Ухвала

від 25.09.2024 по справі 947/29450/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/29450/24

Провадження № 1-кс/947/12767/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2024 року м.Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання т.в.о старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12024160000000150 від 05.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.1, 2,3 ст.332, ч.3 ст.362 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024160000000150 від 05.02.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2, 3 ст. 332, ч. 3 ст. 362 КК України.

В ході досудового розслідування було встановлено що слідчого управління ГУНП в Одеській області надійшла інформація про те, що на території м. Одеси та Одеської області діє організована група осіб, яка в умовах військового стану, за грошову винагороду незаконно організувала переправлення чоловіків призовного віку через Державний кордон України

У ході виконання доручення працівниками УСР в Одеській області ДСР НПУ встановлено що до вчинення кримінального правопорушення причетний ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , являючись директором ТОВ « Ішбілен транспорт» організував та сприяв незаконному переправленню осіб призовного віку, через державний кордон України, шляхом надання засобів, порад, вказівок та усунення перешкод за наступних обставин.

Так, ОСОБА_5 , знаючи що у військовозобов`язаних осіб (клієнтів), які мали намір виїхати за межі території України, немає законних підстав для перетину державного кордону в умовах дії правого режиму «Воєнний стан», усвідомлюючи, що наявність відомостей про особу у системі «Шлях», відповідно до п. 2-9 Правил перетинання державного кордону, наддасть їм право на безперешкодний виїзд за межі території України, приймав вищевказаних осіб на посади водіїв ТОВ « Ішбілен транспорт» (ЄДРПОУ 44943810 та допускав до роботи на транспортних засобах, порушуючи при цьому вимоги ст. 24 Кодексу законів про працю України та п.п. 10, 11 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, затверджених Постановою КМУ від 02.12.2015 № 1001 (Далі - Ліцензійні умови), оскільки розумів, що останні не здійснюватимуть визначені їм обов`язки, а основною метою прийняття їх на вказану посаду було забезпечення внесення відомостей щодо них до системи «Шлях», з метою подальшого незаконного перетину такими особами державного кордону України.

В подальшому, ОСОБА_5 , будучи суб`єктом господарювання, яке має ліцензію на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень вантажів, авторизуючись у системі «Шлях» за допомогою особистого кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП), отримував доступ до особистого кабінету ліцензіата де, керуючись Інструкцією, опублікованою на офіційному сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 подавав заяви на внесення військовозобов`язаних осіб (клієнтів) до системи «Шлях» як водіїв, після чого військовозобов`язані особи здійснювали перетин державного кордону України.

Надалі, після фіктивного працевлаштування на посаду водія ТОВ «Ішбілен транспорт» (ЄДРПОУ 44943810), внесення відомостей до системи «Шлях», військовозобов`язані особи (клієнти) та після проходження детального та ретельного інструктажу, водій здійснював перетин державного кордону України на одному із власних транспортних засобів через пункт пропуску в межах Одеської області.

Крім того встановлено, що ОСОБА_5 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та має в користуванні автомобіль марки «Ford Focus» номерний знак НОМЕР_1 .

У період часу з 09 годин 39 хвилин по 09 годину 52 хвилини 21.09.2024, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 20.09.2024 проведено обшук, за місцем мешкання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення якого вилучено мобільний телефон «Айфон» 13 сім картою мобільного оператору НОМЕР_2 , імеі 1: НОМЕР_3 , імеі 2: НОМЕР_4

Зазначене майно 21.09.2024 постановою слідчого визнано речовим доказом.

Слідчий звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів.

Прокурор в судове засідання не з`явився, надав заяву в якій клопотання підтримав, просив розглянути у його відсутність.

Власник вилученого майна ОСОБА_5 надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, не заперечував щодо накладення арешту на вилучене майно.

Згідно ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчогопідлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1, п.2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

В судовому засіданні встановлено, що вилучене в ході обшуку майно відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, оскільки вилучене майно могло зберегти на собі сліди вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення, є всі підстави вважати, що може бути знаряддям вчинення злочину, що в свою чергу свідчить про наявність необхідності в забезпеченні збереження вилученого майна.

Накладення арешту на мобільний телефон необхідно для проведення його огляду з метою встановлення наявності електронних доказів, що можуть мати суттєве значення для кримінального провадження.

Зв`язок вилученого майна із вчиненням злочину, передбаченого ч.ч.1,2,3 ст.332, ч.3 ст.362 КК України, підлягає встановленню в процесі здійснення досудового розслідування, а отже арешт даного майна є виправданим.

Викладене в повній мірі підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою від 21.09.2024 року про визнання та залучення в якості речових доказів, згідно якої вищезазначене вилучене майно визнане речовими доказами у кримінальному провадженні.

Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, й, відповідно захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню.

Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання т.в.о старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12024160000000150 від 05.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.1,2,3 ст.332, ч.3 ст.362 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на вилучений в під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , мобільний телефон«Айфон» 13 сім картою мобільного оператору НОМЕР_2 , імеі1: НОМЕР_3 , імеі2: НОМЕР_4

Виконання ухвали покласти на т.в.о старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .

Відповідно до ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз`яснити,що відповіднодо ч.1ст.174КПК України,підозрюваний,обвинувачений,їх захисник,законний представник,інший власникабо володілецьмайна,представник юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження,які небули присутніпри розглядіпитання проарешт майна,мають правозаявити клопотанняпро скасуванняарешту майнаповністю абочастково.Таке клопотанняпід часдосудового розслідуваннярозглядається слідчимсуддею,а підчас судовогопровадження -судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1