Постанова

від 26.09.2024 по справі 160/8913/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року справа №160/8913/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Геращенка І.В., Сіваченка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Мар`їнського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року по справі №160/8913/24 (суддя І інстанції Чекменьов Г.А.) за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Мар`їнського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях, про визнання протиправними дій та скасування постанови, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просив визнати протиправними дії Мар`їнського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) з відкриття виконавчого провадження №73322003 та вжиття заходів у виконавчому провадженні № 73322003 з примусового виконання рішення Господарського суду Донецької області від 06.09.2023 у справі № 905/790/22;

- скасувати постанову Мар`їнського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) у виконавчому провадженні №73322003 від 14.11.2023 про відкриття виконавчого провадження;

- скасувати постанову Мар`їнського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) у виконавчому провадженні №73322003 від 14.11.2023 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження;

- скасувати постанову Мар`їнського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) у виконавчому провадженні №73322003 від 14.11.2023 про стягнення виконавчого збору;

- скасувати постанову Мар`їнського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) у виконавчому провадженні №73322003 від 10.01.2024 про накладення штрафу;

- скасувати постанову Мар`їнського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) у виконавчому провадженні №73322003 від 30.01.2024 про накладення штрафу;

- скасувати постанову Мар`їнського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) у виконавчому провадженні №73322003 від 30.01.2024 про закінчення виконавчого провадження.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року позов задоволено частково. Скасовано постанови Мар`їнського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Харків) у виконавчому провадженні ВП №73322003: від 14.11.2023 про відкриття виконавчого провадження; від 14.11.2023 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; від 14.11.2023 про стягнення виконавчого збору; від 10.01.2024 про накладення штрафу; від 30.01.2024 про накладення штрафу; від 30.01.2024 про закінчення виконавчого провадження. У задоволенні решти позовних вимог про визнання неправомірними дій відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач вважає, що судом першої інстанції не було враховано, положення пункту 4 Розділу I Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. № 512/5. Наказом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 29.06.2022 № 85/В "Про зміну місця розташування територіальних відділів державної виконавчої служби у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)" (втратив чинність), далі Наказом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 05.12.2022 № 388/ АГ «Про зміну місця розташування територіальних відділів державної виконавчої служби у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)» (чинний) місцем розташування Мар`їнського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) визначено 49011, м. Дніпро, вул. Щепкіна, 10. Відповідач вважає, що встановлена Законом № 1404 заборона відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), пов`язана не з реєстрацією боржника на відкриття виконавчих проваджень, перебуваючи на територіях, визначених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75. Отже, за умови зміни органом ДВС свого місцезнаходження, відповідно до положень п. 4 розділу І Інструкції № 512/5, приписи п.10-2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404 в частині заборони відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень не застосовуються. При цьому Закон № 1404 не містить обмежень щодо відкриття виконавчих проваджень та проведення виконавчих дій відносно боржників, які знаходяться на територіях, визначених Переліком.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що рішенням Господарського суду Донецької області від 06.09.2023р. у справі № 905/790/22 задоволено позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства Красногорівський вогнетривкий завод про зобов`язання вчинити певні дії, а саме: зобов`язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 вчинити певні дії, а саме: повернути державне майно нежитлові вбудовані приміщення першого поверху та підвальне приміщення триповерхового будинку загальною площею 652кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом підписання акту приймання-передавання з балансоутримувачем - Приватним акціонерним товариством Красногорівський вогнетривкий завод;

зобов`язано Приватне акціонерне товариство Красногорівський вогнетривкий завод вчинити певні дії, а саме: прийняти державне майно нежитлові вбудовані приміщення першого поверху та підвальне приміщення триповерхового будинку загальною площею 652 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом підписання акту приймання-передавання з орендарем Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .

Господарським судом Донецької області 16.10.2023р. видано наказ про примусове виконання рішення № 905/790/22.

На виконання до Мар`їнського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов наказ Господарського суду Донецької області від 16.10.2023 року № 905/790/22 про зобов`язання ФОП ОСОБА_1 вчинити певні дії, а саме: повернути державне майно-нежитлові вбудовані приміщення першого поверху та підвальне приміщення триповерхового будинку загальною площею 652 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом підписання акту приймання-передавання з балансоутримувачем ПАТ «Красногорівський вогнетривкий завод».

За заявою про примусове виконання рішення 14.11.2023р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №73322003, де державним виконавцем зазначено про необхідність виконання боржником рішення протягом десяти днів.

Одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Зазначені постанови направлені рекомендованим поштовим відправленням 0600062336630 за адресом: АДРЕСА_2 , зазначеною стягувачем, як адреса тимчасового перебування ОСОБА_1 та вручені боржнику.

Відповідно до частини 1 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» 10.01.2024 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу та відправлено боржнику, але вручено не було.

Відповідно до частини 2 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» 30.01.2024 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу у подвійному розмірі та направлено боржнику.

30.01.2024 р. державний виконавець надіслав до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та керуючись вимогами пунктом 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» 30.01.2024р. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Виконавчий збір, витрати виконавчого провадження, штрафи не було стягнуто під час виконання виконавчого провадження № 73322003, тому 30.01.2024р. дані постанови зареєстровані в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчі документи та винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень № 74013570, № 74013631, № 74013702, №74013754. 06.02.2024 винесені постанови про закінчення даних виконавчих проваджень на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

07.02.2024р. на адресу відповідача надійшло повідомлення від стягувача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях про виконання наказу Господарського суду Донецької області від 16.10.2023 року № 905/790/22 та копія акту приймання-передавання державного майна з оренди від 11.12.2023р..

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно із частиною першою статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII (далі - Закон N 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені й Законом №1404-VIII, згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною першою статті 340 ГПК України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Частиною другою статті 74 Закону №1404-VIII передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

З урахуванням вищенаведеного можна зробити висновок, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції вони видані.

Аналогічний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 6 червня 2018 року (справа №127/9870/16-ц), від 30 січня 2019 року (справа N 161/8267/17) , від 31 березня 2020 року у справі № 733/889/17 та інших.

Проте, як встановлено вище, в межах цієї справи позивачем оскаржуються, зокрема, постанови Мар`їнського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) у виконавчому провадженні №73322003 від 14.11.2023р. про відкриття виконавчого провадження та від 30.01.2024р. про закінчення виконавчого провадження винесені при виконанні наказу Господарського суду Донецької області, оскарження яких має відбуватись за правилами господарського судочинства шляхом подання скарги до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Викладене не було враховано судом першої інстанції при прийнятті спірної постанови.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відтак, провадження у справі за вимогами позивача про скасування постанови Мар`їнського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) у виконавчому провадженні № 73322003 від 14.11.2023 про відкриття виконавчого провадження та постанови Мар`їнського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Харків) у виконавчому провадженні №73322003 від 30.01.2024 про закінчення виконавчого провадження, підлягає закриттю.

Щодо вимог позивача про скасування постанов Мар`їнського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Харків) у виконавчому провадженні № 73322003 від 14.11.2023р. про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; від 14.11.2023р. про стягнення виконавчого збору; від 10.01.2024р. про накладення штрафу; від 30.01.2024р. про накладення штрафу, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону. Порядок примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) визначається Законом України «Про виконавче провадження».

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ, в редакції, яка діяла у спірний період (далі - Закон № 1404-VІІІ).

Згідно зі статтею 1 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

У відповідності до вимог частини 1 статті 18 Закону № 1404-VIII державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 26 Закону № 1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За змістом частини п`ятої статті 26 Закону 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста статті 26 Закону № 1404).

У відповідності до вимог частини 3 статті 24 Закону № 1404-VII виконання рішення, яке зобов`язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.

Як встановлено судом, на виконання до Мар`їнського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов наказ Господарського суду Донецької області від 16.10.2023 року № 905/790/22 про зобов`язання ФОП ОСОБА_1 вчинити певні дії, а саме: повернути державне майно-нежитлові вбудовані приміщення першого поверху та підвальне приміщення триповерхового будинку загальною площею 652 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом підписання акту приймання-передавання з балансоутримувачем ПАТ «Красногорівський вогнетривкий завод».

Водночас, відповідно до положень пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404 (в редакції, чинній у спірний період) забороняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України (з дати віднесення територій до таких, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій до моменту виключення таких територій з переліку).

Отже, Законом №1404-VІІІ встановлено заборону, зокрема, на відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії.

На момент прийняття відповідачем спірних постанов діяв Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022р. №309, зареєстрований в Міністерстві Юстиції України 23.12.2022 за №1668/39004 (далі Наказ №309), відповідно до якого Мар`їнська міська територіальна громада віднесена до території активних бойових дій. Дата початку бойових дій 24.02.2022 року, дата припинення бойових дій не зазначена.

Як вже встановлено вище, виконання наказу Господарського суду Донецької області від 16.10.2023 року № 905/790/22 передбачає заходи примусового виконання рішення з передачі нерухомого майна, яке розташоване безпосередньо на території територіальної громади, яка відноситься до територій, на яких ведуться активні бойові дії.

Відтак, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що на дату прийняття спірних постанов положеннями пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404 було встановлено законодавчу заборону на відкриття спірного виконавчого провадження та вжиття заходів примусового виконання.

Викладене свідчить про протиправність оскаржуваних постанов, а тому судом першої інстанції правомірно задоволено позов.

Положення пункту 4 Розділу I Інструкції з організації примусового виконання рішень, затв. наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 в редакції від 09.02.2023 року, на які посилається відповідач, не регулюють порядок здійснення заходів з примусового виконання рішення з передачі нерухомого майна, яке розташоване безпосередньо на території територіальної громади, яка відноситься до територій, на яких ведуться активні бойові дії, а тому колегією суддів не прийнято до уваги.

Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого суду частковому скасуванню.

Керуючись статтями 238, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Мар`їнського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року у справі №160/8913/24 задовольнити частково.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року у справі №160/8913/24 скасувати в частині скасування постанов Мар`їнського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) у виконавчому провадженні ВП №73322003 від 14.11.2023р. про відкриття виконавчого провадження та від 30.01.2024 р. про закінчення виконавчого провадження.

Закрити провадження у справі за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Мар`їнського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) про скасування постанови Мар`їнського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) у виконавчому провадженні ВП №73322003 від 14.11.2023р. про відкриття виконавчого провадження та від 30.01.2024р. про закінчення виконавчого провадження.

Роз`яснити фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 її право на звернення до суду з цими вимогами за правилами господарського судочинства.

В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року у справі №160/8913/24 - залишити без змін.

Повне судове рішення 26 вересня 2024 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук

Судді: І.В. Геращенко

І.В. Сіваченко