Ухвала

від 20.09.2024 по справі 947/9745/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/9745/22

Провадження № 1-кс/947/5938/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2024 року м. Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12022160000000187 від 24.03.2022 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Херсон, громадянин України, з середньою освітою, одруженого, без дітей, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимий

26.04.2011 Суворовським р/с м. Херсон за ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 296 КК України до 4 років позбавлення волі з випробувальним терміном на 2 роки,

11.04.2012 Комсомольським р/с м. Херсон за ч. 3 ст. 186 КК України до 1 року 8 місяців позбавлення волі,

12.02.2013 Комсомольським р/с м. Херсон за ч. 3 ст. 186 КК України до 2 року 6 місяців позбавлення волі, звільнений 18.10.2013 у зв`язку з закінченням терміну ув`язнення,

якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України,

В С Т А Н О В И В:

І. Суть клопотання

До Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Клопотання обґрунтоване тим, слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022160000000187, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.03.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України.

На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

На думку слідчого застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.

2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання та послався на необґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, а такоє порушення процедури вручення підозри.

2.3. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 заперечив проти задоволення клопотання та звернув увагу що домашній арешт в нічний час доби здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Так підозрюваний ніколи не переховувався від органів досудового розслідування, з`являвся на судові засідання в інших справах, здійснює волонтерську діяльність, відвідує релігійні заклади.

2.4. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію своїх захисників.

ІІІ. Мотиви слідчого судді

3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.3. Оцінка обґрунтованості підозри

Зміст повідомлення про підозру

27.08.2018 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст.146 КК України.

Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 поєднані єдиним злочинним умислом організували та очолили злочинну групу, до якої втягнули у якості її членів раніше засуджених осіб, обізнаних в сфері надання послуг наркозалежним, а саме: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, які переслідуючи корисливі мотиви, будучи обізнаними в сфері надання послуг наркозалежним, вирішили створити фіктивні реабілітаційні центри для утримання наркозалежних проти їх волі, без відповідних на те дозволів та ліцензій. З метою приховання своєї незаконної діяльності створили громадську організацію «Вітрила Надії РЦ» ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_1 , із визначенням місцезнаходження юридичної особи за адресою: АДРЕСА_2 , із основним видом діяльності код КВЕД 94.99 «діяльність інших громадських організацій».

Працівниками ГУНП в Одеській області 06.02.2018 проведено обшук у будинку АДРЕСА_3 під час якого встановлено та виявлено 10 осіб, а саме: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , які утримувались у ньому проти власної волі.

Будучи допитаними в якості потерпілих, вище вказані особи підтвердили факт їх утримання в будівлі за адресою: АДРЕСА_4 , проти їх волі, а також зазначили про вчинення відносно них психологічного тиску та морального приниження з боку ОСОБА_12 , ОСОБА_26 та інших осіб.

Крім того, під час здійснення досудового розслідування, встановлено ще одну адресу, а саме: АДРЕСА_5 , де незаконно утримують громадян проти їх волі.

В подальшому, співробітниками ГУНП в Одеській області проведено обшук за вищевказаною адресою, де виявлено 5 осіб, а саме: ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , які утримувались у вказаному будинку проти власної волі.

Будучи допитаними в якості потерпілих вищевказані особи показали, що у вказаній будівлі вони знаходились примусово, проти власної волі.

За адресою: АДРЕСА_6 , також було встановлено факт незаконного утримання осіб проти їх волі, а саме: ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 та проведено санкціонований обшук.

Будучи допитаними в якості потерпілих вищевказані особи показали, що у вказаній будівлі вони знаходились примусово, проти власної волі, а також зазначили про вчинення відносно них психологічного тиску та морального приниження з боку ОСОБА_11 , ОСОБА_4 та інших осіб.

Щодо обґрунтованості підозри

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема: протоколами допитів потерпілих, у тому числі в порядку ст.225 КПК України, протоколами допитів свідків, оглянутими та долученими до матеріалів кримінального провадження речовими доказами, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.3ст.146 КК України.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;

- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких ч.3 ст.146 КК України.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску. А тому існуючі законодавчі обмеження для виїзду громадян України за кордон, на що звертала увагу сторона захисту, не виключають такої можливості.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв`язків може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя враховує при цьому тривале перебування підозрюваного у розшуку та недноразове надання щодо нього дозволів на затримання.

Крім того, ОСОБА_4 має інші кримінальні провадження, де він перебуває у статусі підозрюваного.

Також ОСОБА_4 не має власного житла за місцем проведення досудового розслідування.

Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.

3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

При цьому потерпілими у цьому кримінальному провадженні є соціально незахищені особи, які знаходяться у вразливому стані.

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.

3.7. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Відповідно до ч. 1 ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Також ч. 2 ст.183КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.

Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я підозрюваної, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні детектива, а застосування підозрюваній іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначеній ч. 1 ст.197КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

3.8. Щодо визначення розміру застави

Слідчий суддя враховує, що за змістом підозри кримінальне правопорушення вчинене із застосуванням насильства щодо декількох осіб протягом тривалого часу, а також з врахуванням високого ступеню ризиків, приходить до висновку про відсутність підстав для визначення застави.

За таких обставин з врахуванням строків застосування клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12022160000000187 від 24.03.2022 року відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Обрати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний західу виглядітримання підвартою строкомдо 30вересня 2024 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1