Постанова

від 25.09.2024 по справі 2-169/2009

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 25.09.2024 Справа № 2-169/2009

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №2-169/2009 Головуючий у 1 інстанції Гасанбеков С.

Провадження № 22-ц/807/1501/24 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого Онищенка Е.А.

суддів: Кухаря С.В.

Трофимової Д.А.

за участю секретаря судового засідання Волчанової І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на ухвалу Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 05 червня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність начальника Новомиколаївського відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гуртової Євгенії Олександрівни,-

В С Т А Н О В И Л А:

29.04.2024 до Новомиколаївського районного суду Запорізької області зі скаргою на бездіяльність начальника Новомиколаївського відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гуртової Євгенії Олександрівни звернувся ОСОБА_1 .

В обґрунтування скарги зазначено таке.

В провадженні Новомиколаївського ВДВС у Запорізькому районі Запорізької області знаходиться виконавче провадження № 39367948 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно.

Постановою начальника відділу Новомиколаївського ВДВС у Запорізькому районі Запорізької області Гуртової Є.О. від 10.09.2018, в зв`язку із заборгованістю за період з 20.05.2009 по 01.09.2018 на суму 106267,83 грн., що перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, було встановлено ОСОБА_1 тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Натомість, ОСОБА_1 , згідно з його трудовою книжкою, за професією є водієм.

Згідно з довідкою від 02.04.2024, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 готовий працевлаштувати у себе ОСОБА_1 на посаді водія.

Відповідно до довідки від 20.02.2024 № 771, на утриманні ОСОБА_1 перебувають троє неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З метою утримання дітей, а також погашення заборгованості по аліментах, боржник має бути працевлаштований та отримувати заробітну плату.

Відповідно до п. 1 ч. 10 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі, якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування.

У зв`язку із цим, 04.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до державного виконавця із заявою, в якій просив скасувати йому тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. На підтвердження вказаних ним в заяві від 04.04.2024 даних до листа були додані копії відповідних документів. На зазначену заяву ОСОБА_1 отримав відповідь, в якій зазначається, що станом на 09.04.2024 боржник не працевлаштований та має заборгованість зі сплати аліментів, яка станом на 01.04.2024 складає 288207,72 грн.

У той же час, як вважає скаржник, державним виконавцем не враховано, що боржник за своєю професією є водієм автотранспортних засобів, в тому числі сільськогосподарської техніки. Встановлене постановою від 10.09.2018 обмеження, за твердженням скаржника, позбавляє боржника можливості заробітку, а отже, і поступового погашення заборгованості за аліментами.

Просив:

- визнати протиправною бездіяльність начальника Новомиколаївського відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Євгенії Гуртової, яка полягає у невжитті заходів щодо скасування ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) тимчасового обмеження у праві керувати транспортними засобами, встановленого постановою начальника відділу Новомиколаївського ВДВС у Запорізькому районі Запорізької області Гуртової Є.О. від 10.09.2018;

- зобов`язати начальника Новомиколаївського відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Євгенію Гуртову вжити заходів по скасуванню ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) тимчасового обмеження у праві керувати транспортними засобами, встановленого постановою начальника відділу Новомиколаївського ВДВС у Запорізькому районі Запорізької області Гуртової Є.О. від 10.09.2018.

Ухвалою Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 05 червня 2024 року відмовлено у задоволенні скарги.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції, в якій посилаючись на незаконність, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції помилково зроблено висновок щодо тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами позбавляє його є законного джерела засобівдля існування та, відповідно здійснювати погашення заборгованості зі сплати аліментів.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374, ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам чинного законодавства.

Встановлено, що рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 17.06.2009 по справі № 2-169/2009 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів доходів щомісячно, починаючи з 20.05.2009.

Постановою державного виконавця від 14.08.2013 було відкрито виконавче провадження № 39367948 з примусового виконання вищезазначеного рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області.

10.09.2018 в рамках виконавчого провадження № 39367948 начальником Новомиколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Гуртовою Є.О. було винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.

04.04.2024 боржник звернувся до Новомиколаївського відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про скасування тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.

Листом від 09.04.2024 начальник Новомиколаївського відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гуртова Є.О. повідомила боржника про відсутність підстав для скасування тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, з огляду на наявну станом на 01.04.2024 заборгованість за аліментами в розмірі 288207,72 грн.

Як вбачається з наданої боржником копії його трудової книжки серії НОМЕР_2 , після застосування до нього тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами він офіційно працював до 2021 року, зокрема на посаді тракториста-машиніста.

Відмовляючи в задоволенні скарги суд першої інстанції виходив з того, що посилання боржника на положення п. 1 ч. 10 ст. 71 Закону № 1404-VІІІ є необґрунтованими, оскільки тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, вочевидь, не позбавило його основного законного джерела засобів для існування. До того ж, тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами не позбавляє його права керувати сільськогосподарською технікою на підставі наявного у нього посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_3 від 25.06.2002.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Пунктом 9 ч.3 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Частиною 1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку,встановленим цим Законом.

У відповідності до ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець при виконанні рішень судів (інших органів) здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Обов`язковою умовою для задоволення скарги сторони виконавчого провадження є встановлення факту порушення прав заявника.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VІІІ за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Частиною десятоюстатті 71Закону №1404-VІІІвизначено,що тимчасовеобмеження боржникауправікерувати транспортнимизасобаминеможе бутизастосовановразі: 1)якщовстановленнятакого обмеженняпозбавляєборжникаосновного законногоджерела засобівдляіснування; 2)використанняборжникомтранспортного засобуузв`язкуз інвалідністючиперебуваннямна утриманніборжникаособиз інвалідністюI,IIгрупи,визнаноївустановленому порядку,абодитиниз інвалідністю; 3)проходженняборжникомстрокової військовоїслужби,військовоїслужбиза призовомосібофіцерського складу,військовоїслужбиза призовомпідчасмобілізації,наособливий періодабоякщо боржникпроходитьвійськовуслужбу тавиконуєбойовізавдання військовоїслужби убойовійобстановцічи врайоніпроведенняантитерористичної операції,здійснення заходівіззабезпеченнянаціональної безпекиіоборони,відсічіі стримуваннязбройноїагресії РосійськоїФедераціїуДонецькій таЛуганськійобластях; 4) розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.

Скаржником не доведено, що тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами позбавляє його є законного джерела засобівдля існування.

Отже, враховуючи наведене вище, суд першої інстанції зробив вірний висновок, що відмова державного виконавця у скасуванні тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами відповідала нормам Закону № 1404-VІІІ.

Доводи апеляційної скарги не спростовують вищевикладене, зводяться до цитування норм законодавства та незгоди з рішенням суду.

Твердження апелянта колегією суддів перевірені та визнані такими, що не впливають на законність оскаржуваної ухвали.

Оскаржувана ухвала, як така, що відповідає нормам матеріального та процесуального права підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Порушень норм матеріального або процесуального права, які могли б призвести до скасування ухвали суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції не встановлено.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвалу суду першої інстанції постановлено із додержанням вимог закону і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 279, 368, 369, 374, 376, 381-384ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Новомиколаївськогорайонного судуЗапорізької областівід 05червня 2024 року у цій справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 27 вересня 2024 року.

Головуючий

Судді: