівників, після затвердження передавального акту переходять до комунального підприємства «Центр управління інформаційними технологіями». Між тим з причини бездіяльності виконуючого обов`язки директора «Запорізького центру диспетчеризації громадського транспорту» ОСОБА_3 , головного бухгалтера ОСОБА_4 та головного юрисконсульта ОСОБА_1 документи для передачі не надавалися. З метою виконання означеного рішення Запорізької міської ради та через відсутність у підприємства усіх документів, необхідних для складання передавального акту, розпорядженням Запорізького міського голови від 02.05.2023 року № 110р було створено відповідну робочу групу, яка за результатами своєї перевірки склала акт, яким виявлено такі обставини.

Управлінням до «Запорізького центру диспетчеризації громадського транспорту» з питань транспортного забезпечення та зв`язку Запорізької міської ради неодноразово направлялися листи з вимогою надати бюджетний запит з відповідними обґрунтуваннями витрат, необхідних для здійснення повного розрахунку з працівниками у поточному періоді та при звільненні, а також суми оплати штрафів за результатами перевірок органів державного контролю та врахування сум кредиторської і дебіторської заборгованості на підставі первинних документів підприємства, проте підприємством надавалися бюджетні запити без підтвердження обсягів тих чи інших витрат відповідними документами. Управління звернулося до секретаря Запорізької міської ради за сприянням у створенні комісії для визначення суми необхідного бюджетного фінансування, до якої залучалися б фахівці департаментів та управлінь Запорізької міської ради. Рішенням Запорізької міської ради № 71 від 17.03.2023 року для здійснення витрат, пов`язаних з реорганізацією центра диспетчеризації, передбачено фінансування в сумі 601672 грн., але через відсутність передавального акту фактичне фінансування видатків не проводилося. Згідно з протоколом наради з представниками комунального підприємства «Запорізький центр диспетчеризації громадського транспорту» та комунального підприємства «Центр управління інформаційними технологіями» від 18.01.2023 року голові комісії з реорганізації комунального підприємства Євграшиній Г. приписано надати «Центру управління інформаційними технологіями копії первинних документів, необхідних для проведення перевірки розрахунків сум, що належать до виплати працівникам підприємства, у відповідності до норм діючого законодавства та визначення остаточної суми необхідного для цих цілей фінансування; забезпечити підготовку та надання проекту передавального акту по всім зобов`язанням підприємства у строк до 8 березня 2023 року та до 10 березня надати на підписання акт з усіма необхідними документами.

В розділі 7 акту наведений перелік відсутніх документів, зокрема, документів, що стосуються нарахування заробітної плати, а саме: штатний розпис, табелі обліку робочого часу, накази про преміювання, встановлення доплат/надбавок, графіки відпусток, накази про відпустки, листки непрацездатності, платіжні відомості; фінансовий план на 2022 рік зі зразками, розшифруваннями, пояснювальною запискою.

Таким чином, актом робочої групи засвідчено відсутність необхідних первинних документів «Запорізького центру диспетчеризації громадського транспорту», бездіяльність керівництва КП та головного юрисконсульта для завершення процедури реорганізації. Означені обставини зумовили звернення комісії з питань припинення до правоохоронних органів з заявою про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про протиправні дії керівництва комунального підприємства «Запорізький центр диспетчеризації громадського транспорту», які внесені до ЄРДР та розпочато досудове розслідування.

В судовому засіданні 27 березня 2024 року позивачка відмовилась від вимоги про зміну формулювання звільнення та виплату вихідної допомоги у зв`язку із звільненням на підставі частини 3 ст. 38 КЗпП України, і суд, роз`яснивши їй наслідки прийняття відмови від позову, прийняв відмову від означених позовних вимог.

Інші вимоги підтримала. Просить про задоволення позову.

Представники третіх осіб вважають, що позов задоволенню не підлягає, з мотивів, викладених ними в письмових поясненнях.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд знаходить позов до відповідача першого таким, що підлягає частковому задоволенню, і не вбачає підстав для задоволення вимог до комунального підприємства «Центр управління інформаційними технологіями», виходячи з наступних міркувань.

Судом встановлено, що позивач перебувала у трудових відносинах з відповідачем першим з 21 грудня 2020 року до 28 березня 2022 року, працюючи на посаді головного юрисконсульта (а. с. 4).

Відповідно до рішення Запорізької міської ради № 19 від 12.10.2022 року «Про реорганізацію комунального підприємства «Запорізький цент диспетчеризації» означений суб`єкт господарювання підлягає реорганізації шляхом приєднання до комунального підприємства «Центр управління інформаційними технологіями».

В силу ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Так як на момент вирішення справи запис про припинення в єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутній запис про припинення комунального підприємства «Запорізький центр диспетчеризації громадського транспорту», йому і належить відповідати по вимогам, висунутим в позові, як особі, з якою позивачка перебувала у трудових стосунках.

Строки розрахунку з працівником при звільненні внормовані статтею 116 КЗпП України, відповідно до якої при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановлена статтею 117 КЗпП України, у відповідності до якої у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Згідно із статтею 117 КЗпП України, якою встановлено відповідальність власника або уповноваженого ним органу за затримку розрахунку при звільненні, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В силу частини другої ст. 117 КЗпП України при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановленийчастиною першоюцієї статті.

Судом встановлено, що розрахунок з позивачкою під час її звільнення не був здійснений в повному обсязі, у зв`язку з чим належні їй від підприємства суми, що не були виплачені на момент звільнення, мають бути стягнуті рішенням суду разом з компенсацією середнього заробітку за час затримки за період в шість місяців.

Згідно із роз`ясненнями п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. У разі непроведення розрахунку у зв`язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

У відсутність об`єктивних даних про розмір середньої заробітної плати та належних до виплати позивачці сум суд позбавлений можливості застосувати наведену в пункті 8 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, формулу, відповідно до якої середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період, тому в інтересах захисту порушеного права позивачки вважає за можливе застосувати обраний нею спосіб захисту та зобов`язати відповідача першого виплатити ОСОБА_1 належний їй при звільненні заробіток, в тому числі вихідну допомогу, що передбачена статтею 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстави, зазначеної упункті 1статті 40КЗпП України, тасередній заробітокза часзатримки розрахункупри звільненні за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Статтею 83 КЗПП України встановлено обов`язок власника або уповноваженого ним органу сплатити грошову компенсацію за невикористані щорічні відпустки.

У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Як зазначено в наказі про звільнення ОСОБА_1 при звільненні належить компенсація за невикористані щорічну та додаткову відпустки тривалістю 57 календарних днів та компенсація за невикористану додаткову відпустку тривалістю 30 календарних днів як матері, яка має двох дітей віком до п`ятнадцяти років (а. с. 29).

У зв`язку з викладеним суд знаходить ґрунтовною і вимогу про зобов`язання відповідача виплатити позивачці компенсацію за всі дні невикористаної щорічної і додаткової відпусток.

Розв`язуючи вимогу про зобов`язання нарахування та виплати доплат за виконання функцій уповноваженої з закупівель особи, суд не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з такого.

Судом встановлено, що на підставі наказу № 023 від 22.12.2020 року позивачку призначено уповноваженою особою для проведення процедур закупівель (а. с. 10).

В означеномунаказі мовапро виплатубудь-якихдоплат узв`язку звиконанням вказанихфункцій нейде.

Статтею 105 КЗпП України врегульована оплата праці при суміщенні професій (посад) і виконанні обов`язків тимчасово відсутнього працівника

Працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов`язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника.

Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

Вимагаючи нарахування доплати за виконання функцій уповноваженої особи з закупівель, позивач виходить з того, наявні правовідносини підпадають під дію вказаної норми законодавства про працю.

Суд не погоджується з такими міркуваннями, так як з наведеної статті випливає, що сумісництво припускає виконання працівником поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) або обов`язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи.

Між тим виконання покладених на позивачку функцій не потребує застосування будь-яких навичок в сфері іншого фаху, а є пов`язаним з самим фактом перебування позивачки в трудових відносинах з підприємством, яке здійснює закупівлі і тому в ньому повинна бути відповідальна за це особа з числа співробітників.

Такої посади (спеціальності), як уповноважена особа з питань закупівель, не передбачено штатним розкладом комунального підприємства, що виключає її виконання за правилами сумісництва.

Покладення на позивачку виконання вказаних функцій не є збільшенням обсягу виконуваних робіт (розширення зони обслуговування), оскільки в розумінні «Положення про оплату праці працівників комунального підприємства «Запорізький центр диспетчеризації громадського транспорту» такі дії припускають виконання працівником поряд зі своєю основною роботою додаткового обсягу робіт за однією і тією ж спеціальністю (посадою), що передбачена штатним розписом.

У зв`язку з викладеним суд вважає покладення вказаного обов`язку таким, що пов`язаний з самим фактом перебування позивачки в трудових відносинах з підприємством, яке здійснює закупівлі і тому в ньому повинна бути відповідальна за це особа з числа співробітників.

Згідно «Положенню про встановлення надбавок і доплат комунального підприємства «Запорізький центр диспетчеризації громадського транспорту» будь-які надбавки за виконану роботу встановлюються на підставі наказу. Між тим наказ, який уповноважив ОСОБА_1 відповідати за закупівлі, такого припису не містить, що підкріплює переконання суду в тому, що виконання покладених на неї функцій з закупівель не пов`язано з виплатою доплат.

Судовий збір, пільги щодо сплати якого має позивач, належить присудити відповідачеві, стягнувши його в доход держави.

Керуючись ст. ст. 40, 44, 83, 116, 117, 233 КЗпП України, ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 77-81, 263-265, 352, 354, 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до комунального підприємства «Запорізький центр диспетчеризації громадського транспорту» задовольнити частково.

Зобов`язати комунальне підприємство «Запорізький центр диспетчеризації громадського транспорту», 69085, м. Запоріжжя, вул. Шкільна, 2, код ЄДРПОУ 41910760, виплатити ОСОБА_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , чий реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий, належний їй при звільненні заробіток, в тому числі вихідну допомогу, що передбачена статтею 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстави, зазначеної упункті 1 статті 40 КЗпП України, та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Зобов`язати комунальне підприємство «Запорізький центр диспетчеризації громадського транспорту», 69085, м. Запоріжжя, вул. Шкільна, 2, код ЄДРПОУ 41910760, виплатити ОСОБА_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , чий реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий, компенсацію за всі дні невикористаної щорічної і додаткової відпусток.

Решту вимог залишити без задоволення.

Стягнути з комунального підприємства «Запорізький центр диспетчеризації громадського транспорту» у дохід держави 2147 грн. 20 коп. судового збору.

В задоволенні вимог до комунального підприємства «Центр управління інформаційними технологіями», ЄДРПОУ 13690112, м. Запоріжжя, провулок Яворний, 8-а, відмовити.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Учасник справи, якому рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.В. Щаслива