УХВАЛА
26 вересня 2024 року
м. Київ
справа №320/24963/23
адміністративне провадження №К/990/34407/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Бевзенка В. М.,
суддів: Кравчука В. М., Чиркіна С.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2024 у справі № 320/24963/23 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Міністерства внутрішніх справ України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Кабінету Міністрів України (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо не внесення змін до пункту 3 та пункту 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850;
- зобов`язати Кабінет Міністрів України внести зміни до пункту 3 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, а саме:
пункт 3 викласти в наступній редакції:
«Грошова допомога призначається і виплачується у разі:
1) загибелі (смерті) працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов`язків - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату загибелі (смерті), рівними частками членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого).
Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.
Заява про відмову від отримання грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.
Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) працівника міліції визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";
2) установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі:
400-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи;
300-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи;
250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи;
3) часткової втрати працездатності працівником міліції без установлення йому інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, залежно від ступеня втрати працездатності, який установлюється медико-соціальними експертними комісіями, - у розмірі, що визначається у відсотках 100- кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення ступеня втрати працездатності. При цьому розмір грошової допомоги не повинен бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, установлений законом для працездатних осіб.»;
пункт 4 викласти в наступній редакції:
«Якщо працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.».
Ухвалою від 26.10.2023 Київський окружний адміністративний суд вирішив розгляд цієї справи проводити в порядку загального позовного провадження.
Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 27.02.2024 залучив до участі у справі Міністерство внутрішніх справ України як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2024 відмовлено у задоволені позовних вимог.
Не погодившись з судовим рішенням першої та апеляційної інстанцій, позивач 20.08.2024 направив до Верховного Суду через систему "Електронний суд" касаційну скаргу, у якій просить скасувати вищенаведені судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог або направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
Ухвалою Суду від 04.09.2024 касаційну скаргу позивача повернуто, оскільки перевіркою змісту поданої у цій справі скарги встановлено, що у ній не зазначено належним чином обґрунтованих підстав для касаційного оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2024, передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Вказана ухвала від 04.09.2024 про повернення касаційної скарги доставлена до електронного кабінету позивача 05.09.2024.
Позивач 08.09.2024 повторно направив до Верховного Суду через систему "Електронний суд" касаційну скаргу, у якій просить скасувати вищенаведені судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог або направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
17.09.2024 позивач направив до Верховного Суду через систему "Електронний суд" заяву про відвід судді Бевзенка В.М. від розгляду справи № 320/24963/23, яка зареєстрована у касаційному суді та передана судді-доповідачу - 18.09.2024.
Положенням частини одинадцятої статті 40 КАС України встановлено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Також приписами зазначеної статті визначено, що відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. З огляду на приписи статті 40 КАС України, суддею-доповідачем Бевзенком В.М. службовою запискою від 18.09.2024 № 36973/24 ініційовано здійснити заміну судді Рибачука А.І, у зв`язку з його перебуванням у відпустці та в подальшому з відрядженням, що унеможливлює його участь у розгляді судових справ.
Розпорядженням в.о. заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 18.09.2024 №1061 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2024 для розгляду вищевказаної касаційної скарги сформовано судову колегію у складі: судді-доповідача Бевзенка В.М., суддів: Кравчука В.М., Чиркіна С.М.
Ухвалою Суду від 19.09.2024 заяву ОСОБА_1 про відвід судді Бевзенка В.М. від касаційного розгляду справи № 320/24963/23 визнано необґрунтованою та передано вказану заяву для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу, в порядку, передбаченому статтею 31 КАС України, для розгляду заяви про відвід.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Тацій Л.В. від 23.09.2024 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Бевзенка В.М. від касаційного розгляду справи № 320/24963/23.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Одночасно з касаційною скаргою позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду касаційної інстанції. У вказаному клопотанні, відповідно до приписів частини третьої статті 329 КАС України, просить поновити строк на звернення з касаційною скаргою, адже касаційна скарга подана протягом розумного строку після отримання ухвали про повернення попередньої касаційної скарги. Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» після отримання копії ухвали про повернення попередньої касаційної скарги, ОСОБА_1 без зволікань, усунувши недоліки, повторно подав касаційну скаргу.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин його пропуску та наявність підстав для його поновлення.
Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга подана на судові рішення, які можуть бути оскаржені згідно із частиною першою статті 328 КАС України.
Скаржник, на виконання вимог статті 330 КАС України, як підставу для касаційного оскарження рішень судів першої і апеляційної інстанцій та для прийняття Верховним Судом до розгляду касаційної скарги зазначає пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України.
В обґрунтування підстави касаційного оскарження Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2024 позивач вважає, що для правильного вирішення спірних правовідносин у цій справі № 320/24963/23 існує необхідність відступити від висновку, викладеному в постанові Верховного Суду від 22.10.2020 у справі № 711/1837/18, оскільки застосований у цій справі підхід є вочевидь застарілим, оскільки ця постанова була прийнята ще у 2020 році, коли перед Україною не стояли такі "випробування війною", а обставини які впливають на вказані правовідносини на теперішній час, з урахуванням військової агресії російської федерації проти України, коли поруч з кадровими військовими на захист Батьківщини стали й колишні працівники органів внутрішніх справ, які також як і всі інші військові в результаті бойових дій і виконання службових обов`язків отримують поранення, контузії і захворювання та в зв`язку з цим і право на одноразову грошову допомогу у більшому розмірі, правове врегулювання строкових обмежень на отримання якої, наразі врегульоване пунктом 4 Порядку №850 - не відповідає критеріям "якості закону" та є неефективним в сучасних умовах у зв`язку зі змінами, які відбулися за останні роки у суспільстві.
Окрім того, як підставу для касаційного оскарження рішень судів першої і апеляційної інстанцій та для прийняття Верховним Судом до розгляду касаційної скарги зазначає пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв`язку із пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України та пунктом 4 частини третьої статті 353 КАС України. В обґрунтування зазначеної підстави касаційного оскарження судових рішень, зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2024 у справі № 320/24963/23.
З огляду на вказане та необхідність перевірити наведені обставини колегія суддів вважає, що слід відкрити касаційне провадження за поданою касаційною скаргою на підставі пунктів 2, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 329, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження та поновити його.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2024 у справі № 320/24963/23 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Міністерства внутрішніх справ України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
Витребувати з Київського окружного адміністративного суду матеріали справи № 320/24963/23.
Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і не оскаржується.
Суддя - доповідач: В. М. Бевзенко
Судді: В. М. Кравчук
С. М. Чиркін
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 26.09.2024 |
Оприлюднено | 27.09.2024 |
Номер документу | 121907874 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Бевзенко В.М.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Голяшкін Олег Володимирович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Голяшкін Олег Володимирович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Голяшкін Олег Володимирович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Голяшкін Олег Володимирович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Голяшкін Олег Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні